Лідія КУДРЯВЦЕВА, спеціально для "АС"
За 2015 рік проти попереднього 2014-го Україна експортувала на 17% більше продукції рослинництва й на 15% більше м’яса, але виручка за цей експорт у доларовому еквіваленті зменшилася із $16,67 млрд у 2014 році до $14,56 млрд у минулому через зниження ціни на сировину. На ринку продукції переробної промисловості ситуація також не покращилась: експорт зростає за тих самих обсягів виробництва. Це означає відсутність платоспроможного попиту на внутрішньому ринку.
Бізнес-індекс українського агросектору
«Деякі товарні позиції, — зазначив генеральний директор аналітичного агентства «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов, — зокрема, борошно, навіть менше виробляють , ніж позаторік (на 5%), проте більше експортують (на 18%). Структура посівів культур, торгівлі в цілому не змінилася… Тобто почали продавати більше, але дешевше, й водночас менше їсти. Отже, це означає, що Україні потрібна валюта, і вона буде її діставати, навіть якщо недоїдає». Система оподаткування в агросекторі — ні стара, ні нова — також не сприяє розвиткові, стверджують експерти. Повернення ПДВ «фактично стимулює вирощування монокультур та елементарний експорт сировини», — вважає аналітик Всеволод Степанюк. Однак, очевидно: що більше Україна пропонуватиме на світовому ринку аграрної продукції, то більше знижуватиметься ціна на неї.
Бізнес-клімат: по запитаннях
«Використовувати дешеві харчі можна, розвинувши тут (в Україні) промисловість чи сферу обслуговування, тобто отримавши своє місце у міжнародному розподіленні праці, наголошує керівник «УкрАгроКонсалту». — Ми повертаємося до питання національної економічної стратегії й менеджменту. Використовувати чорноземи й дешеву працю селян — це ще не стратегія, це просто використання ситуації, ресурсу. Стратегія — це багатоходова гра на світовому ринку. І ми закликаємо всіх українських економістів долучитися до створення такої стратегії», — підсумовує Сергій Феофілов.
Бізнес-клімат: регіональний, по галузях і розмірах
Обіцянки-цяцянки
Влітку минулого року Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) спільно з Німецько-українським аграрним діалогом започаткували проект «Бізнес-індекс українського агросектору», щоб відстежувати тенденції розвитку галузі шляхом опитування репрезентативних груп сільгоспвиробників у різних регіонах країни та аналізу отриманої інформації. Зокрема, згідно з висновками аналітиків, «порівняно із серпнем минулого року у лютому 2016-го близько 20% аграріїв розчарувалися щодо перспектив бізнес-клімату», — говорить генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький. У листопаді ще були очікування на покращення, виробники все ж таки покладали надії, хоч і не великі, на виконання обіцянок. Проте після грудневих податкових та інших «новацій» Верховної Ради ситуація різко змінилася. Оцінка бізнес-клімату зменшилася майже на 19 пунктів, а прогноз на наступний рік сягнув від’ємного значення: з + 0.7 п. п. аж до — 17. Причому негативні чинники головно стосуються державного регулювання, макроекономічного блоку. Натомість сільгоспвиробники позитивно оцінили доступ до сучасної техніки, обладнання та кваліфікованих кадрів, тобто фактори, які залежать не від держави, а від самих аграріїв. Найбільш сприятливою ситуація є, як і раніше, для агрохолдингів та підприємств із розміром земельних угідь понад 5000 га. Причому частка малих (до 2000 га) та середніх (до 4000 га) господарств у державі становить майже 80%. Отже, загалом кардинальних змін на краще, на жаль, не відбулося.
За матеріалами круглого столу
«Україна — аграрна супердержава чи країна третього світу?»
та дослідження УКАБу
«Бізнес-індекс українського агросектору»
