Умови, в яких знаходяться зараз сільгоспвиробники, настільки критичні і складні, що у разі не втручання з відповідними рішеннями тих осіб, які можуть цю ситуацію виправити, є великий ризик розпрощатися з планами повернення статусу житниці Європи. Так песимістично оцінюють сфитуацію експерти галузі. Прогнози на новий урожай змінюються ледь не щотижня. Скажімо, УКАБ спочатку озвучував цифру у 55 млн т зернових. На сьогодні, з урахуванням нинішнього стану справ, показники зменшилися до 53 млн т. Однак і це не межа. Зі слів Олександра Вержиховського, виконавчого директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», якщо ситуація не покращиться у законодавчому полі найближчим часом, не виключено, що можна сподіватися на 48–50 млн т.
Позначиться на загальній цифрі урожайності і скорочення посівних площ. За інформацією УКАБу, цьогоріч аграріями точно не буде засіяно 500–700 тис. га. На це впливає багато чинників. Зокрема, брак власних обігових коштів та відсутність банківського кредитування. Банки відмовляються кредитувати за будь-яких умов.
Експерти й активісти профільних громадських організацій активно долучаються до вирішення існуючої проблеми та пропонують свій вихід із ситуації. Вадим Бодаєв, голова ради федерації роботодавців АПК, розповів, що міністру Ігорю Швайці були направлені пропозиції стосовно того, що необхідно робити. «На наш погляд, слід звернутися в уряд з вимогою впровадження екстраординарних заходів з кредитування аграрного сектору, - говорить пан Бодаєв. - Заходи прості. Відомо, що Нацбанк рефінансує банки, які діють в Україні. Тому потрібно зобов’язати їх хоча б 10–15 % коштів, що вони отримують, в обов’язковому порядку спрямовувати для фінансування АПК. Це будуть не пільги, а традиційні кредити. Такі заходи важливо запровадити протягом найближчих 3 тижнів, позаяк потім уже буде не актуально».
Крім того, великою проблемою для АПК є діяльність податкових інспекцій, які за старою схемою продовжують нараховувати штрафні санкції підприємствам за те, що ті обробляють та вирощують сільгосппродукцію на незареєстрованих землях. Експерти переконані, що це проблема не виробника, який подає на реєстрацію, це спеціально створена система, яка дозволяє підтримувати його у «підвішеному» стані. «Тут є простий вихід - оголосити мораторій на півроку на всі перевірки, - пропонує Вадим Бодаєв. - Зекономимо на цьому великі гроші. Зрозумійте, від того, що нараховуються штрафи, які аграрії оплатити не можуть, бюджет країни не наповниться».
І справді, на сьогодні досі актуальним залишається питання реєстрації прав оренди земель, яке обговорюється дуже активно останнім часом в аграрних колах. Процедура, на жаль, так і не спрощена, як були величезні черги в реєстраційних органах, так вони і залишилися, як не вводилася в електронному вигляді передача даних на реєстрацію, так її і немає. І якщо ситуація не зміниться, то близько 2 млн га землі, які мали б бути зареєстровані, не використовуватимуться взагалі. А звідси - і скорочення загального валу врожаю. І про якійсь рекорди годі й говорити, поки в країні ситуація знаходитиметься у цьому руслі.
Переймаються вітчизняні сільгоспвиробники і збереженням поточної системи пільгового оподаткування. Сьогодні аграрії обкладаються фіксованим сільгоспподатком, який заміняє цілу низку податків і зборів. Крім того, мають змогу акумулювати ПДВ, аби надалі його використовувати у власних цілях. Така система повинна бути збережена, бо в умовах практично повної відсутності державної підтримки, це єдине поле і єдиний інструмент, яким наша держава ще хоч трішки підтримує вітчизняного виробника, і робить українську сільгосппродукцію конкурентною на ринках. «Якщо ми і це заберемо, то можемо ставити великий і жирний хрест на нашому агросекторі», - акцентує Олександр Вержиховський.
Виробники про це говорять мовою цифр: «Якщо на сьогодні ми візьмемо собівартість продукції у структурі прямих витрат, у нас вхідне ПДВ становить 17 %, - розповідає Інна Метельова, заступник голови корпорації «Сварог Вест Груп». - Тому дуже важливо це ПДВ залишити. Ми розуміємо, що воно не повертатиметься, позаяк у бюджеті немає коштів, але буде податковий кредит. Це була б дуже велика підтримка в нинішніх умовах, нівелюючи таким чином наші втрати на етапі закупівлі матеріальних ресурсів. Це був би стимул для аграріїв не заходити в мінуси виробництва основних культур».
Ну і досі залишаються невирішеними питання дерегуляції. Йдеться про велику кількість регуляторних документів в АПК, які обтяжують діяльність агровиробників. Останні виступають за їх скорочення, зокрема, вимагають від нової влади скасування обов’язкової сертифікації якості зерна, обов’язкової щорічної сертифікації зернових складів, скасування погоджень на кожну партію імпортованих ЗЗР, скасування ТО для сільгосптехніки. На словах навіть заручилися підтримкою нового міністра у вирішенні цих проблем, однак віз і нині там.
Коментар
Олександр ЖУРАВЕЛЬ, голова ФГ «Журавель», Полтавщина
- Допомоги матеріальної від влади ми не просимо, бо самі розуміємо, яка нині ситуація. А стосовно дерегуляції - торік ми зіткнулися з проблемою укладання договорів оренди на державну землю. Відкритим залишалося питання: хто з боку держави має право укладати договір оренди на землі запасу та невитребувані паї? Спочатку це були РДА, але торік ці повноваження в останніх забрали і нікому їх не надали. В кінці минулого року заступник міністра повідомив, що повноваження нададуть обласним державним земельним агенціям. Але щоб укласти договір оренди, треба заплатити відкату доларів 300 з гектару. Тому вимога № 1: роз’яснити, хто має відповідати за державну землю, в особі кого держава має підписувати ці договори? На думку фермерів, ця функція повинна бути не в області, а максимум у районі, а то взагалі на рівні села.
Хочу ще поділитися з вами, як насправді відбувається реєстрація оренди землі. Мало того, що це страшенно довгий процес, бо так запровадили, що договір дійсний тоді, коли його зареєструють, а ця процедура триває роками (приблизно 2 роки). А відповідно до Земельного кодексу увесь цей час договір вважається недійсним. Податкова інспекція часу не гає і просто починає душити фермерів. На думку податкових органів, продукція, вирощена на незареєстрованій землі, не є сільськогосподарською. Але ж це абсурд! Виробники судяться з ПІ. Пресинг досі відбувається. Ціна питання - 1000 грн/га штрафу. Порахуйте, які це великі кошти. Тому ми вже не просто прохаємо, а вимагаємо припинити ці справи. Ті, хто судяться, зазвичай виграють суди.
Сама процедура реєстрації займає по кілька годин. Коштує 250 грн, всі ці гроші йдуть на фірму «рога й копита» в Київ. За день реєструється максимум 7 договорів на весь район.
В результаті на Полтавщині є поля по 50–100 га, які заростають бур’янами, бо ніхто не може взяти на себе відповідальності укласти договір оренди та зареєструвати його. Фермери просто відмовляються від землі. На наш погляд, у такому разі важливо дозволити реєструвати права оренди приватним нотаріусам, як це відбувається із нерухомістю. Бо інакше - виходу немає. Виробнику легше відмовитися від землі, аніж мати потім таку тяганину і платити величезні штрафи незрозуміло кому і за що.
