Почнімо із підвезення води. По-перше, ця операція повинна виконуватися якомога швидше, не відбираючи у оператора обприскувача дорогоцінного часу на очікування. По-друге, чим більше ходок «бочка» із водою зробить на поле, тим більше пального буде використано, так само як і ресурсу вантажівки чи трактора.
Запобігти цьому можна, знизивши норми витрати води у робочому розчині у перерахунку на гектар. Як свідчить успішний досвід багатьох вітчизняних фермерів, не обов’язково лити по 100 чи 200 л/га. В Україні чимало аграріїв перейшли до обмежених норм виливу і працюють із нормами 75, 50 чи навіть 25 л/га.
Гадаємо, що якщо у агронома немає досвіду роботи із заниженими нормами виливу, то не варто перегинати палицю. Але знизити їх хоча б зі 100 л/га до 50 чи 75 л/га цілком реально. В мережі існує повно розповідей про такий успішний досвід і за бажання можна знайти детальний інструктаж.
Тепер перейдемо власне до якості самої води. Кожен пестицид має певні характеристики щодо використання із водою в плані рівня pH, жорсткості, температури тощо. І якщо ці значення істотно відхилюються, то ефективність препарату може знизитися, причому дуже сильно. Відповідно, вельми бажано дотримуватися усіх цих рекомендацій, і якщо є можливість використовувати для робочих розчинів воду належної якості, то це слід робити. Якщо ні, то слід використовувати засоби для приведення характеристик води до потрібного стану – розм’якшення, розлужнення чи розкислення тощо.
До того ж, робота із нижчими нормами внесення дає змогу істотно скоротити витрату пального – практично удвічі. Взявши у якості середнього значення економію 0,7 л/га, нескладно порахувати, що на 1000 га ми заощадимо такими чином не багато, не мало, а 700 літрів дизпалива. Сьогодні це надзвичайно актуально.
Окремо наголосимо на тому, що вода із розташованого поруч ставка може стати хорошим варіантом, але не завжди. Багато залежить від якості фільтрів у обприскувачі та якості самої води. Набрати всередину баку обприскувача мулу та ряски – не найкращий спосіб забезпечити ефективний захист посівів.
Поза сумнівами, чимало фермерів із очевидних міркувань прагнутимуть працювати із мінімальними нормами внесення препаратів, ймовірно навіть із заниженими. Теоретично це можливо, однак на практиці при цьому слід дотримуватися суворих правил.
По-перше, як відомо, чим раніше вноситься препарат, так би мовити із профілактичною метою, тим вищі шанси, що він найкраще спрацює і знищить проблему в зародку. Тому якщо вже вирішили заощадити на нормі внесення, то даємо фунгіцид чи інсектицид вже не по факту виявлення проблеми, а із випередженням.
По-друге, якщо ми висипали чи вилили в бак певну порцію препарату, то це не завжди означає, що усі 100% її однорідно розчинилися у робочому розчині. Ми поспішаємо якомога швидше обробити поля, і майже відразу рушаємо працювати. Тим часом частина препарату може просто не встигнути розчинитися, і осідає на стінках баку або лишається у вигляді великих «клубків». Цього у жодному разі не можна допустити, тим більш, якщо ми працюємо зі зниженими нормами внесення. Розчин вийде ненасиченим і не справить потрібного ефекту. До того ж, осідаючи на стінках баку пестицид, може «самовільно» увійти до складу робочого розчину на іншій культурі, змішавшись із іншими препаратами. Що з того вийде – лотерея.
_________________
Найкраще використовувати спеціальні польові цистерни-міксери, котрі попередньо якісно змішують препарати з водою, і заливають готову робочу суміш до баку обприскувача
_________________
Аби запобігти цьому, найкраще використовувати спеціальні польові цистерни-міксери, котрі попередньо якісно змішують препарати з водою, і заливають готову робочу суміш до баку обприскувача.
І нарешті окремі групи препаратів, потрапляючи в непідходящу за рівнем жорсткості чи кислотності воду, починають дуже-дуже швидко втрачати свою ефективність. Мова може йти буквально про 20-30 хвилин. Тому якщо ми точно знаємо, що характеристики води не відповідають вимогам виробника препарату, то обов’язково маємо застосувати додаткову «хімію». Якщо її немає, то якомога швидше внести розчин. Хоча це не найкращий варіант.
Звісно, що аби зменшити кількість технологічних проходів, чимало агрономів прагнутиме внести за один раз якомога більшу кількість препаратів, наприклад, фунгіцид, інсектицид, рост-стимулятор, мікродобрива тощо. Це може виправданою мірою, проте тут не варто забувати, що різі препарати можуть негативно реагувати поміж собою в одному розчині.
Будьмо відверті: далеко не всі фахівці можуть точно розрахувати відповідні хімічні взаємодії та бути певними у тому, що те чи інше поєднання хімікатів буде ефективним. Тому краще ці всі складні суміші перед внесенням дати перевірити представникам агрономічних компаній, які мають глибокі профільні знання. Трапляється усяке і ліпше перевірити, бо можна, навпаки, нашкодити рослинам чи знизити ефективність внесення.
Надзвичайно важливо при цьому працювати із гарантовано справними обприскувачами і переконатися у тому, що вилив рідини із них здійснюється у межах заводських характеристик. В інакшому разі це може спричинити істотну перевитрату робочого розчину та препарату, а також призвести до більш частих дозаправок бака машини.
