Частка імпорту аграрної продукції
Стан розвитку національної економіки і зовнішньоекономічних відносин будь-якої країни світу має своє відображення в її платіжному балансі. Позитивне сальдо платіжного балансу є запорукою підтримання стабільного курсу національної грошової одиниці. Не є винятком у цьому й економіка України, що потребує покращення платіжного балансу. Важливою умовою останнього є перевищення темпів нарощування експорту продукції порівняно з її імпортом або ж навіть його зниження (щодо певних товарних позицій), які, можливо, і доцільно, з економічної точки зору, замістити продукцією вітчизняного виробництва.
У 2015 році, за офіційними даними Державної служби статистики України, платіжний баланс товарної структури зовнішньої торгівлі мав позитивне сальдо 632,5 млн дол. США при загальній вартості експорту 38134,8 млн дол. та імпорту — 37502,3 млн дол. (табл. 1).
Таблиця 1. Імпорт аграрної продукції до України в 2013–2015 рр.
Джерело: Розраховано за даними Державної служби статистики України
Впродовж 2013–2015 рр. загальний обсяг імпорту скоротився удвічі — з 75834,6 млн дол. до 37502,3 млн дол., зокрема, й аграрної продукції — відповідно з 8032,2 млн дол. до 3478,8 млн дол. При цьому найбільше знизився імпорт в абсолютному вартісному вимірі у товарній групі: «Готові харчові продукти» на 1572,1 млн дол., або 49,5%, «Продукти рослинного походження» відповідно на 1463,7 млн дол., або 56,1% і «Живі тварини; продукти тваринного походження» — на 1303,7 млн дол., або 70,5%.
Частка імпорту продукції сільськогосподарського сектору економіки у загальному імпорті України у 2015 році була на 1,8% менше, порівняно з попереднім роком, і становила 9,3%. Частково це зменшення вартості імпорту було зумовлено девальвацією національної грошової одиниці.
Минулого року у структурі імпортних надходжень основних видів аграрної продукції найбільша питома вага припадала на готові харчові продукти (46%) і продукти рослинного походження (33%), тоді як меншу частку займали живі тварини і продукти тваринного походження (16%), а також жири й олії тваринного або рослинного походження (5%).
Від сировини — до продуктів
з високою доданою вартістю
Представлена діаграма 1 досить чітко характеризує нинішній суперечливий стан: наша країна здебільшого здійснює ввезення з-за кордону продукції з високою доданою вартістю, адже на готові харчові продукти припадає близько 46% всього аграрного імпорту, тоді як левову частку вітчизняного експорту становлять сировині товари — зернові та олійні культури і окремі з них, які за певної умови можна віднести до високодохідних продуктів їх переробки — жири та олія.
Досить значну питому вагу в імпорті займають продукти рослинного походження, які становлять 33% від загальної вартості (діагр. 1).
Діаграма 1. Товарна структура імпорту основної групи
аграрної продукції до України в 2015 р.

Тому сьогодні особливо актуальним для держави є питання аналізу структури імпорту аграрної продукції та пошуку шляхів диверсифікації і заміщення тих її видів, які вітчизняне сільське господарство спроможне виробляти в достатній кількості відповідної якості, щоб задовільнити власні потреби внутрішнього ринку.
Якщо взяти до уваги такий сегмент імпорту аграрної продукції, як «Готові харчові продукти», то їх вартість минулоріч становила 1605,8 млн дол., а в структурі найбільшу частку зайняли товарні позиції «Тютюн і промислові замінники тютюну», «Різні харчові продукти» і «Алкогольні i безалкогольні напої та оцет». Сума за цими товарними позиціями, відповідно, становить 404,2 млн дол., 339,8 млн дол. США і 233,4 млн дол., або 25,2%, 21,4% і 14,5% загалом від усієї групи «Готові харчові продукти».
До товарної позиції «Різні харчові продукти», згідно з чинним Українським класифікатором товарів ЗЕД, належить досить широка номенклатура різних видів харчових продуктів, зокрема такі як: екстракти, есенції та концентрати кави, чаю; дріжджі (активні чи неактивні), готові пекарські порошки; продукти для приготування соусів і готові соуси, смакові добавки та приправи змішані, порошок гірчиці та готова гірчиця; супи чи бульйони готові та заготовки для їх приготування, гомогенізовані складені харчові продукти; морозиво та інші види харчового льоду, що містять або не містять какао.
До товарної позиції «Алкогольні i безалкогольні напої та оцет» входять: води, включаючи природні або штучні мінеральні, газовані, без додання цукру чи інших підсолоджувальних або ароматизувальних речовин; інші безалкогольні напої, крім фруктових або овочевих соків товарної позиції 2009; пиво із солоду (солодове); вина виноградні, включаючи вина кріплені; сусло виноградне, крім того, що включено до товарної позиції 2009; вермут та інше вино виноградне з доданням рослинних або ароматичних екстрактів.
Разом на ці дві останні перелічені товарні позиції припадає майже 35,7% всього імпорту аграрної продукції за групою «Готові харчові продукти» на суму 573,2 млн дол. США (табл. 1).
Не менш вагому частку в цій групі займають такі товарні позиції, як «Какао та продукти з нього» та «Залишки і відходи харчової промисловості», відповідно 12,1% і 9,9%, далі — «Продукти переробки овочів» і «Готові продукти із зерна», відповідно 7,1% і 5,3%.
На товарну позицію «Продукти переробки овочів» слід окремо звернути увагу. Згідно з класифікатором товарів ЗЕД, ця товарна позиція включає продукти переробки овочів, плодів або інших частин рослин, такі як: овочі, плоди та інші їстівні частини рослин, приготовлені або консервовані з доданням оцту чи оцтової кислоти; томати, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти; гриби та трюфелі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти; інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти, морожені, крім продуктів товарної позиції 2006; інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти, незаморожені, крім продуктів товарної позиції 2006, а також варення, джеми, плодові желе, мармелад, плодові або горіхові пюре, плодові або горіхові пасти, одержані шляхом теплової обробки, з доданням або без цукру чи інших підсолоджувальних речовин та соки з плодів (а також виноградне сусло) чи соки овочеві.
Попри те, що впродовж останніх років імпорт за цією товарною групою скоротився з більш ніж 296,6 млн дол. в 2013 р. до 113,8 млн дол. в 2015 р., саме цей напрям є одним із найбільш перспективних щодо заміщення продукцією вітчизняного виробництва.
Торік за товарною позицією «Овочі, плоди та інші їстівні частини рослин, приготовлені або консервовані з доданням оцту чи оцтової кислоти», було ввезено 2113,3 т продукції на суму 2,6 млн дол. США за середньозваженою ціною 1 т 1255,2 дол. США. Найбільшим постачальником був Китай імпортували 1385,1 т продукції на суму 1,6 млн дол. за середньозваженою ціною 1 т 1187,4 дол. США.
Досить цікавою є товарна позиція «Томати, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти», імпорт якої у 2015 р. становив 2080,4 т на суму 2,1 млн дол. США за середньозваженою ціною 1 т 1016,4 дол. США. Основними постачальниками продукції були Італія, Швейцарія і Китай.
Значним був обсяг імпорту в товарній позиції «Інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти, морожені, крім продуктів товарної позиції 2006», який становив 12119,5 т на суму 9,9 млн дол. США за середньозваженою ціною 1 т 824,2 дол. США. У цій товарній позиції найбільшим постачальником є Польща, звідки було імпортовано 8565,6 т продукції на суму майже 7,2 млн дол. за середньозваженою ціною 1 т 836,2 дол. США, а також Нідерланди, відповідно 2240,1 т на суму 1,9 млн дол. за середньозваженою ціною 1 т 858,2 дол. Більшу частину імпорту за цією товарною позицією займає картопля.
Імпортуємо навіть картоплю
Аналіз імпорту картоплі є дуже цікавим, адже цей продукт для вітчизняного аграрного сектору не є екзотичним, і Україна цілком спроможна за рахунок власного виробництва задовільнити внутрішній попит.
Водночас, у 2015 р. було імпортовано 12052,9 т картоплі на суму 9,9 млн дол. за середньозваженою ціною 1 т 822,6 дол. США. Тобто ціна імпорту 1 кг картоплі дорівнювала 0,82 дол., або в перерахунку на гривню за середньорічним курсом — близько 18,1 грн. Зрозуміло, що для країни набагато вигідніше виробляти картоплю, аніж її імпортувати з-за кордону. Найбільший обсяг її надійшов з Польщі — 8551,6 т на суму 7,1 млн дол. США за середньозваженою ціною 1 т 835,5 дол. США, із Нідерландів відповідно обсяг імпорту займає 2233,4 т на суму 1,9 млн дол. за середньозваженою ціною 1 т 852,3 дол. США.

У цій же товарній позиції привертає увагу продукція «Хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби, з вмістом какао або без; вафельні пластини, порожні капсули, придатні для використання у фармацевтиці, вафельні облатки для запечатування, рисовий папір та аналогічні продукти», обсяг імпорту якої минулого року становив майже 10868,1 т на суму 26,7 млн дол., або з розрахунку на 1 т 2458 дол. США. Найбільший обсяг імпорту цієї продукції був з країн Європи — 5675,4 т на суму 16,9 млн дол. США, або з розрахунку на 1 т 2895,6 дол. США.
Другим за обсягом напрямом імпорту аграрної продукції є товарна група «Продукти рослинного походження», вартість якої торік становила 1143,9 млн дол. У цій групі найбільші обсяги імпорту були за товарною позицією «Їстівні плоди та горіхи» — 465,2 млн дол. США, «Насіння і плоди олійних культур» — 214,9 млн дол., «Кава, чай» — 185,6 млн дол. і «Зернові культури» — 154,6 млн дол. Зрозуміло, що такі товарні позиції, як «Їстівні плоди та горіхи» і «Кава, чай» не можуть повною мірою бути заміщені власним виробництвом, водночас це не стосується товарів «Насіння і плоди олійних культур» і «Зернові культури». Саме тут є певні резерви імпортозаміщення продукції власним виробництвом.
Імпорт продукції за товарною групою «Живі тварини; продукти тваринного походження» минулого року сягав 546,7 млн дол. США, у тому числі за позицією «Риба i ракоподібні» — 289,9 млн дол.
Перспективи імпортозаміщення
аграрної продукції
В умовах глобалізованої ринкової економіки конкурувати можна за рахунок зниження витрат на виробництво продукції або забезпечення високої її якості. Для України — потужного світового виробника аграрної продукції — важливо не лише вийти на нові ринки збуту, але й зберегти та закріпити позиції на внутрішньому продовольчому ринку.
Стратегія імпортозаміщення аграрної продукції перш за все має бути спрямована на розвиток власних переробних потужностей для заміщення імпорту готових харчових продуктів, які мають високу додану вартість.