√ Твердження перше: соняшник — поганий попередник і раніше після нього поле залишали на чистий пар.
Заперечення. Сьогодні 60% озимого ячменю висівають по соняшнику, а врожайність цієї культури зросла у 1,6 раза й часто перевищує той рівень, який мали по найкращих попередниках. Оцінка попередника складається з багатьох показників, в інтегрованому вигляді соняшник за цими показниками майже не поступається іншим (табл. 1).
Таблиця 1. Показники комплексного оцінювання якості попередників
Примітка: у чисельнику кількісний вираз показника; у знаменнику — місце, яке посідає попередник серед розглянутих.
Наприклад, за винесенням поживних речовин для створення врожаю соняшник посідає четверте місце, а за вмістом продуктивної вологи він поступається тільки гороху й озимій пшениці. Тільки потенційна забур’яненість соняшнику сягає максимального рівня. Але цей негатив соняшнику як попередника в сучасних умовах наявності високоефективних гербіцидів не є важливим чинником у формуванні врожаю наступних культур.
√ Твердження друге: соняшник сприяє поступовій втраті родючості ґрунту.
Заперечення: За багато років спостережень, а також глибокого аналізу наукової літератури, складається враження, що ця теза, як й інші «страшилки», є абсолютно бездоказовою і має декларативний характер. Як доказ протилежного наводимо дані досліджень наукового співробітника ТОВ «Агросфера» О. Гончарова (табл. 2).
Таблиця 2. Винесення та повернення в ґрунт елементів живлення різними культурами
За винесенням соняшник перевищує всі культури тільки по калію. Однак і за поверненням калію соняшник не має собі рівних. До того ж у більшості ґрунтів України вміст калію в рази перевищує потреби основних польових культур, і тому калієвий «апетит» соняшнику не несе жодної загрози з боку втрати родючості ґрунту.
√ Твердження третє: зростання площі під соняшником понад 10% загальної площі неминуче призведе до безконтрольного розвитку вовчку.
Заперечення. Сьогодні посівна площа соняшнику становить 6–6,5 млн/га, або 19–20% усіх посівів. За таких умов уже тепер, аби теза мала під собою доказові підстави, мусило б спостерігатися шалене засмічення посівів соняшнику вовчком. Насправді фактичний рівень наявності вовчку сьогодні в рази менший, ніж це було 30 років тому. І такий стан цілком зрозумілий, маючи на увазі принаймні дві обставини:
- створено гібриди з високим рівнем стійкості до вовчку;
- застосування Сlearfield-технології, яка базується на використанні гербіциду Євролайтинг, передбачає контроль вовчку, і цей контроль є ефективним.
Таким чином, навіть повторні посіви соняшнику можна захистити від вовчку доволі ефективно. Наведена нижче діаграма наочно ілюструє залежність розповсюдження вовчку в посівах соняшнику від стійкості гібридів і застосування гербіциду Євролайтинг (рис. 1).
Рис. 1. Ступінь розвитку вовчку залежно від стійкості гібридів і застосування Євролайтингу
То ж за сучасних умов контролю вовчку його чисельність, як бачимо, зменшується у 20 разів, і таким чином зникає сама загроза ураження цим паразитом.
√ Твердження четверте: за економічними показниками соняшник не має переваг над зерновими культурами в разі застосування високого рівня технології.
Заперечення: розрахунки, які зроблено за станом цін на кінець 2019 року, показують помітну перевагу соняшнику (табл. 3).
Таблиця 3. Деякі порівняльні показники економічної ефективності вирощування озимої пшениці й соняшнику
Ці дані красномовно показують перевагу соняшнику над озимою пшеницею у вигляді основних економічних показників. До того ж розрахунок виробничих витрат для соняшнику зроблено за використання Сlearfield-технології, за якої ціна насіння Євролайтинг — стійких гібридів і гербіцидів — дуже висока. Тому в інших випадках економічна перевага соняшнику є ще переконливішою.
√ Твердження п’яте: післяжнивні рештки соняшнику не дають можливості якісно обробити ґрунт і забирають із ґрунту азот для своєї мінералізації.
Заперечення: тут заперечувати цій тезі важко й спростовувати її суть немає сенсу. Справді, після збирання соняшнику 2/3 його стебла залишаються без подрібнення, і подальший обробіток ґрунту ускладняється. Але все ж таки і тут можна як антитезу висунути можливість спеціального подрібнення стебл до обробітку ґрунту. Такі механізми вже є і добре себе зарекомендували на практиці.
Для пришвидшення мінералізації післяжнивних решток активізацією целюлозоруйнівної мікрофлори пропонується застосування спеціальних препаратів — деструкторів целюлози. Дослідами Херсонського аграрного університету (Є. Домарацький, 2018) доведено високу ефективність застосування деструкторів целюлози у вирощуванні соняшнику (рис. 2).
Рис. 2. Прибавки врожаю від застосування деструкторів целюлози
Додатковий азот вносять як компенсатор діяльності целюлозоруйнівних мікроорганізмів. Залежно від кількості післяжнивних решток доза азоту зростає або зменшується в межах 8–15 кг/га діючої речовини. Якщо вартість деструкторів становить 200–350 грн/га, то разом з азотом і внесенням препаратів загальна сума становитиме 500–600 грн/га, тоді як вартість прибавки стабільно перевищує 1000 грн/га.
Сьогодні соняшник за сукупністю сприятливих обставин став не просто важливою культурою, але й утворив нову рослинницьку підгалузь — соняшникарство, яка стала помітним джерелом валюти, утворила нові співвідношення груп польових культур, створила потужну базу для бджільництва, примусила виробників по-новому подивитися на роль чергування культур і можливості відтворення родючості ґрунту. Україна стала одним із найпотужніших виробників олійної справи, яка в результаті переробки у вигляді побічної продукції дає шрот, що містить 38–39% протеїну й таким чином може виступати в ролі балансира кормів за вмістом протеїну в 1 кормовій одиниці (к. од.). Треба на це подивитись уважніше через забезпеченість 1 к. од. соняшникового шроту перспективним протеїном. За даними довідників, 1 кг соняшникового шроту містить 1,05 к. од. З умістом у шроті 37,5% протеїну і його перетравності 90% на 1 к. од. припадає
Загальновідомо, що нормативний уміст перетравного протеїну в кормах становить 110 г, що втричі менше. Якщо, наприклад, кукурудза містить 70 г протеїну на 1 к. од., то для балансування треба ще 40 г, або 40 × 1300 = 52000 г на 1 т кукурудзи.
Таку кількість протеїну забезпечує 140 кг шроту. То ж за допомогою 1 т шроту можна збалансувати 7 т кукурудзи. Разом із соєвим і ріпаковим шротами цей вид корму відіграє унікальну роль у формуванні високоякісного раціону годівлі тварин. Реально крім соняшнику, ріпаку й сої иільки зернобобові та бобові трави здатні розв’язувати проблему рослинного білка й створювати умови для протеїнового балансування кормів.
Таким чином, соняшник водночас розв’язує комплекс проблем як продовольчого, так і кормового напряму. На наведеній нижче схемі показано, що дає 1 га посіву соняшнику (рис. 3).
Рис. 3. Вихід продукції з 1 га соняшнику за врожайності 2,5 т насіння
До всіх чеснот соняшнику треба додати високий рівень стабільності його врожаїв у посушливих умовах. Якщо за критерій стабільності взяти кількість років із десяти, коли культура дає врожай, вартість якого покриває витрати, то в озимої пшениці цей показник дорівнюватиме 8, у озимого ріпаку — 7, у кукурудзи — 6, у соняшнику — 10!
Що ще треба квітці сонця зробити, аби деякі кола суспільства переконались у доцільності подальшого удосконалення її виробництва?
Віктор ЩЕРБАКОВ, д-р с.-г. наук, професор
Ірина ІЩЕНКО, канд. с.-г. наук, доцент
Одеський державний аграрний університет