Десикацією (від лат. Desiccare - висушувати) називають переджнивне підсушування рослин з метою прискорення достигання (на 5-7 діб) і полегшення збирання врожаю, яке особливо ефективне при забур’яненості та за вологої погоди.
Нині використовують десиканти на основі диквату, глюфосинату амонію та гліфосату. Десикацію проводять на посівах соняшнику, льону, сої, рису, пшениці, гороху, картоплі, насінників цукрових буряків, люцерни, конюшини та інших культур приблизно за 10 діб до збирання урожаю. Десикація не пошкоджує насіння і бульби, що дозрівають, створює сприятливі умови для роботи збиральних машин. Одночасно з переджнивним підсушуванням рослин поля звільняються від багаторічних бур’янів під наступні культури. Обприскування десикантами перед збиранням особливо результативне за середнього та сильного ступенів забур’яненості. Особливо десикація ефективна за вологої погоди. Спосіб застосування десикантів - наземне обприскування, на великих площах - авіацією.
Озима пшениця
Процес достигання озимої пшениці характеризується поступовим нагромадженням у зерні сухих речовин та втратою вологи як рослиною, так і зерном. У фазі воскової стиглості зерно має ще високу вологість, навіть на кінець фази вологість зерна становить 20-22%, що позбавляє можливості провадити збирання врожаю прямим комбайнуванням.
Тривалість найбільш сприятливого збирального періоду для озимої пшениці з настанням воскової стиглості коливається в межах 7-10 днів. У цей період унаслідок високої вологості зерна й стебел на збиральних роботах спочатку застосовують тільки роздільне (двофазне) комбайнування, а при настанні повної стиглості - пряме.
У Великобританії, країнах Скандинавії та на півночі Франції з їх прохолодним вологим кліматом, де пирій повзучий є особливою проблемою, застосовують препарати на основі фосфорорганічних сполук перед збиранням зернових культур частіше, ніж післяжнивний обробіток стерні.
В Україні, якщо на період збирання зернових культур спостерігається стале випадання опадів, це ускладнює збирання урожаю зернових культур. За таких умов доцільно проводити обробку посівів препаратами на основі гліфосату, диквату, глюфосинат амонію, призначеними для десикації та часткового знищення бур’янів. Обприскування рослин пшениці та ячменю десикантами проводять за середньої вологості зерна не більш ніж 30%. Цей період відповідає фазі воскової стиглості і зазвичай наступає за 10-15 днів до збирання. Насіннєві посіви не обробляють десикантами для запобігання зниженню якості насіння. Втрати зерна зменшуються вдвічі-втричі. Завдяки десикації зернових колосових (за рахунок зменшення вологості зерна та його засміченості) підвищується якість зерна. Застосовують препарати на основі глюфосинат амонію на початку воскової стиглості зерна пшениці за 10 днів до збирання врожаю; ізопропіламінної солі гліфосату за 14 днів до збирання врожаю; препарати на основі диквату використовують у фазі воскової стиглості зерна. Десикація дозволяє скоротити термін збирання врожаю на 5-7 днів (див. табл.).
Ріпак
Вибір строків, способів і технічних засобів збирання ріпаку мають визначальне значення для отримання кінцевих результатів. Роздільним способом збирають ріпак за умов нестійкої погоди, нерівномірного дозрівання насіння, високої забур’яненості, відсутності відповідного сушильного комплексу. Ріпак збирають, як правило, роздільним способом на площах, забур’янених ромашкою, підмаренником чіпким. Пряме збирання застосовують лише при рівномірному дозріванні рослин і відсутності бур’янів. Посіви, чисті від бур’янів, які мають нормальну густоту і рівномірне дозрівання, збирають напряму, при вологості насіння не вище за 15%, але до початку розтріскування стручків. Обмолочене при вищій вологості насіння має у собі хлорофіл, що погіршує якість олії. Якщо при збиранні стебла ще зелені або присутнє сильне засмічення бур’янами (ромашкою), то вологість може підвищитись на 2-5%. Ідеальний період збору за вологості 12-13%. У зв’язку з тим, що насіння на зберігання допускається при вологості 8-9%, низька вологість насіння в період збору економить витрати на сушку до необхідного рівня.
Рослини, схожі на ріпак, часом вимагають проведення десикації перед збиранням, тобто для зниження вологості рослинної маси з метою одночасного прискорення та вирівнювання процесу дозрівання, поліпшення якості (схожість, сила росту), підвищення врожайності, зниження втрат насіння, для полегшення та здешевлення збирання врожаю. Цей захід наче підганяє достигання до певної дати, завдяки чому можна точно спланувати збиральну компанію. З’являється можливість прямого збирання замість роздільного навіть у складних погодних умовах. Десикація також підвищує якість продукції. Під впливом препаратів м’які тканини рослин починають висихати, що стимулює відтік асимілянтів із листя у насіння. У результаті збільшується олійність. Завдяки такій дії десикантів класність продукції зростає на одну-дві позиції. У вологих умовах ефективніше провести десикацію і підсушити культуру на корені, ніж потім сушити зерно на току.
Для прискорення і одночасного дозрівання проводять десикацію за 7-10 днів до збирання врожаю глюфосинат амонієм, у результаті чого в оброблених рослинах швидко накопичується вільний аміак до токсичного рівня, що надає препарату так званого ефекту спалювання: відбувається швидке побуріння зелених частин рослин. До того ж припинення утворення амінокислоти глютамін призводить до більш повільного, але тривалого ефекту. Токсичність аміаку, глютамінове виснаження і швидке пригнічення фотосинтезу забезпечує швидку та високоефективну дію глюфосинат амонію як десиканта і гербіциду суцільної дії. Повна десикація культурних рослин відбувається через 10-14 днів після застосування залежно від погодних умов. Опади впливають на ефективність препарату у період перших 6 годин після застосування. Інтенсивність дощу впливає більше, ніж інтервал часу між використанням глюфосинат амонію і дощем. Таким чином, препарати на основі глюфосинат амонію знижують вологість рослинної маси з одночасним прискоренням та вирівнюванням процесу дозрівання, поліпшують якість (схожість, сила росту, вага 1 000 зерен та натура зерна), підвищують урожайність, знижують втрати насіння, полегшують та здешевлюють збирання урожаю.
Десикація додає роботи і затрат на вирощування, але водночас можна побачити втрати в прокосах без обробки. Там, де природне дозрівання ріпаку цілком можливе, десикація буде лише виключенням для полегшення скошування при сильному підгоні або сильному засміченні (наприклад, від підмаренника чіпкого або ромашки). Для скорочення термінів збору також використовують препарати на основі диквату. Вони не тільки зупиняють розвиток рослини, починаючи з кореневої системи і закінчуючи генеративними органами, а ще й витягують з неї вологу. Саме за рахунок зневоднення оброблена рослина відмирає, позаяк у механізмі впливу діючої речовини закладено ефект підсушування. Таким чином, застосовуючи препарати на основі диквату, досягається головна мета десикації - різке зменшення вологості насіння. Згідно з науковими даними різниця наявності вологи в насінні, яке оброблене препаратами на основі диквату та гліфосатами, сягає понад 20%. Саме в цьому полягає суттєва різниця між десикацією та дефоліацією. Крім того, досить швидко висушуються стебла та листя, що сприяє прискоренню збирання врожаю та зменшенню втрат. Десикацію проводять у момент почорніння перших насінин і коли насіння в середньому ярусі основного стебла має від червоно-коричневого до темно-коричневого забарвлення (всі стручки жовтуваті). Через 7-10 днів можна почати збір (насіння достигає за цей термін). Норма витрат робочої рідини не може бути низькою: як мінімум потрібно брати 400 л/га. Необхідно забезпечити повне покриття посівів, власне додавання ад’ювантів сприяє цьому: вони немов покривають стручок тоненькою сіткою, не даючи йому розтріскатися при дотику. Це, в свою чергу, попередить осипання насіння ріпаку під час комбайнування. Обробку найкраще проводити у ранкові години по зволоженим росою рослинам (перед дощем не рекомендується їх внесення). При недостатньому змочуванні десикація може мати негативні наслідки: верхні стручки будуть оброблені і дозріють до збору, а нижні стебла залишаться зеленими, що призведе до нерівномірності дозрівання і труднощів при зборі врожаю.
На площах, забур’янених пирієм повзучим, доцільно застосовувати при побурінні 70% стручків у ріпаку, або за два тижні до збирання гербіциди суцільної дії (похідні гліфосату). Препарати на основі гліфосату блокують рослинний фермент, який бере участь у синтезі ароматичних кислот. У разі використання гліфосатів вегетативні частини висихають поступово, та й процес висихання генеративних органів значно повільніший. Це, швидше, дефоліація, ніж десикація. Одночасно висихають листя й стебла, знищуються бур’яни, завдяки чому полегшується збирання урожаю. Ці препарати швидко проникають у судинну й кореневу системи рослини. Однак симптоми дії гліфосату можна помітити лише через два тижні. Рослини ріпаку поступово жовтіють і висихають. Окрім знищення бур’янів і підсушування рослин, ці препарати також знижують інтенсивність розвитку гнилей. Таким чином, десикація зменшує втрати насіння при збиранні і економить витрати енергії на досушування насіння.
Таким чином, застосування десикації сприяє зменшеню вологості зерна та насіння, полегшує збирання врожаю, зменшує забур’яненість, а також втрати врожаю та затрати на доведення до стандарту зібраного насіння.
Препарати, рекомендовані для десикації у посівах c/г культур
|
Активна речовина,
г/л, г/кг
|
Норма витрати,
г, кг, л/га
|
Спектр дії
|
Строки внесення
|
|
|
ріпак
|
||||
|
Ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г/л
|
3,0
|
Однорічні та багаторічні бур’яни
|
Обприскування посівів при побурінні 70% стручків у культури
|
|
|
Дикват, 150 г/л
|
2,0-3,0
|
Однорічні та багаторічні бур’яни
|
Обприскування посівів при побурінні 70% стручків у культури
|
|
|
Глюфосинат амонію
|
2,0-2,5
|
Однорічні та багаторічні бур’яни
|
Обприскування на початку достигання культури
|
|
|
озима пшениця
|
||||
|
Гліфосат, 450 г/л
|
2,4
|
Однорічні та багаторічні бур’яни
|
Обприскування посівів за два тижні до збирання (за вологості зерна не більше 30%)
|
|
|
Гліфосат, 500 г/л
|
1,5-2,0
|
Однорічні та багаторічні бур’яни
|
Обприскування посівів за два тижні до збирання (за вологості зерна не більше 30%)
|
|
|
Ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г/л
|
3,0
|
Однорічні та багаторічні бур’яни
|
Обприскування посівів за два тижні до збирання (за вологості зерна не більше 30%)
|
|
|
Калійна сіль гліфосату, 480 г/л
|
3,0
|
Однорічні та багаторічні бур’яни
|
Обприскування посівів за два тижні до збирання (за вологості зерна не більше 30%)
|
|
|
Дикват, 150 г/л
|
1,5- 2,0
|
Однорічні та багаторічні бур’яни
|
Обприскування культури у фазі воскової стиглості (за вологості зерна не більше 30%)
|
|
