Подолати авітаміноз

/ Економічний гектар / П'ятниця, 13 квітня 2012 16:03
altВнаслідок сильних морозів взимку цього року українці можуть лишитися без натуральних вітамінів – через несприятливі погодні умови Україна втратила більшу частину врожаю кісточкових фруктів - абрикосів, персиків, черешні. Морози погубили фруктові дерева в Криму, а також столовий виноград. Експерти запевняють, що втрати хоч і чималі, але не катастрофічні. До того ж, за їхніми даними, нестачу фруктів на ринку легко можна буде перекрити імпортом.
За попередніми даними, сильні морози в лютому знищили до 70% урожаю плодово-ягідних культур. Основні втрати понесли Крим і Херсонська область, де температура опустилася нижче 25 градусів морозу.
"У Криму було -25-27С, а вночі в деяких районах температура опускалася до -38. Морози супроводжувалося сильними поривами вітру. На території 12,7 тис. га бруньки дерев зазнали пошкоджень: понад 4,8 тис. га - плодові, 7,9 тис. га - виноград. Персик, абрикос, черешня, слива на північному сході, північному заході, в центрі пошкоджені від 60 до 90%, яблуні - місцями до 60%, виноград – 75-90%", - повідомив міністр аграрної політики і продовольства Криму Валерій Кравець.
З його слів, торік Крим зібрав понад 86 тис. т плодово-ягідної продукції. "Планували на цей рік за нормальних умов, що були раніше, більше 110 тис. т, але тепер, дай Бог, щоб зібрали в межах 83 тис. т", - додав чиновник.
Губернатор Херсонщини Микола Костяк також не надто оптимістично описує ситуацію, яка склалася в області. З його слів, прогноз урожаю фруктів в Україні в 2012 році невтішний. Через сильні морози велика частина бруньок кісточкових плодових дерев - черешні, вишні, абрикоса, персика - загинула. "Живими могли залишитися до 15-20% бруньок. Вимерз і виноград. Відповідно, цього літа херсонські абрикоси і персики за ціною напевно будуть просто золотими. Та й привізні заморські фрукти за вартістю їм навряд чи поступляться", - відзначив він.
altЗа даними начальника відділу агрометеорології українського Гідрометцентру Тетяни Адаменко, уже температура в -20С є згубною для кісточкових фруктів. У деяких областях Криму, в степу, де не існує жодних природних перешкод для вітру, втрати фруктових оцінюються у 90%, причому загинули не просто бруньки, а самі дерева, які тепер потрібно буде викорчовувати.
"По південних і південно-східних регіонах України втрати врожаю фруктових дерев і виноградників становлять близько 50%, в решті частини України врожай збережений, хоча буде трохи нижчий", - повідомила пані Адаменко. Вона зазначила, що найбільші втрати врожаю фруктів в АР Крим, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Донецькій областях, які є основними регіонами з вирощування фруктів.
"Ми можемо констатувати в південних регіонах втрату врожаю плодових дерев до 50%. Це загалом по кісточкових - черешні, абрикоси, персики. По зерняткових - яблуко, груша - до 20-30%, винограду - 40%. По південних кісточкових, зокрема, черешні, є випадки повної загибелі врожаю", - повідомила Адаменко.
"У нас зафіксована проблема на півдні України. В Криму втратили урожай, напевно, на 90-95%, а в цілому по Україні - десь відсотків на 70", - заявив у свою чергу експерт плодоовочевого ринку Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Ігор Стрелюк.
Зокрема, з його слів, цього року через негоду український ринок втратив близько 40% врожаю вишні та черешні.
"У Крим дійсно втрати сягають до 80-90%, а в деяких місцях і 100%. У Мелітополі - 15-20%, Херсону - до 30%, Одесі - 35-40%. Тобто середні втрати вишні та черешні по Україні становитимуть до 40%", - повідомив пан Стрелюк.
Найбільш чутливими до температурного режиму є фрукти: абрикоси, персики й черешня. Саме в цих категоріях, на думку експертів, і будуть спостерігатися найбільші врожайні втрати. "Кісточкові витримують температуру до -20С, яблуні - до -30С, єдине, що витримує будь-які температури, - це слива, відповідно будемо зі сливою", - відзначив зі свого боку Кравець.
Врожай відносно стійких до морозів яблунь і груш на сьогодні не викликає побоювань у знавців ринку.
"Наразі рано говорити, що там є якійсь проблеми. Позаяк із сонного стану бруньки виходять значно пізніше - наприкінці березня. Тому вони особливо не постраждали", - говорить Ігор Стрелюк. З його слів, якщо в березні-квітні в Україні не спостерігатиметься серйозних морозів (а синоптики наразі не прогнозують якихось значних відхилень від температурної норми цього періоду), швидше за все, урожай яблук і груш буде в межах норми.
Також чималі втрати завдали морози посадкам винограду. Столових сортів загинуло більше половини. Ігор Стрелюк заявив, що в цілому по Україні знищено 25% врожаю столового винограду.
"Якщо до цього часу вважали, що столового винограду втрачено близько 70%, то після підрахунків маємо наступну картину: до 20-25% пошкоджено на південному березі Криму; значні втрати в межах 80-100% у степовій частині Криму; менш відчутні втрати по столовому винограду помітні у Херсонській, Запорізькій та Одеській областях – понад 25%. Відповідно в цілому по Україні вони становлять близько 25%. Серед технічних сортів (які йдуть на переробку) ще менше втрати: 10-12%", - зауважив експерт.
За попередніми підрахунками збитки від морозів становить мінімум 90 млн грн. Зі слів Тетяни Адаменко, втрати врожаю фруктів цього року високі, але не рекордні, так що говорити про катастрофу в плодоовочевій галузі наразі немає сенсу. Втім, навіть цьогорічні лютневі морози в Україні експерти не відносять до аномальних. Тому експерти, хоч і не випромінюють зайвий оптимізм, коли говорять про цьогорічний урожай, все ж вважають, що панікувати ще рано.
"Поки що є тільки попередні дані. Але якщо говорити про виноградники, то, дійсно, ситуація дуже критична. Щодо кісточкових, то це, в першу чергу, стосується Криму, окремих районів Херсонської та Миколаївської областей. По інших регіонах, в принципі, ситуація не настільки критична. І як тільки настане період цвітінь, тоді можна буде щось більш конкретно сказати", - зазначила керівник аналітичного департаменту Консалтингової агенції ААА Марія Колесник.
Втім, зі слів фахівців, загибель урожаю кісточкових в Україні за останні роки стала практично тенденцією. Так, наприклад, торік у Криму було пошкоджено морозом більше 12 тис. га садів і виноградників. Прогнозувалося, що в результаті на півострові може бути недоотримано близько 70 тис. т фруктів і винограду. Однак за фактом урожай був вище середнього і становив понад 100 тис. т винограду та 67 тис. т фруктів.
altПричин для подібного розвитку ситуації кілька. Основна з них – фізична та селекційна застарілість дерев. Більша частина вітчизняних фруктових садів була закладена ще за часів Радянського Союзу. Чимало серед них уже фізично застаріли і практично вичерпали свій потенціал плодоношення. Крім того, старі дерева набагато більше страждають від несприятливих погодних умов. А якщо враховувати, що та селекція і ті сорти фруктових дерев, які в основному висаджені в Україні, не були розраховані на теперішні погодні умови, з примхливими зимами, які відрізняються різкими і частими змінами температур, то можна сказати, що зниження урожаю фруктів викликано цілком об'єктивними причинами.
Уряд, до речі, про ці проблеми ніби то знає, і навіть намагається щось робити для того, аби їх вирішити. Зі слів прем’єр-міністра Миколи Азарова, у 2012 році Кабмін планує продовжити програму підтримки та розвитку агропромислового комплексу.
Глава Уряду повідомив, що у програмі розвитку аграрного комплексу є спеціальний розділ, спрямований на підтримку закладання нових садів і виноградників. "Це, так званий, одновідсотковий збір", - відзначив Микола Азаров, зауваживши, що інвестори вкладають великі кошти у цей бізнес, окупність якого сягає 3-5 років - "абсолютно нормальна".
Великий бізнес дійсно почав виказувати значний інтерес до плодоовочівництва, яке раніше було недооцінюване інвесторами. "Ми спостерігаємо реалізацію цілого ряду проектів, починаючи з вирощування фруктів та овочів у промислових масштабах, закінчуючи будівництвом приватних теплиць, овоче- і фруктосховищ", - зазначив заступник міністра аграрної політики і продовольства Олександр Сень.
У профільному відомстві впевнені, що розвиток галузі дозволить вже в найближчі кілька років істотно знизити або навіть повністю відмовитися від імпорту, наприклад, картоплі, капусти, томатів, перцю, яблук і груш.
Ігор Стрелюк з цього приводу зазначив, що така тенденція вже спостерігається на ринку яблук. На його думку, довгий час основна частка продажів цього фрукта в ритейлі припадала на імпорт. Переломним став 2010 рік, коли споживання українських яблук перевищило продаж імпортної продукції.
Незважаючи на декларовану привабливість українського ринку плодоовочівництва, лише окремі гравці беруться інвестувати в нього. Найбільшим із заявлених інвестпроектів у цій сфері учасники ринку називають тепличний комплекс у Тернопільській області, будівництво якого розпочато в лютому Group DF Дмитра Фірташа. Інвестиції у підприємство, яке називають найбільшим на західній Україні, становлять близько $100 млн. Очікується, що щорічно господарство вироблятиме 4 тис. т томатів і 1,55 тис. т перцю, що дозволить скоротити їх імпорт на 20%. Масштабні плани також у корпорації "Сварог Вест Груп" - в найближчі три роки розширити площі яблуневих і грушевих садів з 450 га до 800 га, а також побудувати два фруктосховища в Чернівецькій області.
Тож сподіватися на значне зростання ринку не доводиться. "Основний споживач фруктів і овочів в Україні - населення, кількість якого в країні з кожним роком скорочується. Коливання показника споживання на душу населення не перевищує 20%", - пояснює директор відділу продажів компанії Green Team (займається вирощуванням і зберіганням овочів) Сергій Потапов. За оцінками УКАБ, торік загальний обсяг оптових закупівель фруктів і овочів становив $3,4 млрд, з них частка імпортної продукції - $0,7 млрд. Тому приватні сільськогосподарські підприємства можуть розраховувати на збільшення своєї частки тільки за рахунок витіснення продукції населення із ринку фруктів і овочів, вважає директор компанії Rijk Zwaan Ukraine (селекційно-насінницька компанія) Сергій Василевський.
Олександр Сень зазначив, що наразі населення є основним виробником цієї продукції - якщо в 1990 році 71% виробництва овочів і фруктів припадало на сільгосппідприємства і 29% на населення, то зараз близько 90% - на населення і понад 10% - на агроформування.
Розвиток сільгосппідприємств стримує відсутність дешевих кредитних коштів, вважає Сергій Потапов із Green Team. На сьогодні ставки по кредитах перевищують 25-30%. Завідувач Старокиївським відділенням Промінвестбанку Руслан Сергєєв пояснює це труднощами залучення дешевого фінансування з-за кордону, а також високими ризиками ринку фруктів і овочів, який багато в чому залежить від погодних умов. Крім того, українське законодавство стримує вихід зарубіжних гравців на ринок. "Для іноземних компаній важливо бути власником земель, а українське законодавство обмежує їх у цьому", - нагадує старший юрист "Василь Кісіль і партнери" Наталія Доценко-Білоус.
Втім, повернемось до врожаю-2012. Дефіцит фруктів на внутрішньому ринку буде покритий за рахунок імпорту. Традиційні постачальники фруктів в Україну – Туреччина та країни Євросоюзу. Дефіциту на внутрішньому ринку експерти й учасники ринку не побоюються, проте зростання цін очікують. Хоча аномальні холоди завдали значних збитків не тільки українському врожаю. В Європі також промерзла земля, і урожай ранніх овочів і фруктів під питанням. Так, конфедерація фермерів Італії, наприклад, оцінила втрати від морозів в аграрній галузі в 150 млн. євро.
При цьому потрібно врахувати, що навіть дешеві замінники, такі як банани, попит і ціни на котрі традиційно падають у сезон традиційних вітчизняних фруктів, цього року будуть не такими вже дешевими. Через негоду в країні було втрачено частину врожаю.
Зростаючі з року в рік обсяги імпортованої фруктової продукції найбільш красномовно свідчать, що українська фруктова галузь переживає кризу. Так, навіть на ринку традиційного для України фрукта - яблука - імпортом покривається майже половина попиту. А за даними Рахункової палати, імпорт фруктів в Україну зріс у 49 разів за останні вісім років. Правда, тут є певні розбіжності у даних. Зі слів міністра Миколи Присяжнюка, уряд задоволений своїми досягненнями в аграрній сфері. Зокрема, тим, що вдалося знизити імпорт іноземної продукції, особливо фруктів на 52%. Втім, експерти знову нагадують, що остаточні прогнози робити поки що зарано.

 17 лютого 2025
Інвестиції в будівництво та запуск заводу з виробництва біометану потужністю 3 млн м³ на рік становлять близько 6 млн євро. Такий проєкт окупиться десь за 4 роки.
Інвестиції в будівництво та запуск заводу з виробництва біометану потужністю 3 млн м³ на рік становлять близько 6 млн євро. Такий проєкт окупиться десь за 4 роки.
17 лютого 2025
 17 лютого 2025
Українські виробники з осені 2024 року ведуть перемовини з китайськими компаніями щодо експорту молочної продукції, виготовленої саме з молока А2.
Українські виробники з осені 2024 року ведуть перемовини з китайськими компаніями щодо експорту молочної продукції, виготовленої саме з молока А2.
17 лютого 2025
 16 лютого 2025
Науковці вважають, що у майбутньому смак пива може стати гіршим. Причина – глобальне потепління.
Науковці вважають, що у майбутньому смак пива може стати гіршим. Причина – глобальне потепління.
16 лютого 2025
 15 лютого 2025
В Україні цього тижня почали знижуватися ціни на імпортні помідори виробництва Туреччини. Причиною цього стала досить слабка зацікавленість гуртових компаній та роздрібних мереж у закупівлі цієї продукції.
В Україні цього тижня почали знижуватися ціни на імпортні помідори виробництва Туреччини. Причиною цього стала досить слабка зацікавленість гуртових компаній та роздрібних мереж у закупівлі цієї продукції.
15 лютого 2025
 14 лютого 2025
Какао, ключовий інгредієнт шоколаду, стає все більш дефіцитним, оскільки екстремальні погодні умови порушують виробництво в Західній Африці. Цей регіон, до якого входять Гана, Кот-д’Івуар, Камерун і Нігерія, виробляє близько 70% світового обсягу какао, і наразі від зіткнувся з серйозною проблемою.
Какао, ключовий інгредієнт шоколаду, стає все більш дефіцитним, оскільки екстремальні погодні умови порушують виробництво в Західній Африці. Цей регіон, до якого входять Гана, Кот-д’Івуар, Камерун і Нігерія, виробляє близько 70% світового обсягу какао, і наразі від зіткнувся з серйозною проблемою.
14 лютого 2025
 14 лютого 2025
Всеукраїнський Конгрес Фермерів закликає владу розглянути питання розробки методичних рекомендацій для обласних адміністрацій щодо критеріїв бронювання для фермерських господарств, які обробляють до 500 га землі.
Всеукраїнський Конгрес Фермерів закликає владу розглянути питання розробки методичних рекомендацій для обласних адміністрацій щодо критеріїв бронювання для фермерських господарств, які обробляють до 500 га землі.
14 лютого 2025

Please publish modules in offcanvas position.