«Вихід на європейські ринки споживання є важким та неординарним завданням для вітчизняних виробників лікарської сировини, адже великі світові корпорації вже мають налагоджений збут, тому українцям доводиться конкурувати у важких умовах», – ділиться директор підприємства із переробки та оптової торгівлі лікарськими травами ТОВ «Добротрав» Євген Шумейко.
Вирощування та переробка лікарських трав є не надто поширеним видом діяльності в Україні. Хоча тема здорового способу життя та застосування натуральних компонентів у медичних продуктах, парфумерному виробництві, косметологічній та харчовій промисловості завжди буде актуальною. Найбільший попит мають такі лікарські рослини: квіти бузини, розторопші, череди, шавлії, лаванди та липи, листя кропиви, берези, мати-й-мачухи й подорожника, коріння лопуха, ехінацеї та кульбаби, ягоди обліпихи. В період із початку 2020 року, внаслідок пандемії коронавірусу, великої популярності набули трави з доведеними якостями підтримки імунітету: ехінацея, шипшина, безсмертник, ягоди бузини.
Лікарських трав у більшості випадків прямують до Німеччини та Польщі. Менший обсяг закуповує Болгарія, Румунія, Чехія, Словаччина, країни Балканського регіону. Рентабельність підприємства з вирощування лікарських трав може коливатися від 30 до 120% в залежності від обсягів посівів/насаджень, вибору конкретної культури, показників врожайності. Досвідчені підприємці стверджують, що при виконанні всіх технологічних вимог та наявності прямих каналів збуту, з одного гектара можливо отримати до 6 тис. доларів США прибутку. Але це – «довгі гроші». Повернення коштів та отримання прибутку є реальним через три-п’ять років. Але порівняно з, наприклад, пшеницею прибуток може бути більшим в 10-30 разів з одиниці площі.
Позитивне значення для цього бізнесу має стійкість деяких культур до посухи, шкідників, невибагливість до наявності корисних елементів ґрунту та добрив. Однак, розраховуючи терміни повернення інвестицій, фермеру треба зважати на те, що показники врожайності на кожен окремий рік, починаючи з першого, істотно відрізняються. Тому що на першій рік лікарська культура показує невеликі кількісні показники, які збільшуються відповідно на другий і третій рік виробництва.
Лікарськими травами в промислових масштабах займається вкрай мала кількість аграріїв, якщо порівнювати з вирощуванням таких культур, як пшениця, ячмінь, соняшник та соя. За оцінками деяких фахівців, вітчизняний ринок забезпечується лікарськими травами менше ніж на 50% від споживчих запитів.
_____________________________
В Україні практикується цікава схема: людям роздають насіння рослин для висадки біля свого дому на 2-4 сотках. Далі вони самі збирають врожай та сушать у себе на горищах, потім готову продукцію викуповують. За кілька місяців селянин може в такий спосіб заробити до 15 тисяч гривень.
_____________________________
Основні культури збираються протягом 5-6 місяців із червня по листопад. Близько 90% лікарських рослин – дикорослі. Зазвичай їх збором займаються люди з села. Оплачується така праця виходячи із показника вартості за кожен кілограм. Контроль якості збору вирощеного є дуже важливим та дозволяє стабільно продавати продукцію на світовому ринку.
Великий уплив мають сезонні коливання закупівельної вартості на окремий вид культури. В Україні практикується цікава схема: людям роздають насіння рослин для висадки біля свого дому на 2-4 сотках. Далі вони самі збирають врожай та сушать у себе на горищах, потім готову продукцію викуповують. За кілька місяців селянин може в такий спосіб заробити до 15 тисяч гривень.
Основним завданням є доробка сировини до потрібної якості, згідно з вимогами покупця. Насамперед, очищення, подрібнення, сушіння та фракціонування сировини. Потім відбувається її фасування та пакування.
«Сталий ринок – стабільні умови, – стверджує директор підприємства із переробки та оптової торгівлі лікарськими травами ТОВ «Добротрав» Євген Шумейко. – Це дозволило великим корпораціям Європи детально дослідити споживчі можливості та максимально ефективно закріпитися на лідерських позиціях у продажах».
Українська продукція також добре зарекомендувала себе на світових ринках. Минулого року експорт лікарських трав зріс до 32 млн. доларів США (експорт в 2021 році – 25 млн. доларів США). Все більше європейських виробників відмовляються від безпосереднього вирощування трав та схиляються до придбання сировини в Україні для подальшої переробки та збуту у країнах із великою купівельною спроможністю (Японія, США, Великобританія). Європа зацікавлена Україною як постачальником сировини. Додана вартість виникає на кожному наступному етапі подальшої переробки. Тобто, європейські імпортери заробляють на таких проміжних етапах, а для України це втрачені можливості. Водночас глибока переробка потребує великих капіталовкладень. Відсутність дешевих кредитів ускладнює будівництво переробних підприємств.
«Окрема проблема експортного шляху до Європи – сертифікація та отримання всіх супутніх дозволів та інших документів, – наголошує Євген Шумейко. – Довга процедура, великий пакет необхідних аналізів, високі вимоги з якості продукції, висока вартість сертифікації. Додає незручностей відсутність необхідних відповідних іноземних інституцій на території України. Їх наявність ближче до західних регіонів доволі спростила б весь процес проходження сертифікаційних процедур. При внутрішній реалізації достатньо сертифікату, але для проведення експортних операцій обов’язково потрібен ще аналіз продукції та сертифікати зовнішні».
Як і кожен інший бізнес, справа вирощування та збуту лікарських трав не має сталості та передбачуваності. Масове закладання однієї з культур в один із років може вщент порушити ціни на сировину і продукти переробки. Тому має бути чіткий розрахунок, розділення та диверсифікація ризиків шляхом культивації різних лікарських рослин. Все більшої популярності серед світових споживачів набувають олії та екстракти. Тож потрібно вже зараз закладати фундаменти переробних підприємств і переходити на більш складні виробництва, експортувати кінцеву продукцію замість сировини.
Максим НЕЧИПОРЕНКО, журналіст
