Вплив геополітичних чинників на аграрні ринки
Олена ПАСТАРНАК, директор ODA Україна
Так, громадянська війна в Лівії є однією з основних причин зростання цін на нафту. 8 квітня 2011 року котирування на нафту підскочили до максимального рівня (111 $/баррель), що не спостерігалося з вересня 2008 року. Причиною збільшення цін є пошкодження родовища Сарір у Лівії, через що постачання нафти з країни можуть не відновитися ще довгий час. Лівія знаходитися у першій десятці країн-експортерів.
Оператори ринків сільгоспсировини намагаються передбачати наслідки геополітичних проблем. Усім відомо, що коливання цін на нафту відбивається безпосередньо на рівні витрат населення і, відповідно, на рівні життя в індустріально-розвинених країнах. Вартість нафти справляє вплив на ціну більшості товарів. Що вища ціна на нафту, то вищою буде вартість сільськогосподарської сировини. Коли спостерігаємо високу вартість аграрної продукції, попит на неї, як правило, скорочується. Таким чином, падіння ринків зернових і олійних культур у лютому цього року пояснюється пересторогою операторів ринків стосовно зниження попиту на сільськогосподарську сировину в світі.
Чому важливо стежити за ринковою вартістю нафти для сільгоспвиробників?
Так, у США в 2010-2011 роках використання кукурудзи для виробництва етанолу планується на рівні 127 млн т проти 93 млн т у 2008-2009. В Євросоюзі етанол виробляють переважно з пшениці і цукрових буряків. В Євросоюзі виробниками етанолу цьогоріч використано 5,3 млн т пшениці (4 млн т - у 2008-му). Під час збільшення цін на нафту етанол стає «привабливішим» за ціною, що спонукає збільшувати попит на цей вид енергії. Як наслідок, попит підвищується і на зернові культури, що обумовлює зростання цін.
Біодизель вироблятися на базі олійного насіння (ріпак, соя, соняшник). Євросоюз нарощує виробництво біодизеля з року в рік, використовуючи 2/3 виробленої ріпакової олії країнами Євросоюзу на його виробництво. Як і на ринку етанолу, підвищення вартості нафти сприяє «здешевленню» біодизеля і зростанню попиту на нього. У свою чергу, попит підвищується і на олійні культури з боку переробних підприємств. Відповідно зростають ціни на олійні, що сприяє збільшенню площ посівів цих культур. На графіку зображена кореляція цін на ріпак, ріпакову олію, що котирується на біржі Euronext, і дизельне паливо у Великій Британії.
Еволюція цін на олію, ріпак і дизельне паливо
Нагадаємо, що на світових і європейських ринках ріпаку, як і раніше, спостерігається стабільна тенденція зростання цін. Підвищений попит до цієї культури з боку виробників біодизеля і падіння виробництва в поточному сезоні значно зменшили запаси ріпаку і каноли в Євросоюзі і Канаді. За нашими оцінками, ситуація на ринку ріпаку в 2011-2012 роках залишиться напруженою. Пропозиція ріпаку в Німеччині та Україні скоротиться. А в Канаді початок посівної може затриматися через високу вологість грунту в районах, де найбільше посівів каноли (Саскачеван і Манітоба). Навіть підвищений експорт ріпаку з Австралії «не наситить» європейський ринок. Розрядити ситуацію можуть лише добрий урожай в інших країнах Євросоюзу (Польщі, Франції, Великій Британії). Проте перші дані про стан посівів озимого ріпаку в цих країнах невтішні. Враховуючи згадані чинники, ціни на ріпак нового урожаю будуть стабільно високими.
Падінню цін на ринках сільськогосподарської сировини сприяла руйнівна катастрофа в Японії - сильний землетрус і цунамі. Як наслідок, кілька вибухів на АЕС «Фукусима-1» спричинили витік радіації. Світові фінансові ринки, зокрема ринки сільськогосподарської сировини, миттєво відреагували на катастрофу. Ціни на пшеницю в США на біржі Чикаго за дві робочі сесії знизилися на 7%, у Євросоюзі - 4%. Падіння вартості пояснюється просто - оператори ринку сумніваються у здатності Японії імпортувати сільськогосподарську продукцію на тому високому рівні, який прогнозувався до катастрофи.
Чому Японія відіграє ключову роль на аграрних ринках?
Нагадаємо, що Японія - це вулканічний архіпелаг, що складається із 6000 островів і налічує 127 млн жителів. 2/3 території зайняті горами і лісами, що обмежує потенціал сільськогосподарського виробництва. Аграрний сектор країни становить всього 1,4% внутрішнього валового доходу країни. Із розвитком індустріалізації сільгоспугіддя зменшуються: площі ріллі знизилися з 15,4% до 11,8% за останніх 50 років, що є зменшенням частки оброблюваних сільгоспугідь на 1,4 млн га. Таким чином, сільськогосподарська галузь країни здатна задовольнити внутрішні потреби в продовольстві на 41%. Країна спроможна забезпечити внутрішній попит на рис і овочі. Проте Японія вимушена імпортувати зернові культури, шрот, рослинну олію та м'ясо.
Кукурудза імпортується виключно із США, а постачання пшениці здійснюються з Канади, Австралії і США. Імпортуючи величезні обсяги сільськогосподарської продукції, Японія багато в чому залежить від світового ринку. Зменшення запасів зернових культур через завдані збитки від цунамі було істотним. За даними багатьох експертів, Японія вимушена нарощувати імпорт сільськогосподарської сировини цього року, зберігши позицію першого імпортера кукурудзи.
Таким чином, попит у світі на зерно і насіння олійних культур залишатиметься на високому рівні, оскільки ринки зернових і олійних культур повернулися у підвищувальний тренд, починаючи з середини березня поточного року. А ціни на кукурудзу на біржі Чикаго СВОТ (Chicago Board of Trade ) досягли історично максимального рівня 8 квітня 2011 року. Один бушель (25,4 кг) із постачанням у травні цього року коштує $7,72. Це трохи більше, ніж $300 за т - найвища ціна після піку липня 2008 року, коли багато розвинених країн світу відчули продовольчу кризу.
На зерновому ринку, де цілий місяць (з середини лютого і до середини березня) ціни перебували під впливом зовнішніх геополітичних подій, наразі домінуючими стали фундаментальні чинники - «взаємодія попиту і пропозиції». Попит постійно збільшується на зернові, зокрема кукурудзу, як у тваринницькій і продовольчій галузях, так і з боку підприємств, що виробляють етанол. Запаси кукурудзи знижуються до критичного мінімального рівня в США - першого виробника цих зернових. 40% вирощеної кукурудзи використовується на етанол, і цей показник зростає з кожним роком (+9,7% у 2010 році). Значну підтримка цьому ринку надає, як наголошувалося, ринок нафти. Високі ціни на нафтопродукти спонукали споживачів переорієнтовуватися на біоенерегію, яка, до того ж, ще й субсидується. Надмірна вартість зернових позначилася на зростанні площ посівів під ними, скорочуючи угіддя інших культур, наприклад сої. Таким чином, площа кукурудзи в 2011 році повинна збільшитися в США, в Україні, Китаї, Євросоюзі. Світовий ринок кукурудзи залежатиме переважно від ситуації в США, де посів почнеться у квітні.
Попри нещодавнє падіння цін на ринках кукурудзи, ситуація залишається напруженою, і такі фундаментальні чинники, як низькі світові запаси, попит з боку Китаю, Японії, ЄС, а також ризики, пов'язані з урожаєм кукурудзи майбутнього 2011-2012 сезону, зумовлять подальше зростання цін на цю зернову в світі.
Що стосується ринку кукурудзи в Україні, то тут ціни досягли історичного максимуму, як і на чиказькій біржі СВОТ. Проте український ринок «не піддався» негативному тренду світового ринку (з середини лютого і до середини березня 2011 року). Ціни на кукурудзу в Україні залишалися стабільно високими на тлі гострої необхідності переробних підприємств поповнювати запаси цих зернових і небажання сільгоспвиробників поступатися у ціні. Динамічності ринку додають експортні операції. В порівнянні з іншими зерновими культурами, квоти на експорт кукурудзи були збільшені ще на 2 млн т 31 березня цього року. Загалом можливо експортувати 5 млн т згідно з квотами, що діють, на експорт до кінця червня 2011 року. Таким чином, експортний потенціал країни заповнитися, як це і прогнозувалося, при рекордному урожаї у 12 млн т і внутрішніх потребах країни в 6 млн т. Експорт цих зернових може становити 5-6 млн т. З початку сезону і до квітня цього року було вивезено 2,9 млн т. Якщо уряд не зволікатиме з прийняттям постанови про розподіл квот*, то динаміка експортних операцій і додатковий попит на ринку кукурудзи можуть бути передумовою до зростання цін найближчими місяцями.