Реалізація в наступні десять років нової інноваційної Стратегії розвитку агропромислового комплексу, що передбачає повну вертикальну інтеграцію, локалізацію та імпортозаміщення в аграрному секторі економіки, потребує комплексного наукового забезпечення. Зокрема, нові перспективні напрями розвитку вітчизняного аграрного сектору повною мірою потребують широкого застосування інноваційних підходів до розробки рекомендацій із підвищення конкурентоспроможності продукції й науково-методичного обґрунтування ефективних моделей сталого розвитку сільськогосподарського виробництва на основі перспективних агротехнологій з урахуванням зональних умов господарської діяльності та кліматичних змін.
Кіровоградська область останніми роками вносить досить вагомий вклад у збільшення виробництва зернових культур і зокрема озимих зернових. У середньому за 2020–2022 рр. питома вага області у виробництві зернових та зернобобових культур загалом по зоні Степу становила 18,2%.
Останніми роками в регіональному та загальнодержавному аграрному виробництві зернові культури традиційно посідають одне з провідних місць у групі вирощуваних сільськогосподарських культур, бо дають зерно як основний харчовий продукт людини, сировину для багатьох галузей харчової промисловості та корми для тваринництва.
У контексті виконання основних положень нової стратегії озимі культури є основою формування і підтримання на належному рівні продовольчого, кормового та експортного балансу держави. Наявність у структурі посівних площ оптимальної їх частки забезпечує значною мірою стійкість валового збору зернових культур і знижує їх залежність від погодно-кліматичних умов року.
Для забезпечення отримання гарантованих високих урожаїв озимих зернових культур потрібна своєчасна підготовка ґрунту, внесення добрив і сівба в оптимальні строки. Це важлива основа стабільного та прогнозованого агропромислового виробництва.
Крім того, за нинішніх складних умов господарювання невіддільною складовою організації високоефективного і конкурентоспроможного аграрного виробництва є передусім дотримання певної збалансованої частки основних сільськогосподарських культур у структурі посівних площ у сівозміні.
Певний вплив на зміну частки озимих культур у структурі посівних площ справляла їх урожайність, збільшення якої, порівнюючи з ярими культурами, за останнє десятиліття досить помітно відставав. Про це свідчить аналіз динаміки її зміни.
За даними проведених досліджень і аналізу статистичної інформації середня врожайність озимих зернових культур у 2005–2009 рр. була вищою проти ярих культур. Починаючи з 2010 року, за збільшення посівних площ кукурудзи спостерігається тенденція, коли врожайність ярих зернових культур в окремі роки була вищою.
За даними проведеного моніторингу та експертного аналізу загалом, рівень ефективності виробництва зернових культур із кожним роком підвищується як внаслідок покращення культури землеробства, так і внаслідок впровадження сучасних наукових розробок і технологій. Водночас останніми роками економічна ефективність виробництва озимих зернових культур через досить несприятливу кон’юнктуру цін не відповідає досягнутому рівню врожайності.
Серед більшості регіонів Степу Кіровоградська область характеризується сприятливими природно-кліматичними умовами та родючими ґрунтами для забезпечення стійкого розвитку зернового господарства і формування високих урожаїв якісного продовольчого зерна. Сьогодні природно-кліматичні чинники серед усіх інших справляють найбільш деструктивний вплив на формування регіональної продовольчої самодостатності, в окремі роки навіть знижуючи стійкість валового виробництва зернових культур.
__________________________
Досвід багатьох країн світу вказує — щоб зменшити негативний вплив зазначених чинників зовнішнього характеру та суттєво підвищити ефективність аграрного виробництва, важливо передусім забезпечити його інтенсифікацію
__________________________
Досвід багатьох країн світу вказує — щоб зменшити негативний вплив зазначених чинників зовнішнього характеру та суттєво підвищити ефективність аграрного виробництва, важливо передусім забезпечити його інтенсифікацію. Інтенсивне сільськогосподарське виробництво за сучасних ринкових відносин можливе тільки за раціонального поєднання земельних, трудових і матеріально-технічних ресурсів, а також з урахуванням комплексу економічних умов і особливостей організації конкурентоспроможної діяльності на основі дотримання оптимальних розмірів господарств, які характеризуються різною правовою формою ведення агробізнесу та напрямом спеціалізації.
Головними складовими формування високого врожаю за інтенсивних технологій в умовах регіону є вибір районованих сортів, застосування оптимальної системи внесення мінеральних добрив та інтегрований захист рослин від бур’янів, шкідників і хвороб. Важливим також є чинник своєчасності та якості виконання всіх означених заходів.
Останніми роками спостерігалася тенденція як до стабілізації врожайності озимих зернових культур, так і певного її коливання. Зокрема, якщо 2014 року середня врожайність озимих зернових культур досягла найбільшого рівня — 4,11 т/га, то в період 2015–2019 рр., відповідно, 3,53 т/га, 3,99 т/га, 3,09 т/га, 3,18 т/га і 2019 року перевершила свій попередній рекорд 2014 року та становила 4,27 т/га, тоді як 2020 року внаслідок складних погодних умов знизилася до 3,14 т/га. У 2021 році середня врожайність озимих зернових культур досягла найбільшого максимуму за всі роки спостережень — 4,84 т/га, а 2022 року було отримано її показник на рівні 4,20 т/га.
Перспективи й очікування щодо прогнозних умов формування нового врожаю 2024 року, як і в минулі роки, відрізнятимуться від попередніх періодів. Це пов’язано як з економічними, так і виробничими чинниками та погодно-кліматичними умовами. Цього року суттєвий вплив справляє проблема логістики та збуту продукції.
Разом із тим з огляду на поточну ситуацію на майбутній урожай озимих зернових культур впливатимуть наявні запаси продуктивної вологи в ґрунті, а також очікувані погодні умови їх перезимівлі й інші чинники. Тому актуальною нині є проблема розробляння й реалізації нових стратегій ведення агропромислового виробництва, які не лише розв’язуватимуть економічні проблеми галузі, а й ураховуватимуть погодно-кліматичні негаразди та рекомендації щодо оптимальних строків сівби озимих зернових.
Підготовка та проведення сівби озимих культур під урожай 2024 року вимагає розв’язання таких питань: підготовки ґрунту перед сівбою озимих культур; реалізацію науково обґрунтованих заходів з особливостей вирощування озимих культур у ризикованих умовах землеробства степової зони; дотримання вимог до якості насіння; підбір рекомендованих сортів озимих культур, адаптованих до умов регіону.
Водночас своєчасне виконання комплексу заходів із сівби озимих культур під урожай 2024 року визначатимуть такі чинники:
• можливості аграрія щодо залучення додаткових фінансових ресурсів на придбання насіння, паливно-мастильних матеріалів і добрив за прийнятими цінами, а також відсотковими ставками кредитів;
• цінова кон’юнктура на ринку сільськогосподарської продукції та матеріально-технічних ресурсів, а також розв’язання проблем із логістикою.
Для успішного проведення агровиробниками Кіровоградської області сівби озимих культур під урожай 2024 року дуже важливе значення матиме своєчасне забезпечення їх насіннєвим матеріалом, добривами та пально-мастильними матеріалами з метою її виконання в оптимальні строки відповідно до погодних умов. Саме ресурсне забезпечення нині є одним із проблемних аспектів.
Перед агропромисловим сектором області в процесі організаційної підготовки до проведення сівби озимих зернових культур нині поставлено такі цілі:
• забезпечити дотримання посівних площ сільськогосподарських культур відповідно до рекомендацій науковців та з урахуванням формування раціональної сівозміни для гарантування ефективності економічної діяльності аграрія та збереження продовольчої безпеки держави;
• своєчасно та в оптимальні строки провести сівбу озимих зернових культур;
• підтримати збереження і сталий розвиток регіональної системи насінництва зернових культур і забезпечити високу якість виробництва посівного матеріалу;
• забезпечити ефективне випробування й упровадження інноваційних агротехнологій на основі принципів ресурсоощадження, покращення стану ґрунтів та екологічної безпечності сільського господарства.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. економ. наук, завідувач
сектору економічних досліджень та аналізу
науково-інноваційного потенціалу ІСГС НААН,
експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємствами
Олег ГАЙДЕНКО, канд. тех. наук, учений секретар,
завідувач науково-технологічного відділу маркетингу та
наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
ст. наук. співроб., дорадник з питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
