Раціональні зерна

/ Економічний гектар / П'ятниця, 20 серпня 2010 16:21

Євгенія МАЗУР

Фермери і господарники з досвідом дуже добре розуміють, що вдалий вибір насіння є одним із ключових чинників успіху в сільськогосподарській діяльності. Проте досвід - це поняття, яке з часом здобувають не лише фермери, а й сам ринок.

І наразі життєва практика насіннєвого ринку демонструє те, на чому акцентує вже не перша галузь - національний виробник вимагає підтримки і дбайливого ставлення: не з вибагливості, а щоб вижити.

З наукової точки зору вирощування насіння у фермерських та індивідуальних господарствах на площі від 0,5 до 5 га, за відсутності необхідної техніки, некомпетентності більшості виробників у питаннях сортової методики значно обмежило, а подекуди й унеможливило використання досягнень науково-технічного прогресу.

А це, своєю чергою, нині суттєво обмежує провідних вітчизняних «насіннєводів». Українські селекціонери - люди надзвичайного розуму та величезного потенціалу. Проте, як і будь-яка жива істота, вони хочуть відчувати свою потрібність і значущість.

Відсутність державного замовлення на елітне насіння фактично унеможливлює впровадження нових сортів вітчизняної селекції. Виробники в індивідуальному секторі використовують насіння низьких репродукцій, вирощене з порушенням сортових вимог.

Водночас науково-дослідні установи та дослідні станції Української академії аграрних наук змушені скоротити, а по окремих сортах - і зовсім припинити ведення первинного насінництва. Негативний вплив на розвиток чинить і непродуманий порядок часткової компенсації вартості придбаного елітного насіння першої репродукції.

Водночас споживачі відчувають певну перенасиченість ринку насіння овочевих культур. Але не завжди більш ніж презентабельна та приваблива реклама різних виробників насіння відповідає якості рекламованого продукту.

Рекламні листівки, крім товарних якостей, не висвітлюють сортові ознаки рослин, і це не допомагає провести якісну апробацію насіння. Втім у цьому не завжди винна реклама.

Останній ботанічний опис і морфологічні ознаки проведено спеціалістами Всесоюзного інституту рослинництва у 1982 році. Там подано сортові характеристики сортів і гібридів, які вже не користуються попитом і переважно відсутні в товарному виробництві України.

За участі спеціалістів асоціації для усунення недоліків було розроблено та затверджено національний стандарт насіння овочевих культур.
Фахівці організацій «Сортнасіннєовоч», які мають великий досвід у насінництві овочевих і баштанних культур, здебільшого відсторонені від проведення апробації.

Так, із 1022 сортів і гібридів, внесених до Державного реєстру рослин, лише 330 з них є здобутками вітчизняних селекціонерів, проте вони не захищені законодавством України від іноземних сортів і гібридів, які зрідка дотримуються відповідних вимог до випробування.

Приміром, у 2006 році із внесених до Державного реєстру 155 рослин овочевих і баштанних культур - лише 20 з них вітчизняної селекції.
Попри те що ситуація виглядає не надто позитивно - не все так і погано, як могло статися. Насінницька галузь є надзвичайно перспективною в Україні.

Адже наша держава імпортує насіння на $10 млн, які можуть заробляти вітчизняні господарства. Незважаючи на негативні наслідки, що склалися внаслідок руйнації системи насінництва овочевих, баштанних культур та кормових коренеплодів, асоціація «Укрсортнасіннєовоч» лишається надійним координатором діяльності між науково-дослідними установами, насінницькими господарствами та заготівельно-збутовими підприємствами системи «Сортнасіннєовоч».

Для збереження розвитку національної селекції та насінництва, об'єднання інтересів і зміцнення фінансового наукового та виробничого потенціалу, забезпечення високоякісним насінням асоціація «Укрсортнасіннєовоч» вважає необхідним у найближчі роки відтворити мережу спеціалізованих господарств в Україні. Щоб підвищити ефективність галузі, слід, урешті-решт, об'єднати інтереси селекціонерів та виробників насіння.

Без фіксованої підтримки практично неможливо зацікавити господаря вирощувати насіння, адже ринок переповнений імпортним товаром. А громадські організації відсторонені від його контролю.

Більш ніж 70 років тому було засновано організацію, яка після численних реорганізацій нині називається асоціація «Укрсортнасіннєовоч». Формування системи насінництва в Україні розпочато на Мліївській дослідній станції, а також у відділах городництва, дослідних станціях Харківської, Полтавської, Дніпропетровської, Миколаївської та Київської областей.

Починаючи з 2003 року, більшість компаній, що працюють на ринку насіння України, почувалися досить комфортно, оскільки зростали вони переважно поряд із ринком, а не за рахунок частки ринку інших виробників. Компанії набували досвіду роботи з якісним насінням, і це трохи змінило структуру вжитку сортового і гібридного насіння.
2008 рік приніс аграріям нові турботи.

За їхніми даними, посівна кампанія 2008 року побила всі рекорди по дисбалансу в розподілі площ під технічні та продовольчі культури. Так, ріпаком і соняшником зайняли майже 20% усіх угідь (1,5 млн га і 3,7 млн га відповідно). Ріпак взагалі має всі шанси стати культурою сезону, оскільки господарства, які раніше сіяли його «для проби», цьогоріч значно збільшили його обсяги.

Сума кредитів, які вдалося залучити аграріям у 2009 році, становить лише трохи більше третини засобів, що агрокомплекс мав у своєму розпорядженні на аналогічну дату 2008 року. І цих коштів удвічі менше, ніж необхідно.

За даними МінАгрополітики, сільгосппідприємства залучили 1,484 млрд грн кредитних коштів. Ця сума становить лише 35% тієї, яку мали у своєму розпорядженні аграрії торік. Зі спільного обсягу залучених коштів, короткострокові кредити становили 1083,3 млн грн, середньострокові - 318,8 млн грн, довгострокові - 81,9 млн грн. Загалом, за даними МінАгро, вдалося отримати позикові кошти 735 підприємствам.

Попри те що фінансове забезпечення істотно скоротилося, витрати на посів, навпаки, збільшилися. За оцінками учасників ринку, вартість сільгоспробіт зросла в середньому на чверть порівняно із витратами 2008 року - 3 тис. грн на 1 га проти 2500 грн у минулу посівну.

Рекордно низькі закупівельні ціни на більшість сільськогосподарських культур не дозволили господарствам накопичити достатньо коштів на якісну осінню посівну. Сіючи по мінімуму, у них не було жодного бажання ризикувати, тому витрачалися лише на ті культури, на яких можна буде гарантовано отримати прибуток.

Осіння посівна кампанія виявилася ще більш проблемною, ніж весняна, яку галузеві аналітики вже охрестили однією з найскладніших за останні роки. Якщо навесні багато господарств ще якось могли компенсувати дефіцит кредитних ресурсів власними засобами, що лишилися після продажу доброго врожаю 2008 року, то восени такого «підшкірного запасу» у більшості аграріїв просто не лишилося, адже ціни на левову частку культур у розпал сезону балансували на межі собівартості.

Перспективи на 2010 рік виглядають, на думку експертів, наступним чином. Насіння - абсолютно необхідний товар. Тому на ринку залишаться найбільші гравці - як і в інших галузях, криза «відсіяла» усіх слабких та неякісних конкурентів. Очікується подальше збільшення попиту на насіння овочевих культур і зниження його на насіння квіткових культур та газонів.
Ще одна тенденція - збільшиться український експорт насіння соняшнику. У світі прогнозується дефіцит насіння соняшнику. Це станеться через зменшення площ під посіви і зниження врожайності в основних країнах-виробниках цієї культури - Україні та Росії, а також засуху в Аргентині.

За даними агентства «Украгроконсалт», в Україні врожай приблизно становитиме на 500 тис. т менше за показник минулого року - 6,4 млн т; у Росії також - на 500 тис. т менше - 6,5 млн т; в Аргентині, за оцінкою міністерства сільського господарства США, на 200 тис. т менше - 29 млн т (найменший показник за останні 20 років).

У результаті обсяг пропозиції соняшнику на світовому ринку становитиме 31,2 млн т - на 2,8 млн т менше, ніж у попередньому сезоні, що є найменшим показником за останні п'ять років.

Попит на насіння соняшнику в Україні підтримуватиметься ще й завдяки прогнозованому збільшенню потужностей із виробництва рослинної олії. За даними МінАгрополітики, станом на 1 вересня потужності підприємств країни з переробки олійних культур становили 8,25 млн т на рік, але вже 2010 року за рахунок реконструкції і будівництва нових заводів сягнуть 10 млн т на рік. Слід зауважити, що сумарна потужність підприємств Росії становить 12 млн т на рік, в Євросоюзі - 36 млн т на рік, в Аргентині - 50 млн т на рік.

При цьому середній показник завантаження підприємств в Україні навіть цьогоріч не перевищить 70%, - зазначають аналітики.
Збільшити завантаження можна буде лише у випадку збільшення врожаю соняшнику. Проте Україна обмежує площу посівів під цю культуру через те, що вона виснажує ґрунт.

Тому екстенсивного зростання у цій галузі статися не може. Воно можливе лише за рахунок збільшення врожайності культури. Але це вимагає додаткових витрат, до яких аграрії наразі не готові, оскільки їх цілком влаштовує нинішня ситуація.

 

 12 квітня 2024
Європейський ринок сухого молока вчергове помітно «просів». Це миттєво відобразилось і на вартості українського товару, оскільки саме в Європу з України останнім часом експортується левова частка сухого молока.
Європейський ринок сухого молока вчергове помітно «просів». Це миттєво відобразилось і на вартості українського товару, оскільки саме в Європу з України останнім часом експортується левова частка сухого молока.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
Corteva, Inc., глобальна винятково сільськогосподарська компанія, спільно з державним АТ «Ощадбанк» розширюють партнерську програму кредитування українських агровиробників, даючи можливість купувати на вигідних умовах засоби захисту рослин компанії. Наразі за умовами цієї програми кредитування за зниженими ставками фермери можуть придбати насіння соняшнику, кукурудзи та озимого ріпаку преміальної генетики бренду Pioneer®.
Corteva, Inc., глобальна винятково сільськогосподарська компанія, спільно з державним АТ «Ощадбанк» розширюють партнерську програму кредитування українських агровиробників, даючи можливість купувати на вигідних умовах засоби захисту рослин компанії. Наразі за умовами цієї програми кредитування за зниженими ставками фермери можуть придбати насіння ...
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
Європарламент схвалив оновлені «директиви щодо сніданків», згідно з якими на етикетках товарів повинна чітко вказуватись країна походження меду, а також чіткіше маркуватися вміст цукру у фруктових соках. Нові правила запровадять також для джемів та мармеладів.
Європарламент схвалив оновлені «директиви щодо сніданків», згідно з якими на етикетках товарів повинна чітко вказуватись країна походження меду, а також чіткіше маркуватися вміст цукру у фруктових соках. Нові правила запровадять також для джемів та мармеладів.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 144 тонни живих овець і кіз на суму $158 тис.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 144 тонни живих овець і кіз на суму $158 тис.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
У Харківської області «Агрофірма "Світанок"» виробила першу в Україні органічну горіхову олію, яка виготовлена в повністю органічному виробничому ланцюжку: органічний горіховий сад – органічний виробник олії. У ДП «Укрметртестстандарт» проведені необхідні випробування та отримані висновки.
У Харківської області «Агрофірма "Світанок"» виробила першу в Україні органічну горіхову олію, яка виготовлена в повністю органічному виробничому ланцюжку: органічний горіховий сад – органічний виробник олії. У ДП «Укрметртестстандарт» проведені необхідні випробування та отримані висновки.
12 квітня 2024
 11 квітня 2024
Через блокування портів, низьку ціну на зерно та високу собівартість вирощування кукурудза для багатьох господарств стала фактично не прибутковою культурою в 2023 році.
Через блокування портів, низьку ціну на зерно та високу собівартість вирощування кукурудза для багатьох господарств стала фактично не прибутковою культурою в 2023 році.
11 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.