Стан, проблеми та шляхи вирішення
Мед — одна з важливих товарних позицій вітчизняного експорту. Торік загалом його експортовано на суму майже 520 млн доларів США. Зростання експорту зумовлено значним нарощуванням його виробництва. Серед регіонів найбільше збільшилося виробництво меду в господарствах Житомирської, Хмельницької, Тернопільської, Херсонської, Волинської областей і в багатьох інших регіонах (рис. 1).
Рис. 1. Регіони-лідери за зростанням виробництва меду протягом 2000–2020 рр.
Джерело. Складено за даними аналізу інформації Держстату України
Збільшення виробництва в основному досягнуто підвищенням продуктивності бджолиних сімей. Водночас загалом зберігається тенденція скорочення наявних бджолосімей (рис. 2). Дуже актуальною є проблема запобігання отруєння бджіл пестицидами. Щорічно втрати від загибелі бджіл зазнають як господарства, що вирощують зернові, так і пасіки. Необхідно узгодження інтересів усіх зацікавлених у цій справі сторін, бо від загибелі бджіл втрачають усі. Це насамперед втрата урожаю й недобір меду в тих районах, де відбувається загибель бджіл від отруєння пестицидами. Також слід ураховувати, що бджільництво — це одна з важливих галузей аграрного сектору економіки, що дозволяє збільшувати зайнятість населення і без суттєвих перешкод відкривати малий і середній бізнес. Тому ці проблеми створюють значні ризики для цієї аграрної галузі.
Рис. 2. Динаміка чисельності бджолосімей у господарствах усіх категорій України
Джерело. Складено за даними аналізу інформації Держстату України
Загалом, попри наявні проблеми в галузі, за майже 20 років в усіх категоріях господарств України виробництво меду зросло майже на 30%. Водночас зростання відбувається в секторі особистих господарств населення, тоді як промислове виробництво меду у великих масштабах у сільськогосподарських підприємствах скоротилося в майже 5 разів і нині становить близько 18% рівня 2020 року (табл. 1).
Таблиця 1. Динаміка виробництва меду в усіх категоріях господарств України
Джерело: Складено за даними аналізу інформації Держстату України
У табл. 1 наведено динаміку виробництва меду, яка відповідно до нинішньої методології статистики його обліку містить загальний обсяг меду, вийнятого з вуликів і зоставленого у вуликах як кормовий запас для підгодівлі бджіл узимку. З даних табл. 1 можна побачити, що проти 2000 року досить суттєво скоротилося індустріальне виробництво меду в сільськогосподарських підприємствах, де свого часу зазвичай використовували не менше як 200–300 вуликів. Пов’язано це передусім з організаційно-технологічними проблемами. Зокрема, слабкою механізацією основних виробничих процесів, що зумовило зростання собівартості продукції, а відтак її збитковість у сільськогосподарських підприємствах.
Рис. 3. Різниця між мінімальною, максимальною та середньою собівартістю виробництва меду в регіонах України у 2020 році (грн/кг)
Джерело. Складено за даними аналізу інформації Держстату України
Світовий і вітчизняний досвід діяльності індустріальних пасік свідчить, що здебільшого основні технологічні процеси — відкачування, фільтрація, гомогенізація, виробництво вощини та воску — як правило, механізовано. Це дозволяє інтенсифікувати виробництво, зменшити витрати праці та знизити його собівартість. Про це, зокрема, свідчить аналіз витрат на виробництво меду у вітчизняних сільськогосподарських підприємствах (рис. 3, табл. 2).
Таблиця 2. Структура собівартості виробництва меду натурального в сільськогосподарських підприємствах України у 2020 році
Джерело. Складено за даними аналізу інформації Держстату України
Якщо проаналізувати собівартість виробництва меду у 2020 році, то можна побачити, що основною статтею витрат є саме оплата праці (44,4%), тоді як іншим витратам належить порівняно незначна частка (табл. 2).
Таким чином, механізація й інноваційні технології виробництва меду шляхом упровадження сучасного обладнання в перспективі дозволить суттєво підвищити конкурентоспроможність продукції. Також доцільним на перспективу є не лише виробництво меду, а й переробка його на продукти з вищою доданою вартістю, тобто формування ефективної агроіндустріальної інноваційної моделі його сталого розвитку.
Глобальний ринок меду
Місткість глобального ринку меду становить близько 1 млн тонн, а вартість — понад 2 млрд доларів США. Це один із найбільш динамічних агропродовольчих секторів.
Китай є світовим лідером виробництва та експорту меду. Серед країн світу значні обсяги виробництва меду отримали розвиток у Туреччині, Канаді, Аргентині, Ірані, США, Україні, Індії, Російській Федерації та Мексиці. Найбільшим світовим споживачем меду є США. Також значні обсяги імпорту меду здійснюються до Німеччини, Великої Британії та Японії (рис. 4–6).
Рис. 4. Лідери глобального виробництва меду у 2019 році
Рис. 5. Лідери глобального експорту меду у 2019 році
Рис. 6. Лідери глобального імпорту меду у 2019 році
Протягом останніх десятиліть глобальний ринок меду суттєво зріс. І це один із небагатьох аграрних ринків, де вітчизняні виробники мають можливість експортувати свою продукцію за конкурентними цінами та без значних обмежень.
Сучасний стан бджільництва в Україні
Національний науковий центр «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» Національної академії аграрних наук України є провідною науково-дослідною установою України з питань бджільництва, основними напрямами досліджень якого є: поліпшення сучасних порід і створення нових породних типів і ліній медоносних бджіл із застосуванням ефективних методів селекції; розроблення нових й удосконалення сучасних інтенсивних технологій одержання і перероблення бджолопродуктів; вивчення нектароресурсів і розроблення ефективних способів їх використання, удосконалення технологій запилення бджолами ентомофільних сільськогосподарських культур; розроблення методів профілактики й лікування хвороб бджіл; апітерапевтичні дослідження, розроблення та виготовлення на основі продуктів бджільництва нових видів лікувально-профілактичних препаратів і харчових композицій; дослідження проблем економіки бджільництва, розроблення державних стандартів і сертифікація продуктів бджільництва.
Сподіваємось, що напрацювання науковців і досвід пасічників дозволить досягти значно вищих горизонтів у глобальному ринку меду.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору
економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного
потенціалу ІСГС НААН, експерт-дорадник
з аудиту, економіки та управління підприємством
Олег ГАЙДЕНКО, канд. тех. наук, вчений секретар,
завідувач відділу маркетингу та наукового забезпечення
трансферу інновацій ІСГС НААН, ст. наук. спіроб., дорадник
з питань механізації сільського господарства
та економіки сільськогосподарського виробництва
