Очікування і прогнози
У сучасній системі господарювання власник агробізнесу чи менеджер будь-якої управлінської ланки має обов’язково враховувати економічну кон’юнктуру, а також здійснювати моніторинг ринку та аналізувати зміни на ньому. Одним із ефективних інструментів є Smart-aналіз різноманітних прогнозів і опитувань, які періодично проводяться державними інституціями та досить великою кількістю експертно-аналітичних груп і центрів досліджень аграрного ринку.
Зокрема, кожного кварталу впродовж багатьох років Державна служба статистики проводить спеціальне опитування сільськогосподарських підприємств на предмет очікування щодо розвитку їх ділової активності. Зважений і системний аналіз цієї інформації може надати певні конкурентні переваги підприємствам галузі сільського господарства під час бізнес-планування власної господарської діяльності. Вказану інформацію з даними опитування за декілька років можна знайти у вільному доступі на офіційному сайті вказаної державної установи.
Варто окремо виділити питання, що розглядаються у цьому опитуванні та можуть бути використані менеджерами й маркетологами агроконсалтингу під час Smart-аналізу бізнес-перспектив розвитку будь-якого конкретного господарства чи агрохолдингу на аграрному ринку:
- оцінка змін обсягу виробництва продукції сільського господарства за попередні три місяці;
- оцінка змін обсягу реалізованої продукції сільського господарства на зовнішніх ринках у межах Європейського Союзу за попередні три місяці;
- оцінка поточного обсягу запасів продукції, призначеної для реалізації;
- оцінка впливу факторів, що стримують сільськогосподарську діяльність;
- очікувані зміни обсягу виробництва продукції сільського господарства в наступні три місяці;
- очікувані зміни цін на продукцію сільськогосподарських підприємств у наступні три місяці;
- очікувані зміни кількості працівників на сільськогосподарських підприємствах у наступні три місяці.
Результати опитування аграрних підприємств згруповані за основними видами економічної діяльності згідно з КВЕД-2010: сільське господарство 01 (крім 01.6, 01.7), рослинництво 01.1+01.2+01.3 та тваринництво 01.4.
Насамперед, аналізуючи інформацію про оцінку змін обсягу виробництва продукції сільського господарства за попередні три місяці, можна зробити висновок щодо можливого зростання її пропозиції на ринку або скорочення, а отже, відповідного коливання закупівельних цін (діагр. 1).
Діагр. 1. Оцінка змін обсягу виробництва продукції сільського господарства в агроформуваннях України (частка підприємств у відсотках)
Джерело: складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики України
Так, 46% аграрних підприємств, опитаних у І кварталі 2019 р., вважають, що обсяги виробництва продукції тваринництва не змінилися, а 25% — зменшилися. Стосовно продукції рослинництва їх виявилося 39%, тоді як тих, що стверджують про зниження — 31%.
Іншим показником для аналізу стану ділової активності на ринку є оцінка поточного обсягу запасів сільськогосподарської продукції, призначеної для реалізації. Адже у випадку їх надлишку на ринку можна припустити, що цінова кон’юнктура є несприятливою, а тому варто чекати із реалізацією продукції або ж, навпаки, здійснювати її продаж, знаючи, що запаси дуже малі, і є попит на неї.
У цілому з аналізу діагр. 2 можна зробити висновок, що вже третій рік як спостерігається зниження частки респондентів серед аграрних підприємств, що вважають достатнім (нормальним для сезону) рівень поточного обсягу запасів продукції, призначеної для реалізації. При цьому зростає частка аграрних підприємств, які в І кварталі не мали запасів реалізації тваринницької продукції. Таких в І кварталі 2019 р. виявилося 16%, тоді як минулого року було лише 13%, а позаминулого — 10%.
Діагр. 2. Оцінка поточного обсягу запасів продукції, призначеної для реалізації в агропідприємствах України (їхня частка у відсотках)
Джерело: складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики України
Досить цікавим є аналіз даних опитування підприємств щодо оцінки впливу факторів, що стримують їх сільськогосподарську діяльність (табл. 1).
Таблиця 1. Оцінка впливу факторів, що стримують сільгоспдіяльність аграрних підприємств України (частка підприємств у відсотках)
Джерело: складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики України
Враховуються, як правило, 7 факторів: недостатній попит, погодні умови, нестача робочої сили, брак матеріалів, устаткування, фінансові обмеження, інші фактори, нічого не стримує.
Так, у І кварталі 2019 р. з усієї кількості опитаних аграрних підприємств за напрямом «сільське господарство» близько 11% вважають саме недостатній попит, 25% — погодні умови, 4% — нестача робочої сили, 1% — брак матеріалів, устаткування, 21% — фінансові обмеження, тоді як 36% стверджують, що нічого не стримує їх сільськогосподарську діяльність, а 24% — інші фактори.
Аналізуючи більш поглиблено оцінку впливу факторів, що стримують сільськогосподарську діяльність аграрних підприємств за окремими напрямами «рослинництво» і «тваринництво», можна побачити суттєву різницю між ними.
Наприклад, у підприємствах за напрямом «рослинництво» серед вказаних факторів переважають погодні умови, тоді як «тваринництво» — здебільшого фінансові обмеження. Незначний вплив справляє дефіцит робочої сили, а також матеріалів і устаткування.
Фактично недостатній попит на продукцію є стримувальним фактором як у підприємствах за напрямом «рослинництво», так і «тваринництво». При цьому вплив цього фактору у «тваринництві» спостерігається у більшій частці підприємств, ніж за напрямом «рослинництво», що пояснюється проблемами збуту продукції внаслідок неврегульованості цінових відносин на ринку та інших причин.
Загалом у порівнянні з даними попередніх років виявилося, що за останні три роки досить суттєво змінилася думка агровиробників стосовно оцінки впливу факторів, які стримують їх сільськогосподарську діяльність. Якщо в попередні роки більшість вітчизняних аграрних підприємств на перше місце ставили фінансові обмеження, то з часом зросла частка погодних умов та інших чинників. Зокрема, ще у І кварталі 2017 р. з усієї кількості опитаних аграрних підприємств за напрямом «сільське господарство» близько 33% з них вважали, що фінансові обмеження стримують сільськогосподарську діяльність, тоді як уже торік їх частка зменшилася до 28%, а нинішнього — до 21%. Водночас, у розподілі даних вказаного опитування частка фактору погодних умов зросла, відповідно, із 21% у І кварталі 2017 р. до 26% в 2018-му та 25% у 2019-му.
Також значно менше почали звертати увагу на фінансові обмеження як фактор стримування сільськогосподарської діяльності аграрні підприємства за напрямом «тваринництво». У І кварталі 2017 р. таких було майже 45% від усієї кількості опитаних агроформувань, а в 2019 р. — лише 26%.
Зросла і частка підприємств, які вважають, що нічого не стримує їх сільськогосподарську діяльність на ринку. Частка їх за напрямом «сільське господарство» у І кварталі 2019 р. сягала 36% до підсумку опитування, а для «рослинництво» — 37%, «тваринництво» — 33%. Це значно більше, ніж було 3 роки тому. Зокрема, доволі суттєве зростання частки підприємств, які в опитуванні стверджують, що нічного не стримує їх господарську діяльність, спостерігається за напрямом «тваринництво» — із 17% до 33%.
Значний інтерес представляє аналіз цієї інформації стосовно очікування агровиробниками зміни цін на продукцію у наступні три місяці (діагр. 3). Згідно з аналізом цих даних опитування з кожним роком все більше вітчизняних агропідприємств у І кварталі, прогнозуючи наступний, притримуються думки, що ціни на продукцію суттєво не зміняться. Водночас, питома вага тих підприємств, які все ж таки сподіваються на зростання реалізаційних цін на сільськогосподарську продукцію, останніми роками стабільно скорочувалася. Певною мірою це можна пов’язувати зі зниженням інфляційних очікувань та відносно стабільним валютним курсом гривні з початку 2019 р., зумовленим суттєвою експортною активністю на ринку агротрейдерів, що забезпечена високим урожаєм зернових і олійних культур минулого року.
Діагр. 3. Очікувані зміни цін на продукцію у наступні три місяці в агропідприємствах України (їхня частка у відсотках)
Джерело: складено за даними аналізу інформації Держслужби статистики України
Загалом своєчасно проведений аналіз подібної інформації та релевантне її використання у бізнес-плануванні власної господарської діяльності допоможе забезпечити як конкурентні переваги агробізнесу на ринку, так і знизити потенційні економічні ризики від дії несприятливої кон’юнктури чи цінових коливань.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, Інститут сільського
господарства Степу НААН, сільськогосподарський експерт-
дорадник із питань економічних та управління підприємствами
