Овочесховища є одним з ключових елементів сучасної продовольчої безпеки, яка підтримується на основі системи виробництва, збереження та розподілу аграрної продукції, що забезпечує доступність та якість овочів упродовж усього року їх споживання. Правильне зберігання овочів дозволяє зменшити втрати після збирання, зберегти поживні речовини, смакові якості та товарний вигляд продукції, а також стабілізувати постачання на ринок у міжсезоння. Вибір типу овочесховища (природне підвальне, вентильоване, із регульованою атмосферою, холодильне) та умов зберігання (температура, вологість, вентиляція, пакування) залежить від біологічних особливостей окремих культур, масштабів виробництва й економічних можливостей.
Міністерство економіки готує програму безповоротної державної підтримки у формі грантів на будівництво овочесховищ, яка може стартувати з 2026 року. На реалізацію цієї ініціативи планується щорічно направляти близько 200 млн грн. Нині спостерігається дефіцит потужностей для зберігання овочів, що перевищує загалом 1,1 млн тонн. Через брак належних умов зберігання приблизно 35% вирощеного врожаю овочів не доходить до кінцевих споживачів. Для забезпечення ефективної логістики й мінімізації втрат потрібні сучасні овочесховища ємністю від 10 до 20 тис. тонн у кожній області, оснащені системами контролю температури, вологості та вентиляції.
Попередньо відомо, що державне фінансування по цій програмі передбачатиме часткове покриття інвестиційних витрат. Орієнтовно гранти можуть покривати до 30% вартості проєкту, але не більше сумарно 20 млн грн за один проєкт, за умови співфінансування зі сторони заявника. Вимога стосується будівництва нових сховищ мінімальною місткістю 3000 тонн. Передбачені й умови щодо створення робочих місць. Для сховищ місткістю 3000-6000 тонн має бути створено щонайменше 12 нових постійних робочих місць; для об’єктів понад 6000 тонн не менше 60 працівників. Термін реалізації проєкту складатиме від 6 до 18 місяців з моменту отримання гранту. Ось деякі аспекти цієї програми, що стосуються вимог. Інформація отримана за даними моніторингу та може з часом бути скоригована. Зазначимо, що поки постанова і сам механізм знаходиться в розробці.
Програма передбачає фінансування будівництва овочесховищ з вичерпним переліком необхідного обладнання. Орієнтовний перелік обладнання включає:
• система вентиляції;
• система охолодження;
• система зволоження;
• система видалення продуктів дихання овочів;
• обладнання для доробки овочів (вирізка, вакуумування, бланшування);
• кари (вилкові навантажувачі тощо);
• тара для зберігання овочів (дерев’яні контейнери), що можуть бути використані виключно для зберігання;
• дерев’яні конструкції в камерах зберігання, які забезпечують функціонування системи вентиляції (стіни тиску та змішування повітря, підпірні стінки).
Безпосередньо претендувати на отримання цієї фінансової допомоги можуть, передусім, вітчизняні сільськогосподарські і переробні підприємства, які точно відповідають наступним критеріям:
• займаються господарською діяльністю вирощування овочів або з переробки овочів не менше 3-х років;
• не мають податкової заборгованості перед державою;
• володіють земельною ділянкою чи мають необхідну земельну ділянку на праві користування;
• чистий дохід від реалізації товарів чи послуг за останній звітний рік складає не менше 500000 грн або загальна сума доходу від реалізації товарів чи послуг за останній звітний рік складає не менше 25000000 грн;
• кількість працівників станом на останній звітний податковий період складає не менше 10 осіб;
• має значний потенціал у вирощуванні або переробці овочів;
• земельний банк складає не менше 50 га та не більше 5000 га.
Гранична сума фінансування овочесховища розраховується до 800 дол/1 тонна овочів зберігання. Загальна сума фінансування не повинна перевищувати розміру 4000000 дол. Це основні вимоги, яких обов’язково слід дотримуватися при підготовці документації на отримання гранту.
Додаткові аспекти, які варто врахувати при впровадженні програми: планування ланцюгів постачання й переробки для зниження сезонних піків, стандартизація технічних вимог до сховищ (ізоляція, енергозбереження, автоматика), можливість поєднання грантів із пільговими кредитами для покриття залишку інвестицій, а також механізми моніторингу ефективності (звітність за збереженими обсягами, створеними робочими місцями й термінами реалізації). Це дозволить не лише відновити втрачені потужності, а й підвищити стійкість продовольчої системи.
Ефективність овочевого сховища визначається здатністю підтримувати якість продукції протягом усього періоду зберігання з мінімальними експлуатаційними витратами. Ключові показники ефективності, на які варто звернути увагу при розробці проєкту, мають включати наступні аспекти:
1. Безпека овочевої продукції, яка враховую мінімізацію саме природних втрат, псування, проростання та захворювань під час її зберігання. Це самий важливий аспект. В приміщеннях потрібно постійно дотримуватися умов зберігання для різних видів овочів та підтримувати особливий мікроклімат.
2. Енергоефективність є другим за значенням аспектом. Адже зберігання овочів потребує відповідного споживання електроенергії для вентиляції, охолодження, зволоження, що має відповідати раціональним нормативами.
3. Раціональність логістики є не менш важливим. Адже зручність завантаження та розвантаження, планування, і відповідно трафік постачання продукції суттєво впливатиме на окупність овочесховища.
4. У комплексі має бути прорахована економічна віддача. Це період окупності капітальних витрат, рівень прибутковості. В середньому більшість експертів вказують на окупність до 5 років.
На ринку систем і технічного обладнання для зберігання овочів пропонуються декілька типів овочесховищ. Передусім, це традиційні неавтоматизовані. Це наземні або напівзакопані приміщення. Їх особливість в тому, що технологічно це найбільш прості і дешеві рішення, що мають базові системи вентиляції, обмежений контроль температури та вологості. Але поряд з низькими витратами на будівництво, ці типи зберігання овочів мають великі втрати при закладання врожаю (10-20%).
На противагу їм нині активно будуються сучасні механізовані овочесховища. В них забезпечується вентиляція, регульована температура та вологість повітря. Серед обладнання є системи випарного охолодження або холодильні установки. В таких сховищах термін зберігання значно вищий, що оптимально для картоплі та овочів із тривалим зберіганням.
І третім типом є складські приміщення з контрольованою атмосферою (CA або в термінології storage Controlled Atmosphere / ULO - Ultra Low Oxygen). Їх особливість в тому, що забезпечується дуже точний контроль температури, вологості та рівня концентрації O₂/CO₂/N₂.. При цьому гарантуються мінімальні втрати продукції на зберіганні (до 2-5%). Їх здебільшого частіше використовують для фруктів, але також останнім часом застосовують також і до овочів високого цінового сегменту ринку.
Додатково овочеві сховища класифікують за типом завантаження. Є сховища, де овочі зберігаються на підлозі спеціальним способом. Наприклад, овочеві продукти зберігаються оптом або в контейнерах на підлозі. Цей тип найбільш є придатних для картоплі. Другий тип використовує окремий контейнер. При цьому овочева продукція розміщується у коробках або контейнерах. Цей підхід зручний для сортування, що знижує ризик гниття овочевої продукції.
Третій тип включає спеціальні шахти або бункери. Технологічний процес закладки овочевої\ продукції базується на повністю або частково автоматичному завантаженні та розвантаженні овочів.
За типом використовуваних матеріалів та дизайном конструкцій будівництва розрізняють три типи овочесховищ. По-перше, на основі залізобетону. Це класичні або традиційні сховища, що мають міцну капітальну основу з великим бюджетом на будівництво.
Другий тип будується на основі збірних металевих конструкцій. Нині це найбільш популярний варіант будівництва овочевого сховища в короткі терміни. Адже ці конструкції швидко встановлюються, є енергоефективні та за вартістю капітальних вкладень суттєво поступаються першому варіанту.
Ще одним варіантом будівництва овочесховищ є ангари з сендвіч-панелями, які теж оптимальні за ціною та якістю використовуваних конструкцій і матеріалів. Єдиним зауваженням є необхідність більш ретельно підходити до проєктування, якості сендвіч-панелей та вибору підрядних організацій.
Вартість інвестицій
Вартість інвестицій в будівництво овочесховищ я значною мірою залежить від технології зберігання. Витрати будуть різними від простих ізольованих камер із природною вентиляцією до складних систем із клімат-контролем, регульованою атмосферою та автоматизованими процесами обробки продукції. Додаткові модулі, такі як системи охолодження, зволоження, видалення продуктів дихання, системи для доробки й пакування істотно підвищують як капітальні, так і експлуатаційні витрати, але одночасно зменшують втрати продукції й подовжують термін зберігання. Вплив на ціну також мають матеріали конструкцій, необхідність використання спеціальної тари й дерев’яних елементів у камерах, вимоги до енергоефективності та автоматики, а також масштаб проєкту: великі об’єкти можуть забезпечувати економію на одиницю потужності, тоді як малі рішення часто обходяться дорожче на тонну через фіксовані витрати на обладнання й інфраструктуру. Крім того, вибір технології пов’язаний із додатковими вимогами щодо кваліфікації персоналу, логістики й підключення до енергомережі, що впливає на терміни будівництва й початкові інвестиції; інвестори повинні зважати на баланс між капітальними витратами, операційними витратами та очікуваним зниженням втрат та підвищенням доходів від реалізації якіснішої продукції. Приблизні орієнтири при будівництві овочесховищ наведено в таблиці 1. Ці орієнтири розраховані на три найбільш поширені типи овочесховищ.
Таблиця 1. Орієнтовні експертні розрахунки вартості будівництва
Економічна ефективність овочесховищ і рівень окупності інвестицій прямо залежать від коливань цін на овочі у сезон та міжсезоння, а також від обсягу втрат продукції, які знижується при застосуванні сучасних систем зберігання. Додатково це залежить також від витрат на технічне обслуговування обладнання і від наявності можливостей сортування, пакування й підготовки овочевої продукції, що дозволяє реалізовувати її за вищими цінами.
Орієнтовні строки окупності будуть змінюватися залежно від застосовуваної технології, а також обсягів сховища. Насамперед, для простих ізольованих овочесховищ окупність складає близько 4-6 років, для механізованих об’єктів в середньому 3-5 років, а для більш досконалих сховищ із регульованою атмосферою приблизно 5-8 років. Разом з тим, окупність проєкту може бути і меншою, оскільки в окремі періоди ціни на овочеві культури можуть бути досить високими.
За умови правильної експлуатації прибуток формують продажі в міжсезоння, коли ціни можуть бути вищими на 30-150%, а скорочення втрат на 10-15% порівняно зі старими сховищами та додатковим використанням послуг сортування і пакування дає приріст ціни майже на 10-20%. За цих умов інвестиції в овочесховище можуть окупитися менш ніж за 3 роки. Все буде залежати від правильно обраної маркетингової стратегії.
Нижче наведена таблиця 2 з розрахунками для обсягів зберігання від 3000 до 5000 тонн овочів, з граничною сумою фінансування 800 USD/т і верхнім лімітом бюджету будівництва 4000000 USD. В розрахунках враховано валові інвестиції (USD), максимальний грант (30% від проєкту, але не більше 20 млн грн) та сума до сплати заявником (співфінансування).
Таблиця 2. Ефективність інвестицій в овочесховища
У розрахунку прийнято орієнтовний умовний валютний курс 1 USD = 45 грн. Максимальний грант обмежено 20 млн грн. Використано наступні показники:
• обсяг зберігання (т), тобто номінальна місткість сховища;
• валові інвестиції (USD) визначалися як добуток обсягу зберігання продукції в сховищі на розмір граничної суми фінансування (800 USD);
• вартість інвестицій у перерахунку на гривні (грн) розраховувалася по умовному валютному курсу;
• враховували частку співфінансування в розмірі 30% проєкту (грн);
• максимальний грант (грн) в розмірі 20 млн грн.
За прийнятою ставкою інвестиційних витрат на створення овочесховища 800 USD/т та лімітом 4 млн USD підрядник по обсягам від 5000 т і більше потрапляє у верхню межу фінансування. Окупність проєкту буде до 2 років. Інвестиції у сучасні механізовані овочесховища, а особливо з контрольованим середовище, вищі, але забезпечують кращу безпеку, мінімальні втрати та швидшу окупність завдяки продажу продукції в період максимальних цін та кращої якості. Зрозуміло, що це лише орієнтовні розрахунки. Щоб більш детально економічно обґрунтувати бізнес-план та проєктні параметри, слід врахувати декілька десятків різних показників і критеріїв. Тому питання оцінки ефективності овочесховищ потребує більш детальних додаткових розрахунків.
Юрій КЕРНАСЮК, кандидат економічних наук,
експерт-дорадник з аудиту, економіки та
управління підприємствами
