Вирощування ярих та озимих зернових культур у 2024/25 році відбувалось за надзвичайних умов осінньо-зимового та весняного періодів. Особливо відчутними були низькі запаси вологи в ґрунті й підвищений температурний режим, порівнюючи з багаторічними показниками. Також спостерігались у травні низькі температури й приморозки, які негативно впливали на більшість рослин польових культур, спричиняючи навіть їх відмирання. Після приморозків розпочався тривалий період з опадами, що безперечно вплине на формування й достигання врожаю зерна. За таких обставин слід чекати на різний урожай, який багато залежатиме від організації збиральних робіт, застосування правильних і оптимальних технологій залежно від стану і розвитку зернових культур, не допускаючи будь-яких необґрунтованих втрат. Тому рекомендуємо максимально користуватись науковими розробками й практичним досвідом на основі врахування стану кожного поля, обирати технологічні операції й технічні засоби зі збирання врожаю зерна та збереження його якості.
Спосіб збирання залежно від специфіки поля
Найперше слід обрати спосіб збирання з урахуванням специфіки конкретного поля. Збирання озимих зернових культур можна проводити двома способами: однофазовим (пряме комбайнування) та двофазовим (роздільне збирання). Найкращим способом збирання пшениці озимої, який є найпоширенішим у виробництві, слід уважати пряме комбайнування. До того ж цей спосіб значно зменшує витрати, що має важливе значення за особливих обставин (в умовах воєнного стану). Під пряме комбайнування відводять передусім чисті поля з рівномірно дозрілими хлібами, відносно невисоким і стійким до вилягання стеблостоєм. Збирати за цим способом слід починати з настанням повної (95%) стиглості зерна, коли його вологість не перевищує 16–17%. За таких умов у процесі збирання підсихання зерна триває і наприкінці вологість зазвичай відповідає нормативному показнику, тобто 14–14,5%.
Схильні до вилягання й осипання переважно високорослі сорти з густотою стеблостою не меншою як 280–300 шт./м², а також посіви, що нерівномірно дозрівають і сильно забур’янені, слід збирати роздільним способом. Розпочинати роздільне збирання потрібно в кінці фази воскової стиглості, коли вологість зерна становить близько 30%, закінчувати — за вологості не меншої як 20%. Після скошування рослини підсихають у валках, тому їх обмолочують через 4–5 діб, постійно контролюючи вологість зерна. Але не слід надто довго тримати скошені рослини у валках. Установлено, що затримання з обмолотом валків понад 10–15 діб призводить до збільшення грибних хвороб і кількості бур’янів, проростання зерна (особливо після значних опадів), у результаті чого втрати врожаю зерна різко збільшуються.
Необхідність дотримання всіх агротехнічних вимог
Важливе значення має дотримання на збиранні всіх агротехнічних вимог і належного стану збиральної техніки. Нехтування агротехнічними вимогами й робота непідготовлених комбайнів може призвести до втрати врожаю на рівні 17,0% і більше. Зокрема, за порушення оптимальних строків і способів збирання втрати зерна досягають більше як 10%. Дещо менше втрачається зерна за користування невідрегульованої техніки та непідготовленим транспортом — до 6%. До особливих втрат належить травмування зерна в обмолочувальних системах комбайнів, це призводить до збільшення зернової домішки в масі зібраного врожаю. Але особливо небезпечним є травмування під час збирання насінницьких посівів, від якого втрачаються посівні й урожайні якості насіннєвого матеріалу. Тобто наведені дані свідчать, що суттєвий вплив на зменшення втрат урожаю має оптимізація строків і якісне проведення збиральних робіт (табл. 1).
Таблиця 1. Середні втрати врожаю зерна, що можуть бути за різних порушень у технології збирання пшениці озимої
За результатами досліджень ДУ ІЗК НААН встановлено, що затримання зі збиранням озимих колосових культур на 5 діб за сприятливих погодних умов призводить до втрати врожаю 1–2%. Несприятливі умови збирання зумовлюють збільшення втрат урожаю до 5–10%. До сприятливих умов збирання належали роки зі стійкою стабільною погодою, яка встановлювалася за період збиральних робіт і була, як правило, без значних опадів і посиленого вітру. Затримання зі збиранням у 20 діб спричиняє збільшення втрат зерна як за сприятливих, так і за несприятливих умов збирання. За складних погодних умов вони становлять: у пшениці озимої — до 40%, ячменю озимого — до 50%, жита озимого — до 60% (табл. 2).
Таблиця 2. Втрати зерна озимих зернових культур залежно від строків збирання, % початкової врожайності
Збирання озимих зернових культур слід розпочинати з остистих форм, оскільки вони більшою мірою піддаються осипанню, а за умови вологої та дощовитої погоди — проростанню зерна в колосі.
Залежно від цілей використання соломи, стану ярусності та висоти стеблостою необхідно правильно обрати висоту зрізування рослин за прямого комбайнування. На високорослих і щільних, з великою кількістю стебел посівах висоту зрізування підвищують до 27 см, на рідких і низькорослих — знижують до 15 см (табл. 3).
Таблиця 3. Оптимальна висота зрізування озимих зернових культур, см
Сучасні комбайни, маючи широкозахватні жатки з очісувальним пристроєм, спроможні збирати пшеницю за підвищеної вологості зерна, що дає можливість запобігти запалу й погіршенню його якості в посушливі роки. Зібране зерно у такому разі очищають і підсушують до вологості 14–15%. Це дозволяє зберігати врожай без втрат, сприяє збереженню якості сильних пшениць і запобігає розвитку шкідників.
Висока організація збиральних робіт, проведення їх у стислі строки (протягом 7–10 діб) дозволяють запобігти перестою хлібів і погіршенню показників якості зернової продукції. Продовольче високоякісне зерно на токах потрібно буртувати окремо від пшениці низької якості з обкошувань. Групувати зерно слід із урахуванням категорій — за вологістю, чистотою й іншими показниками.
Микола КИРПА, д-р с.-г. наук
ДУ Інститут зернових культур
НААН України
