У формуванні високої врожайності соняшнику дуже важливим є також застосування сучасних технологій вирощування, одним з основних елементів якої є оптимізація живлення рослин. Взагалі соняшник менш чутливий до застосування добрив проти інших ярих зернових культур. Проте їх відсутність суттєво знижує врожайність насіння. Потреби соняшнику в елементах мінерального живлення визначають генотипом і врожаєм вегетативної маси та насіння. Для утворення 1 т насіння та відповідної кількості вегетативної маси соняшник споживає 80–190 кг калію, 40–70 — азоту і 20–50 кг фосфору. Крім того, він споживає до 30 кг сірки й 17 кг магнію, а також дуже чутливий до наявності бору.
Кількість мінеральних добрив, яка потрібна для формування певного рівня врожаю, в більшості випадків можна розраховувати на підставі аналізу ґрунту. Подальше підвищення дози мінеральних добрив не призводить до збільшення врожайності соняшнику, а в окремих випадках може навіть знизити її. Тому за таких умов підвищити врожайність соняшнику можна мікродобривами та рістрегуляційними препаратами. Проте не всі такі препарати можуть бути ефективними в умовах посушливої зони Південного Степу за дефіциту вологи.
Досить привабливою є дія препарату Ріверм, яка у південно-степовій зоні забезпечує підвищення стійкості рослин до засухи завдяки утворенню високого осмотичного тиску в клітині. За нашими дослідженнями одним з ефективних препаратів у цій зоні є рідке органічне добриво Ріверм, у склад якого входить макро- і мікроелементи та живі мікроорганізми. На соняшнику для обробки насіння застосовували 4%-й розчин Ріверму, а рослин у фазу 6 листків — 5%-й розчин. У середньому за три роки досліджень застосування препарату Ріверм без добрив, або тільки за внесення P40 було не ефективним. Обробка насіння та сівба як окремо, так і комплексно препаратом Ріверм на фоні N30P40 забезпечила прибавку врожаю 0,31–0,35 т/га.
Слід також зазначити, що застосування препарату Ріверм значно підвищило ефективність використання мінеральних добрив. Так, прибавка врожаю від унесення мінеральних добрив N30P40 без застосування препарату Ріверм становила 0,71 т/га, а із застосуванням препарату — 1,01 т/га. Тобто застосування препарату Ріверм забезпечило додатковий збір насіння соняшнику від мінеральних добрив 0,3 т/га.
Органічні препарати для соняшнику
Ще ефективнішим у посушливих умовах Південного Степу виявився препарат Біо-гель (табл. 1). Органічний препарат Біо-гель і його удосконалена форма Фосфат-гель створено на основі природних бактерій родючих ґрунтів, який виробляється з екологічно-чистих ґрунтів і сапропелів органічного походження шляхом великого тиску та низьких температур. Він тільки органічного походження, містить велику кількість корисних біологічно активних речовин і корисних ґрунтових мікроорганізмів. Створений спеціально для Півдня України й пристосований до умов посухи та високих температур. Бактерії загартовані за температури від –20 до +75 °С і використовуються тільки ті, що вижили, зберігши здатність до репродукування. Переважають Bacillus Subtilis (60–70%). Він також містить 17 амінокислот, уміст яких в межах 1,78-16,72%.
Таблиця 1. Урожайність соняшнику в дослідах Інституту зрошуваного землеробства з обробкою препаратом Біо-гель
Завдяки своїм властивостям препарат Біо-гель істотно збільшує чисельність мікроорганізмів в орному шарі ґрунту. Так, на супіщаних ґрунтах в орному шарі загальна кількість мікроорганізмів (середовище Звягінцева) зросла до 3,2 × 108 – 4,4 × 108 КУО/г, тоді як на контрольному варіанті вона становила 0,8 × 108 – 1,5 × 108 КУО/г. Також збільшилась чисельність азотфіксувальних мікроорганізмів (середовище Ешбі) та міксоміцетів (середовище Чапека). Це свідчить про підвищення біологічної активності ґрунту, що сприяє покращенню його поживного режиму.
Слід зазначити важливу особливість препарату, яку виявили на підставі численних експериментів, що його застосування сприяє посиленню коренеутворенню рослин. Так, обробка насіння соняшнику рідкою або сухою формою препарату сприяла збільшенню маси корінців на 10,0–46,7% проти контролю (обробка водою). Також збільшилось співвідношення між масою корінців і наземною біомасою з 0,77 до 0,79–0,98.
Зазначено, що застосування цього препарату істотно знижує водоспоживання рослин. Його дія посилюється саме за умов дефіциту вологи в ґрунті, про що свідчать наші дослідження за останні роки.
Ефективність препарату Біо-гель значною мірою визначається строком його застосуванням. У більшості випадків найбільший ефект забезпечує обробка насіння й дещо менше — обробка посівів. Проте дворазова обробка насіння й посівів значно підвищує ефективність препарату.
Обробка насіння соняшнику препаратом Біо-гель нормою 1,5 л/т сприяла підвищенню його врожайності на 0,35 т/га, а підвищення норми препарату до 2 л/т зменшила прибавку до 0,28 т/га. Обробка вегетуючих рослин у фазу 4–6 листків сприяла підвищенню врожайності соняшнику тільки за умов сівби необробленим насінням (+0,28 т/га). На фоні сівби обробленим препаратом Біо-гель насінням обробка ним посівів ефектам не дає.
Ефективним також у степовій зоні виявилося застосування препарату Грейнактив, який є біологічно активною сполукою — стимулятор росту рослин, що добре розчиняється у воді й містить велику кількість атомів азоту.
Застосування препарату Грейнактив, як і препарату Ріверм, забезпечує ефективність тільки на фоні достатніх доз мінеральних добрив. Так, у наших дослідженнях застосування препарату Грейнактив без добрив, а також за внесення N15 або N30 як без фосфорних добрив, так і сумісно з ними не дало істотної прибавки врожаю (табл. 2). Однак застосування препарату на фоні N45 і N60 забезпечило прибавку насіння соняшнику на рівні 0,15 та 0,16 т/га, а на такому ж азотному тлі, але з внесенням P60 — 0,19 і 0,22 т/га відповідно.
Таблиця 2. Урожайність соняшнику залежно від застосування препарату Грейнактив, т/га (середнє за три роки)
Аналіз комплексної дії добрив і препарату Грейнактив свідчить, що обробка посівів соняшнику препаратом Грейнактив на фоні N45 та N60 як з внесення фосфорних добрив, так і без них рівноцінна внесенню N15. Таким чином, можна отримати практично однакову врожайність соняшнику як за внесення N30 з обробкою Грейнактив, так і за внесення N45 та N60, але без внесення препарату Грейнактив. Тобто можна заощадити 15–30 кг азоту (0,4–0,9 ц аміачної селітри).
У наших умовах сухого Степу досить ефективним виявилося застосування на посівах соняшнику препарату Нановіт — комплексного мікродобрива у формі халату ЕДТА на основі біологічно активного комплексу Nanoaktiv. Наші трирічні дослідження свідчать, що застосування цього препарату мікродобрив на відміну попередніх менше залежить від фону мінерального живлення (табл. 3).
Таблиця 3. Урожайність соняшнику залежно від застосування препарату Нановіт, т/га (середнє за три роки)
Слід зазначити, що застосування комплексного препарату Нановіт мікро ефективніше, ніж Нановіт моно бор у фазу 6–7 листків. Однак у фазу 3–4 листки вони мають однакову ефективність. Але препарат Нановіт мікро сумісно із Нановіт моно бор в обидві фази розвитку соняшнику забезпечує практично однакову врожайність, і вона вища, ніж за застосування окремо кожного з препаратів.
Біологічний захист соняшнику
Досить привабливим у технології вирощування соняшнику є застосування біологічного захисту посівів. Ми провели дослідження із застосування препаратів Гаупсин (біологічний інсектицид) та Триходермін (біологічний фунгіцид). У роки досліджень істотного розвитку хвороб на рослинах соняшнику практично не спостерігалось. Проте шкідники були значно поширені. Гусениці метелика лучного з’явилися з початком цвітіння соняшнику й мали чисельність на контрольному варіанті 1–2 штуки на кошику. За сумісного застосування препаратів Гаупсин і Триходермін їх чисельність зменшилася до 0,3–0,5 штук. Ще більша чисельність спостерігалася гусениць совки озимої наприкінці цвітіння соняшнику — 4–6 шт. на одному кошику контрольного варіанта. За сумісного застосування препаратів Гаупсин і Триходермін їх чисельність зменшилась у 2,3 раза.
Це вплинуло на рівень урожайності соняшнику, яка була найвищою за сумісного застосування Гаупсину й Триходерміну — 1,85 т/га, що на 0,12 т/га більше, ніж за застосування тільки самого препарату Гаупсин (табл. 4).
Таблиця 4. Урожайність соняшнику залежно від біологічного захисту, т/га (середнє за три роки)
Уміст олії в насінні соняшнику не залежав від застосування препаратів біологічного захисту. Проте внаслідок різниці в урожайності найвищий збір олії — 784 кг/га отримано за умов сумісного застосування Гаупсину і Триходерміну.
Загалом слід зазначити, що більшість препаратів мікродобрив сприяють підвищенню врожайності соняшнику, хоча і різною мірою. Вони не можуть замінити мінеральні добрива за своєю ефективністю, проте можуть сприяти її підвищенню на фоні застосування оптимальних доз мінеральних добрив. До того ж практично всі препарати мікродобрив забезпечують високу ефективність тільки на фоні достатніх доз мінеральних добрив.
Це лише окремі елементи технології вирощування соняшнику, спрямовані на підвищення його ефективності, які потрібно враховувати у вирощуванні в південно-степовій зоні.
Анатолій КОВАЛЕНКО, кандидат с.-г. наук
Олексій КОВАЛЕНКО, кандидат с.-г. наук
Інститут зрошуваного землеробства НААН