Кліматичні зміни, виклики і проблеми
Зумовлене глобальними змінами клімату підвищення середньої температури повітря і нерівномірний розподіл опадів уже почало впливати на агропромислове виробництво. Цьогоріч вже маємо перші проблеми з наслідками посухи.
Згідно з аналізом інформації Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, у березні-квітні 2020 року спостерігався дефіцит опадів на всій території України. Внаслідок цього розвивалася і поглиблювалася весняна повітряна засуха, яка на багатьох площах південних областей поєдналася з ґрунтовою. Зокрема, в Одеській області, де спостерігається найтриваліший та найжорсткіший дефіцит опадів ще з минулого літа, агрометеорологічні умови для росту й розвитку сільськогосподарських культур оцінювалися як близькі до критичних. На багатьох площах через дефіцит вологи в ґрунті розвиток рослин затримувався, посіви були в пригніченому стані. Дощі у перших числах травня зняли стрес засухи в багатьох районах північно-західної половини країни. Проте посуха станом на п’яте травня тривала в Одеській, Херсонській, більшій частині Запорізької та Миколаївської областей. За експертними оцінками Мінекономіки, втрати посівних площ культур (гороху, озимої пшениці, жита, ріпаку, ячменю загалом по країні оцінюються на рівні 234 тис. гектарів, що становить 2,6% усіх площ озимого клину (10 млн 237 тис. гектарів). Загалом найбільше від посухи було втрачено озимого ріпаку — 103 тис. гектарів, пшениці — 74 тис. гектарів, ячменю — 53 тис. гектарів та гороху — 1,3 тис. гектарів. Серед регіонів найбільше постраждала Одеська область, де за попередніми розрахунками втраченими вважаються 148 тис. гектарів, що становить 15% всіх площ озимих культур області (1 млн 17 тис. гектарів). З них внаслідок несприятливих погодних умов втрачено 10% озимої пшениці, 62% озимого ріпаку та 21% ячменю. Оновлення інформації щодо ситуації в області триває.
Прискорення цих негативних процесів може призвести до ще більш істотної трансформації переважної частини природно-кліматичних сільськогосподарських зон, що потребує пошуку шляхів адаптації до них. Окремо слід зазначити, що найбільш помітним наслідком зміни клімату буде не стільки поступове потепління, скільки зростання кількості та інтенсивності екстремальних погодних явищ: сильні посухи, повені, шторми, урагани, надзвичайно спекотні дні та інше. Тому існує нагальна потреба в підвищенні адаптації до вказаних кліматичних змін у деяких галузях вітчизняної економіки, зокрема й у сільському господарстві, що найбільш залежить від вказаного чинника.
Саме тому значну увагу привертають останнім часом проблеми меліорації та використання сучасних технологій поливу і крапельного зрошення для різних видів сільськогосподарських культур.
Стан розвитку вітчизняного зрошення
Меліоровані сільськогосподарські угіддя — це частина земель, які використовують для сільськогосподарських потреб після здійснення на них комплексу гідротехнічних, культуротехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів для регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження й підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь. Площа зрошуваних земель включає землі, які мають постійну зрошувальну систему (канали, трубопроводи, лотки), пов’язану з джерелами зрошування.
Насамперед варто розглянути окремо статистику змін на зрошуваних сільськогосподарських землях в динаміці розвитку за останні декілька десятиліть. У 1990 році під зрошуваними землями було майже 2598 тис. гектарів, або 6,2%, у структурі до загальної площі сільськогосподарських угідь. Через наступні 10 років в 2000 році ця площа скоротилася до 2402 тис. гектарів, або 5,7%, в загальній структурі використовуваних площ сільськогосподарських угідь, а ще впродовж наступних років відповідно до 2175 тис. гектарів і 5,2% (табл. 1).
Таблиця 1. Динаміка зміни площ зрошуваних сільськогосподарських угідь в усіх категоріях господарств України
Джерело: складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
А вже у 2016 році загальна площа зрошуваних земель в усіх категоріях господарств скоротилася до 2166 тис. гектарів. Надалі після відповідного уточнення та фактичної інвентаризації відбулися зміни в статистиці обліку меліорованих земель та їх термінології, і, починаючи із 2017 року, вже показують площі під поливом в сільськогосподарських підприємствах.
Досить цікавим є аналіз прийняття в експлуатацію окремих потужностей зрошуваних земель сільськогосподарського призначення. Відкриті статистичні дані є до 2016 року включно, однак навіть їх аналіз дає змогу об’єктивно побачити проблемні аспекти розвитку вітчизняного зрошення. Агробізнес досить повільно їх впроваджує, незважаючи на значні переваги застосування цих технологій в умовах кліматичних змін та подовження тривалості посухи, особливо в південних і центральних регіонах (діаграма 1).
Діаграма 1. Стан розвитку меліорації за показником прийняття в експлуатацію окремих потужностей зрошуваних земель сільськогосподарського призначення
Джерело: складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
В експлуатацію 1990 року було прийнято найбільше зрошуваних земель сільськогосподарського призначення — майже 44 тис. гектарів. У наступні роки відбувалося катастрофічне зменшення обсягів введення в експлуатацію нових зрошуваних земель. Так, 2000 року було введено лише близько 10 га, і лише за останні 5 років намітилася несуттєва позитивна динаміка їх відновлення.
Минулого року, за нашими експертними оцінками, загалом під политими землями в сільськогосподарських підприємствах було зайнято 398,9 тис. гектарів сільськогосподарських угідь, що на 39,4 тис. гектарів, або 111,2%, більше, ніж 2017 року (табл. 2).
Таблиця 2. Динаміка виробництва основних сільськогосподарських культур на политих землях у підприємствах України (дані зміненої статистики обліку з 2017 року).
Джерело: складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики.
* Експертна оцінка автора
У структурі використання политих земель у розрізі сільськогосподарських культур найбільші площі були зосереджені під олійними культурами (47%) та зерновими культурами (41%), а також під культурами овочевими відкритого ґрунту (5%). Частка политих земель під рештою сільськогосподарських культур була незначною (діаграма 2).
Діаграма 2. Аналіз за 2019 рік структури використання политих земель у розрізі основних сільськогосподарських культур
Джерело: складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
На регіональному рівні основні поливні землі розміщені в господарствах Степу — Херсонської, Запорізької, Миколаївської, Одеської та Дніпропетровської областей, де за окремими культурами отримано рекордну їх урожайність (діаграма 3).
Діаграма 3. Аналіз регіонів — лідерів за урожайністю вирощування основних сільськогосподарських культур на политих землях у 2019 році
Джерело: складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
На рівні природно-кліматичних зон досить ефективним 2019 року було вирощування кукурудзи на зерно на политих землях в господарствах Полісся та Степу (діаграма 4). Ця культура найбільш залежна від режиму забезпечення вологою в критичні періоди вегетації та розвитку рослини. Тому в сучасних екстремальних умовах різких кліматичних змін, особливо в Степу та Поліссі, де найбільш суттєво вони відчуваються останнім часом, без інноваційних систем зрошення вже не обійтися. І кожен додатковий період затримки та уповільнення рішень з їх впровадження підвищує економічні ризики для агробізнесу не тільки для кукурудзи, але й для інших сільськогосподарських культур, як це вже ми можемо побачити на прикладі цього року в Одеській та інших південних областях.
Діаграма 4. Аналіз природно-кліматичних зон за урожайністю вирощування кукурудзи на зерно на политих землях 2019 року
Економіка і технології для крапельного зрошення та поливу
Перспективи розвитку зрошувального землеробства будуть залежати від стану впровадження інноваційних технологій. Адже нинішній стан матеріально-технічного забезпечення на зрошуваних сільськогосподарських землях залишається доволі складним. Попри певні позитивні тренди попередніх років, галузь зрошувального землеробства потребує значних інвестицій в оновлення та модернізацію.
Згідно з аналізом останніх статистичних даних, на підприємствах нині налічується близько 5655 одиниць обладнання іригаційного стаціонарного, 4572 одиниць пересувного, 4226 одиниць дощувальних машин, 1613 одиниць машин і пристроїв для поливу та 4388 одиниць водяних насосів і насосних станцій.
Впровадження систем зрошення потребує суттєвих фінансових вкладень, які за умов дотримання технологій і науково обґрунтованого підходу до організації агропромислового виробництва повною мірою окупляться високою прибавкою врожаю, що підтверджується даними статистики відповідних досліджень.
Останнім часом для вітчизняного агробізнесу з’явилося досить багато нових перспективних інноваційних технологічних рішень для систем зрошення і адаптації сільськогосподарського виробництва до нових умов кліматичних змін. Це передусім дощувальні машини різних типів-розмірів лінійного ряду «Фрегат» виробництва ПрАТ «Завод “Фрегат”» та високотехнологічні системи крапельного зрошення виробництва ТОВ «Іррігатор Україна», ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» та ряд інших вітчизняних і закордонних компаній.
Можна підрахувати, що в середньому комплексна система крапельного внутрішньоґрунтового зрошення технічних культур для площі 60 га буде коштувати близько 29,4 тис. гривень із розрахунку на 1 га, а комплексна система крапельного зрошення для садів, ягідників та виноградників КСКЗ-СВ-50-Н для 50 га з насосом відповідно від 91,8 тис. гектарів на 1 га.
Для прикладу, у більшості господарств, які нині займаються овочівництвом, система крапельного зрошення в базовій комплектації на 50 га і 8 міл. буде коштувати майже 50,9 тис. гривень на 1 га, на 10 міл. — 56,6 тис. гривень, на 36 міл. — близько 22,8 тис. гривень. Варто окремо зазначити, що ці системи розраховані на площу від 1 до 100 га, тобто можуть врахувати виробничі умови конкретного господарства.
За нашими експертними оцінками, в овочівництві середня окупність вкладання фінансових інвестицій в придбання сучасних інноваційних систем крапельного зрошення може становити від 2 до 4 років, що визначатиметься рівнем освоєння і дотримання відповідної іригаційної технології, ціновою кон’юнктурою ринку та іншими чинниками економічного середовища.
Ефективність агробізнесу на основі технологій поливу
Критерієм оцінки рівня ефективності застосування технологій поливу в сільськогосподарському виробництві може слугувати показник середньої багаторічної прибавки урожайності, як порівняти до вирощування без поливу.
Ми дослідили статистичні дані по Україні за урожайністю усіх сільськогосподарських культур, які вирощують на поливі, та окремо виділили й здійснили ранжування основних з них за рівнем прибавки від застосування цієї технології за три останні роки, що дає змогу більш об’єктивно врахувати її мінливість і зміни від впливу різних складних погодно-кліматичних умов та інших чинників (діаграма 5).
Діаграма 5. Ранжування окремих сільськогосподарських культур за рівнем прибавки врожайності за застосування технологій поливу
Джерело: складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
Як видно з аналізу даних діаграми 5, найвищу прибавку від застосування технологій поливу господарства отримували за вирощування овочевих культур відкритого ґрунту — 31,08 т продукції з розрахунку на 1 га. За середньорічної ціни (без ПДВ, дотацій, транспортних, експедиційних та накладних витрат) на овочеві культури відкритого ґрунту в умовах 2019 року за 1 т 4497 грн/тонну не складно підрахувати, що дохід із 1 га за їх вирощування на поливі потенційно може становити як мінімум близько 139,8 тис. гривень. Також максимальну прибавку отримували за вирощування баштанних продовольчих —
13,20 т/га та плодово-ягідних культур — 9,46 т/га.
Досить високу прибавку урожайності на поливі забезпечує вирощування кукурудзи на корм — 6,40 т/га та картоплі — 5,58 т із 1 га.
Якщо проводити порівняльний аналіз ефективності застосування технологій поливу за вирощування усіх зернових культур, то можна побачити досить помітну різницю в середній багаторічній їх урожайності (діаграма 6).
Діаграма 6. Порівняльний аналіз ефективності застосування технологій поливу за вирощування зернових культур (сільськогосподарські підприємства України)
Джерело: складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
Так, за поливу середня урожайність вирощування зернових культур за 2017–2019 рр. становила 6,23 т на 1 га, а без його застосування — 5,04 т. Звідси різниця прибавки становить 1,19 т на 1 га. За середньорічної ціни (без ПДВ, дотацій, транспортних, експедиційних та накладних витрат) на зернові культури в умовах 2019 року за 1 т 3867,5 грн господарства, які використовували цю технологію, отримали додатково дохід в розмірі 4,60 тис. гривень із розрахунку на 1 га.
Аналогічні розрахунки для олійних культур (соняшник, ріпак і соя) також підтверджують ефективність застосування технологій поливу (діаграма 7).
Діаграма 7. Порівняльний аналіз ефективності застосування технологій поливу за вирощування олійних культур (сільськогосподарські підприємства України)
Джерело: складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
Зокрема, за поливу середня узагальнена урожайність вирощування основних олійних культур за 2017–2019 рр. становила 3,03 т на 1 га, а без його застосування — 2,40 т. Звідси різниця прибавки становить 0,63 т на 1 га. За середньорічної ціни (без ПДВ, дотацій, транспортних, експедиційних та накладних витрат) на олійні культури в умовах 2019 року за 1 т 8321,2 грн господарства, які використовували цю технологію, отримали додатково дохід в розмірі майже 5,24 тис. гривень із розрахунку на 1 га.
Однак найбільш ефективним було застосування технологій поливу саме на вирощування овочевих культур відкритого ґрунту. Наприклад, за вирощування капусти (діаграма 8).
Діаграма 8. Порівняльний аналіз ефективності застосування технологій поливу за вирощування капусти (сільськогосподарські підприємства України)
Джерело: складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
Наприклад, за вирощування капусти на поливі середня узагальнена урожайність за 2017–2019 рр. становила 51,88 т на 1 га, а без його застосування — 27,25 т. Звідси різниця прибавки становить 24,63 т на 1 га. За реалізаційної ціни на капусту за 1 т щонайменше 5000 грн господарства, які використовували цю технологію, отримали додатково дохід в розмірі майже 123,15 тис. гривень із розрахунку на 1 га.
Таким чином, використання за сучасних умов інноваційних технологій поливу і крапельного зрошення в агробізнесі є не лише запорукою його адаптації до складних кліматичних змін та зниження економічних ризиків втрат врожаю, але й забезпечує досить високу дохідність.
Ю. В. КЕРНАСЮК, канд. екон. наук,
ІСГС НААН,експерт-дорадник з аудиту,
економіки та управління підприємством
