Підсумки 2012 року
Більшість аграріїв торік недоотримали запланованих урожаїв. Це пов’язано як з посушливими погодними умовами, так і з порушенням технології вирощування сільськогосподарських культур. Зменшуються обсяги використання мінеральних добрив, засобів захисту рослин та паливно-мастильних матеріалів. З року в рік аграрії намагаються заощадити кошти й одночасно отримати гідний урожай та вигідно його продати.
Основними складовими ефективності рослинництва є урожайність, виробничі витрати і рівень рентабельності виробництва. У 2012 році більш рентабельними культурами були соняшник, кукурудза та соя. Менш ефективним стало виробництво зерна ярих колосових культур. Рентабельність вирощування основних сільськогосподарських культур упродовж двох останніх років суттєво не змінилася. Так, рентабельність пшениці озимої (3 клас) торік розрахунково становила 25%, ячменю ярого - 19%, сої - 60%, кукурудзи - 76%, і це попри те, що урожайність озимої пшениці в 2012 році порівняно з минулим знизилася на 6 ц/га, ячменю - 4, сої - 3, кукурудзи - 17 ц/га. Така ситуація пояснюється підвищенням цін реалізації вирощеної продукції, незважаючи на подорожчання окремих складових елементів витрат.
Упродовж 2012–2013 маркетингового року (МР) ціни на зерно та насіння олійних культур поступово зростали. У кінці лютого середня ціна пшениці 3 класу становила 2,2 тис. грн/г, що на 10% більше порівняно з початком сезону, ячменю - 2 тис. грн/т (+5%), кукурудзи - 1,9 тис. грн/т (+11%), сої - 4,3 тис. грн/т, що на рівні початку сезону.
Таблиця. Розрахункова ефективність вирощування сільськогосподарських культур у 2012 році
Відмінна від попередніх років склалася ситуація із вирощуванням соняшнику. Через тривалий пересів загиблих озимих та окремих ярих культур соняшник сіяли до липня. Отже, було багато різновікових рослин, які попри сформовані посушливі умови по-різному використовували літні опади. Тому рівень сформованої урожайності суттєво коливався, але все ж забезпечив високу ефективність цієї культури. Його рентабельність становила 74%.
На показник рентабельності виробництва продукції рослинництва, а значить, і ефективності впливають матеріальні витрати. Упродовж останніх 6 років частка витрат на запасні частини, ремонт і будівельні матеріали для ремонту коливалася від 9 до 12%; насіння і посадковий матеріал - від 18 до 20%; оплата послуг і робіт, виконаних іншими організаціями, та решта матеріальних витрат - 17–23%, мінеральні добрива - 19–26%; нафтопродукти - від 20 до 28%. Найбільша ж частка у структурі матеріальних витрат (40–54%) припадала на мінеральні добрива та нафтопродукти. У результаті істотного подорожчання усіх складових елементів собівартості, насамперед витрат на мінеральні добрива та пально-мастильні матеріали, а також внаслідок диспаритету цін окремі сільськогосподарські підприємства навіть зазнавали збитків.
Незважаючи на те, що досить прибутковим залишається вирощування соняшнику, сої та кукурудзи, все ж з кожним роком росте збитковість вирощування окремих сільськогосподарських культур, що зменшує прибутковість галузі. Якщо ж подібна тенденція з подорожчання складових сільськогосподарського виробництва рослинницького напряму триватиме, то аграріям, швидше за все, доведеться більше економити на застосуванні високоякісних сортів та гібридів, добрив, засобів захисту рослин і покладатися на удачу й природну родючість українських чорноземів.
Світові тенденції
Кукурудза належить до основних фуражних культур світу. За прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), світове виробництво цього зерна у 2012–2013 МР становитиме 852 млн т, що на 4% поступатиметься рівню попереднього року. Зменшення виробництва впливає на зниження світової торгівельної активності. Попри те, що Україна в минулому сезоні обійшла Бразилію й піднялася на 3 місце світового рейтингу експортерів, через зниження урожаю вимушена повернутися до звичного за останні 5 років четвертого місця цього переліку. Лідером світового кукурудзяного виробництва залишаються США, незважаючи на 40 мільйонне зниження валового збору порівняно з минулим роком. Це вплинуло на зменшення обсягів американського експорту до 26 млн т. Таким чином, Бразилія, впритул підібралася до лідера з експорту кукурудзи поточного сезону із прогнозованим експортом 22,5 млн т.
Структура світового експорту кукурудзи у 2012–2013 МР
За обсягами зовнішніх продажів першого півріччя 2012 року вона навіть перевершила США, проте запаси її попереднього урожаю майже вичерпані. Цього сезону Аргентина, яка поступилася Бразилії, поставить на світовий ринок, за оптимістичними прогнозами, 19,5 млн т. Замикає п’ятірку лідерів Індія, яка в поточному сезоні зможе експортувати до 3 млн т кукурудзи.
За оцінками експертів Україна досягла максимальних масштабів розвитку галузі. Так, площа кукурудзяного клину розширилась до 4,7 млн га, що майже на третину перевищує попередній сезон. Через жарке та сухе літо отримана врожайність не дозволила українським фермерам зібрати рекордний вал цього зерна. Разом з тим, Україна займає майже 13% світового ринку кукурудзи. Подальше підвищення виробництва можливе за рахунок вищих технологій вирощування, які дозволять підвищити урожайність на уже існуючих площах.
Соняшник. У 2012–2013 МР світове виробництво соняшнику зменшиться до 36,5 млн т, тобто поступатиметься попередньому сезону на 11%. Скорочення виробництва стане наслідком зниження урожайності та зменшення посівних площ. Так, урожайність очікується близько 1,4 т/га, що на 7% менше попередньої. Посівна площа цієї культури становитиме 24,8 млн га, що на 4% не досягатиме показника 2011–2012 МР.
Структура світового виробництва соняшнику в 2012–2013 МР
У новому сезоні збільшення урожаю прогнозується в Аргентині, Туреччині та Китаї. Інші країни матимуть втрати врожаю порівняно з минулим сезоном. Найбільший недобір урожаю спостерігатиметься у Росії. Країна виробила 7,5 млн т насіння, що на 22% менше попереднього року. Через посуху в Центральній і Східній Європі, а також в Іспанії відбулося зменшення обсягів виробництва соняшнику. Якщо в минулому МР країни ЄС виростили 8,3 млн т насіння, то в нинішньому - 7 млн т. Проте Україна й надалі залишить за собою провідні позиції у світовому рейтингу виробників соняшнику.
Світове споживання соняшнику зменшиться. У новому сезоні попит на цю олійну культуру становитиме 36,6 млн т, що менше порівняно з рекордним показником попереднього сезону на 9%. Таким чином, четвертий сезон поспіль обсяги споживання соняшнику перевищать його виробництво. Це вплине на зменшення світових кінцевих запасів. На кінець нинішнього сезону вони очікуються в обсязі 0,8 млн т, проти 1,7 млн т роком раніше.
Зростання виробництва негативно позначиться на світовій торгівлі. Обсяги експорту прогнозуються на рівні 1,6 млн т, що на 18% менше показника попереднього сезону. Світовими лідерами з експорту насіння соняшнику є ЄС-27 з обсягом зовнішнього продажу на рівні 28% загального фонду, Україна - 19%, Росія - 9%, Аргентина - 5%. Основним покупцем соняшнику залишиться Туреччина, на яку припадатиме 36% світового імпорту та країни ЄС-27 (16%). Загалом обсяги світової торгівлі соняшником відносно його внутрішнього споживання становлять лише 4%, що пояснюється переробкою насіння соняшнику в країнах його виробництва. Світова торгівля соняшниковою олією та шротом проводиться більш активно.
Соя. Світове виробництво сої у поточному сезоні становитиме 268 млн т, що на 29 млн т перевищить попередній сезон. Площа вирощування сої у світі має тенденцію до щорічного зростання, та, як наслідок, у поточному сезоні перевищить всі періоди вирощування цієї культури. Вона становитиме 108 млн га, що на 6 млн більше порівняно з попереднім сезоном. Зростання чисельності населення у світі забезпечує підвищений попит на сою та продукти її переробки, оскільки у країнах з низьким рівнем доходів населення вони використовуються як дешевий рослинний білок для харчування людей, а у розвинених країнах - цінна білкова сировина у годівлі тварин.
У поточному сезоні попит на цю культуру становитиме 261 млн т, що більше порівняно з минулим сезоном на 5 млн т. На відміну від попереднього року, обсяги споживання сої поступатимуться її виробництву. Це позитивно позначиться на світових кінцевих запасах. На кінець сезону вони становитимуть 60 млн т, що на 9% перевищує минулорічні.
Збільшення виробництва призвело до підвищення активності світової торгівлі. Обсяг експорту сої очікується на рівні 99 млн т, що на 9,6% перевищить рівень минулого року. Загалом частка експорту сої відносно обсягів його споживання становить 38%, що пояснюється значним задоволенням потреб світових споживачів саме соєвими бобами, а не продуктами їх переробки, якими є олія та шрот. Структура світового експорту сої розподіляється наступним чином: Бразилія - 39%, США - 37%, Аргентина - 11%. Експортують великі обсяги сої також Парагвай та Канада.
Найбільшим імпортером сої є Китай. Минулого сезону обсяги закупівель країни становили майже 65% світового імпорту. У найближчій перспективі Китай буде змушений збільшити закупівлі сої для потреб внутрішнього ринку. Оскільки запаси продукції у країні знаходяться на дуже низькому рівні, а цьогорічний урожай зменшився до 12,6 млн т, що майже на 15% менше минулорічного.
Прогнози виробництва
Підвищення ефективності рослинництва сільськогосподарських культур можливе лише за умови інтенсифікації галузі та раціонального використання матеріально-технічних засобів і ресурсів. У подальшому ведення рослинництва характеризуватиметься змінами природно-кліматичних умов України, зокрема, відсутністю опадів восени та сильними морозами взимку, тобто необхідно буде переглядати структуру посівів озимих і ярих культур. Частка соняшнику в структурах посівів є досить високою, що негативно позначатиметься на ефективному використанні ріллі. Подальше розширення посівних площ під соняшником є недоцільним через погіршення екологічного стану. Підвищення врожаїв соняшнику має відбуватися завдяки інтенсифікації його виробництва. В свою чергу, орієнтація виробництва на більш прибуткові культури, зокрема кукурудзу, є перспективним напрямом збільшення обсягів виробництва продукції.
За прогнозами асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» в новому сезоні врожаї соняшнику становитимуть в межах 8–8,5 млн т, що на рівні минулого року. При цьому прогнозується збільшення виробництва кукурудзи до 23,5 млн т, сої - 2,5 млн т, ріпаку - 1,8 млн т. Вирощених урожаїв вистачить для забезпечення потреб внутрішнього ринку та формування експортного фонду. У новому сезоні очікується експорт кукурудзи до 14,5 млн т, ріпаку - 1,7 млн т, що становитиме близько 95% від його загального виробництва. Враховуючи збільшення виробництва зернових та олійних культур, виникатиме потреба в модернізації та розбудові логістичної та переробної інфраструктури внутрішнього ринку.
