Кукурудза — слабкий конкурент
Плануючи отримати високий урожай кукурудзи, необхідно перш за все забезпечити найкращі умови для проростання її насіння, одержання дружніх сходів і відповідно створення конкуретних умов проростання. В подальшому необхідно забезпечувати у посівах контроль бур’янів, хвороб та шкідників, а також на всіх етапах органогенезу культури підтримувати належний рівень вологості ґрунту та вносити в рекомендованих нормах добрива й інші поживні елементи.
Отримати високий урожай кукурудзи без належного обмеження чисельності бур’янів неможливо. Під час культивування кукурудзи необхідно враховувати, що залежно від видового складу, густоти забур’янення, тривалості конкурентних взаємовідносин культури з бур’янами врожайність зерна кукурудзи знижується на 20–70%. Найбільш шкідливими у посівах кукурудзи є багаторічні коренепаросткові бур’яни. У разі надмірної забур’яненості посівів кукурудзи осотами рожевим і жовтим, берізкою польовою, гірчаком степовим звичайним урожайність знижується на 50–55%, при середній — на 35–40 і слабкій — на 20–30%. Наприклад, через велику кількість бур’янів — 5 і більше кг/1 м2 у зоні Лісостепу України — кукурудза не утворювала жіночих генеративних органів. Крім того, сегетальна рослинність знижує ефективність добрив, збільшує витрати енергетичних матеріалів і хімічних засобів захисту рослин, через що загальна шкода від них оцінюється в аграрному секторі України на суму 2–2,5 млрд грн.
Кукурудза — одна з найбільш слабких конкурентів бур’янів в агрофітоценозах. Вона пригнічує їх удесятеро гірше, ніж пшениця озима, і втричі гірше, ніж соняшник. У посівах кукурудзи, особливо на перших етапах органогенезу, створюються сприятливі умови для проростання насіння різних біотипів бур’янів.
Бур’яни проростають за порівняно низьких температур і сходять раніше кукурудзи, а більш теплолюбні — одночасно з нею, тому вони розвиваються інтенсивніше за цю культуру і мають властивість сильно пригнічувати її на початкових етапах росту й розвитку. У зв’язку з цим для зниження максимальної кількості бур’янів у цей період проводять до- і післясходове боронування.
Основи перед- та післяпосівних заходів
Посіви кукурудзи забур’янені в середньому чи надмірному ступенях майже на всіх площах (97%) її вирощування. Залежно від регіону, значно змінюється видовий склад бур’янів на полях. Чисельність в основному невелика — 10–15 видів у господарстві. На забур’яненість полів переважно впливають способи обробітку ґрунту, дотримання чергування культур у сівозміні, строків сівби, внесення добрив (особливо органічних, які вносилися під попередні культури). Домінуюють у посівах кукурудзи однорічні злакові (просо куряче, мишії), які поширені в усіх регіонах вирощування культури.
Основним завданням передпосівного обробітку ґрунту є збереження вологи в ґрунті, знищення бур’янів, що, своєю чергою, створюватиме сприятливі умови для проростання насіння й одержання дружніх сходів культури.
Досходове боронування проводять за 3–4 дні до появи сходів кукурудзи, коли молоді паростки ще добре прикриті ґрунтом. Під час цього періоду масово проростає насіння ранніх (редька дика, гречка татарська, гірчиця польова) і частково пізніх (лобода біла, мишій сизий і зелений, щириця звичайна) ярих бур’янів. Їх проростки і сходи, які ще не встигли вкорінитися, ефективно знищуються боронами. На сипучих ґрунтах для отримання кращого результу рекомендовано застосовувати легкі або сітчасті борони, на ущільнених — середні і важкі.
Якщо під час післяпосівного періоду, внаслідок прохолодних погодних умов, поява сходів кукурудзи затримуватиметься, і відповідно будуть проростати бур’яни та утворюватиметься ґрунтова кірка, доцільно двічі провести досходове боронування: через 7–10 днів після сівби і за 3–4 дні до появи сходів.
Агрегат повинен рухатися зі швидкістю: із легкими боронами — до 6,5 км/год.; середніми — 7,5, важкими і сітчастими — до 9 км/год. Завдяки такому заходу знищується 85–90% проростків і сходів ранніх та 45–65% пізніх ярих бур’янів.
Одним із рекомендованих загальноприйнятих заходів є ранньовесняне боронування та вирівнювання поверхні фізично стиглого ґрунту за допомогою важких борін і волокуш-вирівнювачів, які повинні рухатися полем під кутом 450 до напрямку оранки. Після появи сходів бур’янів доцільно провести першу культивацію на глибину 10–12 см. Другу хвилю бур’янів можливо контролювати за допомогою передпосівного обробітку, який найкраще провести комбінованими агрегатами типу РВК-3,6, Європак, ЛК-4. Передпосівний обробіток здійснюють на глибину загортання насіння. У разі пізніших строків сівби необхідно проводити 2–3 культивації, завдяки яким буде обмежуватися чисельність нових хвиль бур’янів, що проростають. Інтервал у часі між передпосівним обробітком і сівбою повинен бути мінімальним — не більше півгодини.
Невідкладно після сівби поле треба закоткувати. Такий захід покращуватиме контакт насіння з ґрунтом, підвищуватиме польову схожість кукурудзи і забезпечуватиме дружнє проростання насіння бур’янів. Досходове боронування рекомендовано проводити через 5–6 днів після сівби, коли бур’яни проросли і знаходяться у фазі «білої ниточки». Боронування необхідно здійснювати впоперек рядків легкими (типу ЗБТ-0,6) або середніми боронами (типу БЗСС-1). Під час проведеня 2–3 досходових боронувань знищується майже 70–80% проростків бур’янів. Післясходове боронування доцільно провести на етапі 2–3-х і 4–5 листків у кукурудзи. Агрегат повинен рухатися зі швидкістю 4,5–5,5 км/год.
Механізований контроль бур’янів
Згідно з результатами досліджень вітчизняних науковців, встановлено, що після одноразового боронування посівів за 3–5 днів до появи сходів культури контролювалося 52% бур’янів, оскільки основна частина насіння пожнивних однорічних бур’янів (мишій сизий і зелений, куряче просо, щириця) до того часу ще не проростала. За допомогою боронування на етапі 2–3 листків знищувалося 70% (частина сходів мала можливість укорінитися), а триразове (за 3–5 днів до появи сходів кукурудзи, на етапі 2–3-х і 4–5 листків) забезпечувало загибель 95% бур’янів.
Інтенсивне боронування (3–4 рази) на практично чистих, мало забур’янених полях сприяло вирощуванню культури без внесення страхових гербіцидів.
Бур’яни контролюють також за допомогою міжрядних обробітків ґрунту культиваторами типу КРН-4,2; КРН-5,6. Для першого міжрядного розпушування необхідно використовувати лапи-бритви і стрільчасту лапу. Глибина першого міжрядного обробітку повинна становити 4–5 см. Другого і третього розпушування — 6–8 см, проводять його з використанням лап підгортальників для присипання бур’янів у рядках. Під час проведення цього агротехнічного заходу агрегат повинен рухатися зі швидкістю не менше 8–9 км/год., інакше не буде забезпечено присипання ґрунтом бур’янів у рядках. Підгортання стимулюватиме утворення додаткових коренів, знищуватиме бур’яни у захисній зоні рядка. Підживлення кукурудзи азотними добривами здійснюють за необхідності на етапі, коли висота рослин не більше 30–40 см.
На ступінь підрізання бур’янів у міжряддях впливає рівень забур’янення посівів, вологість ґрунту і рівномірність його поверхні, гострота лез лап і швидкость руху агрегату.
До просапних культиваторів можливо додатково приєднувати рядкові просапні борони, диски ротаційних мотик або підгортачі (дискові, відвальні, скребкові), залежно від забур’яненості поля, вологості ґрунту й висоти рослин кукурудзи, для знищення бур’янів у захисних зонах.
Найкращі результати відмічені під час застосування додаткових робочих знарядь на фоні боронувань (до- і післясходових). Так, за допомогою просапних борін після першої міжрядної обробки посівів, які були забороновані до сходів і після їх появи, знищували у захисних зонах у середньому 90% бур’янів, а на незаборонованих — 70%.
Бур’яни, які проростають у посівах кукурудзи після того, як через висоту її рослин неможливо використовувати рядкові просапні борони, доцільно обмежувати дисковими або відвальними підгортачами. Ефективність їх застосування приблизно однакова. Відвальні підгортачі, установлені під кутом до 300 у напрямку руху культиватора, можуть знищувати до 90–95% бур’янів. Дискові забезпечували найкращі результати роботи під час використання дисків діаметром 250–350 мм. Підгортачі, відкидаючи ґрунт на смуги захисних зон, мають властивість ефективно присипати бур’яни, висота яких не перевищує 7–8 см.
Таким чином, технологія механізованого вирощування кукурудзи передбачає доволі ефективні заходи контролю бур’янів у її посівах, спрямовані на збереження врожаю культури, однак під час впровадження її необхідно здійснювати велику кількість заходів з механічного обробітку ґрунту, вона є трудомісткою, а часом навіть негативно може впливати на фізико-механічні властивості ґрунту.
Ґрунтовий хімічний захист
Для забезпечення макимального і сталого врожаю кукурудзи доцільно поєднувати агротехнічні і хімічні заходи контролю бур’янів у посівах. Внесення гербіцидів є одним із ефективних заходів контролю бур’янів у посівах кукурудзи, тому що за допомогою цього заходу буде забезпечений їх контроль як у надміру забур’янених посівах, де ефективність агротехнічних заходів знижується, так і на різних етапах розвитку культури, якщо такий контроль необхідний.
З метою забезпечення найкращих умов на ранніх стадіях росту культури застосовують ґрунтові гербіциди.
Досходове застосування гербіцидів проводять після посіву або по сходах бур’янів, але до появи сходів культури. Цей захід доцільніше здійснювати на третій-четвертий день після посіву, коли співпадають поява проростків бур’янів (вони знаходяться у фазі «білої ниточки») і час проведення досходового боронування. Під час досходового періоду рекомендовано застосовувати ґрунтові препарати, наприклад, такі як Харнес, Трофі супер, Фронтьєр та інші. Однак необхідно враховувати, що час для застосування досходових гербіцидів досить обмежений, а саме від посіву до появи проростків культури, також необхідно враховувати те, що проростки культури можуть пошкоджуватися під час досходового боронування. На ефектиність досходового внесення гербіцидів впливає стан ґрунту, у разі пересихання верхнього шару ґрунту зменшується технічна ефективність гербіцидів, а також волога погода, наприклад, через рясні дощі оптимальний строк обробки може зміститися. Крім того, строк внесення ще більше скорочується за умов високих температур повітря і ґрунту (вище 20–240° С).
Селективні досходові гербіциди на основі ацетохлору застосовують у посівах культури для обмеження чисельності однорічних злакових та дводольних бур’янів. Активна речовина препарату поглинається проростками бур’янів, гальмує ріст і поділ клітин, порушуючи у них білково-ліпідний обмін, що призводить до незворотніх процесів, у результаті чого вони гинуть. Головною вимогою, від якої залежить високий гербіцидний ефект ґрунтових препаратів, є якісно проведений передпосівний обробіток ґрунту (великі груди збільшують площу поглинання, тим самим знижують ефективність препарату).
Після внесення гербіциду необхідно заробити препарат у ґрунт легкими або середніми боронами, а під час посухи провести ще й коткування для ущільнення ґрунту. Під час вибору норми витрати препаратів необхідно враховувати тип ґрунту. Так, на малогумусних, легких за механічним складом ґрунтах, доцільно використовувати мінімальну, а на суглинистих, важких, із високим вмістом гумусу ґрунтах — максимально рекомендовану норму. Важливою умовою для отримання максимальної ефективності препаратів є рівномірне внесення 200–300 л/га робочого розчину. Найкращий ефект досягається під час внесення препарату в добре зволожений ґрунт та під час випадання опадів після обприскування.
Ґрунтові гербіциди на основі діючих речовин ізоксафлютолу, пендиметаліну, диметенаміду, метолахлору, S-метолахлору, S-метолахлору у поєднанні з атразином, S-метолахлору у поєднанні з тербутилазином, S-метолахлору разом із тербутилазином та мезотріоном забезпечують практично повний захист посівів на ранніх етапах росту та розвитку культури від однорічних тонконогових і широкого спектру дводольних бур’янів. Сумішеві препарати на основі діючих речовин S-метолахлору у поєднанні з атразином, S-метолахлору разом із тербутилазином мають у своєму складі два компоненти, тому контролюють значно ширший спектр дводольних бур’янів, ніж ацетохлорні препарати.
За рахунок синергізму двох компонентів посилюється дія на злакові та дводольні бур’яни, подовжується термін захисної дії. Крім того, ці препарати не мають токсичного впливу на кукурудзу (тим самим покращують потенціал її урожайності) і можуть бути використані на ділянках гібридизації. Ще однією перевагою цих гербіцидів є можливість використати їх не тільки до сходів кукурудзи, а й після їх появи — до фази трьох-п’яти листків. Це дуже важливо в двох випадках:
- якщо господарство має великі площі кукурудзи й не завжди встигає внести препарати до сходів;
- під час посухи, коли є ризик погіршення дії ґрунтових гербіцидів.
Кращий ефект дії препаратів на бур’яни забезпечується при якісному перемішуванні робочої рідини з верхнім шаром ґрунту, але не глибше глибини загортання насіння. Для цього слід використовувати комбіновані ґрунтообробні знаряддя, які застосовують для передпосівного обробітку ґрунту. За наявності рослинних решток на поверхні ґрунту і проекційному покритті ними понад 50% площі, ґрунтові гербіциди деякою мірою локалізуються на цих залишках і не проникають у ґрунт. Така частина препаратів підлягає деструкції під впливом сонячного проміння, вітру та інших факторів. Втрати гербіцидів за цих умов можуть сягати рівня 25–30%, від чого технічна ефективність їх дії на бур’яни послаблюється. У зв’язку з цим особливого значення набувають технологічні регламенти застосування гербіцидів (норма витрати робочої рідини, рівномірність внесення, перекриття струменя розпилювачів, регулювання висоти штанги обприскувача, якісне перемішування з ґрунтом).
За умов дефіциту вологи та наявності бур’янів, що проросли, у тому числі й осотів, доцільно застосувати трикомпонентний препарат, до складу якого входять діючі речовини S-метолахлор, тербутилазин, мезотріон. Завдяки такому складу спектр контрольованих бур’янів стає ще ширшим, підвищується ефективність їхнього знищення, а захисна дія зберігається протягом 70–80 днів (це найтриваліший період серед ґрунтових гербіцидів). Перевагою такого гербіциду є те, що він може знищувати вже пророслі бур’яни, діяти як страховий гербіцид для контролю також і осотів, а потім контролюватиме рослини, що проростають, (наступні хвилі) як ґрунтовий гербіцид протягом 12 тижнів. За таких умов вірогідність опадів зростає, дія препарату реактивується, значно скорочуються ризики зменшення ефективності ґрунтових гербіцидів у разі посухи. Цей препарат також не має фітотоксичної дії та може бути використаний на ділянках гібридизації. Гербіциди на основі вищезазначених діючих речовин проявляють високу технічну ефективність під час застосування їх по рослинних рештках, що дає можливість віднести такі гербіциди до базових для використання їх у no-till технологіях.
Під час внесення ґрунтових гербіцидів необхідно також враховувати тип ґрунту і його хімічний склад. На глинистих ґрунтах із високим вмістом гумусу гербіциди діють більш тривалий час, ніж на легких малогумусних ґрунтах. Тому з метою забезпечення високої ефективності ґрунтових препаратів на легких ґрунтах вносять у 1,5–2 разів менше препарату, ніж на важких. Важливо зауважити, що у разі застосування ґрунтових гербіцидів на легких ґрунтах із рекомендованих норм береться мінімальна, на суглинистих і глинистих — середня, на чорноземах і торф’яниках — максимальна.
Таким чином, своєчасне визначення типу й ступеня засміченості площ кукурудзи створює передумови оптимального застосування хімічних і агротехнічних заходів обмеження чисельності бур’янів, а раціональне застосування різних методів контролю бур’янів у посівах кукурудзи забезпечить отримання стабільно високих урожаїв.
