Рибогосподарська діяльність
Згідно зі ст.17 Закону України «Про тваринний світ» та вимог ст.ст. 3, 59 Земельного Кодексу України отримання договору оренди на землі водного фонду не надає права на вселення та використання риби й інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах. Тобто, крім договору оренди земель водного фонду, необхідно мати відповідні дозвільні документи для здійснення рибогосподарської діяльності на водних об’єктах, які видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства.

Найбільш поширеним видом рибогосподарської діяльності на малих водних об’єктах загальнодержавного значення було використання їх у Режимі рибогосподарської експлуатації (СТРГ). Наразі ситуація з рибництвом на внутрішніх водних об’єктах змінилась.
У разі якщо водний об’єкт наданий в оренду, рибогосподарська діяльність на ньому може здійснюватись як аквакультура або за Режимом СТРГ.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об'єктів, наданих у користування для потреб аквакультури, не належить до спеціального використання і здійснюється в порядку, визначеному власниками цих водних біоресурсів.
Що таке суб’єкт аквакультури?
З прийняттям Закону України «Про аквакультуру» рибогосподарська діяльність на водоймах, де не проводиться промисловий вилов риби за квотами, може здійснюватись як у Режимі спеціального використання (через створення СТРГ), так і в порядку ведення аквакультури, яке не належить до спеціального використання і визначається самим суб’єктом аквакультури.
При цьому необхідно виходити з вимог законодавства, згідно з якими суб’єктом аквакультури може бути користувач за обов’язкових умов:
1. Отримання водного об’єкта у користування (оренда або приватна власність). Згідно зі ст. 14 Закону України «Про аквакультуру» рибогосподарський водний об’єкт для цілей аквакультури надається у користування на умовах оренди юридичній або фізичній особі відповідно до Водного кодексу України. При цьому потрібно зауважити, що водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми надаються у користування на умовах оренди відповідно та у порядку, передбаченому ст. 51 Водного кодексу України, для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України водосховище комплексного призначення — водосховище, яке відповідно до паспорта використовується для двох і більше цілей (крім рекреаційних). Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об’єкти, що використовуються для питних потреб, розташовані в межах територій та об’єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд», а також річки, струмки, канали.
2. У договорі оренди має бути вказана мета оренди — для цілей аквакультури (рибництво) (ст. 13 Закону України «Про аквакультуру»).
3. Наявність дозволу на спеціальне водокористування (ст. 51 Закону України «Про аквакультуру»);
4. Наявність технічного проекту або паспорта водного об’єкта (Порядок розроблення паспорта водного об’єкта затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 18.03.2013 № 99, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.05.2013 за № 775/23307);
5. Водойма, на якій здійснюється діяльність з рибництва (аквакультури), має бути ізольованою (ст. 21 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів». Крім того, слід звернути увагу на пункт 2.1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.01.2013 № 45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2013 за № 240/22772 «Про затвердження зон аквакультури (рибництва) та рибопродуктивності по регіонах України», де з метою забезпечення раціонального використання рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) при наданні у користування водних об'єктів (їх частин) з метою риборозведення наведено норми рибопродуктивності зон аквакультури (рибництва) та зональну рибопродуктивність по регіонах України.);
6. Користувачі, що здійснюють свою господарську діяльність з рибництва (аквакультури), повинні надавати звітність за формою № 1А — риба (наказ «Про затвердження форми звітності № 1А-риба (річна) «Виробництво продукції аквакультури за 20__ р.» та інструкції щодо її заповнення» Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.03.2012 № .141, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.04.2012 за № 514/20827).
Режим спеціального використання водойм
Якщо передбачені законодавством умови не можна виконати в повній мірі, то відповідні рибогосподарські водойми неправомірно відносити до аквакультури і Закон України «Про аквакультуру» на них не поширюється. Рибогосподарська діяльність на таких водоймах має здійснюватись шляхом створення СТРГ, діяльність яких не обмежується ніякими умовами, крім визначених Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за № 64/14755.

Згідно з п. 1.1. Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання «Штучне розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання здійснюється без забирання води та скидання використаних (стічних) вод на рибогосподарських водних об'єктах…».
Дозвіл на спецводокористування надає право на користування водними ресурсами і включає: ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин (cт. 48 Водного Кодексу України). Вирішення питань проведення рибогосподарської діяльності на водоймах дозволом на спеціальне водокористування не передбачено, оскільки риба та кормові організми відносяться до іншого виду природного ресурсу.
Методом повного спуску води вилов риби може здійснюватися лише на водоймах, що побудовані та функціонують спеціально з метою товарного рибництва, а також на тих, де впроваджено аквакультуру.
Контроль за дотриманням договірних умов оренди земель водного фонду, так само як і за сплатою та дотриманням умов користування землями водного фонду і станом об’єкту, переданого в оренду, відповідно до чинного законодавства покладається на орган, який уклав відповідний договір — наразі це районні державні адміністрації.
Відповідно до п. 2.1 Інструкції для погодження Режиму необхідно надати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства (Держрибагентство України), проект Режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта, погоджений територіальним органом рибоохорони; науково-біологічне обґрунтування; заяву, погоджену з територіальним органом рибоохорони, у зоні контролю якого перебуває рибогосподарський водний об’єкт; карту-схему розташування СТРГ; свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності (засвідчені у встановленому законодавством порядку копії), ліцензію на право господарської діяльності, пов’язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм (для водних об’єктів більше 1 млн м2). Проект Режиму рибогосподарської експлуатації та науково-біологічне обґрунтування розробляє відповідна профільна наукова установа, що має затверджену програму робіт з цього напряму.
Режимом рибогосподарської експлуатації передбачається весь комплекс рибогосподарських заходів, починаючи з розрахунків вселення цінних об’єктів рибництва відповідно до рибогосподарських показників водойми (стан кормової бази, наявність хижих видів риб тощо) до заходів із рибогосподарської меліорації — викос рослинності, санація нерестовищ тощо.
Слід зазначити, що оскільки рибництво в Режимі СТРГ відноситься до спеціального використання водних біоресурсів, для аборигенних видів риб (що мешкають у водоймі та не вселялись суб’єктом господарювання) встановлюються ліміти вилучення, а для видів — вселенців (об’єкти зариблення) — планові показники вилову.
Крім того, з метою підтримки рибогосподарської діяльності, суб’єкт господарювання, що оформив Режим СТРГ, має одноособове право на здійснення рибогосподарської експлуатації водного об’єкту.
В цілому, при виборі кожного з напрямів рибництва на внутрішніх водоймах слід враховувати місцеві особливості. Наприклад, коли водний об’єкт неможливо взяти в оренду, або рибогосподарська діяльність планується на частині водного об’єкту (відокремлена затока водосховища, що не втратила гідрологічного зв’язку з основним водним об’єктом), або водойма не є спускною, краще оформлювати Режим рибогосподарської експлуатації водного об’єкту. У випадках невеликих водойм, що обладнані працюючими системами водоскиду, перевагу слід віддавати напряму аквакультури.