Виробництво
Останнім часом все більше господарств звертають увагу на ягідництво як перспективний напрям розвитку агробізнесу, що забезпечує довгострокові вигоди і високу прибутковість. Окрім зазначеного, бізнес на вирощуванні ягід є менш залежним від цінової волативності продовольчого ринку і дозволяє із меншими ризиками окупити інвестиції та забезпечити високу дохідність із 1 га.
Виробництво ягід залишається також одним із найбільш стабільних за всі роки аграрного реформування, що свідчить передусім про досить високу його конкурентоспроможність та економічну ефективність.
Загальна площа ягідників у плодоносному віці впродовж багатьох років залишається незміною у межах 20 тис. га. При цьому традиційно найбільші площі відводять під суницю і полуницю (7,8 тис. га у 2017 р.), малину й ожину (5 тис. га), смородину (4,8 тис. га).
На регіональному рівні основні площі насаджень ягідників зосереджені у Волинській (1,7 тис. га), Дніпропетровській (1,6 тис. га), Київській (1,5 тис. га), Донецькій (1,3 тис. га), Житомирській (1,3 тис. га) і Львівській (1,2 тис. га) областях. При цьому порівняно із 2010-м торік площі насаджень ягідних культур зросли удвічі на Херсонщині та в 1,9 разу на Волині.
Серед досліджуваних регіонів країни найбільшими виробниками ягід минулого року були, зокрема, аграрії Донецької (12 тис. т і 10% від загальнодержавного виробництва), Дніпропетровської (11,6 тис. т і 9%), Київської (9,4 тис. т і 7%) та інших областей (діагр. 1).
Діагр. 1. Питома вага окремих регіонів України у виробництві ягід за 2017 р. (тис. т і у відсотках до загального підсумку)
Джерело: складено за даними Держслужби статистики України
Аналіз структури виробництва ягід свідчить, що 76,4% усього їх обсягу припадає на особисті селянські господарства населення, у тому числі 88,5% суниці і полуниці, 88% малини і ожини, 60,4% смородини та 100% усього аґрусу. Однак останніми роками ягідництвом зацікавилися і аграрні підприємства та окремі фермерські господарства, що мають бажання диверсифікувати власну економічну діяльності та підвищити дохідність агробізнесу.
Впродовж аналізованого періоду 2000–2017 рр. у структурі виробництва ягід відбулися кардинальні зміни. Насамперед у виробництві зросла питома частка суниці і полуниці із 36,1% до 48,5% відповідно, та малини й ожини із 18% до 25%. При цьому зменшилася питома вага у виробництві смородини із 32,6% до 19,2%, а також аґрусу, відповідно, із 8,9% до 5,2% (діагр. 2).
Джерело: складено за даними Держслужби статистики України
У цілому виробництво всіх видів ягід зросло майже в 1,5 разу із 83,1 тис. т у 2000 р. до 126,8 тис. т торік. При цьому найвищими темпи зростання були у виробництві суниці й полуниці та малини й ожини, що, відповідно, становили 1,7 разу. Виробництво смородини також зросло майже в 1,4 разу.
Збільшення обсягів виробництва ягід було досягнуто передусім за рахунок впровадження інноваційних технологій вирощування, що дозволило підвищити середню урожайність їх в 1,5 разу за умов збереження наявних площ насаджень.
Подальші перспективи розвитку вітчизняного ягідництва багато в чому будуть визначатися можливостями впровадження у господарствах сучасних технологій швидкого заморожування ягід та їх зберігання впродовж декількох місяців для подальшої реалізації за вигідними цінами та спрямування на експорт.
Зростання обсягів експорту ягід вітчизняного виробництва на світовий продовольчий ринок є одним із дієвих драйверів стимулювання розвитку вказаної галузі та розширення площ їх насаджень.
Імпорт-експорт ягід
Минулого року від експорту ягід і продуктів їх переробки Україна отримала валютних надходжень на суму близько $13 млн. Якщо аналізувати їх структуру, то найбільшим попитом користувалася товарна позиція 810400000 «Журавлина, чорниця та інші плоди роду Vaccinium».
Також вагомим був експорт за товарною позицією 810100000 «Суниці та полуниці» і 810200000 «Малина, ожина, плоди шовковиці та гібрид ожини з малиною (логанова ягода)». Імпорт ягід виявився незначним за вартістю та значно поступався його експорту.
Аналізуючи економічну вигідність вказаних видів товарних позицій експорту, варто звернути особливу увагу на наступні моменти. Насамперед середня ціна експорту 1 т продукції за товарною позицією 810100000 «Суниці та полуниці» у 2017 р. сягала $1019,79, а 2008800000 «Суниці та полуниці» — $1662,01, або майже в 1,6 разу більше. При цьому, згідно із визначенням УКТЗЕД, товарна позиція 2008800000 є готовою продукцією із доданням цукру у первинних упаковках масою нетто понад 1 кг або з доданням цукру, у первинних упаковках масою нетто не більш як 1 кг чи взагалі без додавання цукру. Тобто товарна позиція, яка пройшла первинну переробку і включена до групи готової продукції, як правило, має вищу ціну експорту, оскільки включає створену додану вартість.
Водночас середня ціна експорту 1 т продукції за товарною позицією 810400000 «Журавлина, чорниця та інші плоди роду Vaccinium»у 2017 р. сягала $3394,97, а 2008930000 «Журавлина (Vaccinium macrocarpon, Vaccinium oxycoccos, Vaccinium vitis-idaea)» — $2674,92, або майже в 1,3 разу нижче.
Таким чином, експорт ягідних культур є досить вигідним напрямом диверсифікації зовнішньоекономічної діяльності, оскільки за вартістю одна тонна може майже вдесятеро перевищувати дохід, що можна отримати від окремих високомаржинальних олійних культур.
Цінові тренди
Ціни на основні ягідні культури, окрім сезонного характеру їх коливання, безпосередньо залежать від стану пропозиції на ринку, шо визначається обсягами отриманого врожаю, імпортом та рівнем попиту на продукцію.
Також ягідництво, як і інші галузі сільського господарства, залежить від погодно-кліматичних умов року, що впливає певним чином на формування їх вартості. Водночас сезонна компонента у ціноутворенні на ринку ягід є менш вираженою порівняно з овочами.
Окрім зазначеного, попит на ягоди не є таким підвищеним, як на овочі, відтак, і ціни менш схильні до волативності.
З іншої боку, аграрії, які займаються ягідництвом, в окремі несприятливі роки внаслідок зниження реалізаційних цін зазнають економічних втрат. Зменшити ризики цінової невизначеності на ринку ягід вони можуть за рахунок як вдосконалення технології їх зберігання, так і переробки. Адже традиційно ціни на ягоди знижуються як у випадку високого їх врожаю, так і в період їх збирання. Взимку та навесні ціни підвищуються.
Використання сучасних сховищ і технологій швидкого заморожування ягід для їх тривалого зберігання може істотно підвищити рівень дохідності вказаного агробізнесу, або ж розвиток різних напрямів переробки ягід на готову продукцію, що має вищу ціну продажу та тривале зберігання.
Загалом за рівнем прибутковості вирощування ягідні культури не мають рівних серед усіх напрямів агробізнесу. Потрібні лише час, певні знання та початкові інвестиції для його розвитку.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, старший науковий співробітник
лабораторії маркетингу, економічного аналізу та захисту
інтелектуальної власності Кіровоградської державної
сільськогосподарської дослідної станції НААН
