agro business 160 160

Тестування попередників кукурудзи

Тестування попередників кукурудзи

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 22 березня 2023 10:55

Науковці ІЗК НААН на підставі власних досліджень і практичного досвіду висвітлили окремі аспекти застосування найпоширеніших у сільськогосподарському виробництві попередників кукурудзи на зерно. В умовах кліматичних змін і радикальної мінімізації системи обробітку ґрунту значення сівозмінного чинника так зростає, що за агротехнічною ефективністю він не поступається, а за еколого-економічною часто переважає інші технологічні заходи

Пшениця

За сукупністю ознак пшениця озима належить до найкращих попередників зернової кукурудзи. Незалежно від ґрунтово-кліматичних умов Степу вона забезпечує порівняно високий середній рівень накопичення продуктивної вологи у холодну пору року. Особливо це помітно, коли весною в коренеактивному шарі ґрунту (0–150 см) її міститься менше за 60% граничної польової вологомісткості. До прикладу, у південно-східному регіоні (Розівська дослідна станція) вологозапаси в посушливі роки під час сівби кукурудзи після пшениці становили 152 мм, після соняшнику — 115 мм, або на 24,3% менше. Для стерньового попередника характерним є більш рівномірне промочування ґрунтового профілю, зокрема його нижньої частини (100–150 см), а також зростання загальної евапотранспірації в посівах кукурудзи внаслідок формування додаткового урожаю зерна.

Озимина посідає провідне місце з погляду забезпечення кукурудзи рухомими РК, оптимізації структури й водостійкості орного шару, підвищення біологічної активності чорнозему, стабілізації фітосанітарного стану агроценозу.

Означені переваги пшениці як попередника кукурудзи більшою чи меншою мірою притаманні як традиційному, так і ґрунтозахисному землеробству. Водночас у запровадженні технології на основі «прямої сівби» існують певні перестороги. Так, відмова від суцільного обробітку ґрунту після пшениці, яка може лишати до 10 т/га післяжнивних решток, створює потенційну загрозу інтоксикації чорноземів (внаслідок вивільнення фенолів і кислот у процесі розкладання «свіжого» рослинного субстрату), що спричиняє гальмування проростання насіння, уповільнення росту коренів, невирівняність посівів і зниження врожайності зерна.

За даними ІЗК НААН, пряма сівба кукурудзи після пшениці із залученням у колообіг 6,4 т/га соломи супроводжувалась погіршенням азотного режиму ґрунту. У фазу 7–8 листків орний шар на дворічному нульовому агрофоні містив 11,8, мілкому плоскорізному — 14,2, полицевому 21,8 мг/кг N-NO3. Це підтверджується спроможністю чорнозему в штучному мікрокліматі (після 7-денного компостування) підсилювати енергію нітрифікаційних процесів. За оранки та мінімального обробітку шар ґрунту 0–30 см на початку вегетації продукував 31,8–37,1 мг/кг, у фазу цвітіння рослин — 25,8–25,9, у фазу повної стиглості зерна — 20,2 мг/кг N-NO3, в той час як за нульового обробітку ці показники дорівнювали, відповідно, 30,3; 22,3 та 19,4 мг/кг.

З можливих причин цього явища найімовірнішими слід уважати зниження активності мікробіоти на ділянках прямої сівби внаслідок зростання щільності й твердості ґрунту та іммобілізацію мінерального азоту в розкладанні великої кількості післяжнивних решток із широким співвідношенням N : C.

 

Зернобобові культури

Застосування зернобобових як попередників кукурудзи дає змогу підвищувати ефективну родючість ґрунту, роз’єднувати ланцюги шкідливих організмів, які притаманні зерновим агроценозам, підтримувати високий рівень біологічної активності корисної мікрофлори. Завдяки симбіотичній фіксації горох, соя, нут, сочевиця здатні залучати з повітря 75–150 кг д. р. азоту, невикористана частка якого лишається наступній культурі.

До переваг зернобобових, як попередників кукурудзи, залічують хімічні властивості їх післяжнивних (надземно-кореневих) решток. Вони містять до 1,5% азоту, тому за обсягів соломи 3,3 т/га у ґрунт повертається 66–73 кг макроелемента. За цим показником зернобобові переважають більшість сільськогосподарських культур. Надходження фосфору і калію досягає позначки 15–16 та 36–42 кг/га відповідно.

01 02 488 489 16

Водночас слід пам’ятати, що для реалізації свого фітомеліоративного потенціалу в сівозміні зернобобовим потрібні певні передумови. Найбільш стало фіксація атмосферного азоту бульбочковими бактеріями на коренях гороху відбувається за співвідношення некапілярної шпаруватості до капілярної в ґрунтах легкого гранулометричного складу 50 : 50, важкого — 25 : 75, добрій вологозабезпеченості, достатній кількості макроелементів й інтенсивному фотосинтезі. У цьому разі частка симбіотичного азоту у живленні рослин досягає 75% загальної потреби в ньому, а за погіршення умов становить менше як 45%. Обов’язковим заходом має бути внесення стартової дози комплексних туків, до складу яких належить N, необхідний рослинам уже на початкових стадіях їх розвитку. Норма мінеральних добрив, що вносять у рядки під час сівби, становить 10–20 кг/га кожної діючої речовини.

Соя до фази цвітіння бере переважно нітратний азот орного шару ґрунту, і тільки з початком утворення бобів зростає частка споживання цього елемента внаслідок фіксації з повітря. Дефіцит азоту, фосфору і калію в цей період суттєво гальмує процес утворення бульбочок, що призводить до зниження продуктивності рослин і гіршої якості продукції. Помітно зменшує кількість накопиченої надземної й кореневої маси ґрунтова посуха, низька відносна вологість повітря, гербіцидний стрес культурних рослин.

Ефективність сої як попередника кукурудзи в Степу зростає у дощовиті, помірно теплі роки (інтенсивне розкладання і мінералізація органічної речовини на рівні 80–90%), на чорноземах середнього гранулометричного складу з умістом фізичної глини 30–40% і гумусу понад 4% (природне розущільнення орного шару), а також за мінімального й нульового обробітку ґрунту під кукурудзу (можливість якісного керування рослинними рештками).

 

Ранні зернові колосові культури

Ячмінь ярий належить до посередніх попередників кукурудзи, що пояснюється насамперед ризиками засмічення посівів, обнасінення бур’янів і негативною післядією їх на наступну культуру. У несприятливі за зволоженням роки великої шкоди посівам ячменю може завдавати амброзія полинолиста, яка, маючи стрижневу кореневу систему і використовуючи вологу нижніх горизонтів ґрунту, швидко захоплює вільні екологічні ніші в агроценозі. Бур’ян має середню чутливість до похідних дихлорфеноксиоцтової кислоти внаслідок високої пластичності й здатності на пізніших етапах розвитку стрімко нарощувати фазову резистентність до гербіцидів. Частково пошкоджені рослини відростають, утворюючи велику кількість бокових гілочок зі схожим насінням.

У вологі роки в посівах ячменю домінували види мишію (зелений, сизий) та плоскуха звичайна (63–90%), частка яких зростала на неудобреному фоні. Ситуація з бур’янами суттєво ускладнювалась, коли зернофуражну культуру вирощували за мінімального обробітку ґрунту або коли весняну посуху змінювали рясні дощі у червні вже після обприскування посівів хімічними препаратами.

Овес уважається ціннішим попередником кукурудзи, ніж ячмінь. Він утворює щільний стеблостій і добре пригнічує бур’яни. Завдяки кореневим розгалуженням овес майже повністю освоює верхні шари ґрунту, продуктивно використовує опади періоду вегетації, слабо реагує на ступінь еродованості чорноземів, швидко росте, не уражується кореневими гнилями, може бути культурою-переривачем зернових ланок сівозміни.

Особливістю вівса є досить негативна реакція щодо способів основного обробітку ріллі, які формують ґрунтову і поверхневу хвилястість агрофону. Просторова неоднорідність показників щільності, твердості й вологості ґрунту створює різні стартові умови для росту та розвитку культури й призводить до мозаїчності посівів. Рослини вівса на ущільнених елементах рельєфу, порівнюючи з міжгребеневими, були вищими на 10–15 см, мали темно-зелене забарвлення і забезпечували більший (на 0,3–0,4 т/га) урожай зерна.

01 02 488 489 15

 

Кукурудза

Через розширення посівних площ кукурудзи виробники вимушені розміщувати її на одному полі сівозміни кілька років уряд. За традиційної агротехніки проблему утилізації побічної продукції усувають шляхом проведення дискування та зяблевої оранки на глибину 25–30 см. У системі ґрунтозахисного землеробства ротаційну схему «кукурудза — кукурудза» запровадити набагато важче, адже за врожайності зерна 8 т/га на поверхні поля лишається 10–12 т листостеблової маси. Досить гостро постає питання контролю післяжнивних решток (подрібнення, рівномірне розподілення, трансформація) в господарствах, де започатковано технологію no-till.

У разі повторних посівів кукурудзи найкращим рішенням за нульового обробітку було одно-двократне післязбиральне застосування мульчерів із вертикальною віссю обертання, які стало працюють за різної висоти зрізу стерні. Мульчування, крім суттєвого поліпшення якості майбутньої сівби, дозволяє підвищити коефіцієнт засвоєння опадів осінньо-зимового періоду, а також частково знищити осередки шкідників, що зимують у нижній частині стебел культури.

Водночас спроби пришвидшити процеси розкладання рослинних решток кукурудзи восени за допомогою внесення невисоких доз азоту (N30) та біодеструкторів виявились безрезультатними через порівняно невисоку температуру повітря та низьку вологість ґрунту.

Пряма сівба кукурудзи по кукурудзі в умовах повітряно-ґрунтової посухи протягом перших 30 днів від початку вегетації призводила до недобору 2–3 т/га зерна внаслідок поверхневого розміщення коріння, слабкості опорних відгалужень і локального вилягання посівів під час буревіїв і зливових дощів. Існують ризики, пов’язані з поширенням спільних шкідливих об’єктів (бур’яни, хвороби, шкідники).

У ґрунтозахисному землеробстві перевага кукурудзи як попередника полягає в протидії ерозії та швидкому відновленні запасів продуктивної вологи (шар 0–150 см) упродовж зими внаслідок наявності потужної рослинної «ковдри», незначного промерзання ґрунту, швидкої інфільтрації води в глибокі горизонти чорнозему за каналами-шпарами, утвореними добре розгалуженою стрижневою кореневою системою рослин.

 

Соняшник

Застереження щодо розміщення кукурудзи після соняшнику зумовлено насамперед морфо-біологічними особливостями зернової культури, яка має потужний габітус, розвинену кореневу систему, тривалий вегетаційний період. Навіть за відносно малих витратах вологи на формування одиниці врожаю, загальне її водоспоживання становить 3–6 тис. м³/га.

Імовірне зневоднення ґрунту після соняшнику може призводити до уповільнення росту і неглибокого залягання коренів кукурудзи, що ставить рослини в залежність від кількості, характеру та розподілення атмосферних опадів. Ризики, пов’язані з дефіцитом продуктивної вологи, суттєво зростають, коли глибина промочування ґрунту навесні не перевищує 100 см, за відсутності агрономічно корисних дощів протягом другої половини вегетації кукурудзи або коли два посушливих роки трапляються поспіль.

Інша вада соняшнику — це наявність падалиці в посівах кукурудзи. Найбільшої шкоди падалиця завдає в умовах холодної або дуже посушливої весни, коли спостерігається затримання ростових процесів культурних рослин, вони фізіологічно слабкі й пригнічуються бур’янами. Водночас обприскувати такі посіви небезпечно через негативну реакцію кукурудзи на ранню обробку хімікатами.

Висока рясність падалиці може бути зумовлена наявністю великої частки дрібного схожого насіння олійної культури, яке втрачається під час збирання урожаю. Додаткові проблеми виникають на полях, де вирощували соняшник, стійкий до гербіцидів. Знищення такої падалиці потребує універсальних, часто дорожчих препаратів.

sonyashnik 4

Показово, що відмова від осіннього зябу частково усуває ризики, пов’язані зі шкідливістю засмічувача. У наших дослідах станом на початок травня за глибокої оранки (25–27 см) зійшло 10,5, за стрічкового чизелювання (10–27 см) — 14,3, за нульового обробітку ґрунту — 4,9 шт./м² падалишніх рослин. В окремих випадках (морозні безсніжні зими) падалиця на незайманому фоні була відсутня. Тобто незагорнуте насіння олійної культури швидко втрачає схожість під впливом чинників погоди. Меншою мірою це стосується насіння інших бур’янів, стійкіших до несприятливих умов зимівлі. За наведеними фонами обробітку ґрунту на цей час їх вегетувало (крім падалиці), відповідно, 23, 26 і 65 особин/м².

Позитивними характеристиками соняшнику як попередника кукурудзи можна вважати ламкість післяжнивних решток, які добре подрібнюються і загортаються в ґрунт, а також повернення в біологічний колообіг значної кількості макроелементів, зокрема азоту та калію.

 

Висновок

За морфо-біологічними ознаками кукурудза досить толерантна до попередників і за дотримання агровимог здатна формувати високу врожайність після зернових колосових суцільної сівби, зернобобових і просапних культур. В умовах незрошуваного землеробства Степу з погляду покращення водного режиму ґрунту перевагу мають пшениця озима та кукурудза. Зернобобові та овес роз’єднують ланцюги шкідливих організмів у сівозмінах і підтримують ефективну родючість чорноземів. Соняшник — прийнятний попередник у сприятливі за зволоженням роки, ячмінь ярий — за чистоти посівів. Основні ризики щодо негативного впливу попередників на продуктивність кукурудзи пов’язані з вологозабезпеченням рослин, обнасіненням бур’янів і контролем великих обсягів неламких післяжнивних решток.

 

Андрій ГОРБАТЕНКО, Лідія ДЕСЯТНИК,
Володимир СУДАК, Олександр БОКУН,
кандидати сільськогосподарських наук
Сергій СЕМЕНОВ,
ДУ Інститут зернових культур НААН України

 

 02 березня 2024
Комунальне підприємство «Добробут Захід» П’ядицької громади Івано-Франківської області розпочало органічну сертифікацію плантації лохини.
Комунальне підприємство «Добробут Захід» П’ядицької громади Івано-Франківської області розпочало органічну сертифікацію плантації лохини.
02 березня 2024
 01 березня 2024
Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних націй (ФАО) у співпраці з Мінагрополітики надасть насіння ярої пшениці малим та середнім фермерським господарствам, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 гектарів.
Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних націй (ФАО) у співпраці з Мінагрополітики надасть насіння ярої пшениці малим та середнім фермерським господарствам, земельні угіддя яких становлять від 10 до 500 гектарів.
01 березня 2024
 01 березня 2024
Всесвітня рада томатів на переробку оприлюднила спрогнозувала, що світове виробництво технічних томатів зросте на 6% до 47 млн тонн. В ряді країн, серед яких Україна, виробництво зросте набагато більше.
Всесвітня рада томатів на переробку оприлюднила спрогнозувала, що світове виробництво технічних томатів зросте на 6% до 47 млн тонн. В ряді країн, серед яких Україна, виробництво зросте набагато більше.
01 березня 2024
 01 березня 2024
Аграрії чотирьох областей України – Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської розпочали посівну ярих зернових та зернобобових. Сіють пшеницю, ячмінь і горох.
Аграрії чотирьох областей України – Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської розпочали посівну ярих зернових та зернобобових. Сіють пшеницю, ячмінь і горох.
01 березня 2024
 01 березня 2024
На тлі активних поставок соняшникової олії до ЄС ціни на неї в європейських портах впали до 3-річного мінімуму, але це не призвело до посилення попиту. Водночас ціни на ріпакову олію вперше стали вищими, ніж на соняшникову, внаслідок високого попиту на біопаливо.
На тлі активних поставок соняшникової олії до ЄС ціни на неї в європейських портах впали до 3-річного мінімуму, але це не призвело до посилення попиту. Водночас ціни на ріпакову олію вперше стали вищими, ніж на соняшникову, внаслідок високого попиту на біопаливо.
01 березня 2024
 01 березня 2024
У межах програми EU4Business за фінансування Європейського Союзу та уряду Німеччини, мікро-, малі та середні підприємства (ММСП) України з експортною спроможністю та інноваційним потенціалом можуть отримати 100 грантів до 10 тисяч євро кожен для відновлення, розвитку та підвищення стійкості у часи війни.
У межах програми EU4Business за фінансування Європейського Союзу та уряду Німеччини, мікро-, малі та середні підприємства (ММСП) України з експортною спроможністю та інноваційним потенціалом можуть отримати 100 грантів до 10 тисяч євро кожен для відновлення, розвитку та підвищення стійкості у часи війни.
01 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.