«Покращення» не буде
Попереду рік новий, схоже, повний несподіванок та нових випробувань для сільгосптоваровиробників, для яких, у принципі, не звикати працювати в екстремальних умовах. Держава своїм «піклуванням» залишається бути прогнозованою та все робить для відчутного «покращення». Аграрії уже з прийняттям цьогорічного бюджету зрозуміли одне - треба надіятися на себе і на Бога. Просять, аби лиш не втручалися. Бо ту «підтримку», яку заклали депутати у бюджеті на 2014 рік, серйозно сприймати не хочеться. А доведеться…
Зокрема, для рослинництва на поточний рік передбачено 100 млн грн зі спеціального фонду на закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками при потребі в 1,2–1,3 млрд грн. Однак доходи, які держава отримає від виноградарства та хмелярства, становитимуть понад мільярд гривень. Вдумайтеся у цю разючу різницю і гірку реальність!
Пряма підтримка тваринництва становить понад 900 млн грн. Однак і тут не все так просто: податкове навантаження тваринників збільшиться за рахунок зменшення частки відшкодування ПДВ через переробні м’ясо-молочні підприємства до 50 % із 60 % торішніх. На цьому тваринники втрачають 250 млн грн. Саме 50 % буде розподілятися вручну через бюджет профільного міністерства. Яким чином це робитиметься і наскільки чесно та прозоро - залишається лише усім здогадуватися.
Хоча якщо говорити про тваринницьку галузь в цілому, то торішні показники демонструють 7 % приросту. Зокрема, збільшено кількість експорту м’яса птиці в 1,6 разу, або до 140 тис. т. Однак це не вагомий аргумент для наших чиновників.
Фінансова підтримка так званих заходів АПК становить 207 млн грн. Словом, загальний бюджет менший проти минулого року на 17 %. Ось вам і вся «підтримка» та пусті балачки чиновників про ключову галузь економіки, про її розвиток і досягнення.
Аграрний союз України, проаналізувавши детально бюджет-2014, як і решта профільних асоціацій та організацій, стурбований збереженням тенденції до скорочення державної підтримки сільськогосподарського виробництва. «У бюджеті повністю припинена компенсація вартості електроенергії для поливу земель, що особливо важливо для господарств південних областей України; припинено фінансування програми створення оптових ринків сільгосппродукції. Держбюджет не забезпечує умов для становлення ринку страхових послуг в аграрному секторі, розвитку кооперативного руху товаровиробниками. Використання інструменту фінансового лізингу тощо», - заявив голова АСУ Геннадій Новіков.
Однак кому найбільше пощастить цього року, так це апарату профільного міністерства, видатки на утримання якого збільшилися на 10 млн грн. Не меншими щасливцями виявилася фітосанітарна служба - витрати на чиновників цієї структури зросли на 70 млн грн. Несподівано скоротили витрати Аграрного фонду - до 300 із 500 млн грн.
«Бюджет - це відношення держави до конкретної галузі, - вважає голова ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко. - У всіх країнах аграрний комплекс дотується, а у нас навпаки. І це при тому, що він забезпечує сьогодні основний бюджет країни. Тому правильно у цій ситуації говорити про показники щодо того не скільки ми виробили, а скільки заробили. Навіть кукурудза, якої зібрали майже 30 млн т, не забезпечила прибутків більшості господарств у зв’язку з низькою ціною на світовому ринку. Виробники зазнали збитків. Питання: як можна далі вести господарську діяльність, якщо отримуються збитки у таких серйозних валових показниках?!»
Насторожує і те, що всього 200 млн грн передбачено на компенсацію кредитних відсотків комерційних банків. Відомо усім, що найдорожчі гроші з процентною ставкою 20–22 % тільки в Україні. На 1 грн держави, яка компенсує кредитну ставку, що була у межах 10–15 %, бізнес залучає 10 грн. Експерти переконані, якби у бюджеті було передбачено хоча б 1,5 млрд грн, то АПК міг би генерувати у комерційні банки 15 млрд грн тих кредитів, необхідних для поповнення обігових засобів.
У бюджеті передбачено понад 27 млн на програму кредитування фермерських господарств. Якщо розділити цю суму на 40 тис. підприємств, яких залишилося на сьогодні (а було 45 тис.!), то це абсолютно нічого. Потреби ж кредитування сільськогосподарського сектору сягають в межах 15–20 млрд грн. Якби держава вирішила підтримати виробників через відшкодування процентних ставок, у такому разі в бюджеті необхідно було виділити до 5 млрд грн. Їх, звичайно, немає.
Абсолютно відсутнє фінансування дрібних та середніх виробників за тими культурами, які сьогодні є неприбутковими, - цукрові буряки, пшениця, ріпак. Відповідно про якійсь рекорди 2014 року говорити не доведеться.
Вихід є
За показниками рентабельності та прибутковості аграрний сектор опинився на межі кризового 2008 року, і це при рекордній урожайності та рекордних обсягах експорту. Собівартість продукції по основних засобах зросла на 20–30 %, залежно від регіону. У той же час закупівельні ціни на основні високомаржинальні продукти як кукурудза, пшениця, соняшник тощо впали на 40 %.
Які наслідки можна очікувати? Через два місяці розпочнуться весняно-польові роботи. І очевидно, що вітчизняні аграрії не зможуть закупити якісні мінеральні добрива у достатній кількості. Та й ціни на них протягом останнього місяця активно зросли на 30 %, на насіння - 10 %, ЗЗР - 7–8 %. Відтак, виробники стоять перед вибором: йти шляхом технологічного переоснащення, інноваційності, інвестицій чи призупинити цей процес. Експерти припускають останній варіант. Як наслідок, купуватиметься неякісне насіння, вноситиметься менша кількість добрив.
Для проведення польових робіт необхідно близько 900 тис. т азотних добрив, переважно аміачної селітри. На сьогодні в Україні працює лише один завод, який їх виробляє. До середини березня ми матимемо максимум 400 тис. т. Відповідно навіть 50 % від потреби не буде забезпечено. Це спричинило різке підвищення ціни на внутрішньому ринку, навіть попри те, що світові ціни знизилися. Крім того, зараз діє ввізне мито 20 % на усі імпортовані добрива… Рік лиш розпочався, а надскладні завдання не дають спокою агровиробникам.
Однак вихід, на думку президента УКАБу Алекса Ліссітси, є! До інструментів, які могли б врятувати ситуацію цього року, експерт відносить відшкодування ПДВ з експорту зернових та олійних, зменшення трансакційних витрат (поборів, що існують по всьому ланцюгу), іншими словами спрощення умов ведення бізнесу в Україні. Починаючи з того, як завозяться ЗЗР із західних країн, які перепони ставляться перед цими компаніями; що робиться на земельному ринку (реєстрація договорів оренди); яка ситуація з картами полів або проектами землеустрою; залишаються досить складними питання перевезення зерна з регіону в регіон; що у нас відбувається із сертифікацією, сотнями незрозумілих інстанцій..? «Якби на сьогодні навести лад у цих напрямах, то фактично це була б непряма підтримка вітчизняного агросектору в межах 15–17 млрд грн», - переконаний Алекс Ліссітса.
Нова загроза
11 січня цього року зареєстровано новий законопроект № 3863 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо обкладення ПДВ деяких операцій із зерновими та технічними культурами», яким пропонується продовжити до 1 січня 2016 року дію норми ПК щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, що фактично означає продовження періоду неповернення аграріям ПДВ ще на два роки.
Виробники та профільні асоціації б’ють на сполох, звертаючись до депутатів, аби ті не підтримували цей документ. Адже прийняття законопроекту стане нищівним для них у зв’язку з низькими закупівельними цінами на зерно (а це недоотримання 9,3 млрд грн!), а також завдасть серйозної шкоди інвестиційній привабливості України.
«На мій погляд, прийняття цього законопроекту є недоцільним, - говорить генеральний директор УКАБу Володимир Лапа, - позаяк, на жаль, у держави не залишилося інших важелів щодо підтримки. Тому відшкодування ПДВ є єдиним із можливих заходів державного впливу на прибутковість вирощування зернових та олійних культур. Звичайно, це спричиняє певні проблеми, бо у бюджеті суми для відшкодування не передбачені. Але з іншого погляду, мова йде про те, чи буде прибутковим вирощування зерна, чи ні. Відповідно від цього залежать інвестиції, технології, ресурси. Тобто йдеться взагалі про перспективи урожаю 2014 року».
У разі неприйняття законопроекту відповідно вступає у дію норма відшкодування ПДВ, прийнята ще наприкінці минулого року. А відтак, державі для цього треба буде паралельно розробляти певні інструменти для пошуку бюджетних коштів, зокрема, через випуск державних облігацій щодо відшкодування ПДВ, як це практикували декілька років тому.
