Наприкінці червня Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко відкрив «Всеукраїнський День поля-2015» Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого у селищі Дослідницьке Васильківського району Київської області. Оглянув експозиції наукових установ, поспілкувався з агровиробниками, інженерами, гостями заходу, відвідав Виставково-інноваційний полігон НААНУ. Ми поставили профільному міністру кілька запитань.
- Як вам останні розробки Інституту ім. Л. Погорілого та інших тут присутніх агронауковців?
— Наша українська аграрна наука є, вона розвивається. І вона цікава не тільки нам, а й іншим країнам. Це показує, наприклад, наша співпраця з Узбекистаном, Казахстаном — там зацікавлені в насінні української пшениці. У нас є прекрасні гібриди і досить потужна наукова база.
Українська кукурудза показує зараз гарну якість. Вже цього року всі розуміють, що ціновий дисконт, який нам давали раніше, несправедливий. Ціна на вітчизняну кукурудзу вирівнюватиметься.
Сьогодні тут присутні і аграрії, і представники компаній, які займаються виробництвом української сільгосптехніки. Я вважаю, ми повинні це підтримувати, бо бачимо чималий ринок збуту. Наша деяка сільгосптехніка користується попитом не лише в Україні, а й за кордоном. Україна зміцнює позиції на світовому аграрному ринку. Ми можемо забезпечити продовольством більш ніж 400 млн споживачів.
- Але чи зможемо справді конкурувати як агровиробники з Євросоюзом? У них — дотації на кожен гектар, дешеві кредити, а у нас?..
— Однак основний ринок збуту продукції європейських аграріїв — це Євросоюз, власне, свої країни. А наші основні експортні ринки — це Азія, Африка, Близький Схід: Китай, Єгипет, Туніс, Марокко, Саудівська Аравія, Найбільші імпортери української агропродукції — Індія, Єгипет, Туреччина, Ірак, ПАР, Ізраїль… Тобто у нас свої ринки збуту. Україна займає провідні місця у рейтингах світових експортерів соняшникової олії, кукурудзи, ячменю.
У нас і на Євросоюз теж йде експорт. Зокрема, Європа зараз усе охочіше купує продукцію без ГМО. У Євросоюзі існує серйозне регулювання безпеки продуктів по ГМ-напряму. Тут у нас теж — величезний потенціал виробництва.
Нещодавно я побував на французьких фермах, був вражений. Там середній розмір господарства — 170-200 га. То кілька фермерів кооперуються і спільно купують трактор, комбайн… У них середня урожайність пшениці сягає 8 т/га. А у нас? На жаль, удвічі менше.
Нещодавно було створено групу по українсько-французькій співпраці. У нас є багато питань, де ми можемо спільно діяти уже сьогодні: на рівні навчання чи по координації ринків насінництва. Зараз французький агробізнес вкладає серйозні кошти в Україну — це такі компанії, як «Лімагрейн», «Маїс», «Євраліс». У них є потужні заводи, які виробляють насіння тут, у нас. І, можливо, в майбутньому воно буде експортуватися в Євросоюз. А молочний бізнес? Наприклад, «Данон» вкладає чималі інвестиції в Україну. Я б хотів, щоб у майбутньому ми експортували молочну продукцію у країни Європи.
- Наскільки оптимістичні сподівання Мінагропромполітики на врожай?
— Сприятливі погодні умови й перші прокоси обіцяють добрий урожай. Цього року пшениці — а це для України головна продовольча культура — засіяли більше на 700 тис. га, ніж торік, і врожайність її обіцяє бути доброю. Перспективи 2015-2016 маркетингового року такі: частка українського зерна в обсягах світової торгівлі для пшениці становитиме близько 8%, кукурудзи — 15%. Вже не за горами й озима посівна компанія, і потрібно до неї готуватися — паливо, добрива...
- А як стосовно біопалива — чи є воно серед пріоритетів?
— Тут серед експонентів Дня поля ви можете побачити окремий стенд нашого українського виробника, який займається енергозберігаючими технологіями, зокрема, енергетичною вербою міскантус, пелетами, гранулами — тим, що можна виробляти з рослинних решток. Взагалі перелік того корисного, що можна робити з біопаливом, великий. Це дуже перспективний для України напрям діяльності. Хоча в Європі на порядок більше цьому приділяють значення, бо за цим дійсно — майбутнє.
Записав Ігор Петренко
