Хто втрачає, а хто стає сильнішим
«Нікуди росіяни від нас не подінуться, бо маємо спільні смаки, скажімо, на традиційні сири типу «Російського» чи «Голландського». Навряд чи хтось іще виготовлятиме таке персонально для них», — ділиться переконаннями заступник міністра аграрної політики та продовольства України Андрій Дикун. Мовляв, усе одно згодом східні сусіди експортуватимуть нашу молочку, але ми на той час уже станемо сильнішими і готовими працювати й на інших світових ринках. Прикладом наводить досвід грузинських колег, які в часи російських торговельних війн навчилися виготовляти багато якісного вина й експортувати його в 50 країн світу.
Після років мовчання і проблем у галузі зараз вітчизняні молочники почали впевненіше говорити про свої здобутки. Особливо після того, як спеціальна група експертів Європейської Комісії перевірила умови роботи підприємств галузі й уперше не виставила жодних суттєвих претензій та зауважень стосовно якості сировини, кінцевої продукції, а отже, і організації виробництва. Мають і конкретний результат у цифрах: за останні 5 років виробництво та реалізація молока ґатунку екстра в Україні зросли в 54 (!) рази. Тільки з такою продукцією можна виходити на європейський, а відтак і світовий ринок. Відверто кажучи, в умовах експорту продукції в Росію клопотатися щодо віп-ґатунку не було потреби. Лише необхідність диверсифікувати ринки збуту змушує зосередитися на виробництві та переробці саме високоякісного продукту.
Напрямки руху
У профільному аграрному міністерстві створено робочу групу, що опікується молочним ринком. Вона сформулювала його основні пріоритети і напрямки розвитку. Перший із них — упорядкування законодавства для ситуації, коли Європа вже готова брати українську продукцію, але змушена зупинятися через відсутність відповідних законів чи розбіжність у чинних нормах та стандартах. Другий напрямок — пошуки інших ринків для збуту молочної продукції. «Нас очікує вже не просто традиційна сирна війна, до якої звикли за останні роки, — змушений визнати Андрій Дикун. — На порозі реальна війна, і війна економічна. Тому щонайактивніше шукаємо нових партнерів. Експортна рада при міністерстві вже здійснила торгові місії до Казахстану, Грузії. У середині вересня вдалося підписати міжурядову угоду з Китаєм, де, зокрема, йдеться, що молочна продукція стає одним із пріоритетних товарів, якими будемо торгувати на цьому перспективному ринку. Тепер очікуємо експертів, котрі готуватимуть конкретні умови співробітництва». Дарма, що китайська традиція не передбачає вживання молока — потужний розвиток середнього класу в цій країні (до речі, його частка кількісно більша за все населення України) сприяє динамічній зміні смаків азійських споживачів, котрі вже знають толк у якісних продуктах, зокрема, й у молочних.
І третій напрямок уваги робочої «молочної» групи — сприяння створенню кооперативів, покликаних замінити стихію виробництва молока селянами-приватниками. Голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський наголошує, що це повинні бути не заготівельні чи обслуговуючі, а саме виробничі кооперативи. Тільки вони зможуть забезпечити належне виробництво молока високої якості. «Ми відзначаємо позитивну тенденцію зменшення питомої ваги продукції, виробленої одинаками-селянами — зараз вона вже складає лише 46 %».
Експерти ринку називають приблизні суми інвестицій в ефективні молочні комплекси та підприємства. Йдеться про вкладання в середньому 10 тис. доларів на 1 корову, тобто оптимальний комплекс на 1000-1200 голів із використанням сучасних технологій обійдеться у 10-12 млн дол. У випадку організації кооперативу ситуація суттєво полегшується. Використовуючи вже існуючу худобу, пасовища і придбавши елементарні охолоджувачі та доїльні зали, суми вкладених у виробничий комплекс коштів можна скоротити до 50-100 тис. грн. Щоправда, втілити такі плани можна буде тільки після змін у законодавстві, що регулює діяльність виробничих кооперативів.
Закони на домашнє завдання
Узгодження українських законів із європейськими вимогами заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов називає домашньою роботою: «Насправді така робота потрібна не стільки європейцям, скільки нашим виробникам, аби отримати комфортне середовище. За нинішніх законів відкриття ринків призводитиме до незручностей, некомфортності у їх роботі. Практично третину законів нам треба прийняти не тому, що від нас цього хтось вимагає, а просто тому що нам вони будуть вигідні. У ЄС вже вироблені хороші закони та правила, зручні для вирішення наших проблем. У тому числі і для того, щоби відкрити можливості для розвитку кооперації в Україні».
Поки що лобістам євроінтеграційних законів вдалося домогтися офіційного впровадження двох з понад десяти ключових документів. Кажуть, в умовах колишньої Верховної Ради, війни та двох виборів за півроку — це пристойний результат. І досягли його завдяки напрацьованому механізмові лобіювання, коли вже на етапі розробки узгоджують нюанси законопроекту з усіма учасниками ринку. «Переконані у швидкому прийнятті решти документів із пакету євроінтеграційних законів, — говорить Андрій Дикун. — Тому що лобіюємо не окремі інтереси груп чи компаній, а питання цілої галузі».
Нам теж смакує якісніше
За оцінками ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН), упродовж наступних 5 років, за умови орієнтації виробництва молочних продуктів на ринки ЄС, Близького Сходу та країн Азії, Україна зможе додатково виробляти майже 1,2 млн тонн молока ґатунку екстра на рік з прибутком виробника. «При цьому потрібно відходити від оцінки успішності молочної галузі за поголів’ям, — пропонує економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак. — Наприклад, у США вже протягом багатьох років падає поголів’я корів, але загальне виробництво молока зростає».
Та невже високоякісний продукт лишень зароблятиме гроші за кордоном і проходитиме повз свого, українського споживача? Український ринок молока та молочних продуктів 2013 року склав майже 26 млрд грн. Однак експерти Асоціації виробників молока України підрахували, що значна його частина припадає на недорогі продукти низької якості та безпечності. «Ті, хто вже виробляє та реалізує високоякісні продукти в Україні, переконалися, що в нас є великий внутрішній ресурс споживання кращих продуктів», — спирається на дані досліджень Андрій Ярмак. У решти експертів теж немає сумнівів у тому, що українці стануть більш перебірливими у смаках і при цьому враховуватимуть корисність та особливо безпечність молокопродуктів.
Попит на молоко екстра-ґатунку зростає, в першу чергу, з боку переробних підприємств, які намагаються виробляти інноваційні, нішеві продукти, що мають додану цінність. «Ми впевнено говоримо про те, що молочна продукція у наших магазинах — дуже якісна», — переконує Андрій Дикун і прогнозує, що ціни на молокопродукцію кращої якості в наших магазинах з часом будуть знижуватися. Пояснює це застосуванням виробниками ефективних технологій, котрі сприяють зменшенню собівартості. «Нинішню ситуацію можна назвати молочним проривом аграріїв України», — твердить заступник міністра аграрної політики та продовольства.
Владислава РУТИЦЬКА, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції
- Для нас дуже важливо навчитися торгувати на різних ринках. Від цього напрямку безпосередньо залежить і ситуація з нашими фермерами, якістю їхнього життя. Мусимо не просто прийти на світові ринки, але й залишитися там, поряд із традиційними, давно відомими брендами. Щоби наші продукти сприйняли, купували і любили. Таке завдання стає нашою ідеєю, нашою національною відповідальністю.
