Тому не дивно, що чорні жучки — пшеничні трипси, які пошкоджують колос рослин, стабільно розглядають як один із найнебезпечніших ворогів пшениці. Зерно, пошкоджене личинками цього шкідника, втрачає енергію й схожість, крім того, стає зморщеним і щуплим. І хоча хлібопекарські властивості його не змінюються, втрата маси зерна може сягати 10–15% і навіть більше.
Портрет цього небезпечного шкідника має такий вигляд. Пшеничний трипс має подовжене тіло, чорно-буре чи чорного забарвлення, розмір якого залежить від статі комахи. Самки завдовжки 1,8–2,3 мм, а самці — 1,2–1,3 мм. Комаха має дві пари витягнутих прозорих крил з облямівкою вій по краях. Передні й задні крила приблизно однакові за довжиною та шириною. Також комаха має три пари лапок, на кінцях яких розташовані бульбашкоподібні присисальця.
Яйця пшеничних трипсів блідо-оранжевого або білого кольору і довгастої форми, а їх довжина — 0,4–0,6 мм. Своєю чергою, лялечка має яскраво-червоне забарвлення з прозорими ногами, головою і вусиками.
Личинка першого віку — зеленувато-жовтого кольору, але буквально через кілька годин після відродження набуває червонуватого відтінку, а вже в другому віці стає яскраво-червоною.
Зимують личинки трипсів у рослинних рештках, на падалиці рослин і дикорослих злаках та листках озимих злаків. Коли навесні верхній шар ґрунту прогрівається до +8 градусів, личинки виходять на поверхню й починають заселяти посіви. Імаго трипсів з’являються на початку колосіння озимих, а зазвичай до кінця третьої декади травня самки пшеничного трипса розпочинають відкладати яйця на колосові лусочки та стрижень колоса. Відродження личинок відбувається, як правило, в першій декаді червня.
Ця вся біологічна ідилія, на жаль, безпосередньо ускладнює завдання отримання хорошого врожаю зернових культур, адже велика частина личинок відразу після відродження пошкоджує колосові лусочки й квіткові плівки, і мірою загублених цих частин колоса переходить на зерно. Особливо це дошкуляє насіннєвим посівам і пшениці вищих класів, бо істотно знижуються якості зерна. Втім, для хлібопекарства воно підходить. Проте очевидно, що збільшення кількості личинок пшеничного трипса до 20–30 штук на колосі спричиняє втрати зерна до 20%.
Своєю чергою, дорослі трипси переважно шкодять рослинам тим, що висмоктують сік, спричиняючи щуплість зерна і білоколосся. Це також негативно впливає на прапорцевий листок, що призводить до скручування й ускладнює вихід колоса. Пошкоджені верхні частини колоса мають білувате забарвлення та поганий вигляд, згодом засихають.
Як ми вже згадували, збереженню шкодочинності пшеничного трипса сприяє перехід багатьох господарств на мінімальний і нульовий обробіток ґрунту, за яких неможливо механічно знищувати зимуючих у стерні личинок. Чисельність шкідника зазвичай стримується обробками проти клопа-черепашки, проте спекотне літо часто сприяє тому, що пшеничний трипс активно розмножується, і шкодочинність його істотно зростає.
Надзвичайно важливо своєчасно виявити проблему й точно визначити її масштаби. Адже додаткова інсектицидна обробка посівів — це незаплановані витрати, та й з екологічного боку вона зайва.
У фазу викидання колоса озимих злаків агроном може виявити потворність колоса, спричинену сисними комахами. Для ушкоджень характерні сильно вигнуті верхнє міжвузля і сам колос, іноді на колосі можна побачити чорних дрібних комах, які досить активно рухаються.
Натомість личинок пшеничного трипса зазвичай виявляють за колосовими лусочками, які біля основи біліють, плями світлого забарвлення зі сріблястим відтінком можна помітити і на зрілому зерні. На місці плям зерно зморшкувате і шорсткувате, а борозенка помітно розширена.
Економічний поріг шкідливості пшеничних трипсів визначається на різних фазах розвитку рослин.
Вихід у трубку — 30 імаго на 10 помахів сачком або 8–10 імаго на стебло.
Після цвітіння — 15–30 личинок/колос.
Формування зерна — 40–50 личинок на колос.
У таких випадках нагально потребою є інсектицидна обробка посівів із застосуванням по-справжньому ефективних препаратів.
У природних умовах пшеничного трипса контролюють ентомофаги-хижаки, але за умов господарської діяльності доведеться вдатися до агротехнічних заходів (раннє лущення стерні й глибока зяблева оранка слідом за прибиранням), а також до хімічного захисту. Інсектицидні обробки провадять на початку викидання колоса пестицидами групи піретроїдів, неонікотиноїдів і фосфорорганічних сполук. Обробки на початку колосіння повинні знищити значну частину самок, які відкладають яйця.
Не варто також нехтувати агротехнічними засобами контролю чисельності пшеничного трипса, які в багатьох випадках взагалі можуть розглядатися як основні. Так, зокрема, це своєчасне лущення стерні відразу ж після збирання врожаю. Цей захід помітно знижує загальну кількість личинок і створює хороші умови для розмноження хижаків.
До дієвих агротехнічних заходів також належить глибока зяблева оранка, суворе дотримання сівозміни, максимально рання сівба ярих культур і знищення падалиці.
Однак, звісно ж, без хімічного втручання гарантувати цілковитий захист посівів пшениці від пшеничного трипса дуже складно. Оскільки пробудження личинок відбувається за прогрівання ґрунту до 8 і більше градусів (квітень-травень), а проникнення дорослого трипса в пшеницю спостерігається в середині літа, в агрономів у розпорядженні є приблизно два місяці для застосування інсектицидів для боротьби з комахами.
Важливо для хімічної боротьби з трипсом обирати момент, коли шкідники ще не сховалися за оболонку листа на трубці або під колосові лусочки: в цей період вони найуразливіші.
Однак навіть за грамотного застосування хімічних способів боротьби позбутися трипсів досить проблематично. Особини різного віку можуть лишатися в значних кількостях під лусочками колоса, за оболонкою листя, в пазусі листків. Тому рекомендовані повторні обробки інсектицидами, що дає змогу позбутися не лише трипсів, а й гессенських мух, шведських мух і низки інших шкідників. Хімічна обробка із застосуванням якісного інсектициду у поєднанні з гербіцидною обробкою в баковій суміші дає змогу практично повністю винищити пшеничного трипса. Це пов’язано з тим, що на момент хімічного прополювання комаха вже перелетіла на свіжу і доступну пшеницю з багаторічних природних злаків.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
