Зерноквоти: за чи проти

/ Економічний гектар / Середа, 17 листопада 2010 00:00
У жовтні Кабінет Міністрів ввів квотування експорту зерна та гречки. Офіційно -- до 31 грудня 2010 року. Втім в аграрному міністерстві не виключають, що уряд продовжить квотування експорту зерна в разі загрози продовольчої безпеки країни як мінімум до кінця цього маркетингового року. Чим закінчиться це рішення, передбачити важко, але наразі експерти від нього нічого доброго не очікують. Для характеристики ситуації загалом найбільше підходить слово «бардак».
За фактом
Згідно з постановою Кабінету Міністрів № 938 від 4 жовтня експортна квота на пшеницю становить 0,5 млн т, ячмінь -- 0,2 млн т, кукурудзу -- 2 млн т. Постанова також вводить фактично заборонну квоту в обсязі 1 тис. т на експорт жита і гречки.
Затверджений цією ж постановою порядок розподілу квот припускає, що ліцензії на експорт зернових видаватимуться за рекомендаціями спеціально створеної Міністерством економіки комісії. Розподіл квот здійснюється на підставі поданої бажаючим експортувати зерно заявки протягом 15 календарних днів після публікації на офіційному сайті Мінекономіки інформації про початок реєстрації заявок. Разом із заявкою претендент на квоту повинен надати висновок Міністерства аграрної політики про наявність у нього планованого для експорту зерна і здатності його експортувати.
 
Історія проблеми
Ухваленню наведеного рішення передували тривалі коливання. Ще напередодні урядовці заявляли, що питання квотування зернових відкладено на наступне засідання уряду. Аж раптом уже на наступний день голова комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Григорій КАЛЕТНІК з парламентської трибуни оголосив, що квоти були введені. З точним розміром квот виникли певні непорозуміння: за твердженням першого віце-прем'єра Андрія КЛЮЄВА, для пшениці і ячменю це по 500 тис. т і 2 млн т -- для кукурудзи. Віце-прем'єр з питань аграрної політики Віктор СЛАУТА стверджував, що йдеться про 500 тис. т пшениці, 200 тис. т ячменю і 3 млн т кукурудзи. А за даними міністра агрополітики Миколи ПРИСЯЖНЮКА -- 1 млн т пшениці, 100 тис. т ячменю і 3 млн т кукурудзи.
Пан Слаута пояснив розбіжності в цифрах тим, що сам документ про встановлення квот ще має бути допрацьований у Мінекономіки. З його слів, на засіданні було прийнято лише принципове рішення ввести режим квотування експорту в Україні до кінця року. Уряд не дійшов згоди в питанні, яким має бути механізм розподілу квоти. «Квотування вже було б запущене, але віце-прем'єр Борис КОЛЕСНИКОВ виступив із пропозицією продавати квоти на аукціонах. Стартову ціну за право експорту тонни пшениці він запропонував у $30» -- зазначив він. Також повідомлялось, що В. Слаута на засіданні виступив проти розподілу квот на аукціонах, оскільки, на його думку, зернотрейдери перекладуть в цьому випадку витрати по купівлі квот на сільгоспвиробників, а це призведе до зниження закупівельних цін і недоотримання прибутку аграріями. Віце-прем'єр наполягав на розподілі квот відповідно до обсягів експорту зернотрейдерських компаній у попередні роки.
Незважаючи на рішення уряду обмежити експорт зернових, в останній тиждень він, тобто експорт, почувався доволі непогано -- кораблі безперешкодно залишали порти. На початку тижня Держмитниця скасувала введену з кінця липня вимогу про проведення додаткових перевірок в інститутах судмедекспертиз відповідності якості зерна, яке вивозилося, вказаному в супровідних документах. Саме через цю вимогу експорт зернових з України з кінця липня був практично заблокований.
Великі зернотрейдери не підтримують ідею продажу квот на аукціонах, оскільки їм вигідно, щоб квоти розподілялися з урахуванням обсягів експортованих компаніями в попередні роки. В цьому випадку нові компанії, які розвиваються, і не належать до першої десятки найбільших експортерів, не матимуть жодних шансів і не зможуть скласти їм конкуренцію. Так, Українська зернова асоціація вважає наміри державних чиновників знову повернутися до ідеї обмеження експорту зернових культур, а також бажання ввести продаж квот через аукціони безвідповідальними і такими, що суперечать принципам діяльності зернового ринку України.
«Нам зрозуміле бажання уряду наповнити державний бюджет», -- сказав президент Асоціації Володимир КЛИМЕНКО. «Проте держбюджет у цьому випадку отримає рівно стільки, скільки буде вийнято з кишені у виробників зерна. Адже за квоти хтось повинен платити. І абсолютно зрозуміло, що за них розраховуватимуться виробники зерна. Оскільки закупівельні ціни будуть зменшені рівно на ту суму, яку доведеться заплатити державі. Це ще один податок на експорт», -- упевнений він.
Тому Українська зернова асоціація наполегливо закликає уряд остаточно відмовитися як від введення будь-яких обмежень на експорт зернових, так і від намірів продавати ці квоти на аукціонах, говоритися у заяві УЗА.
«Бажання окремих чиновників знову повернутися до ідеї необґрунтованого скорочення обсягів продажу зернових культур на світових ринках суперечать недавнім заявам глави держави Віктора ЯНУКОВИЧА з високої трибуни ООН у Нью-Йорку» -- зазначив В. Клименко.
Він також нагадав, що на пленарному засіданні 65-ї сесії Генеральної асамблеї ООН Президент України запевнив світову спільноту, «що в найближчій перспективі завдяки потужному потенціалу сільського господарства наша країна може стати важливим елементом глобальних зусиль у подоланні голоду у низці регіонів світу».
Наміри ввести квоти і продавати їх на аукціонах суперечить також і заяві прем'єр-міністра України Миколи АЗАРОВА, зробленій на нараді з розвитку Автономної республіки Крим про те, що, «попри посуху, зібраного урожаю цілком достатньо, аби забезпечити всі експортні і внутрішні потреби», -- наголосили в Асоціації.
Українська зернова асоціація попереджає: якщо ж уряд все-таки зважиться на введення обмежень і продаж квот, то це призведе до повного паралічу діяльності зернового ринку. Сільгосптоваровиробники не зможуть отримати гідну ціну за вирощений урожай, а більшість вітчизняних продавців зерна змушена буде взагалі припинити свою роботу.
В УЗА також вважають, що запропоновані урядом обсяги квот катастрофічно малі. Втім, за цих обставин, навіть невеликі квоти для учасників ринку кращі, ніж блокування експорту. Більшість зернотрейдерів опинилися у складному становищі -- через різке зростання цін на зерно у світі і в Україні в липні їм стало невигідно виконувати укладені за старими цінами контракти. Тоді компанії запропонували уряду ввести заборону, що дозволила б їм розірвати невигідні контракти. «Нині це вже неактуально: частина компаній заплатила неустойку за невиконання контракту, інша частина знаходиться у процесі арбітражу, а деякі виконали зобов'язання собі у збиток», -- розповів управляючий партнер юридичної компанії Аtapov Lawyers Андрій АСТАПОВ. З його слів, нових контрактів зернотрейдери не укладали через невизначену ситуацію в країні -- тепер вони зможуть це зробити.
Уряд не приховує, що, вводячи квоти на експорт, він розраховує добитися зниження цін на зернові. «Якщо найближчим часом закінчиться закупівля зернових у Держрезерв і Аграрний фонд, то уряд може зняти квоти», -- зазначив А. Клюєв.
На сьогодні з тих 5 млн т зерна нового урожаю, які уряд доручив купити Аграрному фонду, закуплено лише 380 тис. т. А ось експерти стверджують, що експортні квоти на зерно в Україні введені не тому, що в країні занадто мало зерна, а тому, що введення експортних квот є механізмом, покликаним знизити ціни на продовольче і фуражне зерно. Ціни, таким чином, повинні залишитися на нинішньому низькому рівні для того, аби ті, кому це вигідно, змогли скористатися перевагою при закупівлі зерна. Йдеться про держрезерв, хлібопекарську промисловість, а також виробників м'яса птиці і свинини.
 
Наслідки
У питанні про те, якими мають бути наслідки введення квот на експорт зернових, думки також розійшлися. Хоча «проти» швидше більше, ніж «за».
По-перше, величезна кількість зерна, яке було призначене на експорт, простоює у портах без діла. Ще на тому етапі, коли введення квот знаходилося лише на стадії активного обговорення, Українська зернова асоціація заявила про встановлення 16 жовтня повної блокади судів із зерном в усіх українських портах. За інформацією асоціації, доручення зупинити відвантаження зернових культур надійшло від керівництва митниці, яка перестала випускати з портів судна із зерном. Мотивували ці дії необхідністю посилення контролю за експортними постачаннями злаків у зв'язку із постійно зростаючою кількістю виявлених фактів махінацій з якістю товару, що вивозився. Наприкінці вересня прем'єр-міністр України дав доручення Державній митній службі України встановити граничний термін митного огляду контейнерів у портах, який не повинен перевищувати 2 годин.
Попри те, що Держмитслужба відмінила дію свого листа, яким з метою посилення контролю за здійсненням експортних операцій із зерном оформлення зернових вантажів здійснювалося з обов'язковим залученням співробітників підрозділів по боротьбі з контрабандою і порушеннями митних правил, відділів номенклатури і класифікації товарів, з її боку знову поновилося блокування суден із зерном в українських портах.
При цьому заступник глави Держмитслужби Сергій СЬОМКА заявив, що митниця не затримувала судна із зерном без законодавчих підстав. «Що стосується фактів необґрунтованого затримання -- у нас такого немає. На сьогодні діє постанова Кабінету Міністрів про вступ квотування вивезення зернових. Вона вже опублікована, а тому набула чинності, і якщо це затримання згідно з постановою Кабінету Міністрів, то це -- законно. Якщо у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності відсутня квота на вивезення зернових, ми взагалі не оформлятимемо», -- сказав чиновник.
С. Сьомка також розповів, що у рамках концепції реформування Держмитслужби, яка, як передбачається, буде прийнята у кінці жовтня поточного року, нормативний термін митного огляду вантажів не перевищить двох годин у разі відсутності підстав для тривалішого догляду. «Якщо є порушення митних правил і ми на 100% упевнені, що там є елементи контрабанди, то ми цими вантажами займаємося не дві години, а стільки, скільки необхідно», -- зауважив він.
Так, з його слів, якщо на підставі зібраних раніше аналітичних даних Держмитслужба переконана, що у якого-небудь суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності з вантажем були певні законодавчі проблеми, то огляд проводитиметься довше зазначеного терміну.
«У разі затримання вантажу більш ніж на 2 години, а результату немає, то настає дисциплінарна відповідальність на посадову особу митного органу», -- повідомив заступник глави Держмитслужби України.
У свою чергу, коментуючи введення з 19 жовтня 2010 року квотування експорту зерна з України, в Українській аграрній конфедерації заявили що уряд не передбачив перехідного періоду, не дав компаніям, які торгують зерном, часу на завершення обробки в портах України вже завантажених суден, тих, які завантажуються, і тих, які повинні стати під завантаження.
Враховуючи, що процедура розподілу квот займе не менше одного місяця, УАК закликала прем'єр-міністра України доручити відповідним відомствам негайно відпустити вже завантажені судна, дати можливість довантажити судна, що знаходяться на причалах, і поставити під завантаження ті, які лише очікують на завантаження.
Проте станом на 26 жовтня відомо, що в портах України знаходиться 472 тис. т зерна. Так, згідно з повідомленням 230 тис. т зерна вже завантажено на судна, а 242 тис. т -- частково відвантажені або підготовлені до відвантаження. У портах, зокрема, знаходиться майже 119 тис. т продовольчої пшениці, 124 тис. т ячменю, близько 195 тис. т кукурудзи.
Ще одна проблема, яка може виникнути у зв’язку із прийнятим рішенням, має міжнародний характер. Міністерство аграрної політики не чекає санкцій до України з боку Світової організації торгівлі через введення квотування експорту зернових культур. Але це ще не означає, що їх не буде. Експерти і раніше не виключали, що ті члени СОТ, чиї інтереси постраждають від застосування експортних заборон або обмежень, можуть ініціювати процедуру розгляду суперечки у рамках СОТ і вимагати не лише відміни обмежувальних заходів, а й грошової компенсації. Більш того, проблеми можуть виникнути і з окремими країнами-членами цієї організації. Євросоюз, Світовий банк і Міжнародний валютний фонд нині ретельно вивчають це питання.
Слід зазначити, що міжнародні організації не в захваті від рішення українського уряду. Так, Міжнародна асоціація з торгівлі зерном (GAFTA) висловила занепокоєння щодо запроваджених Україною обмежень на зерновий експорт.
GAFTA звернулася до Президента та прем’єр-міністра із закликом якомога швидше виправити ситуацію й відновити функціонування зернового ринку відповідно до міжнародних стандартів.
У листі на адресу керівництва України представники міжнародної організації також зазначають, що «ліцензування та квотування експорту українського зерна було запроваджено дуже раптово, без надання можливості учасникам ринку хоча б двотижневого періоду, аби виконати вже існуючі контракти» .
«Морські судна та залізничні вагони переповнені зерном, призначеним для експорту, але вивезти його без отримання квот неможливо», -- йдеться у листі GAFTA.
Запобігти цій ситуації, на думку представників Української зернової асоціації, можна було б у разі, якби український уряд переніс запровадження обмежень на експорт зерна до 1 листопада, що дозволило б експортерам виконати хоча б уже укладені контракти.
Далі. За оцінками експертів, цьогоріч Україна могла б поставити на світові ринки від 12 до 15 млн т зерна. Проте від початку маркетингового року, тобто від 1 липня, за даними Української зернової асоціації було експортовано лише 4 млн т. За підсумками минулого року Україна та Росія розділили третє місце серед світових експортерів зерна. Але через введення квотування експорту зерна експортні ринки України займають гравці інших країн.
Зі слів директора Української аграрної конфедерації Олександра ЯРОСЛАВСЬКОГО, якби не квотування експорту зерна, країна змогла б заробити на дуже сприятливій ціновій кон'юнктурі, яка нині склалася на ринку. «Європейці збільшили вчетверо експорт, вони заробляють гроші», -- додав він. Окрім цього, експерт висловив думку, що Аграрний фонд не повинен ставати експортером зерна, а навпаки, зобов’язаний «вирівнювати ціни на території України». «У період ажіотажного попиту він повинен викидати зерно на ринок. А в період низьких цін -- знімати з нього залишок», -- резюмував експерт.
 
З використанням матеріалів
«Коммерсантъ-Украина»
та «ЛІГАБізнесІнформ»
 
Євгенія МАЗУР, оглядач ринків

 

 23 квітня 2024
До 30 квітня 2025 року побутові споживачі газу, які є клієнтами ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"», сплачуватимуть за «блакитне паливо» 7,96 грн за кубометр.
До 30 квітня 2025 року побутові споживачі газу, які є клієнтами ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"», сплачуватимуть за «блакитне паливо» 7,96 грн за кубометр.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Європарламент на своєму пленарному засіданні в Страсбурзі підтримав у першому читанні продовження тимчасових заходів з лібералізації торгівлі для України з одночасним захистом фермерів ЄС.
Європарламент на своєму пленарному засіданні в Страсбурзі підтримав у першому читанні продовження тимчасових заходів з лібералізації торгівлі для України з одночасним захистом фермерів ЄС.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Аграрії Сумщини, станом на 18 квітня, посіяли ранніх ярих зернових та зернобобових культур на площі 50,1 тис. га, що становить 83,2% до плану.
Аграрії Сумщини, станом на 18 квітня, посіяли ранніх ярих зернових та зернобобових культур на площі 50,1 тис. га, що становить 83,2% до плану.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Минулого року AMAZONE представила ринку лінійку сівалок точного моделями Precea 9000-TCC і 12000-TCC з робочою шириною 9 і 12 м. Однак вже цього року команда AMAZONE презентує українським фермерам нову 24-рядну модель PRECEA-TCC, яка ідеально підходить для сівби просапних культур, зокрема цукрових буряків, ріпаку, сої з міжряддям 45 і 50 см.
Минулого року AMAZONE представила ринку лінійку сівалок точного моделями Precea 9000-TCC і 12000-TCC з робочою шириною 9 і 12 м. Однак вже цього року команда AMAZONE презентує українським фермерам нову 24-рядну модель PRECEA-TCC, яка ідеально підходить для сівби просапних культур, зокрема цукрових буряків, ріпаку, сої з міжряддям 45 і 50 см.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Ставки фрахту на перевезення зерна костерами з дунайських портів минулого тижня продовжили знижуватися. У глибоководних портах Одеси також спостерігалося послаблення ставок для хендісайзів та панамаксів.
Ставки фрахту на перевезення зерна костерами з дунайських портів минулого тижня продовжили знижуватися. У глибоководних портах Одеси також спостерігалося послаблення ставок для хендісайзів та панамаксів.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Вже вкотре «Добродія Фудз» у рамках гуманітарного проєкту разом з Українською Спілкою Целіакії та за підтримки Canada-Ukraine Foundation передала близько 1150 упаковок безглютенових вівсяних пластівців WOWOATS членам спілки. Гуманітарна допомога знову ж таки буде направлена до сімей, які виховують дітей із целіакією чи непереносністю глютену та які опинилися у важкому становищі.
Вже вкотре «Добродія Фудз» у рамках гуманітарного проєкту разом з Українською Спілкою Целіакії та за підтримки Canada-Ukraine Foundation передала близько 1150 упаковок безглютенових вівсяних пластівців WOWOATS членам спілки. Гуманітарна допомога знову ж таки буде направлена до сімей, які виховують дітей із целіакією чи непереносністю глютену та ...
23 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.