Уже багато років у вітчизняному агробізнесі простежуються дві тенденції — зростання концентрації землекористування та виробництва, а також підвищення рівня його продуктивності. Нові технології, високопродуктивна техніка та міжнародна конкуренція спонукає сільське господарство до значного підвищення ефективності використання основних чинників виробництва і, зокрема, головного — землі.
За даними аналізу інформації Держстату, торік 317 господарств, які вирощували зернові культури на площі понад 3000 га в середньому, отримали врожайність 75,3 ц/га і забезпечили 29,4% виробництва зерна (таблиця).
Таблиця. Групування підприємств за розмірами зібраної площі деяких сільськогосподарських культур 2023 року
Джерело. За даними ДССУ
За вирощування сої 127 господарств на середній площі понад 2000 га мали врожайність 29,1 ц/га та частку в загальному виробництві 31,4%. Аналогічна ситуація спостерігалася у вирощуванні ріпаку, де 244 господарства на площі понад 1000 га в середньому на одне підприємство отримали 31,6 ц/га та виробили 32,7% усього насіння ріпаку.
Також більш рівномірним було виробництво соняшнику та цукрових буряків. Загалом у нинішніх складних умовах і невисоких закупівельних цінах зберегти конкурентоспроможність вітчизняний агробізнес може тільки нижчою собівартістю виробництва. Розв’язання цієї проблеми потребує підвищення рівня врожайності й загального нарощування обсягів виробництва продовольства та аграрної продукції у контексті повнішого врахування у сільськогосподарському секторі соціального, економічного та екологічного аспектів стійкості. Важливо приділяти увагу системам зрошення, що особливо актуально в умовах зміни клімату.
Глибше розуміння трансформації сільського господарства в сучасних умовах має важливе значення для розроблення науково обґрунтованої аграрної політики та досягнення цілей, у якій пріоритет надається п’яти ключовим елементам сталого розвитку: людині, планеті, світу, партнерству та процвітанню заради майбутнього.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору
економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного
потенціалу ІСГС НААН, експерт-дорадник
з аудиту, економіки та управління підприємством
