Умови стали більш жорсткими
Але клімат істотно змінювався і за століття, і за останнє десятиліття. Тому в наш час у зв’язку зі зміною кліматичних умов відмічено зміщення строків сівби в бік більш пізніх. Оптимальні строки сівби озимини, наприклад, для Сумської області є 10-25 вересня.
Рівень ефективності технологічного прийому в останні роки значною мірою залежить від рівня поєднання його в часі й сукупності з потужними природними факторами.
Серед найрізноманітніших природних багатств вагоме значення мають біокліматичні ресурси і, в першу чергу, це сонячне тепло та волога. Від того, як вони надходять і використовуються, багато в чому залежать результати господарської діяльності людини.
За аналізом багаторічних даних, в останні роки умови для сівби озимих стали більш жорсткими. Так, за минулі 27 років осіння засуха різної інтенсивності та тривалості спостерігалася в 11 випадках, тобто практично кожен другий рік. За останні ж 5 років — у трьох, окрім 2012 та 2013 років. Як правило, після осінньої засухи поповнення вологозапасів орного шару ґрунту відбувалося в середині жовтня.
Погодні умови осіннього періоду для озимих зернових культур визначають не лише динаміку росту і розвитку рослин, але й зимостійкість та рівень майбутнього врожаю. У процесі життєдіяльності рослини пшениці озимої проходять фенологічні фази, саме на тривалість проходження фаз і, відповідно, розвиток рослин значний вплив мають метеорологічні умови. Під час осіннього розвитку і формування зимостійкості рослини проходять певні фази — проростання насіння, сходи, кущення, всі інші — у весняно-літній період. Основними агрометеорологічними факторами, які впливають на фази розвитку рослин, є температура повітря та вологість ґрунту.
Як відбувається загартування?
Науковцями встановлено, що для формування восени 3-4 пагонів і найбільшої морозостійкості рослинам пшениці озимої необхідно 45-55 днів, а сума активних середньодобових температур при цьому повинна бути в межах 450-550 ?С. Для доброї перезимівлі необхідно, щоб рослини встигли загартуватися, перш ніж настане осіннє припинення вегетації.
Загартування рослин відбувається у дві фази:
- за температури вдень близько 8-10°С, а вночі — від 0 до 4°С.
- за середньої температури від 0 до мінус 5°С.
За спостереженнями метеопоста при Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН на 1 жовтня 2014 року відмічено перехід середньодобової температури нижче +10?С. А 23 жовтня зафіксовано перехід температури через +5°С, який тривав більше 3 днів, що свідчить про припинення вегетації озимих рослин.
Відповідно, розвиток рослин на час припинення вегетації залежить від строків сівби, метеорологічних умов і тривалості періоду сівба–припинення вегетації. Розглянемо погодні умови осіннього періоду за останні 5 років. Як при цьому змінювалася тривалість періоду сівба–припинення вегетації та який розвиток мали рослини?
Взаємозв’язок осінніх умов і розвитку рослин
Вегетація озимих зернових восени 2010 року характеризувалася значним недобором опадів наприкінці серпня і початку вересня, холодним та дощовим періодом у жовтні, високим температурним режимом у листопаді. За сівби 1 жовтня сходи з’явилися на 20 день, а 10 жовтня — на 15 день. На це вплинув понижений температурний режим у період сівба–сходи.
В 2011 році зафіксовано значний недобір опадів у серпні та вересні, а також холод на початку жовтня, що змінився на високий температурний режим у третій декаді жовтня та першій декаді листопада. Умови початку осені викликали занепокоєння з точки зору вологозабезпечення. Вологозабезпечення ґрунту на кінець оптимальних строків сівби було незадовільним. За таких умов сходи рослин не були отримані вчасно.
Осінь 2012 року була помірно теплою з середньою кількістю опадів. Запаси вологи в передпосівний період характеризувались як хороші і складали в посівному шарі близько 20 мм. У таких умовах отримано повноцінні сходи за всіх строків сівби.
Осінь 2013 року була помірно теплою з надмірною кількістю опадів у вересні. Листопад виявився теплим як для цієї пори року.
Умови останнього місяцю літнього періоду та початку осені 2014 року викликали достатньо велике занепокоєння з точки зору вологозабезпечення. Середньодобова температура повітря в серпні коливалася від 28,2 до 24,0?С, при цьому максимальна температура — 34,0?С. На поверхні ґрунту — 32,0-25,0?С, максимальна — 46,0?С. Слід зазначити, що опади були незначними, лише 17,9 мм. Відповідно до таких умов вологість повітря становила 40-63%. Вересень був теплий і сухий. У ІІІ декаді, 23 та 24 числа, випало 19,9 та 55,2 мм, що в сумі склало 75,1 мм, порівняно з нормою 50 мм. І та ІІ декада жовтня були прохолодними з середньодобовою температурою 6,7 та 9,5?С. Вночі спостерігалися заморозки як на поверхні ґрунту, так і в повітрі.
Запаси продуктивної вологи на момент сівби в шарі ґрунту 0-20 см були недостатні та коливалися від 4,1 до 6,8 мм. Опади, що випали в останній декаді вересня, підвищили запаси продуктивної вологи до 26,3-34,3 мм.
Припинення осінньої вегетації рослин пшениці озимої в 2010-2014 роках відбувалося в різні дати, відповідно, що тривалість періоду сівба–припинення вегетації також були різні.
Так, наприклад, 2010 року, коли відмічено найбільшу тривалість періоду від сівби до припинення вегетації, рослини ввійшли в зиму в задовільному стані та не мали перерослих рослин, бо сходи було отримано на 15-20 день від сівби. А 2012 року, коли вологи й тепла було достатньо на момент сівби, сходи отримано вчасно, розвиток рослин на момент припинення вегетації був добрий та задовільний, натомість 2013 року, коли було надмірне зволоження ґрунту на момент сівби, на час припинення вегетації агрономи наголошували на перерослих рослинах, особливо на площах ранніх строків сівби. Рослини мали 6-8 стебел, велику вегетативну масу та погіршення фітосанітарного стану, але фази початку виходу в трубку відмічено не було (цього остерігалися більшість агрономів). Слід зауважити, що вірогідність настання фази виходу в трубку в осінній період є досить низькою. Початок фази виходу в трубку для пшениці озимої в осінній період можливий лише за умови, якщо розвиток озимини тривав більше 60 днів за активної температури, а також був пройдений період яровизації (середньодобова температура повітря нижче 0?С). За сівби 1 та 10 жовтня в 2011 та 2014 роках, коли період від сівби до припинення вегетації був найменшим, більшість рослин припинила вегетацію у фазі сходів. Поточного року дата настання припинення вегетації на 3 дні відбулася раніше порівняно з середньобагаторічною датою (табл. 1).
Таблиця 1. Тривалість та умови періоду сівба–припинення осінньої
вегетації пшениці озимої за різних строків сівби, 2010-2014 рр., діб
Як визначити стан посівів пшениці озимої на час припинення вегетації?
Восени озимі посіви обстежують після припинення вегетації рослин, тобто коли середня добова температура повітря утримується нижче 5°С протягом трьох днів. Як зазначалося вище, така дата на території Сумщини вже настала, тому господарям слід обов’язково провести обстеження посівів з метою визначення їхнього стану. Це допоможе зорієнтуватися в стратегії догляду в зимово-весняний період. Навесні посіви обстежують через 10 днів після відновлення вегетації рослин.
Осіннє суцільне обстеження починають з огляду посівів на кожному полі із зазначенням культури, сорту, попередника, строку сівби, кількості добрив та часу їх внесення. На підставі визначення рівномірності густоти, фази та інтенсивності розвитку рослин, забарвлення листків, ступеня пошкодження рослин шкідниками і хворобами, засміченості бур’янами дають окомірну оцінку стану посівів — добрий, задовільний, слабкий або зріджений. Потім на пробних ділянках уточнюють кількість та кущистість рослин, зрідженість посіву з встановленням причин цього явища, визначають глибину загортання насіння та закладання вузла кущення не менш як у 25 рослин.
Пробні ділянки завдовжки 83,3 см відбирають по діагоналі поля на двох суміжних рядах у характерних для посіву чотирьох місцях.
На розкущених посівах з оптимальною густотою рослини на ділянці викопують. Після цього підраховують кількість рослин і стебел, визначають коефіцієнт кущення (частка від ділення всієї кількості стебел на загальну кількість рослин з однієї ділянки).
За інтенсивністю забарвлення листків встановлюють ступінь забезпеченості рослин поживними речовинами (переважно азотом): добра забезпеченість — темно-зелені листки; задовільна — зелені; недостатня — жовто-зелені з окремими відмерлими листками.
На підставі окомірної оцінки і визначення середніх показників, які одержали на пробних ділянках, дають остаточну оцінку стану посіву кожного поля, враховуючи розвиток рослин та їх густоту:
- добрий — нормально розкущені (три-п’ять стебел) та добре укорінені рослини з оптимальною і рівномірною густотою не менше 400-350 рослин/м2, довжина листової пластинки 14-16 см (рис. 1);
- задовільний — недостатньо розвинені посіви (початок кущення — третій листок) з густотою 350-300 рослин/м2 (рис. 2), перерослі посіви — висота рослин 30-35 см;
- слабкий — рослини у фазі двох-трьох листочків і сходів, а також пошкоджені та зріджені 300-250 рослин/м2 (рис. 3) та дуже перерослі (висота рослин більше 35 см);
- зріджений — рослини перебивають у фазі «шилець», посів дуже зріджений — менше 250 рослин/м2 (рис. 4).
Окремо обліковують площі без сходів.
Результати осінньої оцінки посівів на окремих полях узагальнюють у цілому по господарству, складають відповідний акт обстеження посівів, у якому, крім даним оцінки їх стану, зазначають рекомендації щодо подальшого спостереження за життєздатністю рослин в зимовий період.
Стан посівів пшениці озимої на теренах Сумщини
За даними Департаменту агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації крапку у проведенні посівної кампанії озимини вже поставили. Всього в області посіяно 221,5 тис.га пшениці озимої. Після припинення вегетації агрономами області проведено моніторинг та визначено стан посівів пшениці озимої.
Поточного року в деяких господарів занепокоєння викликав стан вологозабезпечення ґрунту, наявність сходів і розвиток рослин. На території Сумської області отримано сходи на 214,9 тис.га, що становить 97,0% від посівної площі. При цьому в доброму стані знаходяться — 77,4 тис.га, це 36,0%. Більшість площ, а саме 107,5 тис.га (50,0%) знаходяться в задовільному стані. Кращий розвиток рослин мають посіви сівби І і ІІ декад вересня, однак слід зазначити, що через дефіцит вологи сходи були отримані після випадання дощів, тобто на початку І декади жовтня. На посівах кінця ІІІ декади вересня — І декади жовтня в зв’язку з низькими температурами сходи почали з’являтися в ІІ декаді жовтня.
Ті, хто почали сіяти тільки у жовтні, зараз мають слабкі та зріджені сходи. Однак в умовах, що склалися, а саме припинення вегетації рослини на таких посівах подальшого розвитку не отримали. Таких посівів в області налічують 30,1 тис.га, або 14,0%. В цьогорічних умовах на деяких полях відмічають навіть відсутність сходів, таких площ налічують близько 6,5 тис.га, або 3,0% від посівних площ пшениці озимої.
Слід враховувати, що насіння, яке тривалий час перебувало в ґрунті, гірше проростає, бо частково втрачає життєздатність. Запізнення з появою сходів поточного року матиме вплив на подальший розвиток рослин. Чим менш сприятливі умови будуть у весняний період, тим менше утвориться стебел у рослин. Враховуючи те, що припинення вегетації вже настало, залишається сподіватися на м’яку і сніжну зиму та вологу весну, що дозволить зберегти посіви і навесні добре їм розкущитися. Ділянки, де озимина загине, аграріям доведеться пересівати вже навесні, а це чергові витрати на насіння, пальне та міндобрива. Усе це згодом відіб’ється на собівартості врожаю.
