За результатами поточного маркетингового сезону, українцям вдалося виростити і зібрати рекордний урожай - 11,5 млн т олійних культур, зокрема, сої намолочено 2,8 млн т, ріпаку - 2,35 млн т. За вісім місяців перероблено 7 млн т соняшнику, вироблено 3 млн т олії, з яких експортовано 2,5 млн т.
На 1 травня перехідні залишки становили понад 3,31 млн т, тоді як торік 2,5. Тобто в аналогічний період минулого року заводи уже зупинялися. Цього ж року навпаки ремонтний сезон буде суттєво скорочений.
За свідченням фахівців, потужностей в Україні достатньо (а це 14 млн т), щоб переробити майже всі зібрані олійні культури.
Унікальний соняшник
Окрім можливості добре заробити, український соняшник забезпечує й іншу складову - енергетичну. «Справа в тому, що при його переробці утворюється лушпиння, яке є альтернативним джерелом палива, - говорить генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук. - Його виробляється десь 1,5 млн т. Половина спалюється. Частина лушпиння гранулюється та переважно експортується. Обсяг експорту - 600–700 тис. т. А тепер проста арифметика: 2 т лушпиння дорівнює 1 тис. куб. м газу, відтак, 400 куб. м газу ми могли б економити. В цьому, власне, полягає унікальність галузі».
Так, для цього необхідне відповідне обладнання - турбіни для виробництва електроенергії. Два заводи в Україні, Cargill та «Кіровоградолія», уже мають таке устаткування. А з урахуванням того, що тарифи на електроенергію з року в рік зростають, ця справа вкрай необхідна.
Соя на передовій
Аналіз показників зростання виробництва сої як у світі, так і в Україні свідчить про те, що ця культура є найбільш динамічною у плані розвитку та переробки. Торік у світі було вирощено 286 млн т сої.
Україна також йде в ногу зі світовими тенденціями. Якщо ще у 2003 році ми експортували 42 тис. т сої, то у 2013 - 1,492 млн т. Розширилася також і географія поставок: якщо у тому ж таки 2003 році сою поставляли у 10 країн світу (з них у 4 європейських), то нині - 41 країна, серед яких 12 із ЄС.
Збільшувалися пропорційно і площі посівів сої: у 2003 році вони становили 189 тис. га при урожайності 12 ц/га. У 2010-му вийшли на 1 млн га, урожайність сягала 16 ц/га. У 2012 році Україна займала 8 місце у світі з посівів сої. А от до 2017-го планується вийти на 2 млн га та зібрати 4 млн т сої. Плани наполеонівські, але все в наших руках.
Останнім часом жваво обговорюється питання введення митного тарифу у 15 % на експорт сої. Однак думки стосовно доцільності такого рішення розбігаються. Віктор Тимченко, президент Української асоціації виробників та переробників сої, переконаний, що це негативно відіб’ється на галузі. «Передусім це позначиться на зниженні цін, скороченні переробки, заводи будуть недозавантажені. Мотивація цього рішення - збільшити надходження до бюджету від нарощення переробки. Але цього не буде. Виробники вважають, що таким шляхом, як раніше пішли по соняшнику, по сої наразі ще рано йти. Аграрії не стали ще добре на ноги».
Також актуальним нині залишається питання збільшення виробництва шроту. Якщо у 2006 році ми імпортували 160 тис. т шроту на корм птиці, то торік 8 тис. т при виробництві у понад 500 тис. т. Загалом минулоріч в Україні було перероблено 800 тис. т сої.
Прогнози на майбутній урожай
Оскільки торік було зібрано рекордний урожай соняшнику, як наслідок, маємо рекордні перехідні залишки. А це відповідно відбилося на структурі посівів олійних культур. За даними АПК-Інформ, цього року вперше очікується, що площі під соняшником не зростатимуть. Швидше за все, що вони будуть на рівні минулого сезону. «Якщо сумарно загальні площі під олійними культурами нами прогнозуються у межах 7,827 млн га, то під соняшником - 5,2 млн га. Це, фактично, рівноцінно торішнім посівним площам», - говорить Родіон Рибчинський, керівник відділу бізнес-проектів «АПК-Інформ».
Ріпак демонструватиме зниження посівів на 10 % (торік було 1,080 млн га, цьогоріч - 970 тис. га). Соя навпаки покаже подальше зростання - на рівні 20 % (з 1,350 млн га до 1,650 млн га).
«При прогнозованій середній урожайності ми очікуємо сумарний валовий збір олійних культур 15 млн 52 тис. т, що на 7 % менше, ніж торік, - узагальнює Родіон Рибчинський. - Причиною цьому є подорожчання матеріально-технічних ресурсів, як наслідок, зменшення витрат на гектар, використання менш якісного насіннєвого матеріалу, скорочення проценту обробки посівів та зниження частки внесення мінеральних добрив».
Найбільш відчутно зменшаться валові збори по соняшнику - на 11 %, до 9,7 % млн т, по ріпаку - на 12 %, до понад 2 млн т, соя навіть при зниженні урожайності дасть приріст валового збору на 15 % і він очікується 3,2 млн т.
Досягнення галузі
За 15 років в Україні побудовано 23 заводи, модернізовано майже всі підприємства, що працюють 330–350 днів у році. За прогнозами «Укроліяпром», за цей маркетинговий рік буде вироблено 4,3 млн т соняшникової олії, на експорт відправиться 3,8 млн т. За умови нормальної роботи портів, вітчизняна галузь матиме 123 % зростання.
Крім того, у 7 портах збудовано 13 терміналів, а цього достатньо, щоб експортувати запланований обсяг продукції. «Перевагою нашої галузі є її експортна спрямованість, - вважає Степан Капшук. - Із 23 квітня Європа відкрила нам безмитне ввезення товарів, що забезпечить надходження 340–350 млн євро. У цій структурі 150 млн євро буде за рахунок оліє-жирової промисловості (це фасована продукція, спецжири, шроти)».
30 % з того, що йтиме на експорт, потрапить в Індію, на другому місці - Китай, на третьому - Європа. До слова, торік ЄС закупив 565 тис. т олії. Помножте це на 1100 доларів, звідси виходить, що на 600 млн доларів було закуплено нашої продукції тільки європейськими країнами. Крім того, 2 млн т шротів.
Демонструючи жваві темпи розвитку, оліє-жирова галузь є добрим плацдармом для інвестицій. Інвестори зрозуміли ці тенденції й активно вкладають свої заощадження у будівництво заводів, логістику, придбання зерновозів, яких на сьогодні катастрофічно не вистачає. Відтак, за останні 10 років виробництво збільшено удесятеро.
