Амброзія полинолиста - однодомна рослина з родини айстрових (складноцвітих), за зовнішнім виглядом нагадує полин гіркий. Вся рослина опушена, стебло пряме, гіллясте (рис. 1 (1)), листки довжиною 4–15 см, черешкові, перисто-розсічені. Верхній бік листової пластинки темно-зелений, нижній - сірий, опушений.
Біологічний метод контролю
Вченими Інституту ботаніки ім. Холодного вперше в Україні проводилась робота з виявлення й вивчення фітопатогенних грибів карантинного бур'яну амброзії полинолистої. У результаті на амброзії полинолистій виявлено хворобу, збудником якої є мікроскопічний гриб - облігатний паразит Рhyllachora атbrоsіае (Derc. et M. A. Curt.) Sazt. (Phyllachorales, Ascomyzetes).
На території Київської області зареєстровано 17 вогнищ Рh. Атbrоsіае. Плодові тіла (конідіоми і аскоми) гриба Рh. атbrоsіае виявлені на живих листках та інших вегетативних органах амброзії. Уражені рослини через певний час повністю засихають. У зв'язку з цим перспективним вирішенням актуального на сьогодні питання виготовлення і цілеспрямованого застосування мікогербіциду для знищення амброзії та інших бур'янів можливо здійснити на основі подальшого детального скринінгу, а також вивчення інших властивостей фітопатогену, що дасть змогу розробити препарат.
Науковці Зоологічного інституту РАН та Всеросійського інституту захисту рослин знайшли шкідника амброзії - амброзієву совку - метелика, подібного до молі. Її гусениці живляться виключно листками амброзії. Проведені досліди показують, що амброзію може знищувати амброзієва совка (Tarochidia candefacta Hubn) і амброзієвий листоїд (Zygogramma saturalis), зовні схожий на колорадського жука. Їх спеціально розводять і випускають на площі, засмічені амброзією. Добре пристосованим до екологічних умов степової зони виявився амброзієвий листоїд. Цей монофаг може знищити 100% рослин амброзії.
Проти амброзії полинолистої також можна використовувати кліщі, комахи, віруси. Так, личинки несправжнього слоника розвиваються на насінні тільки цього бур'яну, живляться у його чоловічих суцвіттях і тут же заляльковуються. Дорослі жуки живляться пилком. У цих суцвіттях розвивається і слоник тригоноринуса, у стеблах живуть галиці, а на листках, генеративних органах і точці росту - совки тарахидії, які дають за літо 3–4 покоління. Гусениці метелика тарахидії (совки амброзієвої) можуть повністю з'їдати листки цього бур'яну.
В Україні амброзію полинолисту вперше виявлено в 1914 році в с. Кудашівка Дніпропетровської області (німецький агроном Кріккер вирощував її як замінника хіни), а в 1925-му на околицях м. Києва (на території елеватора). Після 50-х років ХХ ст. амброзія почала активно «крокувати» у північному і західному напрямках України.
Агротехнічні заходи
Серед усіх заходів захисту сільськогосподарських культур від амброзії полинолистої найважливіше значення мають саме агротехнічні: дотримання чергування культур у сівозмінах, основний і передпосівний обробітки грунту, вчасний догляд за посівами. Боротьба з амброзією повинна бути спрямована на виснаження запасів її насіння у ґрунті і запобігання повторного засмічення.
На дуже засмічених бур'яном полях найдоцільнішим є застосування пару - за правильного обробітку він знижує засміченість грунту на 70–80%.
Осінній обробіток парового поля розпочинають з лущення стерні з подальшою оранкою. Рано навесні пари боронують, а потім не менше 4-х разів обробляють культиватором пошарово. Першу культивацію проводять на глибину 12–14 см, а закінчують обробіток пару передпосівною культивацією на глибину заробки насіння. Якщо пар не був виораний восени, то рано навесні, до оранки, необхідно провести лущення на глибину 6–8 см для провокування сходів амброзії. Після появи масових сходів бур'яну поле орють на повну глибину з передплужниками і в подальшому обробляють як чорний пар.
Якщо немає можливості відводити сильно забур'янені амброзією поля під чистий пар, відводять під беззмінний посів (2–3 роки) озимих зернових із попереднім напівпаровим обробітком. До масового проростання амброзії озимі утворюють густий суцільний покрив, що пригнічує сходи бур'яну, і до збирання вони залишаються в нижньому ярусі. Непогані результати також дає застосування вико-вівсяних травосумішок.
Амброзія полинолиста дозріває пізніше, ніж озимі та ярі зернові. Після скошування її бокові пагони прискорено розвиваються. Щоб не допустити утворення насіння на цих пагонах, особливо важливо після збирання зернових провести лущення стерні лемішними лущильниками на глибину 8–10 см. Якщо лущення через нестачу пального неможливе, то необхідно після збирання зернових виорати площу плугом із передплужником на глибину 25–30 см.
Сприяє очищенню верхнього шару ґрунту від насіння амброзії полинолистої і напівпаровий обробіток зябу. Його необхідно застосовувати на полях, що йдуть під ярі культури (якщо поле звільняється від попередника наприкінці липня–на початку серпня). Напівпаровий обробіток ґрунту починають із лущення стерні лемішними лущильниками на глибину 10–12 см. Після появи сходів амброзії поле орють на відповідну глибину залежно від культури, яка буде висіватися наступного року. За нестачі вологи в ґрунті для прискорення проростання сходів амброзії поле після оранки ущільнюють котками. Протягом літньо-осіннього періоду проводять пошарову культивацію пару. Якщо з тих чи інших причин напівпаровий обробіток неможливий, тоді обов'язкове дворазове лущення стерні: перше - на глибину 6–8 см дисковими лущильникам, друге - лемішними на глибину 10–12 см.
Для ефективнішого зниження запасу насіння бур'янів у ґрунті, згідно з даними М. Г. Осєннєго та ін., слід широко застосовувати метод провокацій, тобто обробітку ґрунту, що підсилюють проростання насіння амброзії. Ґрунтообробні знаряддя при цьому необхідно агрегатувати з кільчасто-шпоровими котками, причепленими до плугів ПВР-2,3, ПВР-3,5 та інших, що зберігають більше вологи та створюють кращий контакт насіння із ґрунтом. Особливо це актуально для чорноземних ґрунтів півдня Лісостепу і Степу. На зрошуваних полях ефективні поливи малими (150–200 м3/га) поливними нормами, що також провокують проростання насіння бур'янів. Після появи сходів (фаза ниткоподібних проростків або «білої ниточки») необхідне боронування зябу зубовими боронами ЗБЗСС-1,0 з активною установкою зубів. Для якіснішого підрізування бур'янів до зубів наварюють сегменти зі списаних ножів косарок.
За сильного засмічення ґрунту насінням амброзії полинолистої у системі зяблевого обробітку під просапні доцільно застосовувати ранню оранку з подальшими, в міру відростання бур'янів, культиваціями для очищення посівного шару.
При вирощуванні просапних культур, поряд із застосуванням названих прийомів, додатково сходи бур'янів знищуються міжрядним обробітком. Для цього до просапних культиваторів (КРН-4,2; КРН-5,6; КРН-8,4; УСМК-5,4 та інших) на замовлення господарств додатково поставляються пристосування для знищення сходів бур'янів у рядках і міжряддях. Наприклад, в умовах Криму ефективним є застосування борін для прополювання КРН-38 (КЛТ-38), лап-відвальників КРН-52 (53), дискових загортачів. При цьому пружинні прополювальні борінки, встановлювані в рядах під час першого міжрядного обробітку, добре вичісують бур'яни в стадії ниткоподібних проростків. Під час другого й наступного міжрядного обробітку борінки для прополювання встановлюють у міжряддях для вичісування підрізаних бур'янів та запобігання їх повторному вкоріненню у вологому ґрунті після випадання опадів або в умовах зрошення.
Лапи-відвальники або дискові загортачі, встановлені слідом за розпушувально-підрізуючими робочими органами в міжряддях просапних культур, забезпечують присипання бур'янів у рядках рослин (в захисній зоні) і, як результат, - пригнічення або повне їх відмирання. При цьому бур'яни, що збереглися, відстають у рості і в подальшому пригнічуються культурними рослинами. Такий агроприйом можна застосовувати в посушливих умовах півдня країни.
На сильно засмічених амброзією полях із легкими ґрунтами, що не запливають (такі переважно в Лісостепу й на Поліссі), передпосівна культивація зябу перед сівбою ранніх ярих зернових культур недоцільна, оскільки вона створює сприятливі умови для проростання насіння амброзії і масової появи її сходів, які можуть заглушити сходи ранніх зернових. У цьому разі краще застосувати тільки боронування. Зернові культури слід висівати в кращі агротехнічні строки з підвищеною (на 10–15%) нормою висівання, вузькорядним або перехресним способом, що дає змогу створити густий стеблостій.
Просапні культури можна висівати лише після як мінімум двох культивацій: рано навесні на глибину 10–12 см і після проростання бур'янів. Сіяти просапні культури необхідно наприкінці оптимального строку тільки після знищення масових сходів амброзії. Щоб забезпечити рівномірні сходи, глибину заробки насіння збільшують на 2–3 см.
Догляд за посівами включає післясходове боронування ярих зернових, досходове та післясходове боронування просапних, культивації, ручні та хімічні прополювання посівів. Ці заходи проводять, коли бур'ян знаходиться у фазі білої ниточки. Слід практикувати до- і післясходове боронування зубовими боронами ЗБЗСС-1,0 з пасивною установкою зубів або ЗБП-ОД ЗОР-0,7 при швидкості руху агрегату 4–5 км/год. для запобігання травмуванню проростків насіння вирощуваної культури. За до- і післясходового боронування знищується 50–70% і більше ниткоподібних проростків амброзії полинолистої та інших бур'янів.
Важливе значення в обмеженні чисельності бур'янів має післяпосівне коткування посівів ярих культур (кукурудза, соняшник, буряки та ін.). Воно сприяє прискореному проростанню насіння бур'янів, що знищуються наступним досходовим або післясходовим боронуванням.
Вирощування проміжних культур також сприяє очищенню полів від бур'янів: по-перше, весь вегетаційний період поле зайняте культурними рослинами, що пригнічують бур'яни, різко зменшують можливість їх розмноження та перешкоджають ерозії грунтів; по-друге, додатковий обробіток ґрунту знищує самі бур'яни.
Для знищення амброзії полинолистої на посівах багаторічних трав необхідно створювати сприятливі умови для росту цих культур: високоякісним обробітком ґрунту, внесенням добрив, оптимальними строками сівби тощо. Добре розвинені трави пригнічують амброзію. Якщо все ж таки на посівах трав амброзія з'являється, її знищують вручну.
Добрі результати в обмеженні чисельності амброзії на посівах люцерни дає дискування після останнього укосу в серпні. Цей прийом призупиняє ріст бур'яну і не допускає утворення на ньому насіння, і в той же час сприятливо впливає на подальший ріст люцерни. Високоефективним способом захисту проти амброзії є спалювання стерні. Посіви суданської трави та інших однорічних трав при забур'яненні їх амброзією мають бути зібрані якомога швидше, але не раніше початку липня, після чого поле слід злущити, а за появи сходів цього бур'яну - виорати, і надалі проводити обробіток поля за типом напівпару.
У насінниках багаторічних трав успішно досягають знищення бур'яну при літніх посівах у чистих парах, обробіток яких у першій половиш літа дає змогу очистити ґрунт від амброзії.
Насіннєві посіви однорічних кормових трав слід систематично прополювати. За дуже сильного забур'янення амброзією їх потрібно скосити на сіно. Перший укіс проводять у звичайний термін, другий - до цвітіння амброзії. Слідом за збиранням сіна поле необхідно виорати.
У міжряддях садів і виноградників вегетуючі рослини амброзії підрізують плоскоріжучими робочими органами культиваторів КСГ-5, КСМ-5, КСВ-1, КРВ-3,5, КРС-5, ПРВН-72000 для повного їх знищення. Дискові борони при цьому менш бажані, оскільки не забезпечують повного підрізування, і бур'яни, що залишилися, навіть травмовані, на бокових розгалуженнях можуть утворити насіння та поповнити його запаси в грунті.
Хімічний метод контролю
На полях із високою потенційною засміченністю ґрунту агротехнічні та інші екологічно безпечні прийоми не гарантують надійного захисту сільськогосподарських культур від бур'янів, у тому числі й від амброзії. Недоліки цих методів особливо відчутні на зрощуваних землях, де вирощуються культури з довгим вегетаційним періодом, або проміжні посіви, розміщені після культур, що рано збираються. Це скорочує кількість механічних обробітків для обмеження чисельності бур'янів. Тому в найближчі роки хімічний метод, безумовно, буде найефективнішим для зниження засміченності полів і подальшого зростання урожайності вирощуваних культур.
Для обмеження чисельності амброзії полинолистої можна застосовувати понад 50 гербіцидів, до яких вона більш чутлива. Найкращі результати досягаються за застосування препаратів у фазі 2–4 справжніх листочків амброзії. У більш пізніх фазах розвитку амброзія, як і інші дводольні види бур'яни, здатна дуже швидко нарощувати фазову резистентність до дії гербіцидів. Тому ефективність їх дії істотно знижується (табл. 2).
Таблиця 2. Препарати для знищення амброзії полинолистої у посівах сільгоспкультур
Фітоценотичний метод контролю
Розроблений В. Я. Мар'юш-кіною, метод фітоценотичного контролю чисельності адвентивних видів випробувано в умовах виробництва - в екотехнічних екосистемах (селітебних, дорожно-лінійних) та в агроекосистемах (закрайки полів, плодові сади). Екологічний ефект - пригнічення адвентивних видів до меж, практично невідчутних для господарств, відновлення угруповань аборигенної рослинності, підвищення біологічної різноманітності, відновлення саморегулювання у садових екосистемах за рахунок появи корисних комах та зниження ступеня зараження яблунь хворобами і попелицею.
Автором встановлено, що недоцільно переорювати чи обробляти культиваторами закрайки полів та городів, схили та пониззя балок, особливо якщо вони зарослі багаторічною трав'янистою рослинністю. У випадку, коли на не-орних угіддях зі зруйнованим трав'янистим покривом панують зарості амброзії, краще всього застосувати метод фітоценотичного контролю амброзії полинолистої. Метод рекомендовано в двох варіантах:
- Висів багаторічних злаково-бобових травосумішок із трав, районованих для кожної конкретної зони (звичайно, після видалення рослинних решток бур'яну та обробітку ґрунту);
- Пізнє скошування травостою амброзії (у період початку бутонізації, що співпадає із початком викидання волотей).
При цьому слід мати на увазі: багаторазове скошування неефективне, навіть шкідливе. Скошений у період активного росту бур'ян починає активно відростати, утворюючи до 20 розгалужених пагонів, що буквально лежать на землі. Наступне скошування їх уже не зачепить і вони здатні засмітити своїм насіння ґрунт часом ще більше, ніж нескошені рослини. Результати багаторічних досліджень показали, що ці прості прийоми за умов скошування впродовж трьох років сприяють відновленню багаторічного рослинного покриву. Під час цього відбувається зниження присутності амброзії у травостої до невідчутних для господарств і здоров'я людини меж.
Оскільки степова і частково лісостепова зони мають засмічені амброзією поля, то зниження урожаю соняшнику тут може сягати від 40% до практично повної втрати врожаю внаслідок масового засмічення посівів. Те ж саме стосується й інших просапних культур. Рекомендовано застосовувати на дуже засмічених землях чорні та зайняті пари (вико-вівсяні травосумішки, озима суріпиця, ріпак). А найкраще засівати такі поля багаторічними злаково-бобовими травосумішками. Особливо добре очищали ґрунт від насіння амброзії травосумішки, до складу яких входили житняк із люцерною. Крім того, вони покращували фізико-хімічні показники ґрунтів, збільшували кількість гумусу.
Таким чином, підтримання багаторічного трав'янистого покриву (газонів) в містах і селах, створення на засмічених полях і навколо них штучних багаторічних травостоїв (так званих екокаркасів) сприятиме не лише захисту й очищенню полів від насіння амброзії, повітря від її алергенного пилку, а й покращуватиме стан довкілля у цілому. Те ж саме стосується й інших видів бур'янів.
Карантинні заходи
Важливе значення мають карантинні заходи - ретельна перевірка насіннєвого матеріалу, особливо культур пізніх строків збирання: люцерни, конопель, суданської трави, гречки та ін.
Забороняється використовувати посівний матеріал, засмічений насінням карантинних бур'янів, а також перевозити насінне зерно без попереднього очищення. Машини і знаряддя, що використовувались при збиранні урожаю з ділянок, засмічених карантинними бур'янами, необхідно очистити і продезинфікувати, а потім вже використовувати для інших робіт. Відходи з насіння карантинних бур'янів при можливості запарюють та згодовують тваринам, а при відсутності такої можливості спалюють. Очищене насіння висівають тільки з дозволу карантинної інспекції, а після сівби встановлюють контроль за полями, де висіяне таке насіння. Урожай з цих полів підлягає детальному аналізу і тільки після цього може використовуватись за призначенням. За полями, де знищені карантинні бур'яни, встановлюється постійний нагляд, який триває впродовж двох років після ліквідації вогнища.
Для запобігання занесенню насіння з гноєм та іншими органічними добривами грубі корми слід використовувати в запареному вигляді, зернові відходи - розмелювати або запарювати, і використовувати чисту від насіння бур'янів підстилку.
Найважливішу роль відіграє правильне зберігання органічних добрив. Навіть після 5-місячного зберігання у польових буртах внесення 12 т напівперепрілого гною зумовлює надходження в грунт до 24 млн штук фізично нормальних насінин бур'янів. Тому зберігання підстилкового гною (розпушено-щільним способом) відповідно з існуючими рекомендаціями має супроводжуватися обробкою його гербіцидами. Одним із найбільш доступних і ефективних способів є застосування сечовини і вуглекислого кальцію, внесених у співвідношенні вагових частин 1:1 з розрахунку 10–20 кг на 1 т гною з компостуванням не менше 10 діб.
Цього року в Україні очікується розширення площ забур'яненості за рахунок розширення старих вогнищ та виявлення нових в АР Крим, Він-ницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Харківській областях.
Коментар спеціаліста
Іван ЗЕВАКО, керівник технічного відділу
компанії «Мактешим-Аган Україна»:
- Амброзія полинолиста – це дуже складний бур'ян, засміченість полів яким невпинно зростає, що змінює пріоритетність вибору препарату в системах гербіцидного захисту сучасного агровиробника.
Для вирішення проблеми амброзії полинолистої та інших однорічних дводольних та злакових бур'янів, зокрема у посівах соняшнику, компанія «Мактешим-Аган Україна» пропонує українським агровиробникам препарат Рейсер®, к.е. Це досходовийгрунтовий гербіцид для боротьби з однорічними дводольними та злаковими бур'янами. Його виняткова перевага полягає у тому, що він має подовжений період грунтової дії, яка забезпечує культурі оптимальний ріст та розвиток, зводячи до мінімуму конкуренцію за воду, світло та поживні речовини з боку бур'янів.
Саме завдяки унікальній діючій речовині – флурохлорідону, що є власністю компанії «Мактешим-Аган», Рейсер®, к.е. найбільш ефективний серед усіх наявних на вітчизняному ринку агрохімікатів та немає аналогів у боротьбі з цим злісним бур'яном. Крім того, Рейсер®, к.е. абсолютно безпечний для культури.
Досвід виробників, які застосовують цей гербіцид не один рік поспіль, засвідчує, що після посівів соняшнику, оброблених досходовим гербіцидом Рейсер®, к.е. , без жодних тривог можна висівати озиму пшеницю. Посіви не піддаються фітотоксичному впливу. Якість та безпеку цього препарату вже засвідчено та перевірено в реальних польових умовах по всій Україні. До прикладу, в агрохолдингу «Дружба-Нова», де надто ретельно ставляться до правильної технології вирощування сільгоспкультур, переконавшись в ефективності Рейсер®, к.е. , досходова обробка соняшнику здійснюється тільки цим гербіцидом; на сьогодні в «Дружбі-Новій» можна побачити чудові сходи озимої пшениці після соняшнику.
До речі, застосовувати Рейсер®, к.е. рекомендовано у дозі 2-3 л/га. І результат не змушує на себе довго чекати: одна досходова обробка посівів забезпечує належну чистоту поля аж до часу збирання.
У будь-якому випадку кожне поле треба розглядати окремо, зважаючи на окремі погодо-кліматичні умови та засміченість полів сегетальною рослинністю, а тому кожен агровиробник може розраховувати на кваліфіковану допомогу від представників компанії «Мактешим-Аган Україна» у своєму регіоні.
