Земельному ринку бути!

Земельному ринку бути!

/ Експертна думка / Вівторок, 02 липня 2019 12:45

Зволікаючи із запровадженням ринку землі, держава відкладає притік інвестицій та стримує розвиток українського агровиробництва.

Однозначно зараз в Україні існує ринок сільгоспземель. Почнемо з того, що в країні наразі 2,5 млн га земель особистих селянських господарств, які їхні власники можуть вільно продавати. На ці землі дія мораторію не поширюється.

11 402 60Крім того, вже фактично продаються та купуються «підмораторні» землі за різними «сірими» схемами. Технології тут застосовувалися та застосовуються різні: це й застава, і емфітевзис, і обмін ділянки на пай тощо. В аграріїв існує величезний попит на землю, і хоча переважна частина сільгоспземель поки що не може виступати товаром, це зараз лише засіб виробництва — такі неофіційні транзакції проводяться доволі активно.

Оскільки в нашій правовій системі скасування угод у більшості випадків можливе лише за позовом якоїсь із сторін, то я не очікую масових змін у статусі таких транзакцій. Якщо жодна зі сторін прихованої купівлі-продажу паю не звернеться до суду, то нічого скасовуватися й не буде. Загалом напливу судових позовів з їх скасування, на мою думку, очікувати не варто. Інша річ, якщо стороною такої транзакції виступала держава, тоді зазвичай ідеться про значні площі, дуже сумнівні схеми, корупцію тощо. В таких випадках для прокуратури буде багато роботи.

Ще якась частина колишніх власників звернеться до суду, бо вважатиме, що свого часу «продешевили»…

У глобальному масштабі «сірі» схеми навряд чи зачеплять більш ніж 1-2% від 42 млн га сільгоспземель.

Безперечно, держава має прагнути відкриття земельного ринку. Адже тоді вона стане повноцінним гравцем та отримуватиме податки від операцій купівлі-продажу. Та й порядку на ринку стане більше.

Я вважаю, інституційно держава вже готова до запровадження ринку землі. Вона просто не знає, як це слід правильно зробити. Тут існує багато різних думок і пропозицій. Наприклад, дехто з посадовців вважає, що про земельний ринок можна говорити лише у контексті фізичних осіб. Проте в такому разі це буде вже не економічний, а лише соціальний проект. Крім того, не всі й прагнуть відкривати ринок землі…

Існує також багато противників ринку. Гадаю, варіантів тут небагато. По-перше, дехто розуміє, що не зможе придбати бажаних земельних площ через брак необхідних коштів. По-друге, люди бояться тотального скуповування та концентрації великих площ землі в одних руках — із відкриттям земельного ринку в багатьох аграріїв з’являться потужні конкуренти. По-третє, після відкриття ринку землі може зрости розмір орендної плати. Нарешті, серед противників і ті, хто залучені в «сірі» земельні схеми.

Я впевнений, що в ході проведення земельної реформи питання запобігання надмірній концентрації земель в одних руках держава цілком може вирішити в законодавчий спосіб.

За нинішнього рівня розвитку технологій (супутниковий моніторинг полів, електронні державні реєстри, які дозволяють відслідковувати зв’язки між суб’єктами, алгоритми моніторингу використання земель тощо) держава здатна створити ефективну систему контролю. Не забуваймо, що вона є великим землевласником, їй належить 25% усіх сільгоспземель, і за потреби також може викуповувати ділянки.

В іноземних інвесторів справді є інтерес до української землі, але це — бізнес-інтерес. Вони розуміють, що Україна володіє величезними природними ресурсами, а також відносно дешевою та кваліфікованою робочою силою.

zemlya 10

Проте чи справді вони зможуть скупити всю нашу землю? І чи всі землевласники дійсно будуть готові її продавати? Опитування показують, що на початку буде не більше 15% населення, готового продати свої ділянки. Та й робитимуть це не відразу — будуть вичікувати зростання її ринкової ціни.

Я є саме прибічником вільного ринку землі, і вважаю, що його держава має запровадити якомога швидше. Звичайно, до цього рішення необхідно прийти з відповідною готовністю, враховуючи інтереси всіх аграріїв — і великих, і малих виробників.

Разом із тим, на моє переконання, з відкриттям земельного ринку не можна зволікати, адже відкладання проблеми її не вирішить. Світовий аграрний ринок стає дедалі більш конкурентним, а без власності на землю мало яке підприємство готове інвестувати в довгострокові проекти, такі як зрошення або садівництво.

До кінця поточного року ми не очікуємо припинення дії мораторію. Питання землі сьогодні в політиків не в пріоритеті. Хоча для підготовки відкриття ринку в державі вже проведено велику роботу. Але реально буду прогнозувати запровадження земельного ринку лише з наступного року.

Крім того, слід зауважити, що ринок, вочевидь, відкриють не одразу. Переконаний, що коли закон ухвалять, він набере чинності не раніше, ніж за півроку — так краще для ринку. Наша Асоціація виступатиме саме за такий перехідний період для запровадження ринкових механізмів у земельних відносинах.

 

Підготував Марко Бугай

 

 23 квітня 2024
До 30 квітня 2025 року побутові споживачі газу, які є клієнтами ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"», сплачуватимуть за «блакитне паливо» 7,96 грн за кубометр.
До 30 квітня 2025 року побутові споживачі газу, які є клієнтами ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"», сплачуватимуть за «блакитне паливо» 7,96 грн за кубометр.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Європарламент на своєму пленарному засіданні в Страсбурзі підтримав у першому читанні продовження тимчасових заходів з лібералізації торгівлі для України з одночасним захистом фермерів ЄС.
Європарламент на своєму пленарному засіданні в Страсбурзі підтримав у першому читанні продовження тимчасових заходів з лібералізації торгівлі для України з одночасним захистом фермерів ЄС.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Аграрії Сумщини, станом на 18 квітня, посіяли ранніх ярих зернових та зернобобових культур на площі 50,1 тис. га, що становить 83,2% до плану.
Аграрії Сумщини, станом на 18 квітня, посіяли ранніх ярих зернових та зернобобових культур на площі 50,1 тис. га, що становить 83,2% до плану.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Минулого року AMAZONE представила ринку лінійку сівалок точного моделями Precea 9000-TCC і 12000-TCC з робочою шириною 9 і 12 м. Однак вже цього року команда AMAZONE презентує українським фермерам нову 24-рядну модель PRECEA-TCC, яка ідеально підходить для сівби просапних культур, зокрема цукрових буряків, ріпаку, сої з міжряддям 45 і 50 см.
Минулого року AMAZONE представила ринку лінійку сівалок точного моделями Precea 9000-TCC і 12000-TCC з робочою шириною 9 і 12 м. Однак вже цього року команда AMAZONE презентує українським фермерам нову 24-рядну модель PRECEA-TCC, яка ідеально підходить для сівби просапних культур, зокрема цукрових буряків, ріпаку, сої з міжряддям 45 і 50 см.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Ставки фрахту на перевезення зерна костерами з дунайських портів минулого тижня продовжили знижуватися. У глибоководних портах Одеси також спостерігалося послаблення ставок для хендісайзів та панамаксів.
Ставки фрахту на перевезення зерна костерами з дунайських портів минулого тижня продовжили знижуватися. У глибоководних портах Одеси також спостерігалося послаблення ставок для хендісайзів та панамаксів.
23 квітня 2024
 23 квітня 2024
Вже вкотре «Добродія Фудз» у рамках гуманітарного проєкту разом з Українською Спілкою Целіакії та за підтримки Canada-Ukraine Foundation передала близько 1150 упаковок безглютенових вівсяних пластівців WOWOATS членам спілки. Гуманітарна допомога знову ж таки буде направлена до сімей, які виховують дітей із целіакією чи непереносністю глютену та які опинилися у важкому становищі.
Вже вкотре «Добродія Фудз» у рамках гуманітарного проєкту разом з Українською Спілкою Целіакії та за підтримки Canada-Ukraine Foundation передала близько 1150 упаковок безглютенових вівсяних пластівців WOWOATS членам спілки. Гуманітарна допомога знову ж таки буде направлена до сімей, які виховують дітей із целіакією чи непереносністю глютену та ...
23 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.