Соняшник — основна олійна культура України. Його врожайність залежить від багатьох чинників: насамперед — погодних умов, сорту або гібрида, попередників, обробітку ґрунту, рівня живлення та захисту посівів від шкідливих організмів.
Підвищення врожайності можна досягти двома шляхами. Перший — це використання більш врожайних, адаптованих до конкретних природно-кліматичних умов, сучасних гібридів. Хоча нині практично всі гібриди у виробничих умовах використовують всього 50–70% свого біологічного потенціалу. Інший шлях — це застосування сучасних оптимізованих технологій вирощування.
В Україні вирощують переважно гібриди соняшнику, які проти сортів вирізняються пришвидшеним розвитком, дружнішим і коротшим цвітінням, морфологічною вирівняністю рослин і утворюють значно меншу надземну вегетативну масу. Гібриди, порівнюючи із сортами, формують на 10–20% вищу врожайність.
Нині до «Державного Реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні» внесено 729 сортів і гібридів, що значно більше, ніж в інших культур. Близько 70% із них — іноземної селекції. Однак слід зазначити, що гібриди іноземного походження створено переважно в нетипових для України природно-кліматичних умовах. Здебільшого за своїм походженням вони належать до іншого екотипу.
Для отримання високих і сталих урожаїв соняшнику в степовій зоні передусім потрібно, щоб гібриди, які тут вирощують, були адаптовані до посушливих умов регіону і до того ж мали високу пластичність.
За тривалістю вегетаційного періоду всі гібриди поділяють на чотири групи стиглості, що істотно вирізняються різною адаптованістю до абіотичних чинників. Скоростиглі гібриди (період вегетації 80–90 днів); ранньостиглі (90–100 днів); середньоранні (100–110 днів) і середньостиглі (понад 110 днів). Скоростиглі гібриди мають найнижчу врожайність серед усіх інших груп і на 10–12 днів раніше достигають, а також мають найменшу висоту — 110–140 см. Ранньостиглі гібриди за врожайністю в більшості випадків переважають скоростиглі гібриди, але дещо поступаються тим, що пізніше достигають, і мають висоту 130–160 см. Середньоранні й середньостиглі гібриди відзначаються високою врожайністю й мають переважно більшу висоту рослин — 150–200 см.
Районування гібридів по зонах вирощування можна визначити з урахуванням їх вегетаційного періоду та за відношенням до кліматичних і едафічних умов. Їх можна умовно поділити на три основні групи: 1 — гібриди, придатні для вирощування у зоні Степу; 2 — придатні для Лісостепу, а в деяких умовах і до зони Полісся; 3 — найбільш пластичні гібриди, що придатні для вирощування у всіх цих зонах.
Найбільш адаптовані гібриди для Південного Степу
З метою визначення найбільш адаптованих гібридів для умов Степу з його високою посушливістю клімату ми вже тривалий час проводимо їх експертне оцінювання на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН, яке розташоване практично в центрі Південного Степу. Ґрунт дослідного поля темно-каштановий середньосуглинковий.
Погодні умови в останні шість років істотно вирізнялись насамперед за рівнем зволоження. Так, найбільші запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту на час сівби соняшнику були у 2018 році — 73,2 мм, а найбільші у 2015 році — 142,7 мм. За період вегетації соняшнику найменше опадів було у 2020 та 2017 роках — 121,4 та 124,4 мм, а найбільше — у 2019 та 2015 роках — 264,2 і 276,3 мм відповідно. Такі різні погодні умови дозволили досить об’єктивно оцінити адаптованість гібридів до цього регіону.
За роки випробувань найвищу врожайність насіння всі гібриди, що вивчались, сформували у найвологішому 2015 році — 2,00–4,12 т/га (таблиця). З тим було виявлено гібриди, що найменше реагували на високе забезпечення ґрунту вологою, порівнюючи з іншими. Це такі гібриди, як Декан, Ясон, Регістр і Василик, створені в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва, й Авангард, створений у Селекційно-генетичному інституті НЦНС, урожайність яких становила 2,00–2,62 т/га. Найефективніше використали високі вологозапаси гібриди Тайм, Сайт, Лицар, Ватсон, Каменяр і Кирило, врожайність яких була на рівні 3,67–4,12 т/га.
Таблиця. Урожайність соняшнику на демонстраційному полі ІЗЗ
У найпосушливішому 2017 році найбільше постраждали від дефіциту вологи гібриди, створені в основному в лісостеповій зоні — Славсон, Шумер, Атлет, Оріон, Гусляр, Сайт і Базальт, урожайність яких становила 1,42–1,88 т/га. В той самий час гібриди цієї селекції, незважаючи на дефіцит вологи, сформували врожай насіння більше як 3 т/га — Батяня (3,11 т/га) і Тайм (3,62 т/га). Також більше ніж 3 т/га сформував гібрид, створений у степовій зоні — Ювілей СГІ 100 — 3,16 т/га.
Загалом слід зазначити, що найпластичнішими, що менше реагують на різні умови зволоження, виявилися гібриди Славсон, Гектор, Форсаж, Боярин, Купець, Приз, Ювілей СГІ 100. Ці гібриди можна рекомендувати висівати у степовій зоні в усі роки незалежно від рівня зволоження ґрунту в ранньовесняний період.
У роки з низькими запасами вологи на час сівби — менше за 110 мм у метровому шарі ґрунту краще висівати такі гібриди — Гусляр, Атлет, Кирило, Пріоритет, Регіон, Колорит і Віват.
Щодо років із високим вологозабезпеченням ґрунту у весняний період, то можна висівати практично всі гібриди, крім окремих, які слабко реагують на достатні запаси вологи — Ясон, Декан, Регістр, Василик й Авангард.
На зрошення різні гібриди реагують неоднаково. Так, за умов крапельного зрошення найбільшу прибавку насіння забезпечили гібриди Пріоритет, Чигирин і Ратник — 1,15–2,25 т/га і формували врожайність на рівні 4,00–4,75 т/га. В той самий час слабо реагували на поливи гібриди Резон, Згода, Ювілей і Творець, урожайність яких за крапельного зрошення становила всього 2,80–3,50 т/га. Інші гібриди посідали проміжне місце, і їх урожайність була 3,60–3,90 т/га.
Іноземні гібриди в південно-степовій зоні України
Гібриди селекції іноземних компаній із різних причин ми не змогли оцінити в повному обсязі на реакцію їх на різні умови зволоження в широкому діапазоні. Передусім це пов’язано з тим, що у різні роки вони надавали різні гібриди й переважно такі, що тільки передавали на реєстраційне випробування. Але слід зазначити, що ті гібриди, які вивчали у ці роки, істотної переваги перед гібридами вітчизняної селекції не мали. Так, у 2016–2018 роках випробували 20 гібридів селекції Інституту рільництва і овочівництва (м. Нови-сад, Сербія), які мали врожайність насіння на рівні 1,64–3,16 т/га, а гібриди української селекції — в межах 1,05–3,16 т/га. Однак у значно посушливішому 2016 році сербські гібриди набагато менше реагували на дефіцит вологи, як порівняти з українськими гібридами. Також слід виділити гібриди Драган ОR, 3005 ОR Латітуда і Конгрес ОR, які стабільно формували у ці роки високу врожайність — 2,84–3,16 т/га.
У 2017–2020 роках випробування гібридів компанії «Адванта сидз» також показало, що вони краще витримали екстремальні посушливі умови 2017 року і сформували врожайність на рівні 1,80–2,89 т/га. В інші за зволоженням роки вони формували врожайність на рівні гібридів вітчизняної селекції.
Анатолій КОВАЛЕНКО, Олексій КОВАЛЕНКО
кандидати с.-г. наук
Інститут зрошуваного землеробства НААН
