Черешкову селеру в Україні вирощують небагато аграріїв, однак інтерес до цієї культури росте, а ціни привабливі. ФОП «Войташенко» з села Токарівка Херсонської області – одне з небагатьох, хто вирощує селеру.

Українські аграрії надають перевагу вирощуванню культур, які можна дорожче продати за кордон.

Власник української равликової ферми Zap. Ravlik планує відмовитися від експорту своїх виробів і продавати готові продукти на внутрішньому ринку. 

Серед основних пріоритетних завдань для міністерства та всієї галузі на 2021 рік має бути запуск земельної реформи.

В Україні 18 органів сертифікації акредитовані на міжнародному рівні та включені до офіційного переліку органів сертифікації в органічній сфері.

В українській традиційній кухні квасоля завжди посідала чільне місце, та попри це, сьогодні в середньому українець з'їдає квасолі в десятки разів менше, за середньостатистичного європейця. Відповідно і  на полях її зустрінеш не часто. Хоча квасоля, як стверджують фахівці - дуже прибуткова культура.

Щоб в Україні з 1 липня 2021 року запрацював ринок землі, необхідно ухвалити доволі великий законодавчий пакет. Ключовим у його складі є законопроєкт № 2194, який спрямований, зокрема, на забезпечення децентралізації земельних повноважень з передачею їх «згори до низу», тобто громадам, та дерегуляції у сфері землеустрою. Противники земельної реформи, для яких ухвалення цього законопроєкту унеможливить різноманітні корупційні схеми, вишукують у ньому негативні аспекти та поширюють серед населення неправдиву інформацію. Зібрав основні міфи про цей документ, щоб аргументовано їх спростувати.

Попри молодий вік, Вадим уже зарекомендував себе як ефективний менеджер. Адже за його плечима переведення моделі підрозділів компанії з пострадянської площини на сучасну системну структуру, впровадження диференційованого підходу до агровиробництва тощо. Чому стара практика в агробізнесі вже не працює?

Ціни на сою зросли до семирічного максимуму. Основна причина — надзвичайно повільне збирання врожаю у Бразилії через проливні дощі. Друга причина — високий попит з боку Китаю.

Ситуація на світовому ринку зернових і олійних культур досі є невизначеною. На це впливає ряд факторів, серед яких несприятливі погодні умови минулого року, збільшення закупівель сировини від Китаю та державні заходи з метою стримування цін.