- Пане Олександре, прошу вас коротко описати нинішню ситуацію на світовому та національному ринках цукру.
— Якщо сказати дуже коротко, то найбільшими імпортерами солодкого піску в світі є Китай, США та Румунія. Найпотужнішим виробником тростинного цукру виступає Бразилія, а бурякового — Німеччина.
Ще 20 років тому в Україні працювало 200 цукрових заводів. Нині їх залишилося понад 30. Більшість вітчизняних підприємств зараз модернізовані та виробляють цукор на рівні світових стандартів.
На ринку нашої країни присутній буряковий і цукор із цукрової тростини (я вважаю, її правильніше називати цукровим очеретом). На вимогу ООН Україна, як і інші європейські країни, щороку отримує на переробку з Куби до 200 тис. т тростинного цукру-сирцю для підтримання економіки цієї країни. Звісно, цей сирець постійно тисне на ринкові ціни на цукор…
- Чи не становить загрози цей тростинний цукор в Україні для нашого рідного бурякового?
— Ні, такі побоювання безпідставні. Адже буряковий цукор солодший за тростинний, натомість у тростинному міститься до 15% крохмалю, тоді як у буряковому є лише його сліди. Проте тростинний цукор дешевший у виробництві. Справа в тому, що цукрова тростина — це багаторічна рослина, вона росте цілий рік, тоді як буряки треба висівати щовесни, і ростуть вони лише 188 днів на рік.
- Але ж я добре пам’ятаю ще з часів юності, як кілограм бурякового цукру коштував 78 копійок, а тростинного — 84…
— Правильно, але ви тоді, напевно, не замислювалися над тим, яку частку в цій ціні посідає транспортна складова. Порівняйте: привезти цукор з-під Києва й цукровий сирець з Атлантики.
- Що отримують на наших заводах із цукрових буряків, окрім, власне, цукру?
— Для отримання однієї тонни цукру доводиться переробити 15 т цукрових буряків. Половину обсягів отриманого цукру використовують у вигляді сиропу — здебільшого, у кондитерському виробництві. Крім цукру, з патоки цукрових буряків отримують пектин і лимонну кислоту, а також можна виробляти біоетанол і біогаз. Відходи цукрового виробництва — жом і меляса — є цінною сировиною для галузі кормовиробництва.
- Як ви оцінюєте основні підсумки нинішнього цукрового сезону?
— Цукровий сезон, який завершується (процес цукроваріння на заводах ще триватиме до кінця року), можна вважати відносно вдалим. Середня урожайність буряків у країні сягає 460 ц/га, проте через прохолодну й дощову погоду в окремих «цукрових» регіонах цукристість коренів цього року залишає бажати кращого — вона становить 16%, це дещо нижче за середньорічний показник.
За нашими прогнозами, в цьому сезоні буде вироблено близько 2,2 млн т цукру. Приблизно третину Україна в останні роки експортує здебільшого до країн Близького Сходу.
- Наскільки стабільною у нашій державі є ринкова потреба в цукрі?
— Слід зазначити, що рівень споживання цукру у нас знижується, за кілька останніх років цей показник впав із 42 кг на душу населення на рік до 38 кг. Очікуємо, що площі посівів цукрових буряків в Україні також скорочуватимуться.
- Нещодавно українські фермери на Півдні почали вирощувати цукрові буряки на поливі. Чи має ця технологія гарні перспективи?
— Я сумніваюся. В Україні поки що мало вирощують цукрові буряки на поливі — нині це лише 6 тис. га, переважно в Миколаївській області. Справа в тому, що поливна технологія є досить витратною для агровиробника.
- Останнім часом серед вітчизняних виробників зростає інтерес до такої нішевої культури, як сорго. Чи зможе воно з часом витіснити з полів буряки?
— Гадаю, що ні. Це загалом дещо інша рослина, вона потребує для вирощування більш родючих грунтів.
- Кілька років тому світом прокотилася громадська кампанія проти масового використання агросировини для виробництва автомобільного біопалива. Чи існує в Україні небезпека виробництва біоетанолу із цукросировини?
— Дійсно, в багатьох країнах біопаливо виробляють із зерна пшениці, кукурудзи, ріпаку тощо. Зокрема, найбільшим у світі експортером біоетанолу з цукрової патоки (тростинної) є Бразилія, там на виробництво пального йде ледь не половина отриманої цукросировини. Згадаймо, коли загроза використання аграрної сировини для виробництва біоетанолу досягла широких масштабів, Єврокомісія навіть запровадила правило, згідно з яким біоенергетичні рослини можна вирощувати лише на маргінальних землях.
Проте виробництво біоетанолу в світі не використовує усієї отриманої цукрової патоки. Крім того, на відміну від багатьох країн, ми в Україні не переробляємо цукрову патоку на біоетанол.
Сергій ПОНОМАРЬОВ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
Фото автора
