Ринкова ніша
Значний аграрний ресурс диверсифікації експорту сільськогосподарської продукції і зниження ризиків від волативності світових цін на неї можливо задіяти через розширення площ вирощування нішевих культур. Економічний потенціал їх зумовлений високою ціною реалізації та досить значним попитом, що зростає, на світовому агропродовольчому ринку.
До нішевих відносять низку сільськогосподарських культур, серед як окремо виділяють сорго, гречку, просо, овес, жито, квасолю, горох, нут, льон і гірчицю. Усі вони займають порівняно з іншими незначні посівні площі, окрім гороху. Однак саме це їх робить у певному сенсі унікальними або нішевими, що охоплюють на аграрному ринку окремий сегмент попиту з боку внутрішніх і зовнішніх споживачів. Цільовий характер спрямованості споживчого пропиту на них робить їх на відміну від традиційних сільськогосподарських культур досить привабливим напрямом агробізнесу.
Цього року, за даними аналізу сегменту ринку, у вітчизняному аграрному секторі основні нішеві сільськогосподарські культури загалом займають 4,6% у структурі виділених під них посівних площ, що на 0,4 відсоткових пункти більше проти показника 2016 р. (табл. 1).
Найбільші посівні площі в Україні серед аналізованих нішевих сільськогосподарських культур у гороху — 410,6 тис. га, або 32,3% до підсумку в їх структурі, що на 171,4% більше проти аналогічного показника минулого року. Досить значними є площі під вівсом, гречкою і житом, відповідно, 198,3 тис. га, 183,8 тис. га і 169,3 тис. га.
Серед іншого варто виділити також такі культури, як сорго і просо, посівні площі під якими становили, відповідно, 70,2 тис. га і 56,1 тис. га.
Існує і досить поширена думка, що їх вирощування та збут потребує додаткових зусиль, знань технології та кон’юнктури ринку. Як наслідок, у багатьох випадках нішеві сільськогосподарські культури привертають значно менше уваги зі сторони аграрія, ніж традиційні найбільш поширені зернові та олійні, зокрема пшениця, кукурудза, соняшник, ріпак і соя.
Однак загалом їх економічний потенціал, у тому числі і експортний, є не менш значущим для конкурентоспроможного розвитку вітчизняного агробізнесу, а за рівнем рентабельності вирощування і економічної вигідності окремих з цих культур може істотно перевищувати найбільш поширені його види та напрями.
Економічний потенціал
нішевих культур
Економічна ефективність вирощування нішевих сільськогосподарських культур характеризується двома важливими узагальнюючими показниками — рівнем витрат та рентабельності виробництва. У першому з цих показників відображуються усі витрати, пов’язані безпосередньо з виробництвом продукції нішевих культур, тоді як другий є більш якісним узагальнюючим критерієм оцінки економічної ефективності їх вирощування та маркетингової стратегії збуту продукції підприємством на ринку.
Минулого року серед аналізованих нішевих культур найбільш витратним було виробництво гречки і насіння льону-довгунця. Так, середня собівартість виробництва 1 ц гречки в усіх сільськогосподарських підприємствах України сягала 591,3 грн, а льону довгунця — 518,4 грн (діагр. 1).
Найменш витратними нішевими сільськогосподарськими культурами були овес і жито, середня собівартість виробництва 1 ц продукції зерна яких, відповідно, становила 203,3 грн та 209,9 грн.
Високу прибутковість вирощування мали такі види продукції, як гречка, горох та інші зернобобові культури (діагр. 2).
Зокрема, середній рівень рентабельності виробництва гречки торік сягав 87,5%, тоді як, скажимо, соняшнику лише 63%, сої — 52%, а ріпаку — взагалі 45%. Це ж саме стосується гороху, посівні площі якого цього року досить суттєво зросли. Рівень рентабельності його виробництва становить 76,8%. Прибутковість виробництва вівса, жита і сорго знаходилася на рівні середнього показника для зернових культур.
В цілому економічна ефективність вирощування нішевих культур, як і більшості інших видів сільськогосподарської продукції суттєво залежить від кон’юнктури ринку та цінової ситуації. Водночас, основна конкурентна перевага нішевих культур полягає у тому, що їх економічний потенціал зумовлений вищою ціною їх реалізації та значним попитом, що зростає, на світовому агропродовольчому ринку. Саме тому аграрій завжди за будь-яких несприятливих умов чи то погодно-кліматичних, чи економічних матиме від їх вирощування достатній для покриття понесених витрат прибуток та впевненість у майбутньому.
Спеціалізація малого і середнього агробізнесу на виробництві нішевих сільськогосподарських культур є одним із перспективних шляхів їх адаптації до сучасних економічних умов господарювання та підвищення ефективності тоді коли великі підприємства більш конкурентоспроможні у вирощуванні традиційних зернових і олійних культур та мають кращі переваги в збуті і ціні реалізації продукції як на внутрішньому, так і зовнішніх аграрних ринках.
Експортний потенціал
нішевих культур
Останніми роками вітчизняні нішеві культури освоюють нові ринки збуту в світі, а їх експорт стає одним із важливих джерел валютних надходжень для держави. Експортний потенціал нішевих культур може стати суттєвим стимулом для розвитку вітчизняного малого і середнього агробізнесу.
Впродовж 8 місяців 2017 р., за даними аналізу митної статистики, з України на світові ринки сільськогосподарської продукції і продовольства було спрямовано близько 248,7 тис. т нішевих культур на суму близько 41,7 млн дол. США, що становить майже 95% від річного показника минуло року (табл. 2).
Найбільшим попитом серед нішевих культур вітчизняного виробництва користувалося сорго зернове, експорт якого сягав 131,5 тис. т на суму 18,9 млн дол., а також насіння льону, відповідно, 41,7 тис. т і 13,9 млн дол., та товарна позиція гречки, проса й інших зернових культур.
Середньозважена ціна експорту 1 т різних нішевих культур істотно відрізнялася. Наприклад, для жита вона становила 141,3 дол., вівса — 148,5 дол., сорго зернового — 144,0 дол., гречки, проса та інших зернових культур — 175,7 дол., насіння льону — 334,8 дол. Порівняно із середньорічною ціною експорту за минулий рік поточна вартість жита є нижчою на 8,1%, насіння льону — на 3,5%.
Імпорт нішевих культур стосувався здебільшого насіння посівного матеріалу, про що свідчить його висока вартість.
За усіма основними аналізованими нішевими культурами впродовж 8 місяців 2017 р. спостерігалося позитивне сальдо зовнішньоекономічної торгівлі, тоді як торік від’ємним воно було лише із жита.
У підсумку варто також зазначити, що нішеві культури передусім представляють значний інтерес для малого і середнього агробізнесу, оскільки дозволяють із малими вкладенням отримати високий дохід та є менш залежними від цінової волативності і кон’юнктури світового ринку.
Для держави нішеві сільськогосподарські культури є одним із стратегічних напрямів диверсифікації аграрного експорту та підвищення дохідності усієї галузі сільського господарства.
Ефективно розвивати економічний потенціал вирощування нішевих культур можливо за рахунок застосування сучасних інноваційних технологій їх вирощування, використання якісного сертифікованого насіннєвого матеріалу високопродуктивних сортів за умов оптимальної системи удобрення і захисту рослин від шкідників та хвороб.
