Виробництво
Щорічно на усі переробні підприємства країни надходить до 10 млн т олійних культур, з яких, крім олії, одержують макуху і шрот. Зокрема, торік на олійно-жирову переробку впродовж року надійшло 664,4 тис. т соєвих бобів, 127 тис. т насіння ріпаку і кользи, 9120,9 тис. т насіння соняшнику.
Шрот і макуха — відходи олійно-екстраційного виробництва, які одержують в процесі переробки олійних культур. Зазначені побічні продукти, завдяки значному вмісту мінеральних речовин, вітамінів і корисних компонентів, є особливо цінними кормовими добавками в тваринництві. Адже завдяки наявності амінокислоти і протеїну шрот та макуха цінуються як важливий компонент у збалансуванні раціонів годівлі сільськогосподарських тварин і птиці, використання якого позитивно позначається на засвоюваності ними також інших видів кормів.
Аналіз структури виробництва різних видів макухи та відходів інших твердих, одержаних у результаті переробки олійних культур в Україні за 2016 р., наведений у діагр. 1.
Діаграма 1. Структура виробництва різних видів макухи і відходів твердих інших, одержаних у результаті переробки олійних культур в Україні за 2016 р.
Джерело: Державна служба статистики України
Торік понад 82% усього виробництва макухи і відходів твердих інших було одержано в процесі екстракції жирів або олій із насіння соняшнику, 15,8% — олії соєвої, близько 2% — з насіння ріпаку чи свиріпи та 0,1% — з інших олійних культур.
Останнім часом найбільш високими темпами зросло виробництво макухи і відходів твердих інших, які одержані в результаті екстракції олії соєвої. Так, впродовж 2014–2016 рр. темпи зростання становили 114,2%, а загальне виробництво сягнуло 823,4 тис. т. Другу позицію займає макуха і відходи тверді інші, одержані в результаті екстракції жирів або олій із насіння соняшнику. Обсяг виробництва за цією товарною позицією збільшився на 110,9% та сягав торік майже 4,3 млн т (табл. 1).
Таблиця 1. Динаміка виробництва макухи і відходів твердих інших, одержаних у результаті переробки олійних культур в Україні
Зниження виробництва відбулося лише макухи і відходів твердих, які одержані в результаті екстракції жирів, олій із насіння ріпаку чи свиріпи та інших олійних культур. В цілому загальний приріст виробництва усіх видів макухи і відходів твердих інших за три останні роки на 10,8% зумовлений збільшенням обсягів переробки олійних культур та підвищенням світового попиту на ці види продукції.
Експорт та імпорт
Згідно з даними аналізу митної статистики у січні-жовтні 2017 р. експорт товарної позиції за УКТЗЕД 2304 «макуха, тверди відходів від вилучення соєвої олії» становив 236,9 тис. т на суму 83,9 млн дол. США. Крім цієї товарної позиції, експорт здійснювався за напрямом 2306 «макуха, тверді відходи від вилучення рослинних жирів і олій, крім 2304, 2305» меленi або немеленi, негранульованi або гранульованi. У цю групу, зокрема, включають макуху і тверді відходи від вилучення рослинних жирів і олій:
- 2306 10 00 00 з насіння бавовнику;
- 2306 20 00 00 з насіння льону;
- 2306 30 00 00 з насіння соняшнику;
- [2306 4] з насіння свиріпи або ріпаку:
- 2306 41 00 00 з насіння свиріпи або ріпаку з низьким вмістом ерукової кислоти;
- 2306 49 00 00 інші.
Обсяг експорту за вище означеною товарною позицією становив 3,9 млн т на суму 655,3 млн дол. США. Здебільшого він складався із макухи і відходів твердих інших, одержаних у процесі екстракції жирів або олій із насіння соняшнику.
Загалом впродовж 2014–2016 рр. за товарною позицією УКТЗЕД 2304 експорт у натуральному виразі зріс із 113,6 тис. т до 334,5 тис. т, або майже втричі, а за напрямом 2306, відповідно, із 3917,6 тис. т до 3945,3 тис. т, або на 0,7%. У вартісній оцінці експорт збільшився за товарною позицією 2304 удвічі, тоді як за 2306 — знизився на 19,1%.
Цінова кон’юнктура світового ринку за вказаний період складалася не на користь вітчизняних експортерів. Так, середня ціна експорту 1 т макухи, твердих відходів від вилучення соєвої олії в 2014 р. становила 509,4 дол., у 2015 р. — 394 дол., у 2016 р. — 347,6 дол., тобто знизилася на 31,8%. Аналогічно впала ціна на макуху, тверді відходи від вилучення рослинних жирів і олій, крім 2304, 2305.
Сучасний розвиток вітчизняної олійно-жирової промисловості є одним із прикладів формування ефективної моделі організації міжгалузевої взаємодії сільського господарства та переробної промисловості. Завдяки цьому останніми роками вдалося досягти певних позитивних зрушень у диверсифікації продукції аграрного експорту і збільшення у ній питомої частки з високим рівнем її переробки та формуванням доданої вартості.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, старший науковий
співробітник лабораторії маркетингу, економічного аналізу
та захисту інтелектуальної власності Кіровоградської
державної сільськогосподарської дослідної станції НААН
