Співпрацю у галузі машинобудування започаткувала міжурядова домовленість України і Казахстану. Ось уже впродовж 2-х років спеціалісти відвідують спільні інвестиційні форуми та знайомляться з економічними умовами в регіонах Казахстану. Ініціювали таке спілкування і взяли на себе організаційну функцію Асоціація «Ліга машинобудівників та роботодавців України «Укрмашбуд», Асоціація виробників і ремонтників сільськогосподарської техніки «Виробник».
У березні знайомитися з українськими підприємствами та намічати подальшу співпрацю приїздили представники різних регіонів, акиматів Казахстану — з півдня та півночі країни. «Наша дворічна робота починає давати реальну віддачу, — говорить генеральний директор Асоціації «Виробник» Наталія Сущенко. — Ось зустрічаємося із повноважними емісарами офіційного Казахстану, де чітко сформульовано державну політику щодо запиту на сучасні технології і, зокрема, ставка на український напрямок співпраці. Основне завдання Казахстан бачить у запуску виробництва сільськогосподарської техніки, якого зараз у цій країні практично немає. Робити це хочуть через створення спільних підприємств. У цій країні вибудувана переконлива владна вертикаль, президент дав наказ працювати саме в таких напрямах — люди чітко усе виконують».
За умов, коли в нашій країні подібні підприємства опинилися без підтримки держави, зауважує Наталія Сущенко, будь-яка подібна пропозиція позитивно сприймається українськими виробничниками. Бо вони намагаються зберегти свої підприємства, кваліфіковані кадри, робочі місця. Тому шукають будь-яку співпрацю, синергію, що дадуть поштовх для розвитку виробництва.
Найбільше казахських посланців зараз цікавить зерноочистка, зернопереробка та грунтообробіток. Раніше за техніку цих напрямів суттєво переплачували при закупівлях за кордоном, було, що обпікалися на якості. Тепер готові співпрацювати з українськими виробниками за різними напрямами — через купівлю патентів, створення спільних підприємств, запрошення на роботу українських фахівців, поставку комплектуючих тощо.
Загалом з 2016 року у Казахстані можна буде торгувати лише технікою, виробленою на території цієї держави, фактично, повторюється білоруський формат захисту вітчизняного виробника. Співпраця з українськими підприємствами — підготовчий момент до впровадження такого механізму.
Керівник делегації Північно-Казахстанської області Олександр Іваніщев зауважив, що у його країні вже налагоджено, скажімо, крупно-вузлове збирання комбайна SAMPO, але от з окремими агрегатами, навісним обладнанням, жатками, розкидувачами добрив тощо поки що дуже сутужно. Тому у центрі регіону, в Петропавлівську вже підписано меморандум для початку спільної роботи з українськими виробничниками. Крім того, вивчаються можливості закупівель племінної худоби та обладнання для молоковиробництва.
Повноважні представники Казахстану відвідали спеціально розгорнуту виставку українського обладнання на майданчику біля ринку «Столичний» у Києві і обговорили деталі співпраці під час робочого круглого столу. У делегації була можливість також детально роздивитися підприємства Київської та Полтавської областей. Зокрема, оглянути весь процес калібрування, протруювання, підготовки насіння за щадною технологією Фадєєва на підприємстві «Сонячний настрій» у Васильківському районі. Щодо впровадження цієї технології на державному рівні вже прийнято відповідні рішення у Казахстані.
Докладну екскурсію новим переробним підприємством з виробництва м’ясних делікатесів «Карлівський м’ясокомбінат» організували для гостей і можливих партнерів у компанії «Докучаєвські чорноземи». Делегація пройшла цехами підприємства із давніми традиціями «Полтавамаш», захоплено оглядала новітні сучасні станки та чітку організацію виробництва на Хорольському механічному заводі. Ознайомилися з конкурентними перевагами продукції заводу «Комсомолець» у Лубнах. Підкреслюючи вагомість двосторонніх зв’язків, з фахівцями дружньої країни всюди зустрічалися представники місцевої влади.
Заступник директора Центру обслуговування інвесторів Азамат Самаратов захоплено оглядав сучасні цехи українських підприємств та не стримував емоцій: «Дивлюся і уявляю втілення нашої мрії. Адже маємо такі ж цехи, стіни, які чекають саме такого обладнання, такі виробничі лінії. У вас класна техніка і чудові спеціалісти. Ми у цьому переконалися, спілкуючись». Центр, який представляє Азамат, є своєрідним містком, який поєднує інвесторів і підприємців на початковому етапі становлення бізнесу, здійснює супровід спільних проектів за допомогою таких інструментів, як дотації, субсидії, гранти, кредити, роз’яснює всі особливості держпідтримки.
«Для більшої мобільності цього процесу, — розповідає Азамат Самаратов, — держава передала активи з державних резервів, якими ми можемо розпоряджатися. Створюємо спільні підприємства, але за законом через 2 роки зобов’язуємося вийти з СП, передати свою частку інвестору або перепродати тому, хто захоче її купити. У нас вже є спільні проекти з виробниками Польщі, Німеччини, Італії. Великі очікування маємо від співпраці з Україною, локалізації українських підприємств у Казахстані. Маємо багато бізнес-переваг. Зокрема, розвинену логістичну мережу, автошляхи та залізницю, які відкривають ринки не тільки Казахстану, але й Таджикистану, Узбекистану, Афганістану, дають вихід на Китай. У нас низькі ціни на електроенергію, низькі заробітні плати, а отже, низька собівартість продукції, тож виробництва обіцяють стати прибутковими. Українська продукція максимально підходить для наших проектів за співвідношенням ціни та якості. Тому дуже сподіваємось на продовження співробітництва. Тим паче, що перші угоди вже підписані».
