Потреба насіння
Потреба в насінні залежить від площ посівів. Так, посівна площа під урожай 2013 року в усіх категоріях господарств мало чим відрізнятиметься від попередніх років та планується в обсязі близько 27,5 млн га. Разом з тим, структура посівів дещо зміниться. Частка зернових та зернобобових культур у загальних посівах збільшиться до 58% (торік 56,6%), тоді як технічних культур зменшиться до 25% (27,5% у 2012 році). У свою чергу, частка площ під картоплею і овоче-баштанними культурами, а також під кормовими залишиться на торішньому рівні.
Результати осінніх польових робіт свідчать, що площі посівів озимих культур на зерно під урожай 2013 року становлять 8,1 млн га, в тому числі: пшениці - 6,7 млн га, ячменю - 1,1 млн га, жита - 304 тис. га. Стан посівів озимини кращий за середньорічні показники останніх 10 років, що дає підстави розраховувати на їх успішну перезимівлю та збереження під час відновлення весняної вегетації. На весні прогнозується розширення посівних площ під кукурудзою на зерно та ріпаком, які є одними з основних експортних культур. Якщо у минулому році аграрії засіяли кукурудзою 4,6 млн га, то в нинішньому площа під культурою може збільшитися на 5-7 %. Загалом за рахунок насіння високих репродукцій та розширення посівних площ прогнозується збільшення порівняно з минулим роком обсягів виробництва зерна на 20-50 %.
Поряд з цим очікується скорочення посівних площ цукрових буряків до 350 тис. га проти 455 тис. га в минулому році. На скорочення посівів впливатиме перевиробництво цукрових буряків та низькі ціни на цукор. Посівних площ на прогнозованому рівні достатньо для отримання урожаю цукрових буряків на рівні 1,5-1,6 млн т, що повною мірою забезпечить потреби внутрішнього ринку України. На рівні 2012 року прогнозуються посіви ячменю, гречки, сої, картоплі і овочів.
Формування ресурсів
При плануванні господарської діяльності аграрії ставлять за мету отримання максимальних прибутків. Враховуючи середні витрати на 1 га зернових культур близько 3,5 тис грн, врожайність становить 3 т/га, собівартість зерна досягає 1,2 тис. грн. Закупівельні ціни початку сезону на основні види зерна становили 1,5 тис. грн, тому рентабельність господарювання дорівнювала 25%. Разом з тим, на окремі види сільськогосподарських культур доходи знаходилися на відносно високому рівні. Так, дохідність кукурудзи на зерно становила від 9 тис. грн/га, соняшнику - 8 тис. грн., сої - 7 тис. грн/га.
До того ж, окремі види зерна мали позитивну цінову тенденцію впродовж сезону, та за шість місяців подорожчали на третину. Так, у середині грудня 2012 року пшениця продовольча, ячмінь фуражний, кукурудза коштували близько 2 тис. грн/т, соняшник - 4,8 тис. грн/т, соя - 4,4 тис. грн/т. Відтак, при реалізації вирощеного врожаю у другій половині маркетингового року аграрії матимуть більші доходи.
За інформацією Мінагропроду України, загальна потреба в насінні ярих зернових та зернобобових культур (без кукурудзи) у сільськогосподарських підприємств становить 482,3 тис. т, яке фактично є в наявності. На початок січня до посівних кондицій сільськогосподарськими підприємствами підготовлено 85% насіння ярих зернових та зернобобових культур (без кукурудзи). Зокрема, понад 100% до потреби підготовлено насіння у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Чернігівській, Черкаській, Полтавській та Херсонській областях. Підготовка насіння до посівних кондицій триває та знаходиться на постійному контролі профільного міністерства. Наявність страхових запасів насіння у ДП «Державний резервний насіннєвий фонд» становить 9,6 тис. т, в тому числі кукурудзи та ячменю понад 2 тис. т. Окрім цього, науково-дослідними установами НААН України передбачається реалізувати близько 20 тис. т насіння ярих зернових і зернобобових культур.
Особливість вітчизняного насінництва
Вирощування насіння, його реалізація та використання регламентуються законодавчими актами. Від дотримання законодавства залежить врожайність сільськогосподарських культур, а відтак, продовольча безпека держави. Вітчизняна система насінництва складається із ланок оригінального, елітного і репродукційного насінництва, страхових фондів та державного резервного насіннєвого фонду. Залежно від цього насіння сільськогосподарських культур поділяється на такі категорії: оригінальне, елітне, репродукційне (для гібридів - гібридне).
Враховуючи вітчизняну нормативну базу з організації насінництва, для сівби на товарні посіви використовують винятково сортове насіння, підтверджене сертифікатом про якість. Кількість генерацій репродукційного насіння залежить від особливостей культури. Використання репродукційного насіння нижче 5-ї генерації заборонено.
Право на виробництво та реалізацію насіння мають суб’єкти насінництва, що пройшли атестацію, отримали паспорт на виробництво та реалізацію насіння відповідних категорій та внесені до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу. Паспорт видається не більш, ніж на 5 років. Після закінчення терміну дії проводиться переатестація. Суб’єкти насінництва, які одержали паспорт і занесені до реєстру виробників, мають право виробляти насіння для реалізації лише зазначених у реєстрі сортів і гібридів. Сорти, не занесені до Державного реєстру сортів рослин, вирощувати для реалізації та поширення в Україні забороняється.
Цінова ситуація
Цьогорічна посуха та зумовлене нею зниження урожайності у світі стимулювали зростання цін не тільки на товарне зерно, а й на посівний матеріал. Фактично світовий ринок насіння очікує підвищення попиту та цінового тиску через недостатність пропозиції та побоювань виникнення дефіциту. Разом з тим, ціни на насіння ярих культур впродовж листопада-січня майже не відрізняються від торішніх. Зокрема, елітне насіння ярої пшениці, ячменю вітчизняної селекції та виробництва для цьогорічної сівби можна придбати за ціною 3,6-3,8 тис. грн/т, овес - 4,2-4,5 тис. т, горох - 5,8-6,5 тис. грн/т.
Орієнтовні ціни на насіння та гібриди вітчизняної селекції
Враховуючи незначні обсяги придбання агропідприємствами посівного матеріалу, угоди купівлі-продажу необхідного насіння укладаються здебільшого на регіональному рівні. Кожен регіон має наукові установи, дослідні господарства системи насінництва, а також розвинену мережу дилерських представників світових компаній та інших комерційних структур. Проте на насіння злакових культур домінує пропозиція продукції українського походження.
Основною культурою весняної сівби стане кукурудза на зерно. Потреба внутрішнього ринку насіння кукурудзи становить близько 100 тис. т посівного матеріалу. У кінці грудня гібриди кукурудзи провідних іноземних виробників коштували від 84 $/п.о. (80 тис. насінин). При цьому ціни на вітчизняні сорти та гібриди становили від 12 до 32 тис. грн/т. Ціни на олійні культури мали широкий діапазон. Зокрема, гібриди соняшнику іноземних компаній коштували від 123 $/п.о. (150 тис. насінин), ріпаку - 200 $/п.о. (1,5 млн насінин), сої - 12 тис. грн/т. Вітчизняні гібриди соняшнику можна було придбати за цінами від 12 до 32 тис. грн/т, елітне насіння сої - 9 тис. грн. Відтак, залежно від вимог та вподобань покупців можна вибрати на ринку необхідний посівний матеріал.
Орієнтовні ціни на гібриди зарубіжної селекції
Розвиток насіннєвого ринку
Насіннєвий ринок в Україні активно розвивається. Його ємність у 2012 році за оцінками експертів перевищує 2 млрд доларів США. При цьому частка імпортного насіння досягає 30%. Зрозумівши перспективність та прибутковість цього бізнесу, багато аграріїв обирають саме такий напрям діяльності. Суб’єктами насінництва можуть стати фізичні та юридичні особи, яким дозволено займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння. Провідне місце на ринку насінництва України займають вітчизняні наукові установи, основними серед яких є: Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насінництва та сортовивчення (Одеська область), Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва (Харківська), Інститут цукрових буряків (м. Київ), Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла (Київська), Інститут зернового господарства УААН (Дніпропетровська), Інститут олійних культур (Запорізька), Інститут луб’яних культур (Сумська). Окрім цього, кожен регіон має свої центри наукового забезпечення агропромислового виробництва з чисельними дослідними господарствами.
За два десятиліття розвитку ринкових відносин на ринку України відкрили власні представництва, успішно розвивають виробничу та збутову інфраструктуру провідні світові насінницькі компанії. Звичними для аграріїв є продукція компаній Pioneer, Monsanto (США), Syngenta (Швейцарія), KWS(Німеччина). Ці структури здебільшого займаються реалізацією насіння та гібридів кукурудзи, соняшнику, сої, ріпаку, цукрових буряків. За час діяльності вони відкрили на території України власні заводи, мають дослідні господарства або поля, сформували регіональні дилерські мережі. В Україні майже не лишилося сільськогосподарських підприємств та фермерів, яким би не довелося випробувати посівний матеріал закордонних селекціонерів на власному досвіді. Проте навіть, не користуючись такою продукцією, всі аграрії знають про присутність іноземних компаній на внутрішньому ринку.
Останнім часом в Україні поширюються універсальні комерційні підприємства, що спеціалізуються на реалізації матеріально-технічних ресурсів аграрним підприємствам. В одній компанії можна отримати інформацію про переваги та недоліки широкого спектру посівного матеріалу різних виробників, поради щодо адаптованого до природно-кліматичних умов господарювання сорту чи гібриду. Такі компанії успішно працюють поряд із вітчизняними та іноземними структурами ринку насінництва.
Упровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, оновлення елітного та репродукційного насіння, забезпечення посіву насінням не нижче ІІ репродукції дає можливість збільшити врожайність та виробництво зерна до 30%. Тож здебільшого від насіння залежать майбутній урожай та результати річного господарювання.
