Олійні культури в лідерах
Аграрний сектор залишається серед найбільш привабливих і економічно вигідних напрямів бізнесу, про що свідчать тренди зростання посівних площ сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств. Агротренди є відображенням як суто ринкових процесів, так і структурних зрушень та інших економічних явищ, що слугують певним орієнтиром вітчизняним підприємцям та іноземним інвесторам при прийнятті управлінських рішень.
Одним із важливих агротрендів розвитку бізнесу є кількісні і структурні зміни посівних площ сільськогосподарських культур на регіональному рівні. У 2017 році, за даними аналізу інформації Держслужби статистки, приріст посівних площ під усіма сільськогосподарськими культурами порівняно з 2016 роком в Україні становив 1,9%, у тому числі досить суттєво він проявився у Житомирській (+ 9,9%), Херсонській (+ 6%) і Чернігівській (+3,7%) областях.
Якщо більш детально аналізувати регіональний вимір у розрізі основних груп сільськогосподарських культур, то під зерновими максимальний приріст посівних площ спостерігався у Херсонській (+10,6%) і Запорізькій (+7,5%) областях, а також досить значним виявився у Житомирській (+6,8%), Чернігівській (+5,4%) та Миколаївській (+5,0%).
Зниження посівних площ зернових культур відбулося у Сумській (–5,3%) та Івано-Франківській (–5,1%) областях. Серед зернових і зернобобових культур, які показали минулого року найбільший приріст посівних площ, варто відзначити горох і жито. Загалом в Україні приріст посівних площ під горохом сягав майже 3,5 млн га, або 46,8% до 2016 року, в тому числі в окремих регіонах він виявився досить суттєвим. За даними аналізу показників на Харківщині він становить 969,6 тис. га, а на Миколаївщині і Кіровоградщині, відповідно, 598,1 тис. га і 487,4 тис. га.
Рекордний приріст посівних площ в окремих регіонах показали технічні або олійні культури. Зокрема, їх максимальний приріст зафіксовано в Закарпатській (+42,2%), Івано-Франківській (+34,5%) і Рівненській (+28,1%) областях. Водночас зменшення площ під вказаними культурами відбулося безпосередньо в Запорізькій (–4,2%), Миколаївській (–1,5%) і Кіровоградській (–1%).
У групі коренеплодів та бульбоплодів, а також овочів відкритого ґрунту і баштанних продовольчих культур високий приріст посівних площ спостерігався у Житомирській (+14,2%) і Кіровоградській (+7,1%) областях.
Загальним трендом останніх років є скорочення посівних площ кормових культур, яке минулого року сягнуло 72,4 тис. га, або 3,9% загалом, у тому числі найбільше в Одеській області (–19,9%). І це є закономірним наслідком кризового стану скотарства з огляду на той факт, що поголів’я великої рогатої худоби продовжує катастрофічно скорочуватися. Помітний приріст посівних площ під кормовими культурами спостерігався лише в Запорізькій (+9,6%) і Житомирській (+9,4%) областях (діагр. 1).
Діагр. 1. Регіональні агротренди зміни посівних площ основних груп сільськогосподарських культур в Україні
Джерело: складено за даними Державної служби статистики України
На регіональному рівні значний інтерес сільгоспвиробники проявляють до розширення площ під нішевими культурами, розвитку органічного сільського господарства та адаптації технології вирощування традиційних зернових та олійних культур до умов зміни клімату. Велику увагу також приділяють впровадженню біологічної системи землеробства, а саме використанню побічної сільськогосподарської продукції, сидератів і нехімічних методів захисту рослин.
Однак саме зміни місця і частки окремих сільськогосподарських культур у структурі посівних площ як найкраще характеризують сучасні регіональні агротренди розвитку сільського господарства.
Аналізуючи індекс зібраних площ основних зернових культур за період 2015–2017 рр., можна побачити, що значні зрушення за вказаний період відбулися у Вінницькій, Житомирській і Харківській областях. Аграрії почали більше сіяти кукурудзи у Житомирській (в 1,5 разу більше), Вінницькій (в 1,4), Хмельницькій (в 1,3) і Закарпатській (в 1,3) областях, тоді як у Харківській, Кіровоградській, Черкаській, Полтавській і Дніпропетровській індекс зібраних площ суттєво зменшився (діагр. 2).
Діагр. 2. Індекс зміни площ основних зернових культур в Україні за 2015–2017 рр.
Джерело: складено за даними Державної служби статистики України
Однак найбільш несподіваним виявився агротренд розширення площ під зернобобовими культурами, зокрема горохом. У позаминулі роки площі під зернобобовими не перевищували 250–260 тис. га, проте останнім часом у зв’язку із підвищенням попиту світового продовольчого ринку вони знову стали популярними в сільському господарстві. Нині серед зернобобових культур найбільшим попитом користується горох і нут. В окремих регіонах країни площі під цими культурами зросли у середньому утроє-четверо (Луганська, Миколаївська, Київська, Рівненська, Львівська, Донецька області).
Поза конкуренцією залишаються олійні культури, зокрема соняшник, темпи зростання площ якого є досить стійкими впродовж більш ніж двох десятиліть. Серед останніх агротрендів у групі олійних культур — досить суттєве зростання соняшнику в регіонах, де його, як правило, раніше вирощували на дуже невеликих площах. Так, у Волинській області за три останні роки зібрана площа соняшнику збільшилася ушестеро, у Рівненській — в 5,9 разу, у Хмельницькій — в 3,6, а у Львівській — в 3,3 (діагр. 3).
Діагр. 3. Індекс зміни площ основних олійних культур в Україні за 2015–2017 рр.
Джерело: складено за даними Державної служби статистики України
Поряд із соняшником, соєю і ріпаком в Україні минулого року вирощували також інші не менш дохідні олійні культури. Це, зокрема, льон кудряш (олійний), площа якого сягає 46,3 тис. га, а також гірчиця — 39,5 тис. га. У розрізі регіонів найбільше сіяли льону олійного в Миколаївській (8,7 тис. га), Одеській (5,8 тис. га), Херсонській (5,3 тис. га), Запорізькій (5,4 тис. га) і Харківській (4,1 тис. га) областях. Значні зібрані площі під гірчицею були в Херсонській (10,9 тис. га), Запорізькій (4,9 тис. га), Луганській (4,5 тис. га), Донецькій (4,3 тис. га) і Миколаївській (3,1 тис. га) областях.
Інший агротренд, що привертає додаткову увагу — зменшення площ під соєю та зростання їх під ріпаком. Виробництво сої останнім часом збільшилося, тоді як закупівельні ціни з року в рік коливалися, що знижувало прибутковість її вирощування. Ціни на ріпак є більш стабільними та порівняно вищими з іншими олійними, що зумовлює збереження інтересу аграріїв до цієї маржинальної культури, навіть попри високу ризикованість її вирощування через залежність від погодно-кліматичних умов року.
Регіональна концентрація
В цілому, аналізуючи регіональні агротренди останніх трьох років (2015–2017 рр.), можна стверджувати про значні зміни у питомій структурі виробництва продукції рослинництва, що, зокрема, можна наочно побачити на прикладі зерна в різних областях. За останні роки у зерновій галузі активізувалися процеси інтенсифікації і концентрації виробництва, а також впровадження наукоємних інноваційних технологій та перспективних високоврожайних сортів пшениці, ячменю та гібридів кукурудзи як вітчизняної, так і зарубіжної селекції, внаслідок чого забезпечується сталість валових зборів на рівні понад 60–65 млн т щороку (діагр. 4). Закономірним наслідком цього є поява потужних регіонів-виробників зерна, які займають стратегічно важливе значення у підтриманні експортного потенціалу держави та забезпечені її продовольчої безпеки.
Діагр. 4. Регіональні зміни у виробництві зернових культур в Україні за 2015–2017 рр.
Джерело: складено за даними Державної служби статистики України
Так, питома вага Вінницької області у загальнодержавному виробництві зерна зросла із 6,3% в 2015 р. до 7,9% у 2017 р., Одеської, відповідно, із 5,8% до 6,9%, Чернігівської — із 5,8% до 6,6%. Проте частка інших регіонів у його виробництві значно зменшилася. Не в останню чергу це зумовлено як погодно-кліматичними умовами, що істотно відрізняються за окремими роками, так і рівнем дотримання технології аграрного виробництва, різним станом матеріально-технічного й інвестиційно-ресурсного забезпечення.
За даними аналізу результатів статистичного групування за рівнем концентрації виробництва зерна видно, що різниця середнього показника урожайності вирощування зернових культур між регіонами з обсягом 4 млн т і 1–2 млн т становить 0,6–0,9 т/га, або 114,2–125,1% (діагр. 5).
Діагр. 5. Аналіз концентрації виробництва зерна в різних групах регіонів України за 2017 р.
Джерело: складено за даними Державної служби статистики України
До групи з обсягом 4 млн т увійшли Вінницька, Одеська, Полтавська і Чернігівська області.
Останнім часом у сучасному аграрному виробництві з поглибленням процесів спеціалізації та концентрації зростає значення науково обґрунтованих підходів до його організації, які включають необхідність дотримання сівозмін, особливо в частині раціонального чергування частки окремих маржинальних культур. Загальновідомо, що зниження врожаю окремих сільськогосподарських культур за беззмінного їх вирощування є наслідком однобічного використання поживних речовин ґрунту, нагромадження у ньому шкідників і збудників хвороб, а також різних речовин — продуктів життєдіяльності рослин і ґрунтових мікроорганізмів.
Також вже давно доведено, пестициди, що застосовуються при вирощуванні сільськогосподарських культур, не дають можливості повністю уникнути бур’янів, шкідників та хвороб. Тому актуального значення нині набуває перехід вітчизняного аграрного сектору до екологічно безпечного і збалансованого сільськогосподарського виробництва та формування нової моделі його розвитку на засадах біоекономіки. Саме зазначений агротренд домінує в усьому світі та поступово має обов’язково стати важливою парадигмою розвитку українського агробізнесу.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, старший науковий співробітник лабораторії маркетингу,
економічного аналізу та захисту інтелектуальної власності Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
