Забур’яненість посівів сільськогосподарських культур спричиняє втрати врожаю та його якості. Поява сходів, ріст і розвиток сегетальної рослинності відбувається завдяки наявності в ґрунті запасу насіння чи вегетативних органів і відповідних екологічних умов. Величина потенційної забур’яненості ріллі через тривале збереження насінням життєздатності в цьому середовищі достатня для утворення високої актуальної забур’яненості посівів на майбутні десятки років і напряму залежить від культури землеробства. Тому правильний вибір агротехнічних і хімічних заходів та ефективне їх здійснення є стратегічним завданням ефективного захисту посівів від шкідливості бур’янів й істотного обмеження потенційної забур’яненості ріллі.