Харчова індустрія високої доданої вартості
Вітчизняний агропромисловий комплекс складно уявити без розвинутої переробної промисловості, що є одним із стратегічних секторів економіки і забезпечує виробництво, передусім готової харчової продукції із високою доданою вартістю для внутрішнього продовольчого ринку та її експорту на світові аграрні ринки. З огляду на її важливу роль у наповненні товарами продовольчого ринку і суттєву вагу в експорті сільськогосподарської продукції харчова індустрія є однією із найбільш конкурентоспроможних галузей економіки.
Сучасна харчова промисловість представлена малими, середніми та великим підприємствами, що працюють у сфері декількох десятків різноманітних галузей. Зокрема, це м’ясо-і молокопереробні підприємства, борошно-круп’яні, цукрові, спиртові, пивоварні, лікеро-горілчані, виноробні, олійно-жирові, хлібопекарські, кондитерські, рибні, макаронні, консервні та інші.
Останніми роками потужними драйверами розвитку харчової промисловості були декілька галузей, безпосередньо пов’язаних із виробництвом основних експортно орієнтованих товарів — олії і тваринних жирів, какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів.
Впродовж 2016–2017 рр. середні індекси виробництва харчової продукції за більшістю видів переробної діяльності перевищували 100% до попереднього року, що свідчить про стабілізацію ситуації у галузі та відновлення її економічного зростання порівняно з негативними трендами минулих років (табл. 1).
Таблиця 1. Індекси виробництва харчової продукції в Україні за основними видами переробної діяльності у 2013–2017 рр. (відсотків до попереднього року)
Джерело. Складено за даними Державної служби статистики України
Якщо брати до уваги окремо 2017 р., то найвищим вказаний індекс був для виробництва олії та тваринних жирів (118,7%), безалкогольних напоїв; мінеральних та інших вод, розлитих у пляшки (114,1%). Досить високим є індекс перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків (106,8%), виробництва какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (106,4%), переробки та консервування фруктів і овочів (105,1%).
Водночас, спад цього індексу зафіксовано у дистиляції, ректифікації та змішуванні спиртних напоїв (87,9%), виробництві виноградних вин (90,5%), а також хліба та хлібобулочних виробів; борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (91,3%).
Значний інтерес може представляти аналіз стану цукропереробної галузі, де спостерігається певна циклічність її розвитку, зумовлена здебільшого залежністю від кон’юнктури світового продовольчого ринку та скорочення внутрішнього попиту. Зокрема, за 2013 р. та 2015 р. індекс виробництва цукру у відсотках до попереднього року виявився найменшим за останні 5 років і сягав, відповідно, 58,9% і 69,5%, тоді як у 2014 і 2016 рр. спостерігалося досить суттєво його зростання — 166,8% і 136,2%. Минулий рік для цукрової галузі виявився без суттєвих змін — індекс виробництва цукру становив 99,2% порівняно з 2016-м.
Деяка циклічність у виробництві характерна також і для другого продукту олії та тваринних жирів.
Рушії зростання харчової індустрії
У 2017 р., за даними аналізу інформації про результати роботи підприємств харчової переробної промисловості, основними драйверами розвитку галузі були 20 топ-продуктів, що показали найвищі темпи зростання виробництва (табл. 2).
Таблиця 2. Топ-20 продуктів-драйверів зростання виробництва харчової промисловості в Україні за основними видами переробної діяльності у 2017 р.
Джерело: складено за даними Державної служби статистики України
Серед них окремо у порядку темпів зростання до попереднього року виділялися соки дитячі — 231,9%, м’ясо солоне, в розсолі, сушене чи копчене; харчове борошно та харчові продукти з м’яса або м’ясних субпродуктів (крім свинини, яловичини та телятини солоної, в розсолі, сушеної або копченої) — 226,6%, слабоалкогольні напої міцністю від 1,2% до 8,5% — 222,3% та фрукти, приготовлені чи консервовані — 208,5%.
Високі темпи збільшення обсягів виробництва також спостерігалися у групі продуктів харчових із жирів та олій інших (включаючи маргарин рідкий) — 170,8%, шоколаду у брикетах, пластинах чи плитках з начинкою (включаючи крем, фруктово-лікерні кондитерські маси; крім шоколадного печива) — 164,6%, шоколаду білого — 163,4%, декстрину і крохмалю модифікованого іншого (включаючи естерифіковані та етерифіковані, розчинні, попередньо желатинізовані або набухаючі, діальдегідний крохмаль, крохмаль, оброблений формальдегідом або епіхлорогідрином) —162,9%.
Виробництво такого стратегічно важливого продукту вітчизняного експорту, як олія соняшникова та її фракції, рафіновані (крім хімічно модифікованих) підвищилося за минулий рік на 131,6%.
Не менш значущим є зростання виробництва масла вершкового жирністю понад 85% та інших молочних жирів і масла (крім продуктів молочних пастоподібних жирністю менше 80%), яке сягало 138,3%.
Загалом, як засвідчив аналіз вказаних даних, діяльність харчових переробних підприємств за останні роки характеризувалася зростанням темпів виробництва та його диверсифікацією, у тому числі появою серед останніх нових перспективних напрямів. Водночас проблемними аспектами розвитку вітчизняної харчової переробної індустрії залишається якість і безпечність продовольства, особливо молочної та м’ясної продукції.
Певні сподівання пов’язані із набранням у 2018 р. чинності усіх положень Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», що має підвищити, з одного боку, відповідальність виробників харчових продуктів, а, з іншого, суттєвому покращенню конкурентоспроможності їх продукції як на внутрішньому, так і зовнішньому аграрних ринках.
Від стану і рівня розвитку підприємств харчової переробної промисловості безпосередньо залежать перспективи вітчизняного сільського господарства. Чи буде країна виключно постачальником сільськогосподарської сировини на світові продовольчі ринки, або ж за рахунок пріоритетного розвитку харчової переробної промисловості збільшить в аграрному експорті до 60–80% частку готової продукції із високою доданою вартістю.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, старший науковий
співробітник лабораторії маркетингу, економічного
аналізу та захисту інтелектуальної власності
Кіровоградської державної сільськогосподарської ДС НААН
