Перший метод захисту — стійкі сорти
Ефективні заходи проти кореневих гнилей, сажкових, іржастих хвороб, борошнистої роси, різних плямистостей листків, фузаріозу і септоріозу колоса, темно-плямистого і базального бактеріозів, вірусних хвороб можуть бути здійснені за умови, коли вони направлені перш за все на знищення або обмеження джерела інфекції, на зниження інфекційного навантаження на рослини первинної інфекції фітопатогенів, зменшення негативного впливу захворювань на продуктивність рослин і на якість отриманої продукції.
Найбільш радикальним, екологічно безпечним і економічно вигідним методом захисту ячменю від хвороб і шкідників є створення та вирощування стійких сортів. Високою польовою стійкістю до більшості захворювань характеризуються сорти ячменю озимого Актіон, Абориген, Борисфен, Добриня 3, Екзистенс, Зимовий, Майбріт, Сіндерелла, Трудівник та ін.; сорти ячменю ярого — Антігон, Взірець, Бойос, Віват, Доказ, Інклюзив, Козак, Казковий, Максим, Маурітія, Марте, Новосадський 448, Псьол, Пек, Растко, Святогор, Серпанок, Сонцедар, Тройчан, Шакіра та ін. Ці сорти у більшості випадків не потребують обробки фунгіцидами, або кратність обробок є мінімальною. У господарстві слід вирощувати не один сорт, а 2-3, які мають генетичні за ознаками стійкості відмінності. Завдяки цьому у польовій популяції того чи іншого патогена расоутворюючі процеси уповільнюються і, таким чином, подовжуються строки сортозаміни.
З метою стримування розповсюдження аерогенної інфекції збудників хвороб і отримання здорового посівного матеріалу слід дотримуватися просторової ізоляції між насіннєвими ділянками і товарними посівами ячменю.
Не варто економити на протруйниках
Одним з ефективних заходів на ячмені проти хвороб є знезараження посівного матеріалу від зовнішньої та внутрішньої інфекцій. Протруєння насіння зі зволоженням або водними суспензіями (10 л/т) проводять препаратами на основі діючих речовин:
- азоксістробіну + тебуконазолу + у т.к.с. (Максим Форте 050 FS, 1,5-2,0 л/т);
- беномілу, з.п. (Фундазол, 2,0-3,0 кг/т);
- дифеноконазолу + металаксилу, к.с. (Цензор XL, 1,0-2,6 л/т);
- дифеноконазолу + флудіоксонілу + тіаметоксаму, т.к.с. (Селест Топ 312,5 FS, 1,0-2,0 л/т);
- карбендазиму, к.с. (Дерозал 500 SC, 1,5 л/т та аналогами);
- карбоксину + тираму, в.с.к. (Вітавакс 200 ФФ, 2,5-3,0 л/т та аналогами);
- манкоцеба, з.п. (Дітан М-45, 2,0-3,0 кг/т);
- металаксилу + тебуконазолу, т.к.с. (Сертікор 050 FS, 0,75-1,0 л/т);
- N-(диоксотіолат 3-іл) дитіокарбамату калію, з.п. (Сульфокарбатіон-К, 1,0-2,0 кг/т);
- протіоконазолу + тебуконазолу + флуопіраму, т.н. (Ламардор Про 180 FS, 0,5-0,6 л/т л/т);
- тебуконазолу, т.к.с (Оріус, 0,5 л/т та аналогами);
- тебуконазолу + тіабендазолу + флутріафолу, т.н. (Пассад 190, 0,3-0,5 л/т);
- тираму, в.с.к. (ТМТД, 3,0-4,0 л/т);
- тритіконазолу, т.к.с. (Корріоліс, 0,2 л/т);
- тритіконазолу + піраклостробіну, т.к.с. (Іншур Перформ, 0,5 л/т);
- тритіконазолу + прохлоразу, к.с. (Кінто Дуо, 2,0-2,5 л/т);
- флудіоксонілу + ципроконазолу, т.к.с. (Максим Стар 025 FS — 1,0-1,5 л/т);
- флутриафолу, к.с. (Вінцит Мініма, 1,0-2,0 л/т);
- флутриафолу + тіабендазолу, к.с. (Вінцит 050 CS, 1,5–2,0 л/т та аналогами);
- флутриафолу + тебуконазолу, т.к.с. (Томагавк, 0,4-0,5 л/т);
- флутриафолу + тіабендазолу + імазалілу, к.с. (ТерраВін, 1,0-1,25 л/т).
Знезараження насіння ячменю можна проводити біопрепаратами: Агат 25-К, па (40 г/т), Бактофіт, з.п. (3 л/т); Планориз БТ, в.с. (1-2 л/т); Мікосан В та Н, 3% в.р.к. (5-7 л/т); Псевдобактерін-2, в.р. (1, 0 л/т); Сабрекс, п. (125 г/100 кг); Спектрал, р. (160 мл/100 кг); Спектрал Дуо, р. (160 мл/100 кг).
Проти комплексу шкідливих організмів: сажкові хвороби, кореневі гнилі, септоріоз, плямистості, снігова пліснява, пліснявіння насіння; хлібні жужелиці, злакові мухи, цикади, попелиці, підгризаючі совки, дротяники насіння ячменю обробляють комбінованими інсектофунгіцидними протруйниками на основі діючих речовин:
- дифеноконазолу + флудіоксонілу + тіаметосаму, т.к.с. (Селест Топ 312,5 FS, 1,0-2,0 л/т);
- імідаклоприду + клотіанідину + протіоконазолу + тебуконазолу, т.к.с. (Юнта Квадро 373,4 FS, 1,4-1,6 л/т);
- фосфористої кислоти + калію фосфату + імідаклоприду, в.р. (Прим’єр Голд, 1,5-2,0 л/т).
Протруювання насіння — це економічно вигідний і безпечний спосіб оздоровлення насіння. Суть його полягає у здатності контактних протруйників ефективно знезаражувати як поверхню насіння, так і захищати його в грунті проти ґрунтової інфекції. Системні препарати ефективні як проти зовнішньої, так і внутрішньої інфекцій. Вони здатні проникати через оболонку насіння і знищувати внутрішню інфекцію. Під час проростання насіння вони проникають у кореневу систему паростків і у тканини рослин, завдяки чому сходи рослин стають токсичними для збудників хвороб, залежно від діючої речовини того чи іншого протруйника протягом перших 20-50 днів розвитку.
Протруйники одночасно забезпечують надійний захист насіння, проростків та молодих рослин від насіннєвої, ґрунтової та аерогенної інфекцій. Окремі діючі речовини препаратів (карбоксил та ін.) виявляють стимулюючу дію на насіння, підвищують його схожість та енергію проростання, стимулюють ріст проростків, розвиток кореневої системи, покращують кущіння, підвищують опір рослин до несприятливих погодних умов.
Якісне проведення протруєння насіння ячменю мінімізує шкідливий вплив протруйника на довкілля завдяки низьким нормам внесення діючої речовини, із високою токсичністю для збудників хвороб, при цьому врожайність ячменю зростає на 5-10% і більше.
При протруєнні насіння слід суворо дотримуватися рекомендованих норм витрати препаратів. Використання більше від рекомендованої норми призводить до зниження енергії проростання і схожості насіння, а надмірне заниження норм сприяє виникненню резистентності — стійкості в окремих фітопатогенів до діючої речовини фунгіциду і суттєво знижує ефективність протруєння.
Якісне протруювання насіння буде за умов використання насіння високих посівних кондицій, ретельно очищеного від домішок та щуплого зерна, вологість зерна повинна бути не вищою 14%, а схожість — не менша 95%, дотримання норм витрати препарату та робочого розчину. Для приготування робочої рідини слід використовувати лише чисту воду. Не слід додавати до протруйника будь-які додаткові барвники, хімічні речовини, якщо ви попередньо не переконалися в їх сумісності. Необхідно протруювати рівно стільки насіння, скільки буде його посіяно. Слід уникати ситуації, внаслідок якої надлишок протруєного насіння потрібно буде утилізувати.
Якщо насіння погано підготовлене (щупле, брудне, погано очищене) — протруйник погано наноситься на поверхні насіння і дія його, як правило, малоефективна. При закупівлі протруйників, як і інших пестицидів, необхідно ретельно перевіряти якість препаратів. При сумнівах звертайтесь до представників фірм-виробників. У кожній конкретній ситуації підбирають препарати з відповідним спектром дії на окремих збудників хвороб чи грунтових шкідників.
До речі, проти грунтових шкідників добре захищає гранульований фосфорорганічний інсектицид із широким спектром ефективності та фумігатною дією Гранфос.
Фунгіцидний контроль
Доцільність проведення хімічного захисту ячменю визначають на основі даних фітосанітарного стану посівів. Якщо погодні умови співпадають з відповідними фазами розвитку рослин та фітосанітарним станом, і виникає загроза розвитку епіфітотій іржастих хвороб, борошнистої роси, різних плямистостей та інших хвороб, слід розпочинати профілактичні обприскування посівів ячменю дозволеними фунгіцидами.
Для обприскування посівів ячменю озимого використовують один із рекомендованих фунгіцидів на основі діючих речовин:
- азоксістробіну + пропіконазолу + ципроконазолу, к.е. (Амістар Тріо 255 ЕС, 1,2 л/га);
- біксафену протіоконазолу, к.е. (Авіатор Хрго 225 ЕС, 0,6-0,8 л/га);
- епоксиконазолу + метконазолу, к.е. (Осіріс Стар, 0,75-1,5 л/га);
- епоксиконазолу + тіофанат-метилу, к.е. (Рекс Дуо, 0,5 л/га та аналогами);
- карбендазиму, к.с. (Дерозал 500 SC, 0,5 л/га та аналогами);
- піраклостробіну + епоксиконазолу, мк.е. (Абакус, 1,25-1,75 л/га);
- пікоксістробіну + ципоконазолу, к.с. (Аканто Плюс 28, 0,5-0,75 л/га);
- проквіназиду, к.е. (Таліус 20, 0,15-0,25 л/га);
- пропіконазолу, к.е. (Тілт 250 ЕС, 0,5 л/га та аналогами);
- пропіконазолу + тебуконазолу, к.к.р. (Титул Дуо, 0.25 л/га);
- пропіконазолу + триадимефону, к.е. (Ті Рекс, 0,5 л/га);
- пропіконазолу + фенпропідину, к.е. (Тілт Турбо 575 ЕС, 0,8-1,0 л/га);
- пропіконазолу + ципроконазолу, к.е. (Віртуоз, 0,4-0,5 л/га та аналогами);
- тебуконазолу, к.е. (Фолікур 250 ЕW, 0,5-1,0 л/га та аналогами);
- тебуконазолу + триадименолу + спіроксаміну, к.е. (Фалькон 460 ЕС, 0,4-0,6 л/га);
- триадимефону, к.е. (Скіф, 0,3-0,5 л/га);
- тіофанат-метилу, з.п. (Топсін М, 1,0-1,2 кг/га);
- флутриафолу, к.с. (Імпакт 25 SC, 0,5 л/га та аналогами);
- фосфіт алюмінію + фосфористої кислоти, в.р.к. (Фитал, 2,5-3,0 л/га).
Проти кореневих гнилей, борошнистої роси, септоріозу, бурої іржі, фузаріозу колоса, церкоспорельозу можна застосовувати на ячмені озимому дозволені біопрепарати: Агат 25-К, па. (30 г/га); Бактофіт, з.п. (2-3л/га); Планориз БТ, в.с. (1-3 л/га); Псевдобактерін-2, в.р. (0,5 л/га).
Для обприскування посівів ячменю ярого проти хвороб пропонується значно ширший асортимент фунгіцидів на основі діючих речовин:
- азоксістробіну + ципроконазолу, к.с. (Амістар Екстра 280 SC, 0,5-0,75 л/га);
- азоксістробіну + пропіконазолу + ципроконазолу, к.е. (Амістар Тріо 255 ЕС, 1,0 л/га);
- біксафену + протіоконазолу, к.е. (Авіатор Хрго 225 ЕС, 0,6-0,8 л/га);
- дифеноконазолу + пропіконазолу, к.е. (Броадер 30, 0,4-0,5 л/га);
- епоксиконазолу + метконазолу, к.е. (Осіріс Стар, 0,75-1,5 л/га);
- епоксиконазолу + тіофанат-метилу, к.е. (Рекс Дуо, 0,5 л/га та аналогами);
- карбендазиму, к.с. (Дерозал 500 SC, 0,5 л/га та аналогами);
- карбендазиму + пропіконазолу, к.с. (Арбалет, 2,0 л/га);
- крезоксим-метилу + епоксиконазолу, к.с. (Карт, 0,8-1,0 л/га);
- крезоксим-метилу + епоксиконазолу + дифеноконазолу, к.с. (Терапевт Про, 0,7 л/га);
- метрафенону, к.с. (Флексіті, 0,15-0,25 л/га);
- пікоксістробіну + ципоконазолу, к.с. (Аканто Плюс 28, 0,5-0,75 л/га);
- піраклостробіну + епоксиконазолу, мк.е. (Абакус, 1,25-1,75 л/га);
- проквіназиду, к.е. (Таліус 20, 0,15-0,25);
- пропіконазолу, к.е. (Тілт 250 ЕС, 0,5 л/га та аналогами);
- пропіконазолу + прохлоразу, к.е. (Бампер Супер 490, 0,8-1,2 л/га та аналогами);
- пропіконазолу + тебуконазолу, к.к.р. (Титул Дуо, 0,25 л/га);
- пропіконазолу + триадимефону, к.е. (Ті Рекс, 0,5 л/га);
- пропіконазолу + фенпропідину, к.е. (Тілт Турбо 575 ЕС, 0,8-1,0 л/га);
- пропіконазолу + ципроконазолу, к.е. (Віртуоз, 0,4-0,5 л/га та аналогами);
- протіоконазолу + тебуконазолу + спіроксаміну, к.е. (Солігор 425 ЕС, 0,7-1,0 л/га);
- прохлоразу, к.е. (Міраж, 1,0 л/га);
- прохлоразу + тебуконазолу + проквіназиду, к.е. (Вареон 520, 0,6-1,0 л/га);
- тебуконазолу, к.е. (Фолікур 250 ЕW, 1,0 л/га та аналогами);
- тебуконазолу + прохлоразу, в.е. (Замір 400, 0,8-1,2 л/га та аналогами);
- тебуконазолу + триадименолу + спіроксаміну, к.е. (Фалькон 460 ЕС, 0,4-0,6 л/га та аналогами);
- тіофанат-метилу, з.п. (Топсін М, 1,0-1,2 кг/га);
- тіофанат-метилу + епоксиконазолу, к.с. (Альфа Епоксил, 0,6 л/га);
- тіофанат-метилу + епоксиконазолу + тебуконазолу, к.с. (Аякс, 0,4-0,6 л/га та аналогами);
- тріадименолу + спіроксаміну + тебуконазолу, к.е. (Фіон, 0,6 л/га);
- триадимефону, к.е. (Скіф, 0,3-0,5 л/га);
- триадимефону + флутриафолу, к.с. (Джерело, 0,5 л/га);
- фенпропідіну + епоксиконазолу, к.е. (Ліндер Топ, 1,0-2,0 л/га);
- флутриафолу, к.с. (Імпакт 25 SC, 0,5 л/га та аналогами);
- флудіоксонілу, к.с. (Рестлер, 075 л/га);
- фосфіт алюмінію + фосфористої кислоти, в.р.к. (Фитал, 1,5 л/га);
- ципроконазолу + пропіконазолу, к.е. (Альто Супер 330 ЕС, 0,4-0,5 л/га та аналогами).
При виборі фунгіциду перевагу слід віддавати найбільш екологічно безпечним (малі норми витрати), економічно вигідним (низька ціна), ефективним препаратам (висока технічна ефективність) з широким спектром дії проти збудників хвороб ячменю.
Перше обприскування ячменю ярого фунгіцидами у більшості випадків співпадає із пізньою фазою кущення рослин — вихід у трубку. У випадку, якщо борошниста роса, ринхоспоріоз та інші плямистості становлять значну загрозу, тоді обробку рослин розпочинають трохи раніше — на початку кущення рослин. Особливу увагу хімічному захисту ячменю проти хвороб слід приділяти у фазі появи прапорцевого листка у рослин. Проти борошнистої роси за необхідності проводять друге обприскування рослин у фазі прапорцевий листок-колосіння. Найбільша ефективність дії препаратів проти хвороб листя та колосу ячменю досягається за триразової обробки фунгіцидами в фази: кущення-виходу в трубку, цвітіння та наливу зерна.
Для захисту листкового апарату найбільш доцільним є проведення першої обробки фунгіцидами з групи стробілуринів, у склад діючих речовин яких входить активний інгредієнт — азоксістробін. Ця діюча речовина найбільш ефективна при використанні на ранніх стадіях розвитку плямистостей на ячмені, оскільки вона блокує проростання конідій і сумкоспор патогенів, стримує початковий ріст грибниці, запобігає спороутворенню грибів. Захисна дія на рослинах триває до 6 тижнів. Ризик забруднення навколишнього середовища при застосуванні цих препаратів з дотриманням регламентів зводиться до мінімуму.
Календарний план проведення захисних заходів на ячмені проти хвороб
З метою запобігання виникнення набутої резистентності у фітопатогенів до цих препаратів дозволяється проводити одну або не більше двох обробок ячменю за вегетацію з інтервалом 14-16 днів. Препарати з цією діючою речовиною слід використовувати тільки в системі чергування з іншими фунгіцидами, які відрізняються від стробілуринів іншим механізмом дії.
Під час вегетації рослин систематично проводять захисні заходи на ячмені проти попелиць, цикад та інших сисних шкідників — переносників вірусної інфекції шляхом обприскування посівів одним із дозволених інсектицидів.
Агротехнічні прийоми
Своєчасне збирання урожаю прямим комбайнуванням за повної стиглості зерна, коли воно має 14-17% вологи, або роздільним способом — у фазі воскової стиглості за вологості зерна 30-38%. Запізнення зі збиранням, звичайно, призводить до істотних втрат зерна. За своєчасного збирання урожаю суттєво знижується заспорення зерна і унеможливлює розмноження на ньому пліснявих грибів, збудників бактеріальних хвороб у буртах на токах і в зерносховищах, відбувається суттєве обмеження втрат зерна в результаті розмноження хлібних клопів, хлібних жуків, хлібної жужелиці, зернової совки, хлібних пильщиків.
У разі запізнення зі збиранням хлібів збільшується кількість падалиці, що сприяє накопиченню інфекції збудників кореневих гнилей, іржастих хвороб, борошнистої роси, септоріозу та інших плямистостей, розмноженню гессенської, шведської мух, злакової попелиці, зернової совки, мишоподібних гризунів.
Післязбиральна обробка зерна спрямована на убезпечення зібраної зернової маси під час тривалого зберігання. Повний цикл доробки зібраного врожаю включає у себе: приймання й формування партій зерна, очищення від домішок, сушіння та активне вентилювання.
Зернова маса, що надходить від комбайна, є неоднорідною за вологістю та стиглістю. Так, за умов прямого комбайнування за середньої вологості зерна 17-18% у ньому міститься значна кількість зерна вологістю 24-28%. Неоднорідна невіянка за високої температури в період збирання врожаю сприяє інтенсивному диханню зерна та розвитку мікрофлори. Уже в перші 12 год. температура в насипу починає підніматися, що через одну-дві доби спричинює розвиток плісняви, накопичення СО2, зникнення кисню із міжзернового простору та суцільне самозігрівання зернової маси. Втрачається схожість унаслідок пошкодження зародка. Так, наприклад, за вологості невіяного зерна 25-28% через три дні схожість знижується на 20%.
Своєчасна очистка та просушування зерна, повітряно-тепловий обігрів насіння і доведення його вологості до 13-14% підвищує стійкість проростків ячменю до кореневих гнилей. Так, насіння ячменю з вологістю до 22% за 15-20°С може зберігатися (без зниження схожості) близько двох тижнів, тоді як з вологістю 24-26% — не більше шести-восьми діб, після чого на його поверхні починають розвиватися цвільові гриби.
Ретельне знищення з осені сходів падалиці ячменю і дикорослих злаків зменшує резервацію багатьох збудників хвороб. Після збирання урожаю ячменю необхідно проводити своєчасний обробіток грунту, що обмежить перезимівлю і розповсюдження багатьох фітопатогенів.
