У 2020 році на державну науково технічну експертизу передано два сорти: Танок — урожайність 3,97 т/га, середня за п’ять років Х = 4,63 т/га, з показником Max = 6,18 т/га і Min = 3,12 т/га; та Колос Поліський — урожайність 3,97 т/га, середня за п’ять років Х = 4,97 т/га, з показником Max = 6,39 т/га і Min = 3,65 т/га. Добре зарекомендували себе 2020 року лінії Лютесценс 113-115-17, Феругінеум 99-17, Лютесценс 139-17 з урожайністю 3,65 т/га. Проте за 2016–2020 рр. тільки лінії Лютесценс 113-115-17 і Лютесценс 139-17 перевищували стандарт Рання 93 за врожайністю. Так, у лінії Лютесценс 113-115-17 середня врожайність становила Х = 4,77 т/га з показником Max = 6,41 т/га і Min = 3,27 т/га; та в лінії Лютесценс 139-17 середня врожайність становила Х = 4,92 т/га із показником Max = 6,68 т/га і Min = 3,28 т/га. У ліній тритикале ярого 156-17 і 146-17 урожайність 2020 року становила, відповідно, 3,17 і 3,57 т/га (рис.). За п’ять років урожайність становила, відповідно, Х = 4,63 і 4,86 т/га.
Щодо Лінії 93-95-17 ячменю ярого, то врожайність у 2020 році становила 3,81 т/га, за п’ять років Х = 4,89 т/га.
Мінливість урожайності
Отже, за 2016–2020 рр. у конкурсному сортовипробуванні серед 13 сортів і ліній виділено найкращі за врожайністю: пшениця яра — Колос Поліський (Х = 4,97), Лютесценс 139-17 (Х = 4,92), Лютесценс 113-115-17 (Х = 4,77 т/га), Танок (Х = 4,63 т/га), Ярина (Х = 4,48 т/га), Кайдашиха (Х = 4,42 т/га); тритикале яре — Лінія 146-17 (Х = 4,86 т/га), Лінія 156-17 (Х = 4,63 т/га), ячмінь ярий — Лінія 93-95-17 (Х = 4,89 т/га). Сорти та лінії значно варіювалися за ознакою врожайності.
Якщо розглядати прояв цінних господарських ознак у сортів і ліній у тому чи іншому році, встановлено, що сприятливішим для ярих зернових був 2016-й і 2019 роки (табл. 1).
Таблиця 1. Мінливість урожайності сортів і ліній пшениці м’якої ярої, тритикале ярого, ячменю ярого залежно від року досліджень у конкурсному сортовипробуванні, ННЦ «Інститут землеробства НААН»
Так, у 2016 році середня врожайність виділених сортів становила Х = 6,06 т/га з незначним варіюванням V = 4,88%. Варто зазначити, що торік також зафіксовано незначне варіювання врожайності V = 6,54%, однак середня врожайність для цього року була Х = 3,62 т/га. Середня врожайність у 2019 році становила Х = 5,25 т/га, 2017-му — Х = 4,86 т/га, 2018-го — Х = 3,98 т/га, відповідно, із середнім рівнем варіювання V = 16,64%, V = 16,89% та V = 12,48%. Отже, встановлено, що найвища врожайність сортів і ліній конкурсного сортовипробування була 2016 року й становила Х = 6,06 т/га з незначним варіюванням V = 4,88%, й 2019 року більшою мірою врожайність знизилася через часткове вилягання рослин унаслідок шквального вітру й становила Х = 5,25 т/га, що й призвело до середнього рівня варіювання V = 16,64%.
Варіювання рівня протеїну
Рівень протеїну в стандарті Рання 93 за 2016–2020 рр. становив Х = 13,52% і змінювався за роками від Max = 16,0% до Min = 11,6% (табл. 2). Варто зазначити, що вміст протеїну був незначно вищим у сорту Кайдашиха (Х = 13,92%) та лінії Феругінеум 99-17 (Х = 13,70%). Уміст протеїну на рівні стандарту спостерігався у сортів пшениці ярої Ярина та Танок (Х = 13,56%).
Таблиця 2. Уміст протеїну в сортів і ліній пшениці м’якої ярої, тритикале ярого й ячменю ярого, конкурсне сортовипробування ННЦ «Інститут землеробства НААН»
У ліній тритикале ярого вміст протеїну був нижчим від стандарту пшениці ярої Рання 93. У нового сорту пшениці ярої Колос Поліський середній уміст протеїну за п’ять років становив Х = 13,00%, з тим лінії тритикале ярого 156-17 і 146-17 за цією ознакою перевищували цей сорт на +0,12 і +0,10% зі значенням прояву показника вмісту протеїну в зерні відповідно, Х = 13,12 та 13,10%. Тобто Лінії 156-17 і 146-17 тритикале ярого не поступалися за вмістом протеїну деяким сортам і лініям пшениці ярої.
У зерні Лінії 93-95-17 ячменю ярого вміст протеїну становив (Х = 13,88%), що був на 0,04% нижчим від високоякісного сорту Кайдашиха.
За вмістом протеїну винятком була Лінія 156-17 тритикале ярого, в зерні якої відмічено незначне варіювання цього показника V = 7,24%.
У всіх інших сортів і ліній пшениці ярої спостережено середній рівень варіювання за вмістом протеїну від V = 10,66% (сорт Кайдашиха) до V = 14,18% (сорт Танок). Середній рівень варіювання за вмістом протеїну спостережено в тритикале ярого від V = 11,58% (Лінія 146-17) до V = 12,15% (Лінія 147-17) та ярого ячменю V = 19,13% (Лінія 93-95-17).
Мінливість умісту протеїну в зернових культур різнилася й залежала від року випробування (табл. 3). Результати біохімічного аналізу показали, що за 2016–2020 рр. середній уміст протеїну становив (Х = 13,37%) і коливався від мінімального 12,64 до максимального 13,92%.
Таблиця 3. Мінливість умісту протеїну в зерні сортів і ліній пшениці м’якої ярої, тритикале ярого, ячменю ярого залежно від року досліджень у конкурсному сортовипробуванні, ННЦ «Інститут землеробства НААН»
У 2016 році рівень умісту протеїну у всіх ліній зернових культур був найнижчим і становив Х = 11,89% із мінімальним 11,00% і максимальним 12,60%. Більша врожайність ярих культур цього року не дозволила покращити показники якості цих зернових. У 2017 році значна посуха в період наливання зерна ймовірно вплинула на показники якості, тому середній уміст протеїну цього року становив (Х = 12,05%) з коливанням від мінімальної 11,10 до максимальної 12,80%. У 2018 році надмірна волога в період наливання зерна та до збирання спричинила підвищення середнього показника вмісту протеїну (Х = 13,13%) з мінімальним 11,80 та максимальним 15,70%. За таких погодних умов 2018 року добре показали себе за вмістом протеїну сорти й лінії — Танок (15,70%), Рання 93 (14,30%), Кайдашиха (13,70%), Лютесценс 139-17 (13,60%), Феругінеум 99-17 (13,40%) та тритикале яре Лінія 156-17 (13,10%). Хоча вітряна погода 2019 року спричинила вилягання посівів пшениці, тритикале та ячменя ярих, однак уміст протеїну становив Х = 14,22% з коливанням від мінімального 12,80% до максимального 16,50%. Варто зазначити, що у 2019 році найвищий вміст протеїну зафіксовано в зерні Лінії 93-95-17 ячменю ярого (16,50%). Добре показав себе 2019 рік вирощування за якістю протеїну для пшениці ярої Ярина (15,10%), Феругінеум 99-17 (15,00%), Кайдашиха (14,90%), Танок і Лютесценс 113-115-17 (14,10%), Колос Поліський (13,40%). Високий уміст протеїну спостережено у тритикале ярого у 2019 році. Так, Лінія 146-17 мала вміст протеїну 13,80%, Лінія 156-17 — 13,50% і Лінія 147-17 — 13,40%. Тільки 2020 рік з весняними холодними нічними та теплими денними годинами в період до колосіння, потеплінням і значними опадами у період наливання зерна суттєво збільшили вміст протеїну, який становив Х = 15,55% з мінімальним показником 14,50% та максимальним 17,00%. Зазначимо, що у 2020 році найвищий уміст протеїну був у Лінії 93-95-17 ячменю ярого (17,00%). Найвищий рівень показника вмісту протеїну спостережено серед таких сортів і ліній пшениці ярої: Рання 93 (16,00%;) Кайдашиха, Колос Поліський, Лютесценс 113-115-17 (15,90%); Ярина (15,60%); Феругінеум 99-17 —15,50%); Лютесценс 139-17 (15,40%); Танок (14,90%); тритикале ярого: Лінія 147-17 (15,50%); Лінія 156-17, Лінія 146-17 (14,50%). Коефіцієнт варіювання мінливості показника вмісту протеїну був незначним і у 2016 і 2020 роках становив V = 4,47% і V = 4,48%; 2017 році — V = 4,54%; 2019 році — V = 7,09%; 2018 році — V = 8,55%.
Отже, результати свідчать, що рівень протеїну в зерні стандарту Рання 93 за 2016–2020 рр. становив Х = 13,52% і змінювався за роками від Max = 16,00% до Min = 11,60%. За вмістом протеїну незначно переважав стандарт Рання 93 сорт Кайдашиха (Х = 13,92%) та лінія Феругінеум 99-17 (Х = 13,70%). На рівні стандарту вміст протеїну спостереженно у сортів пшениці ярої Ярина та Танок (Х = 13,56%). Лінії 156-17 і 147-17 тритикале ярого не поступалися за вмістом протеїну деяким сортам і лініям пшениці ярої, зі значенням цього показника, відповідно, Х = 13,12 та 13,10%. Щодо Лінії 93-95-17 ячменю ярого, то вміст протеїну в зерні якого становив Х = 13,88% і був на 0,04% нижчим від високоякісного сорту пшениці ярої Кайдашиха.
Можна дійти висновку, що за 2016–2020 рр. у конкурсному сортовипробуванні серед 13 сортів і ліній виділено найкращі за врожайністю: пшениця яра — Колос Поліський (Х = 4,97), Лютесценс 139-17 (Х = 4,92), Лютесценс 113-115-17 (Х = 4,77 т/га), Танок (Х = 4,63 т/га), Ярина (Х = 4,48 т/га), Кайдашиха (Х = 4,42 т/га); тритикале яре — Лінія 146-17 (Х = 4,86 т/га), Лінія 156-17 (Х = 4,63 т/га), ячмінь ярий — Лінія 93-95-17 (Х = 4,89 т/га). Сорти та лінії значно варіювалися за ознакою врожайності. Рекомендуємо господарствам різних форм власності вирощувати сорти пшениці ярої Рання 93, Кайдашиха, Ярина.
Установлено, що у 2020 році найвищий уміст протеїну зафіксовано в Лінії 93-95-17 ячменю ярого (17,00%). Показники вмісту протеїну в зерні матеріалу пшениці ярої: Рання 93 (16,00%); Кайдашиха, Колос Поліський, Лютесценс 113-115-17 (15,90%); Ярина (15,60%); Феругінеум 99-17 (15,50%); Лютесценс 139-17 (15,40%); Танок (14,90%); тритикале ярого — Лінії 147-15 (15,50%); Лінії 156-17, Лінії 146-17 (по14,50%). Виявлено, що у 2019 році найвищий уміст протеїну був у Лінії 93-95-17 ячменю ярого (16,50%). Погодні умови 2019 року сприяли формуванню якості зерна, а саме вмісту протеїну, для пшениці ярої Ярина (15,10%), Феругінеум 99-17 (15,00%), Кайдашиха (14,90%), Танок і Лютесценс 113-115-17 (14,10%), Колос Поліський (13,40%). У 2018 році добре показали себе за вмістом протеїну сорти і лінії Танок (15,70%), Рання 93 (14,30%), Кайдашиха (13,70%), Лютесценс 139-17 (13,60%), Феругінеум 99-17 (13,40%) та тритикале яре Лінія 156-17 (13,10%). Коефіцієнт варіації мінливості показника вмісту протеїну незначно варіювався й 2016 і 2020 роках становив V = 4,47% і V = 4,48%; 2017 році — V = 4,54%; 2019 році — V = 7,09%; 2018 році — V = 8,55%.
За 2016–2020 рр. у конкурсному сортовипробуванні серед 13 сортів і ліній виділено найкращі за вмістом протеїну пшениця яра Кайдашиха (13,92%), ячмінь ярий Лінія 93-95-17 (13,88%).
Любов ГОЛИК, канд. с.-г. наук, провідний науковий
співробітник відділу селекції і насінництва
зернових культур ННЦ «Інститут землеробства НААН»
