Станом на сьогодні зменшення інвестицій компаній у науково-дослідну діяльність у сфері ЗЗР відбулося на більш ніж 80%. Крім того, прямі інвестиції не очікуються, що пов’язано з досить складним і сповненим суперечок процесом державної реєстрації пестицидів й агрохімікатів в Україні, що, своєю чергою, негативно позначається на роботі аграріїв і науковців і певною мірою становить загрозу продовольчій безпеці країни.
Відтак фактично унеможливлюється доступ ЗЗР нового покоління до державних випробувань і подальшої реєстрації, що позначається на позиціях аграріїв на міжнародній арені, пов’язаних із можливим зниженням якості, безпечності й урожайності української сільськогосподарської продукції. Доступ до нових препаратів Україна отримує із затримкою 3–5 років, а деякі взагалі недосяжні для агровиробників, бо вони не реєструються в країні виробництва. Обмеження доступу до передових світових розробок у сфері ЗЗР створює дефіцит певних засобів і сприяє поширенню фальсифікату і контрабанди.
Агробізнес не терпить зволікань
Мінливі погодні умови та значна конкуренція потребують швидких рішень, а дискримінаційні умови виходу інноваційних, ефективніших і безпечніших з погляду токсикології та екотоксикології, продуктів на ринок України, дозволяють конкурентам отримати значну перевагу.
Окрім того, суттєвих втрат зазнає українська наука
Дослідження інноваційних хімічних і біологічних речовин, які потенційно можуть використовуватися в українському сільському господарстві, є одним з основних чинників розвитку української агрохімічної науки. Ринок миттєво відреагував на законодавчі зміни, скоротивши обсяг капіталовкладень у науково-дослідну діяльність в Україні. Заблокованими є близько 95% інноваційних препаратів. Тож бізнес-спільнота ратує за ухвалення законопроєкту «Про внесення змін до статті 4 Закону України „Про пестициди та агрохімікати” щодо ввезення пестицидів на митну територію України» № 2289, який дозволить розблокувати доступ аграріїв до інноваційних ЗЗР.
Реєстрація на практиці
Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя МОЗ України має міжнародні акредитації й понад 50 років вивчає безпечні дози препаратів перед упровадженням їх у широке застосування.
Представники ЗМІ мали нагоду ознайомитися з інноваційними науковими та лабораторними дослідженнями хімічних і біологічних речовин у науковому центрі під час престуру «Система реєстрації пестицидів в Україні», влаштованому асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з Американською торговельною палатою в Україні.
Захід відбувся 14 вересня й ознайомив учасників з основними напрямами роботи наукового центру, спрямованого на безпечне застосування пестицидів, агрохімікатів, полімерів і пластичних мас. Разом із науковцями гості провели тест на відповідність умісту максимально дозволених залишкових кількостей хлорпірифосу в зерні пшениці, який є вкрай важливими для реалізації продукції в країни ЄС. Дослідження проводять із застосуванням технології газової хроматографії з тандемною мас-спектрометрією (GC-MS/MS) у режимі моніторингу множинних реакцій (MRM).
Практична демонстрація перевірки продукції красномовно говорить про перспективи, які ми маємо на теренах України, проте подальший розвиток наукової сфери, що відкриє нові перспективи перед аграріями, залежить від виважених рішень можновладців.
Микола Проданчук, директор Інституту екогігієни й токсикології ім. Л. І. Медведя зазначив, що у всіх цивілізованих країнах світу постійно дбають про поновлення асортименту ЗЗР з урахуванням погодних змін, регіональних особливостей і безпеки, що дозволяє сільгоспвиробникам рухатися вперед і бути готовими до нових викликів, які є невіддільною частиною агробізнесу.
«У той час як європейські країни починають дослідження, випробування, реєстрацію новітніх препаратів, Україні недоступні подібні розробки через законодавче блокування. Ми змушені працювати з тим, що є, внаслідок чого в нас суттєво знизилася „екологічна планка” у сфері захисту рослин. Продукти нового покоління, яких наразі позбавлено українського споживача, є ефективнішими та безпечнішими для навколишнього середовища, завдяки чому застосування таких препаратів може підвищити врожайність за меншої кількості обробок, що, своєю чергою, зменшує навантаження на довкілля», — наголосив Микола Проданчук.
Володимир Лапа, радник зі стратегічного розвитку УКАБ, екскерівник Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, наголосив: «Аграрна спільнота розраховує на те, що найближчим часом законопроєкт №2289 Верховна Рада можу ухвалити, що дозволить поновити процес випробувань сучасних ЗЗР уже з наступного року, що дозволить аграріям отримати доступ до найновіших випробуваних препаратів і скласти гідну конкуренцію на міжнародному ринку».
Анна ГОРОБЧУК, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
