Це може здаватися парадоксом, але саме ота гранична «небайдужість» українців до землі досі заважала сформувати в країні відкритий і справедливий земельний ринок. Рік за роком вітчизняний парламент, наражаючись на зростальну критику зусібіч, ЗМУШЕНИЙ був продовжувати дію мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, щоб уникнути кривавого соціального вибуху в разі відкриття ринку землі без належного правового забезпечення.
Адже, як заявила днями голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар, слова якої наводить прес-реліз Асоціації, «сьогодні Україна абсолютно не готова до відкриття ринку землі. Наявність потужної корупційної складової на всіх рівнях призведе до того, що в людей цю землю відбиратимуть за тіньовими схемами, і вони не матимуть змоги себе захистити! Земля — це їхнє єдине майно, цінність, яку вони вийдуть захищати зі зброєю у руках. В країні литимуться ріки крові!».
Створення цивілізованого ринку землі в Україні потребує величезної правової підготовки. І ось минулого року після багаторічних безплідних балачок цю роботу нарешті було розпочато.
Висвітленню її перших підсумків було присвячено круглий стіл «Чи зупинить мораторій земельну реформу?», який провела наприкінці грудня в Києві Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агрокомпанією AgroGeneration.
Законодавчий тил земельної реформи
Справедлива та ефективна земельна реформа без належної правової бази неможлива, як неможливий успішний наступ без міцного тилу. Не є великим секретом те, що за відсутності міцного законодавчого підґрунтя зараз земельна сфера хворіє на гострий «схематоз». Саме тому Верховна Рада зосередилася на прийнятті кількох нових законів, які регулюють земельні відносини.
З початку 2019 року набирає чинності Закон України № 2498 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» («Закон про консолідацію земель»).
Згідно із законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», прийнятим влітку минулого року, податок на землю має сплачуватися за місцем знаходження земельної ділянки, тобто до місцевого бюджету. Ця норма важлива для роботи великих агрохолдингів, які мають у своїй структурі кластери в різних регіонах країни, а головний офіс у Києві.
Законопроект № 8121 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству» повернуто в парламенті на повторне друге читання.
У робочій групі з розробки законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення працюють представники Світового банку, УКАБ і Агентства США з міжнародного розвитку, які мають долучити міжнародний досвід проведення земельної реформи.
Землю — громадам
Відповідно до урядового рішення щодо передачі земель об’єднаним громадам станом на 1 листопада 2018 року 484 ОТГ було передано 945 тис. га земельних площ.
Як повідомила у своєму виступі заступник директора департаменту Держгеокадастру України Алла Ільєнко, на 2018 рік було заплановано передати землі 663 об’єднаним громадам. Разом із тим, підкреслила вона, досі далеко не всі ОТГ оформили право на 600 тис. га земель — ці земельні масиви фактично вже передано громадам, але права на них ще не зареєстровано. Частина переданих громадам земель має різні обтяження та обмеження.
Деякі територіальні громади, зазначила посадовець, хочуть отримати також землі промисловості та водного фонду, проте Держгеокадастр може передавати їм лише угіддя сільськогосподарського призначення.
Із 2025 року до місцевих громад мають перейти також невитребувані з якихось причин землі.
Аукціон! Аукціон!
Тільки за листопад 2018 року у системі електронних торгів арештованим майном «Сетам» проведено 10 земельних аукціонів, повідомив у своєму виступі на круглому столі координатор земельного комітету УКАБ Роман Граб. Проведення електронних аукціонів здатне значно прискорити процес продажів землі. Як зазначив спікер, також розпочато торгівлю правом оренди землі онлайн. Це пілотний проект, і на думку Кабміну, прийняття спеціального закону він не потребує.
Як заявив генеральний директор ДП «Сетам» Віктор Вішньов, «ми почали торгувати земельними ділянками в жовтні. Зі свого досвіду торгів не бачимо принципової різниці між публічним та електронним аукціонами. Натомість помітна реальна ефективність останніх».
У своєму виступі директор державної платформи закупівель Prozorro Олексій Соболєв розповів про перший досвід проведення земельних аукціонів. Цілком можлива участь однієї особи в кількох аукціонах одночасно. Порядок сплати та розмір гарантійних внесків учасників визначено постановою уряду. А ось реєстраційний внесок (близько 500 грн), вважає пан Соболєв, слід скасувати, «адже насправді ніхто не знає, для чого він стягується».
З його слів, необхідно щоб на кожну земельну ділянку чи масив, які виставляються на аукціон, було зібрано повний пакет відповідної документації.
Загалом, на думку спікера, проведення електронних торгів має забезпечити конкурентний та прозорий продаж землі.
Земельна реформа: що заважає?
Учасники круглого столу сформулювали основні проблеми сфери земельних відносин, без розв’язання яких розпочинати проведення земельної реформи в Україні дуже ризиковано.
1. Необхідно стимулювати проведення інвентаризації державних земель. Загалом інвентаризації потребують 14 млн га землі (з них 4 млн га сільгосппризначення). За оцінкою Романа Граба, цей процес можна завершити до 2023 року, проте зараз експерти Світового банку працюють над інструментами, здатними його прискорити. Працює також робоча група з цього питання в аграрному комітеті Верховної Ради.
2. До наявних ринкових ризиків можна віднести невизначеність процедури доступу юридичних осіб до ринку землі та відсутність системи фінансування цього ринку.
Отже, чи можуть юридичні особи брати участь у ринку землі? На думку експертів Світового банку, без цього він неможливий взагалі. Зокрема, без участі юридичних осіб неможливо забезпечити фінансування земельного ринку. Сюди мають увійти банки для забезпечення його повноцінного фінансування. Ті, своєю чергою, нададуть фінансування юридичним особам лише з «білою» бухгалтерією.
Експерти Світового банку наразі розробляють інструменти для забезпечення прозорості фінансування ринку землі. Тут потрібно створити надійні запобіжники для відвернення зловживань. Якщо їх не передбачити, ми ризикуємо віддати ринок земельним спекулянтам з усіма негативними наслідками.
3. Відсутність публічного обговорення питання створення ринку землі сприяє продовженню дії мораторію на продаж сільськогосподарських угідь.
4. Перед територіальними органами Держгеокадастру стоїть завдання підібрати привабливі земельні ділянки для винесення на аукціон.
5. На думку Олексія Соболєва, чинним законом прийнято невдалу форму визначення земельного масиву для продажу. В результаті що таке земельний масив — всі розуміють по-різному, а це створює основу для конфліктів і зловживань.
6. Як вважає Роман Граб, на земельному ринку мають бути забезпечені рівні права для усіх учасників, а сам ринок повинен бути цілком прозорим. Фермерів на цьому ринку треба підтримати, але не на шкоду агрохолдингам.
7. Розпочати проведення земельної реформи можуть завадити цьогорічні президентські та парламентські вибори. По-перше, всю увагу влади буде спрямовано на виборчі кампанії. По-друге, якщо до влади прийдуть популісти, то про створення легального ринку землі в Україні можна буде забути ще принаймні на п’ять років…
Сергій ПОНОМАРЬОВ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
