Горіхоплідні культури — це особливі рослини, від яких у процесі вирощування отримують плоди з твердою оболонкою та смачним ядром усередині. Їх широко використовують у харчовій культурі людської цивілізації та кулінарії, косметології, медицині. У сільському господарстві горіхоплідні культури традиційно є цінними та перспективними рослинами для промислового вирощування, бо мають попит на глобальному продовольчому ринку, а також можуть тривалий час зберігатися без втрати смакових якостей.
За даними аналізу й моніторингу інформації на міжнародному статистичному вебпорталі STATISTA (https://www.statista.com/outlook/cmo/food/fruits-nuts/nuts/worldwide), прогнозований глобальний дохід на ринку горіхів 2024 року становитиме 66,49 млрд доларів США, а обсяг споживання — 1,2 кг на рік на одну особу. Очікується, що світовий ринок щорічно зростатиме на 5,36% (CAGR 2024-2029). На глобальному аграрному ринку найбільший дохід від вирощування горіхів отримують США (10,540 млрд доларів США 2024 року). Як очікується, обсяг ринку горіхів усіх видів до 2029 року збільшиться до 10,50 млн тонн.
_____________________
Як очікується, обсяг ринку горіхів усіх видів до 2029 року збільшиться до 10,50 млн тонн
_____________________
Серед відомих горіхоплідних культур можна виділити такі їх види: волоський горіх, мигдаль, фундук, кедровий горіх, волоський горіх Пекан, каштан, ліщина, пінія, макадамі й інші.
Волоський горіх — одна з найпоширеніших культур. Це дерево заввишки до 25 м із корою сірого кольору та потужною кроною. Горіхи волоського горіха мають форму півкулі, їх ядро багате на білок, жири, вітаміни та мінерали. Волоський горіх вирощують у незначній кількості країн світу, бо для нього потрібно, щоб склалися особливі агробіологічні умови. Другим видом горіхоплідних культур за поширенням є мигдаль — чагарник або маленьке дерево заввишки до 6 м. Мигдальні горіхи мають форму яйця, їх ядро багате на білок, жири, вітаміни й мінерали. Мигдаль вирощують у середземноморських країнах, США, Індії та інших країнах. Фундук — це чагарник або маленьке дерево заввишки до 7 м. Фундукові горіхи мають форму ядра, що утворюється всередині хвилястої оболонки. Горіхи фундука багаті на білок, жири, вітаміни й мінерали. Фундук вирощують у США, Італії та інших країнах світу. Кедровий горіх — це плоди сосни, що мають форму шишки. Кедрові горіхи багаті жирами, білком, вітамінами та мінералами. Їх широко використовують у кулінарії, косметології та медицині.
Горіхи багаті поживними речовинами, які можуть покращити загальний стан здоров’я. Вони містять білок, клітковину, вітаміни, мінерали й антиоксиданти. Також багаті ненасиченими жирами, які вважаються корисними.
Якщо коротко схарактеризувати різні види горіхів, то мигдаль особливо багатий на вітамін Е, фісташки містять різноманітні поживні речовини, такі як вітамін В6 і антиоксиданти. Вони також трохи менш калорійні проти інших горіхів. Водночас волоські горіхи відомі своїм високим умістом міді, марганцю та омега-3 жирних кислот, а кеш’ю, що родом із Південної Америки, містить вітамін К, магній і марганець. Горіх Пекан, що родом із Північної Америки, є джерелом цинку та марганцю. Горіхи макадамі мають високий уміст корисних жирів і низький — вуглеводів, також містять вітамін В1, мідь і марганець. Бразильські горіхи — ці великі горіхи походять із тропічних лісів Амазонки та містять особливо багато селену — мінералу, необхідного для здоров’я щитоподібної залози. Фундук є хорошим джерелом вітаміну Е, марганцю й антиоксидантів. Арахіс, хоча технічно це бобові, має харчовий профіль, подібний до горіхів. Арахіс містить фолієву кислоту.
Споживання горіхів як частини добре збалансованої дієти може принести користь для здоров’я. Наприклад, сприяти суттєвому зниженню ваги, зменшенню ризику виникнення та розвитку серцевих захворювань, покращенню травлення, підтриманню імунної системи тощо.
Нині у світі в промислових масштабах вирощують 10 найпоширеніших видів горіхів: мигдаль, волоський горіх, кеш’ю, фісташки, лісові горіх (включно з фундуком й ін.), макадамі, кедрові горіхи, пекан та бразильські горіхи (рис. 1).
Рис. 1. Світове виробництво різних видів горіхів
Джерело. За даними досліджень інформації INC Database
У маркетинговому 2022/23 році мигдаль і волоські горіхи становили майже 27 і 22% загального світового виробництва горіхів усіх видів відповідно, тоді як наступне за ними місце посідали кеш’ю (20%), фісташки (14%) і фундук (11%). На Пекан, макадамі, кедрові та бразильські горіхи разом припадає решта — близько 6%.
_____________________
Найвищі річні темпи зростання за останні десять років спостерігали для волоських горіхів і макадамі (9%), а також кеш’ю (7%)
_____________________
Глобальний ринок горіхів останніми роками досить динамічно розвивався. Найвищі річні темпи зростання за останні десять років спостерігали для волоських горіхів і макадамі (9%), а також кеш’ю (7%). Площі насаджень фісташок і Пекана збільшувались у середньому на 5% на рік, тоді як мигдаль і фундук розширювались на 3%.
Дослідження показує, що глобальне виробництво горіхів (на основі ядра, за винятком фісташок у шкаралупі) неухильно збільшувалось протягом останнього десятиліття, досягнувши понад 5,1 млн тонн 2021/22 років, що на 6% нижче від рекорду попереднього сезону, але на 50% вище ніж 10 років тому. Мигдаль і волоські горіхи становили 32 і 19% світового виробництва відповідно, за ними — кеш’ю (17%), фісташки (15%) і фундук (11%). На Пекан, макадамі, кедрові та бразильські горіхи припадає решта 6%. Подібним чином експорт горіхів (очищених, за винятком фісташок у шкаралупі) демонструє тенденцію до збільшення із середньорічним темпом зростання 99 700 т, досягнувши близько 3 млн тонн 2020 року. Світове споживання, оцінене в 5,2 млн тонн, збільшувалось останніми роками із середнім темпом
210 800 т/рік.
Мигдаль і волоські горіхи були найбільш споживаними горіхами 2021 року, бо на них припадало 31 і 19% світової частки відповідно. Кеш’ю, фісташки та фундук посіли друге, третє та четверте місця — на них припадає 19%, 15 та 11% споживання відповідно (рис. 2).
Рис. 2. Світове споживання різних видів горіхів
Джерело. За даними досліджень інформації INC Database
Азія була найбільшим регіоном споживання горіхів (32%), за нею — Європа (31%) і Північна Америка (20%). Споживання на Близькому Сході становило приблизно 12% загального світового споживання.
Загальна вартість пропозиції лісових горіхів підвищувалась зі стабільною швидкістю на 1,14 млрд доларів США на рік протягом останнього десятиліття, досягнувши 36 млрд доларів США у 2022/23 роках. Максимальне збільшення обсягів пропозиції горіхів спостерігали по макадамі, кеш’ю та волоських горіхах.
Загалом на глобальному продовольчу ринку інтерес являють мигдаль і волоські горіхи, які охоплюють близько половини його ринку. Ці види горіхів традиційно мають досить значущі площі насаджень.
Слідуючи загальній тенденції до зростання протягом попереднього десятиліття, світове виробництво мигдалю дещо збільшилось 2022/23 років — близько до 1,5 млн тонн, що є третім за обсягом за останні десять років. Загалом США забезпечили 76% світового виробництва мигдалю у 2022/23 роках і далі є світовим лідером у постачанні на глобальному продовольчому ринку. На другому та третьому місцях опинились Австралія й Іспанія, на які припадає 10 та 4% виробництва відповідно. Починаючи з 2012/13 рр., насадження мигдалю в Каліфорнії, Австралії та Іспанії розширились в 1,3, 2,9 і 1,3 раза відповідно (рис. 3).
Рис. 3. Світове виробництво мигдалю, тис. тонн
Джерело. За даними досліджень інформації INC Database
Світове виробництво волоського горіха у 2022/23 рр. становило майже 1,2 млн тонн на основі ядра (2,6 млн тонн на основі шкаралупи), що є найбільшим обсягом за останнє десятиліття та більш ніж удвічі перевищує розмір урожаю 2012/13 рр. (рис. 4). Китай був провідним у світі виробником волоського горіха, оскільки на цю країну припадало 53% світового виробництва, а за ним — США (26%), Чилі (7%) та Україна (3%). Решта припадає на Туреччину (2%) й Іран (2%), а також на інші країни світу (7%).
Рис. 4. Світове виробництво волоського горіха, тис. тонн
Джерело. За даними досліджень інформації INC Database
За даними аналізу The International Nut and Dried Fruit Council Foundation, глобальний експорт очищених волоських горіхів останніми роками досяг максимуму — 324 697 т. Найбільшим їх експортером (HS Code 080232) були США, а основними ринками — ЄС та Велика Британія (44%), Німеччина, за ними — Японія (16%) та Південна Корея (12%). Експорт із Китаю збільшується протягом останніх кількох років, і 2021 року становив 15% світової частки. Варто окремо зазначити, що Китай останніми роками досить суттєво нарощує площі насаджень горіхів і за прогнозами в середньостроковій перспективі може стати світовим лідером із їх виробництва та споживання.
2023 року обсяг світового ринку волоського горіха досяг 8,4 млрд доларів США. У перспективі, згідно зі звітом IMARC Group (https://www.imarcgroup.com/walnut-market), очікується, що до 2032 року ринок волоського горіха досягне 12,4 млрд доларів США, демонструючи висхідні темпи (CAGR) у середньому на 4,4% протягом 2024–2032 рр. Цей ринок розвивається завдяки підвищенню обізнаності споживачів про користь волоських горіхів для здоров’я, розширенню роздрібної торгівлі та онлайн-каналів дистрибуції, підвищенню популярності «молока», виготовленого з волоського горіха, збільшенню використання інших видів харчових продуктів на його основі в різноманітних продовольчих культурах, швидкому прогресу в сільськогосподарських технологіях і зміні торгової політики.
Таким чином, горіхи не лише смачні та поживні, а і являють дорогий і цінний товар на світовому продовольчому ринку. Торгівля горіхами — досить складний ланцюг формування доданої вартості на основі поєднання сфери виробництва, переробки, розповсюдження та споживання різних видів горіхів, таких як арахіс, мигдаль, волоські горіхи, фісташки й ін. Тому пріоритетний розвиток цього напряму агробізнесу у вітчизняних умовах дозволяє не лише диверсифікувати моноспеціалізований експорт аграрної продукції, а й створити сучасну високотехнологічну індустрію з вирощування горіхоплідних культур, яка забезпечить додаткову зайнятість населення, підвищить добробут і створить нові ланцюги вартості з потенційною загальною дохідністю в кілька мільярдів доларів США.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору
економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного
потенціалу ІСГС НААН, експерт-дорадник
з аудиту, економіки та управління підприємством
