Партнерами події виступив Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP, який фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA).
Перед аудиторією конференції виступив Юрій Пасічник, доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу фінансової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук України. Він представив результати аналізу статичної інформації Міністерства сільського господарства США (United States Department of Agriculture, USDA) щодо світового ринку виробництва та споживання винограду за останніх п’ять маркетингових періодів, починаючи з сезону 2014–2015 років.
Найбільше винограду виробляють у Китаї
Україна не входить до десятки найбільших виробників винограду (табл. 1). Лідером є Китай, фермери якого продукують щорічно в середньому 10 млн т цієї культури. Близько 3 млн т урожаю отримують щосезону їхні індійські колеги. Третю сходинку посіла Туреччина з показником близько 2 млн т. Четверте місце виборов Узбекистан, у якому виробляють щороку понад 1,5 млн т винограду. Приблизно такого ж рівня сукупно досягли країни Європейського Союзу. В середньому мільйон тонн цієї продукції щосезону збирають у США, Бразилії та Чилі. Поступово нарощують виробництво винограду в Перу, де щорічний урожай давно здолав 500-тисячний рубіж і, згідно з прогнозами, поточного маркетингового періоду перевищить 659 тис. т.
Таблиця 1. Світовий ринок винограду (виробництво-споживання), млн т
Наочно, як приклад, структуру та частку основних країн-виробників винограду на світовому ринку в 2016–2017 маркетинговому періоді представлено у таблиці 1.
Експорт та імпорт
Аналіз даних Державної фіскальної служби України щодо щорічних обсягів імпорту винограду в грошовому вимірі (в доларах США) в 2013–2018 роках представлено у таблиці 2. Якщо у 2013-му ми імпортували його на понад 91 млн дол., то вже наступного року — на третину менше, а в 2015-му обсяг імпорту сягнув найнижчого рівня, становивши лише понад 26 млн дол. 2016-й і 2017 роки мали позитивну динаміку, за кордоном було закуплено винограду на понад 34 млн дол. Минулий рік відзначився падінням імпорту до майже 1,31 млн дол.
Таблиця 2. Імпорт-експорт винограду Україна (тис. дол. США)
Значно скромніші показники продемонструвала за цей час Україна як експортер винограду. Якщо в 2013 році цієї продукції було поставлено за кордон на чверть мільйона доларів, то в 2014, як і 2015-му вдвічі менше. Нижньої планки експорт винограду з України сягнув у 2016 році, на зарубіжні ринки його надійшло лише на суму в 63 тис. дол. У 2017, як і в 2018 роках за кордон була продано винограду вітчизняних виробників у середньому на 100 тис. дол.
Тенденція щодо скорочення площ триває
За словами Юрія Пасічника, сукупна площа виноградників продовжує скорочуватись. Якщо в 1985 році в Україні нараховувалось понад 200 тис. га виноградних угідь, то сьогодні ми ледь перетинаємо показник у 40 тис. га.
Таблиця 3. Площі виноградників в Україні
Експерт вважає, що основною проблемою для розвитку галузі залишається невелика кількість виноробних підприємств. За інформацією Торгово-промислової палати України, тільки 72 виробники у нас мають ліцензію на виробництво, і з них п’ятеро — це сімейні виноробні. Для порівняння: у Франції нараховується 40 000, а в Італії — майже мільйон.
Оцінюючи дані статистичної звітності 2016 року щодо вирощування винограду, Юрій Пасічник зазначив, що під виноградними насадженнями у плодоносному віці всіма категоріями господарств було зайнято понад 45 тис. га, у тому числі у сільськогосподарських компаніях — понад 32 тис. га, або 71,4%. Здебільшого в структурі виноградних насаджень близько 89% площ закладені технічними сортами, а 11% — столовими.
За даними порівняльного аналізу, впродовж 2014–2016 років площа насаджень виноградників у всіх категоріях господарств України суттєво не змінювалася. У 2014-му вона становила близько 49 тис. га, а у 2015 і 2016 роках — понад 45 тис. га. Проте, як зауважив науковець, усе ж таки спостерігається певний негативний тренд на зменшення цієї площі, що потребує окремої уваги та розробки конкретних дієвих заходів зі стабілізації ситуації у галузі вітчизняного виноградарства.
Згідно з інформацією Державної служби статистики України, найбільша в структурі насаджень площа виноградників у плодоносному віці знаходиться в Одеській області — понад 27 тис. га (64%). Значними є також угіддя під цією культурою на Миколаївщині — 5,5 тис. га (13%), а також Херсонській і Закарпатській областях — відповідно, 4,5 тис. га (11%) і 3,4 тис. га (8%). У цілому в чотирьох областях країни нині зосереджено 96% усіх насаджень винограду.
Оцінюючи врожайність виробництва винограду в Україні, науковець повідомив, що в середньому з 1 га насаджень у плодоносному віці збирається понад 88 ц культури. Найвищий показник було зафіксовано у Вінницькій області, де врожайність сягнула 340 ц/ га. На Кіровоградщині було зібрано 320 ц/ га, а на Полтавщині — 284 ц/ га. Згідно з даними Державної служби статистики України, в 2018 р. середня урожайність винограду в усіх категоріях господарств становила 115 ц/ га, у тому числі на промислових підприємствах — 94 ц/ га, а в господарствах населення — 162 ц/га.
Рентабельність виробництва винограду вища, ніж у зернових
За даними Інституту сільського господарства Степу НААН, середній в Україні показник рентабельності виробництва винограду минулого року становив близько 75% проти майже 38% у зернових культур, 63% у соняшнику, 52% у сої і 45% у ріпаку, поступаючись лише гречці (88%), ягодам (104%) та хмелю (100%). Винятком із цього переліку є Запорізька та Закарпатська області, де за певних зрозумілих обставин його виробництво опинилося на межі прибутковості. Однак навіть за таких умов у 2015 році середній показник рівня рентабельності вирощування винограду в Закарпатській області становив понад 100%, а у Миколаївській і Херсонській — відповідно, 193 та 252%.
Таблиця 4. Інформація щодо стану фінансування державної підтримки розвитку підприємств АПК у 2019 році за рахунок загального фонду державного бюджету (тис. грн)
Професор Пасічник запропонував види фінансових ресурсів щодо вирощування та переробки винограду поділяти:
- за способом використання на безкоштовні, пільгові та платні
- за напрямами використання на: а) цільові, тобто на посадковий матеріал, мінеральні добрива, обладнання, отримання кредитів і зменшення відсоткової ставки, створення нових робочих місць, досягнення обумовлених нормативів (підвищення урожайності, впровадження нових технологій), і б) інші, тобто без обумовленого використання.
Олександр КРИВЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
