Світова кон’юнктура і ціни
на аграрну продукцію
Стійка тенденція, на яку сьогодні звертають увагу більшість експертів та аналітиків аграрного ринку як в Україні, так і за її межами, безпосередньо пов’язана з досить тривалим зниженням світових цін на сільськогосподарську продукцію, а також їх значним коливанням впродовж останніх 4–5 років спостережень.
У лютому 2016 р. середнє значення комплексного індексу цін на продовольчу продукцію, що розраховується Food and Agriculture Organization of the United Nations (ФАО), становило 150,2% проти 150,0% в січні поточного року, що однак нижче майже на 25,6 відсоткових пунктів від показника лютого 2015 р. Найвище його значення було зафіксовано в 2011 р. — 229,9%, а у 2012 р. відбулося зниження до 213,3%, у 2013 р. — 209,8%, у 2014 р. — 201,8%.
Індекс продовольчих цін ФАО — це показник зміни за місяць світових цін на кошик продовольчих сировинних товарів. Він розраховується на основі середніх значень індексів цін на п’ять товарних груп, зважених з урахуванням середнього показника частки кожної групи в експорті за 2002–2004 рр.
За минулий рік середній показник індексу світових цін на м’ясну продукцію знизився на 36,3 відсоткових пунктів — відповідно з 183,5% у січні 2015 р. до 147,2% у 2016 р. Аналогічна динаміка змін спостерігається і в розрізі інших видів продовольчих ресурсів.
Так, індекси світових цін на молочну продукцію зменшилися у середньому на 28,7 відсоткових пунктів, зернові культури — на 28,3 в. п., рослинну олію — на 16,9 в. п., цукор — на 18,4 в. п.
Водночас, найбільш помітною подією минулого місяця стало зростання цін на рослинну олію — на 11,2 відсоткових пунктів, і дещо менш суттєве їх підвищення на м’ясо проти їх показника в січні поточного року. Динаміка зміни індексу світових цін на основні види продовольчих товарів наведена в діаграмі 1.
Діаграма 1. Динаміка коливання індексу світових цін
на основні види аграрної продукції (2002–2004 рр. = 100%)
Джерело: Індекс продовольчих цін Food and
Agriculture Organization of the United Nations
Цілком зрозуміло, що нинішнє зниження світових цін у короткостроковій перспективі справлятиме негативний вплив на обсяги валютних надходжень від експорту вітчизняної аграрної продукції. Тому сьогодні вкрай важливо знайти важелі, які б дозволили мінімізувати цей вплив на загальний стан агроекспорту, що, безумовно, потребує глибшого структурного аналізу джерел його формування.
Структурний аналіз
вітчизняного агроекспорту
Вітчизняний аграрний експорт здійснюється за такими основними товарними групами:
I. «Живі тварини і продукти тваринного походження»,
II. «Продукти рослинного походження»,
III. «Жири та олії тваринного або рослинного походження»
IV. «Готові харчові продукти».
У кожній із перелічених вище груп для порівняльного аналізу взято найбільшу за обсягом надходжень від експорту товарну позицію. Зокрема, для I групи — це «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці, зазначеної у товарній позиції 0105, свіжі, охолоджені або морожені», для ІІ — «Кукурудза», ІІІ — «Олія соняшникова» і IV — Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані.
В цілому середньозважена ціна експорту 1 т продукції за товарною позицією «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці, зазначеної у товарній позиції 0105, свіжі, охолоджені або морожені» в січні 2016 р. становила 1406 дол. США проти 1452 дол. США в аналогічному періоді 2015 р., що на 3,2% менше (діагр. 2).
Діаграма 2. Середньозважена ціна на окремі товарні позиції
вітчизняного агроекспорту в січні 2016 р. порівняно із січнем 2015 р.,
дол. США/т
Джерело: Складено за даними Державної служби статистики України
При цьому обсяг експорту знизився із 7733,9 т у січні 2015 р. до 7340,0 т в січні 2016 р., що у відносному вимірі становило 5,1% (табл. 1).
Таблиця 1. Обсяг і вартість окремих товарних позицій у вітчизняному
експорті за групою «Живі тварини і продукти тваринного походження»
Джерело: Складено за даними Державної служби статистики України
Середньозважена ціна експорту 1 т продукції за товарною позицією «Кукурудза» в січні 2016 р. сягала 152 дол. США проти 167 дол. в аналогічному періоді 2015 р., що на 8,6% менше (діагр. 2).
Окремо необхідно відзначити, що означена товарна позиція була однією з найбільших як за обсягом експорту, так його вартістю, поступаючись в останньому показнику лише олії соняшниковій. Загальний обсяг експорту кукурудзи в січні 2016 р. сягнув 1,67 млн т проти 1,89 млн т за січень 2015 р., тобто знизився на 11,5%. У вартісному вимірі експорт кукурудзи зменшився із 315,8 млн дол. США у січні 2015 р. до 255,3 млн дол. у січні 2016 р. (табл. 2).
Таблиця 2. Обсяг і вартість окремих товарних позицій у
вітчизняному експорті за групою «Продукти рослинного походження»
Джерело: Складено за даними Державної служби статистики України
Аналогічно як і у випадку з кукурудзою, середньозважена ціна експорту 1 т продукції за товарною позицією «Олія соняшникова» в січні 2016 р. становила 759 дол. США проти 781 дол. в аналогічному періоді 2015 р., що на 2,7% менше.
Якщо аналізувати групу «Живі тварини і продукти тваринного походження», то найбільш відчутним було зниження цін у товарній позиції «404000000 Молочна сироватка, згущена або незгущена, з доданням чи без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин…» — на 32,2%, далі «406000000 Сири всіх видів і кисломолочний сир» — 27,9%, «203000000 Свинина, свіжа, охолоджена або морожена» — 22,2%, «405000000 Масло вершкове та інші жири, вироблені з молока; молочні пасти» — 18,0%, «202000000 М’ясо великої рогатої худоби, морожене» — 17,4%, «401000000 Молоко та вершки, незгущені та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин» — 17,3% і «407000000 Яйця птахів у шкаралупі, свіжі, консервовані або варені» — 17,0%.
За орієнтовними розрахунками, внаслідок зниження експортних цін у вище зазначених товарних позиціях Україна недоотримала валютної виручки в сумі близько 1636,0 тис. дол. США.
Досить важливою є товарна група «Продукти рослинного походження», експорт продукції за якою забезпечив найвищий обсяг надходжень валютної виручки за січень 2016 р. (табл. 2).
У цій групі значним було зниження цін у товарній позиції «1003000000 Ячмінь» — на 16,7% і «1001000000 Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)» — 13,9%, а також «1201000000 Соєві боби, подрібнені або неподрібнені» — 10,8% та «1005000000 Кукурудза» — 8,6%. За орієнтовними розрахунками, у вище зазначених товарних позиціях від зниження цін експортери недоотримала валютної виручки в сумі близько 46167,9 тис. дол. США.
Окремий інтерес має аналіз зміни експортних цін у товарній групі «Жири та олії тваринного або рослинного походження», продукцію якої з певним застереженням можна віднести до важливої складової ланцюгу формування високої доданої вартості в аграрній сфері економіки (табл. 3).
Таблиця 3. Обсяг і вартість основних товарних позицій у
вітчизняному експорті за групою
«Жири та олії тваринного або рослинного походження»
Джерело: Складено за даними Державної служби статистики України
Для цього сегменту агроекспорту характерним було менш відчутне зниження цін. Зокрема, в товарній позиції «1514000000 Олії свиріпова, ріпакова або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані…» — на 11,4% і «1517000000 Маргарин; харчові суміші або продукти з тваринних і рослинних жирів, масел та олій або їх фракцій…» — 9,7%, тоді як «1507000000 Олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані…» — 3,2% та «1512000000 Олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані» — лише 2,7%. За орієнтовними розрахунками, у вищезазначених товарних позиціях від зниження цін експортери недоотримали валютної виручки в сумі близько 9170,2 тис. дол. США.
Аналіз цінової динаміки в товарній групі «Готові харчові продукти» досить важливий для розуміння загальної ситуації, адже її формують найбільш дохідні види харчової продукції з високою доданою вартістю.
Зниження цін спостерігалося у товарній позиції «2304000000 Макуха та iншi твердi вiдходи i залишки, одержанi пiд час вилучення соєвої олiї…» на 25,2%, «2302000000 Висівки, кормове борошно та інші відходи та залишки від просіювання, помелу або інших способів обробки зерна зернових чи бобових культур …» — 20,3%, «1901000000 Екстракти солодові; готові харчові продукти з борошна, крупки, крупів, крохмалю або солодового екстракту…» — 20,0%, «2009000000 Соки з плодів (включаючи виноградне сусло) або соки овочеві, незброджені та без додання спирту, з доданням або без додання цукру» — 17,8%, «1703000000 Патока (меляса), одержана внаслідок вилучення або рафінування цукру» — 17,1; «1905000000 Хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби…» — 16,5% і «1704000000 Кондитерські вироби з цукру (включаючи білий шоколад) …» — 12,6%. За орієнтовними розрахунками, у вище зазначених товарних позиціях від зниження цін експортери недоотримали валютної виручки в сумі близько 4625,8 тис. дол. США. Винятком із загальної тенденції зниження цін на основні експортні товари вітчизняного аграрного сектору економіки виявилася лише товарна позиція «1701000000 Цукор з цукрової тростини або з цукрових буряків і хімічно чиста цукроза, у твердому стані», де середньозважена ціна зросла за вказаний період на 25,5%. Це в цілому збігається із тенденцією їх зростання у світі з початку 2016 р., про що уже згадувалося на початку статті.
Перспективи агроекспорту
За нинішньої цінової ситуації на світових аграрних ринках перспективи зростання валютних надходжень від вітчизняного експорту сільськогосподарської продукції передусім визначатимуться можливостями використання переваг його диверсифікації як у частині товарної структури, так і географічних напрямків.
При цьому, як засвідчив структурний аналіз вітчизняного агроекспорту, пріоритет має бути наданий розвитку перш за все третьої і четвертої товарних груп, де формується не лише додана вартість для національної економіки, але й генеруються високі експортні ціни, а також першої — продуктів переробки тваринницької галузі. Продукція означених товарних груп також менш залежна від світової кон’юнктури, користується стабільним попитом і забезпечує досить вагому частку надходжень експортної виручки.
