Восени, на площах озимого ріпаку під урожай 2014 року небезпеку сходам можуть створювати хрестоцвіті блішки, підгризаючі та листогризучі совки, білянки, попелиці, ріпаковий пильщик та листоїд, хрестоцвітий та капустяний галовий прихованохоботники, грунтові шкідники, мишоподібні гризуни.
Хрестоцвітні блішки з літньої діапаузи пробуджуються у серпні, жуки починають живитися на рослинах падалиці і сходах озимого ріпаку. Більше шкодять блішки в суху і жарку погоду, сильно пошкоджене листя засихає, при ураженні точки росту рослина гине. У фазі сходів вони здатні повністю знищити посіви. Для захисту від блішок обов’язково проводять передпосівну обробку насіння системними інсектицидами, в період вегетації обприскують крайові смуги - 20-50 м чи все поле. Поріг шкідливості - понад 3 жуки/м2, або один укол у сім'ядолі на 30 % рослин (за температури повітря понад 15 °C і сухої погоди).
Ріпакова блішка восени завдає шкоди під час сходів. На молодих листках ріпаку жуки вигризають отвори. Личинки живляться у черешках та стеблах молодих рослин, що призводить до відставання у рості, зниження зимостійкості, сприяє ураженню хворобами. Активність шкідника знижується за температури нижче 6 °C.
Ріпаковий пильщик відчутно шкодить за високої вологості із настанням прохолодної погоди, личинки шкідника можуть призвести до повної загибелі посівів. Для зменшення шкідливості ріпакового пильщика проводять глибоку зяблеву оранку з метою знищення коконів із личинками. До цвітіння знищують капустяні й інші бур’яни на посівах і навколо них. Обробляють сходи за чисельності личинок молодших віків 1-2 екз./рослину, під час утворення розетки - 3,0 екз./м2.
Ріпаковий листоїд із літньої діапаузи (жуки) виходить у кінці серпня, живиться капустяними культурами. Жуки грубо обгризають листки, личинки скелетують, об’їдають листя з країв, вигризають овальні отвори. Для стримування чисельності ріпакового листоїда знищують бур’яни, проводять зяблеву оранку, за масової появи жуків та личинок застосовують обприскування інсектицидами. Поріг шкідливості під час утворення розетки становить 3,0 екз./м2. Фітофаг більше шкодить у Степу і Лісостепу.
Таблиця. Захисні заходи на озимому ріпаку від шкідників і хвороб восени (за рекомендацією НУБіП)
Ріпаковий та капустяний білани шкодять у всіх ріпакосіючих зонах. Гусениці другого покоління ріпакового білана з’являються у вересні, спочатку живляться листками з нижнього боку, потім об’їдають листки з верхнього. Дорослі гусениці з’їдають всю тканину листка, залишаючи лише товсті жилки. Для зменшення шкідливості біланів знищують бур’яни, проводять глибоку зяблеву оранку, проти гусениць молодшого віку застосовують інсектициди. Поріг шкідливості біланів припадає на період 2-4 листки-утворення розетки - 2 екз./м2.
Останніми роками відчутно шкодить і хрестоцвітий (чорний стебловий) капустяний прихованохоботник, який, як правило, восени відкладає яйця у пазухи листків, але за умов довготривалої теплої осені може відроджуватись і шкодити, внаслідок чого відмирає верхівка пагона і рослина вимерзає. Обробки проти цього шкідника проводять у період масового заселення площ ріпаку жуками до початку відкладання яєць - вересень-середина жовтня (ЕПШ 10 жуків/жовту чашку, впродовж 3-х днів). Капустяний галовий прихованохоботник з’являється на посівах озимого ріпаку у кінці серпня-на початку вересня і живиться до зниження температури. В результаті пошкодження на корені утворюються гали розміром до 1 см, рослина втрачає зимостійкість, уповільнюється розвиток і знижується стійкість до ураження хворобами.
Накопиченню прихованохоботників сприяє недотримання сівозмін, порушення норм просторової ізоляції від минулорічних посівів, несвоєчасне проведення заходів захисту. Важливим у регулюванні чисельності всіх видів прихованохоботників є раннє виявлення їх у стадії імаго, в період масового живлення, до початку відкладання яєць у середину рослини, де личинка захищена від дії інсектициду. Для виявлення шкідників використовують пастки - «жовті посудини», або жовті клейові пастки.
Серед багатоїдних шкідників ріпаку шкодять ковалики (більше личинки) - смугастий і темний у забур’янених посівах та в посівах, де попередником були багаторічні трави, личинки травневого, червневого хрущів, хлібних жуків, які живляться підземними частинами рослин. Озима совка - у всіх зонах, де висівають ріпак. Відчутну шкоду озимому ріпаку можуть завдати гусениці другої генерації шкідника. Гусениці молодших віків живляться відкрито, переважно бур’янами, а також молодими листочками ріпаку, вигризаючи в них невеликі дірочки. Починаючи з третього віку, личинки живуть у ґрунті і підгризають рослини ріпаку на рівні ґрунту.
Для захисту посівів ріпаку від грунтовоживучих шкідників необхідно дотримуватись сівозмін. Проводити лущення стерні відразу ж після збирання зернових культур, культивацію, дискування у 2-3 сліди на глибину 8-10 см після багаторічних трав, глибоку відвальну зяблеву оранку, для знищення шкідників, що знаходяться у грунті, знищення бур’янів. Висівати ріпак в оптимальні строки насінням, обробленим системними інсектицидами. Ефективними препаратами проти ґрунтових шкідників є інсектициди з фумігаційними властивостями, які навколо насіння, а потім проростка створюють захисний бар’єр.
У посівах ріпаку шкодить і бурякова нематода, яка поширена в зонах бурякосіяння. У разі пошкодження нематодою на посівах ріпаку з’являються плішини із рослин з жовтим відмерлим листям, коренева система набуває вигляду «бородатості». Для контролювання чисельності шкідника із сівозмін виключають цукрові буряки, гірчицю, які є кормовими рослинами для нематоди.
Мишоподібні гризуни шкодять повсюдно, найбільше загрожують посівам ріпаку у західних областях, де умови для розвитку гризунів більш оптимальні: достатня вологість, температура, кормова база. Запобіганню розмноження шкідників сприятиме: знищення бур’янів, а за наявності 3,0-5,0 жилих колоній/га застосування зернових та інших принад: Роденфос, Бродисан А, Бактороденцид по 3 г/нору, Стрілець - 3-5 г/нору, Шторм, 0,005 % воскові брикети - 0,7-1,5 кг/га, Ратрон, гранульована принада - 3 г/нору та інші родентициди.
Серед хвороб восени рослини уражуватимуть: альтернаріоз, чорна ніжка, пероноспороз, бактеріоз кореня, світла плямистість, фомоз, циліндроспоріоз. Поширюванню та розвитку хвороб сприятиме волога і тепла погода.
Для стримування поширення хвороб восени на площах озимого ріпаку проводять профілактичні заходи захисту: проти несправжньої борошнистої роси за ураження понад 5 % рослин у фазі 2-4 справжніх листки в умовах високої вологості повітря (90-100 %) і середньодобової температури +8…+12 °C; проти альтернаріозу, фомозу - за умов тривалої теплої осені, вологості повітря 80 % і вище, інтенсивності ураження рослин до 2 % та розповсюдження хвороби понад 10 % у фазі 4-6 розеткових листків; проти циліндроспоріозу - за ураження рослин до 10 % в умовах високої вологості, частих дрібних дощів із вітром у фазі 4-6 розеткових листків, проти бактеріозу коріння, сірої та білої гнилей у фазі 4-6 розеткових листків; проти переростання рослин перед входженням їх у зиму, призупинення росту вегетативної маси та підвищення їх зимостійкості застосовують фунгіциди, які мають регулюючі властивості: Колосаль ПРО, Фолікур (0,5 л/га); Карамба, в. г. (0,75-1,25 л/га), Сетар 375SC, к. с. (3-0,5 л/га), Тілмор 240 ЕС, к. е. (0,9-1,0 л/га).
У статті використані матеріали
наукових установ НААН, Головної
Державної інспекції захисту рослин та
Державних обласних інспекцій
захисту рослин
